КАТЕГОРИИ:
АстрономияБиологияГеографияДругие языкиДругоеИнформатикаИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРиторикаСоциологияСпортСтроительствоТехнологияФизикаФилософияФинансыХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника
Г Е О Г Р А Ф І Я. (52 години, 1,5 години на тиждень)
⇐ ПредыдущаяСтр 7 из 7
«УКРАЇНА І СВІТОВЕ ГОСПОДАРСТВО»
(52 години, 1,5 години на тиждень)
| Кількість годин | Зміст навчального матеріалу | Державні вимоги до рівня загальноосвітньої підготовки учня |
| ВСТУП | ||
| Суспільна географія в системі географічних наук. Об’єкти вивчення суспільної географії. Зв’язок суспільної географії з іншими науками. Методи економіко-географічних досліджень. Видатні вітчизняні та світові економіко-географи: Костянтин Воблий, Максим Паламарчук, Франсуа Перру, Пол Кругмен | Учень: називаєоб’єктививчення суспільної географії, вітчизняних та світових економіко-географів; пояснюєактуальність і необхідність вивчення суспільної географії; аналізуєметоди економіко-географічних досліджень; встановлює зв’язок суспільної географії з іншими науками; оцінює значення для людства знань з суспільної географії | |
| Розділ І. Національне та світове господарство | ||
| Тема 1. Національне господарство. Національне господарство. Валовий внутрішній продукт (ВВП) та валовий національний продукт (ВНП), індекс людського розвитку (ІЛР). Секторальна модель економіки: первинний (видобуток сировини та одержання напівфабрикатів: сільське, лісове та рибне господарства, видобувна промисловість, мисливство), вторинний (переробна промисловість та будівництво), третинний (послуги), четвертинний (наукові дослідження та розробки для виробництва) сектори. Інституціональна структура національної економіки. Поняття «підприємство», «виробництво», «послуга». Сектори національної економіки України. Форми просторової організації виробництва: концентрація, комбінування, спеціалізація, кооперування, агломерування. Чинники розміщення виробництва: сировинний, паливно-енергетичний, водний, транспортний, науково-технічного прогресу, трудових ресурсів, екологічний, чинник споживача, військово-стратегічний. Поняття «економічний розвиток» та його складові. Оцінка рівня економічного розвитку України. Практична робота 1. Складання схеми структури національного господарства України | Учень: називає ознаки понять «національне господарство», «валовий внутрішній продукт», «валовий національний продукт», «індекс людського розвитку», «підприємство», «виробництво», «послуга»; наводить прикладирізних інституціональних типів, юридичних осіб; характеризує особливості секторальної структури господарства, чинники розміщення виробництва і надання послуг; порівнюєформи організації виробництва; пояснюєзміни у комплексі національної економіки України; аналізуєсучасну секторальнуструктуру національного господарства України; оцінюєрівеньекономічного розвитку України | |
| Тема 2. Світове господарство. Поняття «спеціалізація міста (району, регіону, країни)», «міжнародний географічний поділ праці», «світове господарство», «світовий ринок». Етапи формування світового господарства. Типи та еволюція економічних систем. Типізація країн світу за рівнем економічного розвитку. Місце України у світовому господарстві. Сучасні тенденції розвитку світового господарства: інтернаціоналізація виробництва, міжнародна економічна інтеграція, інформатизація, глобалізація. Особливості розвитку сучасного світового господарства під впливом глобалізації. Науково-технічний прогрес (НТП), його основні риси. Світове господарство у період НТП, його вплив на структуру та чинники розміщення виробництва. Практична робота 2.