Стаття 37. Апеляційна, касаційна скарга прокурора

Право внесення апеляційної, касаційної скарги на рішення, ухвали і постанови судів у цивільних, адміністративних, господарських справах надається прокурору і заступнику прокурора у межах їх компетенції, незалежно від їх участі в розгляді справи в суді першої інстанції. Помічники прокурора, прокурори управлінь і відділів можуть вносити апеляційні, касаційні і окремі подання тільки у справах, у розгляді яких вони брали участь.

Право внесення апеляційної, касаційної скарги на судові рішення в кримінальному провадженні надається службовим особам органів прокуратури, які брали участь у судовому розгляді як прокурори, а також прокурору вищого рівня – Генеральному прокурору України, прокурорам Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва, Севастополя і прирівняним до них прокурорам, їх заступникам";

8) у статті 40:

у назві статті слова "відкликання справи із суду" виключити;

у частині другій слова "відкликати із суду кримінальну справу, по якій обвинувачений не відданий до суду" виключити;

9) у назві глави 4 слова "у кримінальних справах" замінити словами "у кримінальному провадженні";

10) у статті 46:

слова "і слідчими", "слідчих прокуратури", "і слідчий", "і слідчі прокуратури", "або слідчого прокуратури" виключити;

у частині третій слово "підписують" замінити словом "підписує";

11) у статті 46² слова "і слідчі" виключити;

12) у частині першій статті 47 слова "і слідчим органів прокуратури" виключити;

13) у статті 48:

у назві статті слова "і слідчих" виключити;

у частині першій та третій слова "і слідчі" виключити;

у частині другій слова "прокурорсько-слідчі" замінити словом "прокурорські";

14) у статті 49 слова "і слідчі прокуратури", "і слідчі", "та слідчі прокуратури", "та слідчі" в усіх відмінках виключити;

15) у статті 50 слова "і слідчий", "або слідчим прокуратури", "слідчому", "слідчий прокуратури", "і слідчі прокуратури" виключити;

16) назву статті 50¹ доповнити словом "прокуратури";

17) у статті 55 слова "і слідчі прокуратури" виключити.

3.14. У Законі України "Про міліцію" (Відомості Верховної Ради УРСР, 1991 р., № 4, ст. 20):

1) у частині першій статті 2:

абзац п'ятий викласти в такій редакції:

"виявлення кримінальних правопорушень";

після абзацу п'ятого доповнити новим абзацом такого змісту:

"участь у розкритті кримінальних правопорушень та розшуку осіб, які їх вчинили, у порядку, передбаченому кримінальним процесуальним законодавством".

У зв'язку з цим абзаци шостий – дев'ятий вважати відповідно абзацами сьомим – десятим;

абзац восьмий після слів "від злочинних" доповнити словом "та кримінально-протиправних";

2) у частині першій статті 10:

у пункті 2 слова "припиняти та розкривати злочини" замінити словами "і припиняти кримінальні правопорушення";

у пункті 3 слово "злочини" замінити словом "кримінальні";

пункт 4 викласти в такій редакції:

"4) брати участь у розкритті кримінальних правопорушень у порядку, передбаченому кримінальним процесуальним законодавством";

у пункті 7 слово "злочинів" замінити словами "кримінальних правопорушень";

у пункті 9 слова "дізнання, слідства" замінити словами "досудового розслідування, слідчого судді";

пункт 11 після слів "прокурора, слідчого" доповнити словами "слідчого судді";

3) у статті 11:

у частині першій:

пункти 3, 5 та 9 викласти відповідно в такій редакції:

"3) викликати громадян і службових осіб у зв'язку з матеріалами, що знаходяться в їх провадженні";

"5) затримувати і тримати у спеціально відведених для цього приміщеннях:

осіб, підозрюваних у вчиненні злочину, обвинувачених, які переховуються від слідства чи суду, засуджених, які ухиляються від виконання кримінального покарання, – на строки і в порядку, передбачені законом;

осіб, які вчинили адміністративні правопорушення, для складання протоколу або розгляду справи по суті, якщо ці питання не можуть бути вирішені на місці, – на строк до трьох годин;

неповнолітніх віком до 16 років, які залишилися без опікування, – на строк до передачі законним представникам або до влаштування в установленому порядку, а неповнолітніх, які вчинили суспільно небезпечні діяння і не досягли віку, з якого настає кримінальна відповідальність, – до передачі їх законним представникам або направлення у приймальники-розподільники для дітей, але не більш як на вісім годин;

осіб, які перебували у громадських місцях у стані сп'яніння, якщо їх вигляд ображав людську гідність і громадську мораль або якщо вони втратили здатність самостійно пересуватися чи могли завдати шкоди оточуючим або собі, – до передачі їх в спеціальні медичні заклади або для доставки до місця проживання, а за відсутності таких – до їх витвереження;

військовослужбовців, які вчинили діяння, що підпадають під ознаки кримінального або адміністративного правопорушення, – до передачі їх військовослужбовцям Військової служби правопорядку у Збройних Силах України або військового командування;

осіб, які мають ознаки вираженого психічного розладу і створюють у зв'язку з цим реальну небезпеку для себе і оточуючих, – до передачі їх у лікувальні заклади, але не більш як на 24 години;

іноземців та осіб без громадянства, які розшукуються правоохоронними органами інших держав як підозрювані, обвинувачені у вчиненні злочину або як засуджені, які ухиляються від виконання кримінального покарання, – в порядку та на строки, передбачені законодавством України, міжнародними договорами України";

"9) за дорученням слідчого органу досудового розслідування, прокурора проводити або брати участь у проведенні процесуальних дій у кримінальному провадженні та виконувати ухвали слідчого судді, суду про привід учасників кримінального провадження у порядку, передбаченому Кримінальним процесуальним кодексом України";

доповнити частину пунктом 9¹ такого змісту:

"9¹) застосовувати до особи електронні засоби контролю у порядку, передбаченому Кримінальним процесуальним кодексом України";

у пункті 10 слова "фото-, кіно-, відеозйомку і звукозапис, прослухування телефонних розмов з метою розкриття злочинів" виключити;

пункт 11 викласти в такій редакції:

"11) проводити фотографування, звукозапис, кіно- і відеозйомку, дактилоскопію осіб, які затримані за підозрою у вчиненні злочину, взяті під варту, підозрюються чи обвинувачуються у вчиненні кримінального правопорушення, а також осіб, підданих адміністративному арешту;"

у пункті 12 слова "кіно-, фото- і звукофіксацію" замінити словами "аудіо, відео-, фотофіксацію";

підпункт "в" пункту 15 після слів "перебуває під" доповнити словами "домашнім арештом або";

у пункті 21¹ слово "злочину" замінити словом "кримінального";

у пункті 29 слово "злочинністю" замінити словами "кримінальними правопорушеннями";

у частині другій слово "злочинів" замінити словами "кримінальних правопорушень";

4) у частині третій статті 13 слова "розслідування кримінальних справ" замінити словами "кримінального провадження".

3.15. У Законі України "Про Службу безпеки України" (Відомості Верховної Ради України, 1992 р., № 27, ст. 382):

1) у частині першій статті 24:

пункт 3 викласти в такій редакції:

"3) виявляти, припиняти та розкривати кримінальні правопорушення, розслідування яких віднесено законодавством до компетенції Служби безпеки України, проводити їх досудове розслідування; розшукувати осіб, які переховуються у зв'язку із вчиненням зазначених кримінальних правопорушень";

у пункті 12 слово "злочинністю" замінити словами "вчиненням кримінальних правопорушень";

2) у статті 25:

у пункті 7 частини першої слова "з наступним повідомленням прокурора протягом 24 годин" замінити словами "в порядку, передбаченому Кримінальним процесуальним кодексом України";

у пункті 6 частини другої слова "накладати арешт на грошові кошти та інші цінності фізичних та юридичних осіб, вилучати предмети і документи із складанням відповідного акта. Копії акта вручаються громадянину чи представнику підприємства, установи, організації" замінити словами "а також вилучати предмети і документи у порядку, передбаченому Кримінальним процесуальним кодексом України";

частину третю виключити.