Позначення на контурній карті країн «Великої двадцятки» і деяких найменш розвинених країн з різних регіонів світу | Учень: називає ознаки понять «спеціалізація міста (району, регіону, країни)», «міжнародний географічний поділ праці», «світове господарство», «світовий ринок», «науково-технічний прогрес», «глобалізація»; наводить прикладикраїн світу з різним рівнем економічного розвитку: високорозвинених та країн, що розвиваються; показує на картікраїни «Великої сімки» (G-7), «Великої двадцятки» (G-20), нової індустріалізації (Республіка Корея, Сінгапур, Тайвань, Малайзія, Таїланд, Бразилія, Мексика, Аргентина), найменш розвинуті (Нігер, Ефіопія, Афганістан, Гаїті, Кірибаті); аналізує різні типи економічних систем; характеризуєтенденції розвитку світового господарства в епоху НТП і глобалізації; пояснюєвплив НТП на структуру світового господарства та темпи його розвитку; оцінює сучасні тенденції розвитку світового господарства | |
| Розділ ІІ. Природні ресурси світу та України | ||
| Тема 1. Географічне середовище. Географічне (навколишнє) середовище як сфера взаємодії суспільства і природи. Природокористування та його види. Ресурсозабезпеченість. Природно-ресурсний потенціал. Сталий розвиток – стратегія людства на ХХІ ст. | Учень: називаєознаки понять«географічне середовище», «природокористування»; «природно-ресурсний потенціал», «сталий розвиток»; характеризує основні положення концепції сталого розвитку; аналізуєнаслідки взаємодії суспільства і природи; оцінюєресурсозабезпеченість окремих регіонів і країн світу на основі аналізу статистичних даних | |
| Тема 2. Природні умови і ресурси. Поняття про природні умови і природні ресурси. Вплив природних умов на особливості життєдіяльності та господарювання у різних країнах світу та регіонах України. Класифікація природних ресурсів за належністю до компонентів природи та характером їх відновлення. Мінеральні ресурси. Паливно-енергетичні ресурси: найбільші в світі басейни й країни за видобутком нафти, природного газу, кам’яного вугілля та ін. Рудні ресурси: найбільші басейни й країни з видобутку залізних руд та руд кольорових, рідкоземельних і благородних металів. Нерудні ресурси: найбільші райони й країни з видобутку калійних солей, самородної сірки, алмазів. Оцінка мінерально-сировинної бази України. Географія світових земельних, лісових, водних, рекреаційних ресурсів, ресурсів Світового океану. Оцінка забезпечення України земельними, лісовими, водними, рекреаційними ресурсами. Практична робота 3. Позначення на контурній карті найбільших басейнів видобутку нафти, природного газу, кам’яного вугілля, залізної руди та руд кольорових металів світу | Учень: називаєкласифікацію природних ресурсів за характером їх відновлення, основні групи мінеральних ресурсів; показує на карті: найбільші басейни нафти і природного газу: Перська затока, Західносибірський та Волго-Уральський (Росія), Середньоазійський, Зондський, Сахарський, Гвінейської затоки, Центральноамериканський, Техаський, Мексиканської затоки, Каліфорнійський та Аляскинський (США), Західноканадський, Північноморський; найбільші басейни та райони видобутку кам’яного вугілля: Рурський (Німеччина), Верхньосілезький (Польща), Донецький (Україна), Кузнецький (Росія), Карагандинський та Екібастузький (Казахстан), Північно-Східний (Китай), Східний (Індія), Аппалацький (США), Південно-Східний (Австралія); країни, що мають найбільші поклади залізних руд: Бразилія, Австралія, Канада, Китай, Індія, Казахстан, Україна, Росія, Південна Африка, Швеція; найбільші пояси залягання руд кольорових металів: Кордильєри-Анди, «вольфрам-олов’яний пояс» Азії, «мідний пояс» Африки; наводить прикладиприродних ресурсів різних видів та впливу природних умов на особливості життєдіяльності та господарювання у різних країнах світу та регіонах України; характеризуєособливості розміщення природних ресурсів у світі; аналізуєкарти світових природних ресурсів; пояснюєпроблеми і перспективи використання природних ресурсів на сучасному етапі розвитку суспільства; оцінюєзабезпечення України різними видами природних ресурсів | |
| Розділ ІІІ. Структура світового господарства та її відображення в економіці України | ||