3.16. Пункт 6 частини другої статті 7 Закону України "Про контррозвідувальну діяльність" (Відомості Верховної Ради України, 2003 р., № 12, ст.89)викласти в такій редакції:

"6) виключно з метою попередження, своєчасного виявлення і припинення розвідувальних, терористичних та інших посягань на державну безпеку України, отримання інформації в інтересах контррозвідки здійснювати на підставі відповідної контррозвідувальної справи заходи, визначені частиною третьою статті 8 Закону України "Про оперативно-розшукову діяльність", – лише за ухвалою слідчого судді, без розголошення третій стороні".

3.17. У Законі України "Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів дізнання, досудового слідства" (Відомості Верховної Ради України, 1995 р., № 1, ст. 1):

1) у назві Закону слова "органів дізнання, досудового слідства" замінити словами "правоохоронних органів, суду";

2) у статті 1:

пункт 1 частини першої викласти в такій редакції:

"1) незаконного засудження, незаконного повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, незаконного взяття і тримання під вартою, незаконного проведення в ході кримінального провадження обшуку, виїмки, незаконного накладення арешту на майно, незаконного відсторонення від роботи (посади) та інших процесуальних дій, що обмежують права громадян";

у частині другій слова "дізнання, досудового слідства" замінити словами "що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, досудове розслідування,";

3) у статті 2:

у частині першій пункти 1¹ та 2 викласти в такій редакції:

"1¹) встановлення в обвинувальному вироку суду чи іншому рішенні суду (крім ухвали суду про повернення справи на новий судовий розгляд) факту незаконного повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, незаконного взяття і тримання під вартою, незаконного проведення в ході кримінального провадження обшуку, виїмки, незаконного накладення арешту на майно, незаконного відсторонення від роботи (посади) та інших процесуальних дій, що обмежують чи порушують права та свободи громадян, незаконного проведення оперативно-розшукових заходів;

2) закриття кримінального провадження за відсутністю події кримінального правопорушення, відсутністю у діянні складу кримінального правопорушення або не встановленні достатніх доказів для доведення винуватості особи у суді і вичерпанні можливостей їх отримати";

пункт 3 виключити;

б) частину другу викласти в такій редакції:

"Право на відшкодування шкоди, завданої зазначеними у статті 1 цього Закону оперативно-розшуковими заходами, виникає у випадках, передбачених пунктом 1¹ частини першої цієї статті, або за умови, що протягом шести місяців після проведення таких заходів не було розпочате кримінальне провадження за результатами цих заходів";

4) у пункті 2 частини першої статті 3 слова "дізнання чи досудового слідства" замінити словами "досудового розслідування";

5) у частині п'ятій статті 4 слова "дізнання, досудового слідства" замінити словами "що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, досудове розслідування";

6) частину першу статті 6 викласти в такій редакції:

"Громадянин, звільнений з роботи (посади) у зв'язку з незаконним засудженням або відсторонений від посади у зв'язку з незаконним притягненням до кримінальної відповідальності, має бути поновлений на колишній роботі (посаді), а в разі неможливості цього (ліквідація підприємства, установи, організації, скорочення посади, наявність інших передбачених законом підстав, що перешкоджають поновленню на роботі (посаді) йому має бути надано державною службою зайнятості іншу підходящу роботу. Робота (посада) надається громадянинові не пізніше ніж через один місяць з дня звернення, якщо воно надійшло протягом трьох місяців з моменту набрання законної сили виправдувальним вироком або винесення постанови (ухвали) про закриття кримінального провадження за відсутністю події кримінального правопорушення, відсутністю у діянні складу кримінального правопорушення або не встановленні достатніх доказів для доведення винуватості особи у суді і вичерпанні можливостей їх отримати";

7) у статті 11:

у частинах першій та третій слово "дізнання" замінити словами "що здійснює оперативно-розшукову діяльність";

частину другу викласти в такій редакції:

"У разі постановлення виправдувального вироку, закриття кримінального провадження за відсутністю події кримінального правопорушення, відсутністю у діянні складу кримінального правопорушення або невстановленні достатніх доказів для доведення винуватості особи у суді і вичерпанні можливостей їх отримати, а також у разі закриття справи про адміністративне правопорушення орган, що здійснює оперативно-розшукову діяльність, слідчий, прокурор або суд зобов'язані на прохання особи письмово повідомити у місячний строк про своє рішення трудовий колектив, в якому працює особа, або за її місцем проживання";

8) частину першу статті 12 викласти в такій редакції:

"Розмір відшкодовуваної шкоди, зазначеної в пунктах 1, 3, 4 статті 3 цього Закону, залежно від того, який орган провадив слідчі (розшукові) дії чи розглядав справу, у місячний термін з дня звернення громадянина визначають відповідні органи, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, досудове розслідування, прокуратура і суд, про що виносять постанову (ухвалу). Якщо кримінальне провадження закрито судом при розгляді кримінальної справи в апеляційному або касаційному порядку, зазначені дії провадить суд, що розглядав справу у першій інстанції."

9) статтю 14 викласти в такій редакції:

"Стаття 14. Заяву про оскарження постанови про відшкодування шкоди, завданої незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, досудове розслідування чи прокуратури, на вибір громадянина може бути подано до суду за місцем його проживання або за місцезнаходженням відповідного органу, що здійснює оперативно-розшукову діяльність, досудове розслідування чи прокуратури. Сторони в цих справах звільняються від сплати судових витрат".

3.18. У Законі України "Про державний захист працівників суду і правоохоронних органів" (Відомості Верховної Ради України, 1994 р., № 11, ст. 50):

1) підпункти "б" та "д" пункту 1 статті 2 викласти відповідно в такій редакції:

"б) кримінальному провадженні та провадженні у справах про адміністративні правопорушення";

"д) виконанні вироків, рішень, ухвал і постанов судів, постанов органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, досудове розслідування та прокурорів";

2) у статті 4 слово "Кримінально-процесуальний" замінити словами "Кримінальний процесуальний", слова "Про статус суддів" замінити словами "Про судоустрій і статус суддів";

3) частину другу статті 16 викласти в такій редакції:

"У разі коли є достатньо даних, що вказують на ознаки кримінального правопорушення, у порядку, передбаченому кримінальним процесуальним законодавством, здійснюється початок досудового розслідування".

3.19. У Законі України "Про забезпечення безпеки осіб, які беруть участь у кримінальному судочинстві" (Відомості Верховної Ради України, 1994 р., № 11, ст.51):

1) у статті 1 слово "злочинів" замінити словами "кримінальних правопорушень", слово "справ" – словом "проваджень";

2) пункти "а", "б" та "г" частини першої статті 2 викласти в такій редакції:

"а) особа, яка заявила до правоохоронного органу про кримінальне правопорушення або в іншій формі брала участь чи сприяла у виявленні, попередженню, припиненню або розкриттю кримінальних правопорушень";

б) потерпілий та його представник у кримінальному провадженні";

"г) цивільний позивач, цивільний відповідач та їх представники у справі про відшкодування шкоди, завданої кримінальним правопорушенням";

3) у статті 3:

частину другу викласти в такій редакції:

"2. Рішення про застосування заходів безпеки приймається слідчим, прокурором, судом, у провадженні яких знаходяться кримінальні провадження щодо кримінальних правопорушень, у розслідуванні чи судовому розгляді яких брали або беруть участь особи, зазначені у статті 2 цього Закону, а також органом (підрозділом), що здійснює оперативно-розшукову діяльність, щодо осіб, які брали участь або сприяли виявленню, попередженню, припиненню злочинів.