| Тема 1. Паливно-енергетична промисловість та електроенергетика. Структура та значення паливно-енергетичної промисловості у світовому господарстві. Видобуток нафти, природного газу, вугілля та інших видів паливно-енергетичних матеріалів, основні напрями їх перероблення. Паливно-енергетична промисловість України. Джерела та шляхи надходження паливних ресурсів в Україну. Нафтопереробна промисловість України. Проблеми й перспективи розвитку паливно-енергетичної промисловості України. Паливно-енергетична промисловість світу. Найбільші країни-експортери та імпортери нафти, природного газу, кам’яного вугілля. Вплив зовнішньої політики держав на напрямки і вартість постачання енергоносіїв у міжнародній торгівлі. Електроенергетика, її значення у сучасному світі. Основні типи електростанцій. Способи отримання промислової енергії. Структура та розміщення електроенергетики в Україні. Найбільші ТЕС, АЕС, ГЕС, ЛЕП. Відновлювані джерела енергії, їх переваги та недоліки. Електроенергетика світу. Найбільші країни-виробники та споживачі електроенергії в світі. Найпотужніші електростанції світу. Екологічні проблеми електроенергетики. Енергозбереження. Практичні роботи 4. Позначення на контурній карті України басейнів видобутку нафти, природного газу, вугілля, головних нафто- і газопроводів, центрів нафтопереробки, найбільших електростанцій. 5. Побудова та аналіз секторних діаграм виробництва електроенергії різними типами електростанцій в Україні та в одній з країн Європи з метою виявлення шляхів енергозбереження | Учень: називає склад паливно-енергетичної промисловості, типи електростанцій за джерелом енергетичних ресурсів, проблеми функціонування енергетичної галузі, шляхи енергозбереження; наводить прикладинайбільших країн-експортерів та імпортерів нафти, природного газу, кам’яного вугілля, найбільших країн-виробників та споживачів електроенергії в світі та Європі; показує на карті: ГЕС: Сань-Ся (Китай), Ітайпу (Бразилія – Парагвай), Київська, Канівська, Кременчуцька, Дніпродзержинська, Дніпрогес, Каховська, Дністровська (Україна); ГАЕС: Київська, Дністровська, Ташлицька (Україна); АЕС: Касівадзакі-Каріва (Японія),Запорізька, Південноукраїнська, Рівненська, Хмельницька (Україна); ТЕС: Тайчжунська (Тайвань), Запорізька, Криворізька, Бурштинська, Зміївська, Придніпровська, Ладижинська, Трипільська (Україна); центри нафтопереробки: Кременчук, Лисичанськ, Дрогобич (Україна); характеризуєособливості розвитку і розміщення галузей паливної промисловості, перспективи застосування різних видів відновлюваних джерел енергії в світі та Україні; порівнює особливості виробництва електроенергії та чинники розміщення генеруючих потужностей з промислового виробництва електроенергії і теплої води для водопостачання й обігріву в Україні та провідних державах світу; аналізуєшляхи надходження паливно-енергетичних ресурсів в Україну; оцінює динаміку виробництва електроенергії електростанціями різних типів в Україні та країнах Європи | |
| Тема 2. Металургія. Структура та значення металургії у світовому господарстві. Чорна та кольорова металургія. Сировинна база та технологія виробництва чавуну і сталі. Комбінування у чорній металургії. Способи виплавки сталі. Чорна металургія України. Основні вітчизняні металургійні райони та центри. Місце України серед країн світу за виробництвом сталі. Чорна металургія світу. Найбільші-країни виробники та споживачі чавуну і сталі в світі. Кольорова металургія України. Обмеженість сировинної бази. Технологія виробництва та принципи розміщення підприємств з виплавки різних кольорових металів. Основні центри виплавки кольорових металів в Україні. Кольорова металургія світу. Найбільші країни-виробники та споживачі кольорових металів у світі. Особливості розміщення виробництва кольорових металів у сучасному світі. Екологічні проблеми чорної та кольорової металургії. Практична робота 6. Нанесення на контурну карту сировинної бази, районів та основних центрів чорної металургії України | Учень: називаєсклад чорної і кольорової металургії, чинники розміщення галузей, проблеми і перспективи їх розвитку; показує на карті: райони та центри чорної металургії в Україні: Придніпровський (Кривий Ріг, Дніпропетровськ, Дніпродзержинськ, Запоріжжя, Новомосковськ, Нікополь), Донецький (Краматорськ, Алчевськ, Харцизьк), Приазовський (Маріуполь); центри кольорової металургії в Україні: Запоріжжя, Побузьке, Миколаїв, Артемівськ, Костянтинівка, Микитівка; наводить прикладинайбільших країн-виробників чавуну і сталі, кольорових металів в світі та Європі; характеризує негативні наслідки впливу металургійного виробництва на довкілля; пояснює особливості розміщення підприємств чорної і кольорової металургії; аналізуєстатистичні дані щодо обсягів виробництва металургійної продукції в Україні та світі; оцінює значення металургії для розвитку господарства України та її роль у зовнішній торгівлі держави | |
| Тема 3. Машинобудування. Провідна роль машинобудування у сучасному світі. Структура та принципи розміщення підприємств загального, транспортного, точного машинобудування. Спеціалізація та кооперування. Міжгалузеві та внутрішньогалузеві зв’язки машинобудування. Розміщення загального, транспортного та точного машинобудування в Україні. Найбільші центри та основні райони розвитку машинобудування: Харківський, Донецький, Придніпровський, Прикарпатський. Проблеми і перспективи розвитку та розміщення підприємств машинобудування. Машинобудування світу. Найбільші країни-виробники автомобілів, морських суден, літаків, електроніки. Практична робота 7. Позначення на контурній карті світу найбільших країн-виробників легкових автомобілів | Учень: називає структуру та чинники розміщення машинобудування, проблеми і перспективи його розвитку, найбільші машинобудівні регіони світу: Північна Америка (США, Канада), Країни ЄС, Східна та Південно-Східна Азія (Японія, Китай, нові індустріальні країни). показує на карті:найбільші вузли багатопрофільного машинобудування в Україні: Харків, Запоріжжя, Дніпропетровськ, Київ, Херсон, Львів, Кременчук, Миколаїв. наводить приклади найбільших країн-виробників автомобілів, морських суден, літаків, електроніки в світі та Європі; характеризує сучасні тенденції розвитку і розміщення машинобудування; пояснює чинники, що впливають на розміщення машинобудування; оцінює роль машинобудування у розвитку світового господарства та в Україні | |
| Тема 4. Хімічна та лісова промисловість. Поняття про хімічну промисловість, її склад: гірничо-хімічна промисловість, основна хімія, хімія органічного синтезу. Природно-сировинна база. Використання відходів. Принципи розміщення основних виробництв хімічної промисловості в Україні: соди, мінеральних добрив, полімерів. Основні райони розвитку хімічної промисловості в Україні: Донецький, Придніпровський, Прикарпатський. Хімічна промисловість світу. Найбільші-країни виробники мінеральних добрив та полімерів. Проблеми розвитку і розміщення хімічної промисловості, її екологічні проблеми. Лісове господарство та лісова промисловість. Структура та значення, особливості розміщення. Лісова промисловість України: лісопильне виробництво, деревообробна промисловість, целюлозно-паперове і лісохімічне виробництво. Основні райони розвитку лісової промисловості в Україні: Карпатський, Поліський. Проблеми й перспективи розвитку галузі в Україні. Нерівномірність поширення лісових ресурсів на планеті. Лісова промисловість світу. Найбільші в світі країни-виробники деревини та паперу. Екологічні проблеми лісової промисловості | Учень: називає склад хімічної та лісової промисловості, найбільші регіони розвитку хімічної промисловості світу: Європа, Північна Америка (США, Канада), Східна та Південно-Східна Азія (Японія, Китай, нові індустріальні країни); показує на карті: найбільші центри хімічної промисловості в Україні: Слов’янськ, Лисичанськ, Запоріжжя, Дніпродзержинськ, Одеса, Вінниця, Біла Церква, Черкаси, Калуш, Стебник; найбільші центри лісової промисловості в Україні: Малин, Коростень, Ковель, Обухів, Рахів, Перечин; наводить прикладинайбільших в світі країн-виробників мінеральних добрив та полімерів, деревини та паперу; характеризує сировинну базу хімічної та лісової промисловості; пояснює чинники розміщення підприємств хімічної та лісової промисловості, особливості спеціалізації лісової промисловості в основних лісових поясах світу: північному (ліси помірного поясу) та південному (вологі екваторіальні і тропічні ліси); аналізуєзв’язки хімічної промисловості з іншими видами виробництва; визначає зв’язки між лісовою та хімічною промисловістю; оцінює вплив хімічної та лісової промисловості на довкілля, наслідки використання лісових ресурсів у світі та в Україні | |
| Тема 5. Виробництво побутових товарів. Структура виробництва побутових товарів. Чинники розміщення та склад легкої промисловості. Чинники розміщення провідних галузей текстильної промисловості в Україні: бавовняної, вовняної, лляної, шовкової, конопляно-джутової, трикотажної. Швейна та шкіряно-взуттєва промисловість України. Проблеми і перспективи розвитку легкої промисловості в Україні. Народні промисли: художня вишивка, декоративний розпис, килимарство, гончарство, різьблення по дереву, іконопис, писанкарство, ковальство, лозоплетіння. Географія текстильної промисловості світу. Найбільші країни-виробники та експортери тканин, одягу та взуття на світовий ринок | Учень: називає складові виробництва побутових товарів, структуру легкої промисловості; показує на картінайбільші центри легкої промисловості в Україні: Херсон, Чернігів, Луцьк, Черкаси, Житомир, Рівне, Київ, Одеса, Харків; наводить приклади найбільших в світі та Європі країн-виробників та експортерів тканин, одягу і взуття на світовий ринок; характеризуєособливості виробництва продукції легкої промисловості; пояснює чинники розміщення підприємств легкої промисловості; оцінюєроль легкої промисловості для задоволення життєвих потреб населення | |
| Тема 6. Сільське господарство і харчова промисловість. Значення сільського господарства у сучасному світі, його структура за власністю і галузями виробництва. Виробничі зв’язки сільського господарства з промисловістю. Природні чинники розвитку сільського господарства. Структура сільськогосподарських угідь в Україні. Заходи меліорації та рекультивації земель. Структура рослинництва: рільництво, садівництво та виноградарство. Розміщення в Україні зернового господарства, технічних культур, картоплярства, овочівництва, баштанництва, виноградарства. Тваринництво, його структура та розміщення в Україні. Розвиток кормової бази тваринництва. Рибне господарство. Зональна спеціалізація сільського господарства України. Гірські та приміські сільськогосподарські райони. Склад харчової промисловості України. Чинники та особливості розміщення бурякоцукрового, олійного, маслосироробного, плодоовочеконсервного, рибного, хлібопекарного, макаронного, борошномельного, круп’яного, кондитерського, пивоварного, виноробного виробництв, розливу мінеральних вод. Проблеми і перспективи розвитку харчової промисловості в Україні. Рослинництво світу. Географія основних харчових і технічних культур. Найбільші країни-виробники та експортери сільськогосподарських культур. Тваринництво світу, його розміщення. Найбільші сільськогосподарські райони світу. Екологічні проблеми сільського господарства. Традиційні галузі харчової промисловості окремих країн світу. Практична робота 8.Аналіз зональної спеціалізації сільського господарства України | Учень: називаєструктурні елементи сільського господарства, види сільськогосподарських угідь, країни-лідери світу за виробництвом пшениці, рису, кукурудзи, бавовнику, льону-довгунця, соняшнику, сої, цукрової тростини, цукрових буряків, чаю, кави, какао, картоплі, країни-лідери за поголів’ям великої рогатої худоби, свиней, овець, свійських птахів; наводить приклади центрів та найвідоміших підприємств кондитерської, буряко-цукрової, олійної, маслосироробної, плодоовочеконсервної, рибної, пивоварної, виноробної промисловості України, розливу мінеральних вод; показує на карті райони вирощування сільськогосподарських культур та розвитку тваринництва в Україні, основні світові райони розвитку сільського господарства; характеризує особливості розміщення рослинництва і тваринництва відповідно до кліматичних умов та ґрунтових ресурсів; пояснює чинники розміщення різних галузей харчової промисловості; визначає зональну спеціалізацію сільського господарства України та світу; аналізуєкарти сільськогосподарських культур та тваринництва, тенденції і показники розвитку сільського господарства, склад харчової промисловості; оцінюєсоціально-економічну роль сільського господарства у світі, проблеми і перспективи його розвитку на сучасному етапі, місце України в світі з виробництва сільськогосподарської продукції | |
| Тема 7. Послуги. Структура сфери послуг. Транспорт. Роль транспорту в сучасному світі. Види транспорту, їх головні техніко-економічні характеристики. Поняття «магістраль», «транспортний вузол». Транспорт в Україні. Наземні види. Залізничний транспорт. Залізнична мережа України. Автомобільний транспорт. Найважливіші автомагістралі України. Водні види. Найбільші морські та річкові порти України. Повітряний транспорт. Трубопровідний транспорт. Транзитне значення нафто- та газотранспортної системи України. Проблеми і перспективи розвитку транспорту в Україні. Транспорт світу. Країни, що вирізняються великою протяжністю і густотою залізниць та автомобільних доріг. Найбільші морські порти та судноплавні річки світу. Найбільші аеропорти світу. Найдовші нафто- і газопроводи світу. Міжнародні транспортні коридори. Туризм. Найвідоміші спеціалізовані центри освіти і науки в світі. Технополіси. Міжнародний туризм, його види і географія. Найвідоміші об’єкти Світової спадщини ЮНЕСКО в різних регіонах світу та Україні | Учень: називає складові сфери послуг, види транспорту і зв’язку, суттєві ознаки понять «транспортний вузол», «транспортна магістраль», види міжнародного туризму, види транспорту, що посідають перше місце за обсягом перевезень вантажів і пасажирів у світі та в Україні, основні шляхи переміщення вантажів і пасажирів у світі та в Україні, країни-лідери за протяжністю залізниць, автомагістралей, тоннажу морського флоту, найвідоміші спеціалізовані центри освіти і науки: Оксфорд, Кембридж (Велика Британія), Гейдельберг (Німеччина), Кембридж (штат Массачусетс, США), Прінстон (штат Нью-Джерсі, США), найвідоміші райони в світі та Україні культурно-пізнавального, рекреаційного, ділового туризму; наводить приклади найбільших транспортних вузлів і магістралей в Україні, найвідоміших об’єктів Світової спадщини ЮНЕСКО в різних частинах світу та Україні; показує на карті: найбільші за вантажообігом морські порти: Сінгапур, Шанхай, Роттердам, Гамбург, Лос-Анджелес, Нью-Йорк, Порт-Саїд, Дурбан, Мельбурн; найбільші за пасажирообігом аеропорти: Атланта, О’Хара (Чикаго), Пекін-Столичний, Токіо, Хітроу (Лондон), Шарль-де-Голь (Париж); найвідоміші морські судноплавні канали: Панамський, Суецький, Кільський; характеризуєособливості розміщення і розвитку різних видів транспорту і туризму; порівнює види транспорту за обсягом перевезень вантажів і пасажирів; визначає розвиток і значення різних видів транспорту в своїй області; оцінює роль сфери послуг для задоволення потреб населення, значення української транспортної системи у здійсненні міжнародних перевезень | |
| Тема 8. Особливості господарства свого адміністративного регіону. Розвиток та розміщення господарства. Промисловість, її склад. Структура сільського господарства, його спеціалізація. Сфера послуг: транспорт, освіта, наука, культура, туризм, фізкультура і спорт, охорона здоров’я, банківська справа, житлово-комунальне господарство, органи державної влади та ін. Дослідження Складання туристичного маршруту для ознайомлення з цікавими об’єктами своєї місцевості | Учень: характеризуєструктуру промисловості та сільського господарства, види транспорту у своїй місцевості; наводить приклади підприємств і закладів сфери послуг, що працюють у регіоні; пояснює вплив природних умов і ресурсів на розвиток місцевого господарства; аналізуєвзаємозв’язки між складовими господарства на прикладі певної території; визначає об’єкти своєї місцевості для ознайомлення туристів; оцінює рівень розвитку сфери послуг у регіоні | |
| Розділ IV. Міжнародне співробітництво та глобальні виклики людства | ||
| Тема 1. Форми зовнішніх економічних зав’язків. Форми міжнародного співробітництва: зовнішня торгівля, міжнародні кредитно-фінансові відносини, науково-технічні зв’язки, надання послуг, міжнародний туризм. Обсяги і структура зовнішньоекономічних зв’язків України. Основні країни-партнери у зовнішній торгівлі України | Учень: називаєосновні форми міжнародних відносин між державами; наводить приклади економічних, політичних, культурних зв’язків між країнами; характеризує тенденції і структуру зовнішньоекономічних зв’язків України; аналізуєформи міжнародного співробітництва між країнами світу; оцінює напрями співробітництва України з країнами світу та перспективи їх розвитку з урахуванням потреб національної економіки | |
| Тема 2. Міжнародні організації. Міжнародні організації – результат міжнародної економічної та політичної інтеграції. Історія створення сучасних міжнародних організацій та їх значення у світі. Класифікація міжнародних організацій. Інтеграція та співпраця України зі світовими організаціями. Найвпливовіші міжнародні організації сьогодення: ООН, НАТО, Європейський Союз, Рада Європи, ОПЕК, ФАО, Євразійське економічне співтовариство | Учень: називаєсуттєві ознаки понять «міжнародна інтеграція», «міжнародні економічні організації»; показує на карті:країни, що входять до галузевих і регіональних міжнародних економічних організацій; характеризуєфункції та основні види діяльності найбільш впливових міжнародних галузевих і регіональних організацій; порівнюєдіяльність галузевих міжнародних організацій; пояснюєучасть України в міжнародних економічних організаціях; оцінюєроль міжнародних галузевих і регіональних організацій у розвитку світового господарства та відносин між країнами | |
| Тема 2. Глобальні проблеми людства. Поняття про глобальні проблеми людства. Час та причини їх виникнення й загострення. Проблема війни і миру. Екологічна проблема. Сировинна й енергетична проблеми. Демографічна та продовольча проблеми. Проблема освоєння Світового океану. Проблема подолання відсталості країн, що розвиваються. Прояв глобальних проблем на території України. Взаємозв’язок глобальних проблем. Роль світової громадськості та міжнародних організацій у їх розв'язуванні. Глобальні прогнози: наукова фантастика та науково-обґрунтовані моделі розвитку світу. Дослідження Регіони і країни з найбільшою концентрацією глобальних проблем | Учень: називаєглобальні проблеми людства; наводить приклади «гарячих точок» на карті Європи і світу; характеризуєпоширення глобальних проблем та їх прояв на території України; аналізує сутність, причини виникнення, особливості розвитку сучасних глобальних проблем; показує на карті:країни-члени Ядерного клубу (США, Велика Британія, Франція, Росія, Китай, Індія, Пакистан), найбільші в світі райони екологічної катастрофи (зона Чорнобильської АЕС, район Приаралля); оцінюєнаслідки прояву глобальних викликів для окремих регіонів і країн світу, роль світової громадськості та міжнародних організацій у їх розв'язанні; обґрунтовує можливі шляхи подолання глобальних проблем; складаєпрогнози майбутнього розвитку людства | |
| РЕЗЕРВ ЧАСУ |
Дата добавления: 2015-09-13; просмотров: 148; Мы поможем в написании вашей работы!; Нарушение авторских прав |