Рішення про застосування заходів безпеки може бути прийнято слідчим суддею у випадках, передбачених статтею 206 Кримінального процесуального кодексу України";

абзац перший частини третьої викласти в такій редакції:

"Здійснення заходів безпеки покладається за підслідністю на органи служби безпеки або внутрішніх справ, у складі структур яких з цією метою створюються спеціальні підрозділи. Безпека осіб, яких беруть під захист, якщо кримінальні провадження знаходяться у провадженні податкової міліції, прокуратури або суду, забезпечується за їх рішенням відповідно органами Служби безпеки України, органами внутрішніх справ чи органами і установами виконання покарань та слідчими ізоляторами";

4) у статті 4 слово "Кримінально-процесуальний" замінити словами "Кримінальний процесуальний";

5) пункт "в" частини другої статті 6 викласти в такій редакції:

"в) звертатися до слідчого, прокурора, суду, у провадженні якого знаходиться кримінальне провадження, з клопотанням щодо прийняття рішення про застосування заходів безпеки при провадженні процесуальних дій або про скасування здійснюваних заходів";

6) у частині першій статті 15:

пункти "а" та "в" викласти в такій редакції:

"а) обмеження відомостей про особу в матеріалах перевірки (заявах, поясненнях тощо), а також протоколах слідчих дій та інших матеріалах кримінального провадження, заміни прізвища, імені, по батькові в цих документах псевдонімами за постановою органу, що здійснює оперативно-розшукову діяльність, слідчого, прокурора або за ухвалою слідчого судді, суду про зміну анкетних даних. Ці постанови (ухвали) до матеріалів справи не приєднуються, а зберігаються окремо в органі, у провадженні якого знаходиться кримінальне провадження";

"в) неоголошення будь-яким способом дійсних анкетних даних про осіб, які взяті під захист і підлягають виклику в судове засідання";

у пункті "б" слово "кримінально-процесуального" замінити словами "кримінального процесуального";

7) у частині другій статті 19 слово "кримінально-процесуальним" замінити словами "кримінальним процесуальним";

8) у статті 22:

а) у частині другій перше речення викласти в такій редакції:

"Орган, який здійснює оперативно-розшукову діяльність, слідчий, прокурор, слідчий суддя, суд, одержавши заяву або повідомлення про загрозу безпеці особи, зазначеної у статті 2 цього Закону, зобов'язані перевірити цю заяву (повідомлення) і в строк не більше трьох діб, а у невідкладних випадках – негайно прийняти рішення про застосування або про відмову у застосуванні заходів безпеки";

абзац другий частини другої викласти в такій редакції:

"У разі наявності в заяві (повідомленні) про загрозу безпеці особи, зазначеної у статті 2 цього Закону, відомостей про кримінальне правопорушення слідчий, прокурор у порядку, передбаченому кримінальним процесуальним законодавством, починає досудове розслідування, а орган, що здійснює оперативно-розшукову діяльність, слідчий суддя, суд спрямовує заяву (повідомлення) відповідному органу досудового розслідування для початку досудового розслідування";

б) абзац другий частини третьої викласти в такій редакції:

"Про вжиті заходи безпеки та їх результати орган, який здійснює заходи, інформує слідчого, прокурора, суд, у провадженні якого знаходиться кримінальне провадження, а також слідчого суддю, якщо рішення про застосування заходів безпеки приймалося ним, а в разі усунення загрози подає відповідному органу за місцем перебування особи, взятої під захист, клопотання про скасування заходів безпеки";

в) у частині п'ятій слова "дізнання, слідчим, прокурором, судом" замінити словами "слідчим, прокурором, слідчим суддею, судом".

3.20. У Законі України "Про організаційно-правові основи боротьби з організованою злочинністю" (Відомості Верховної Ради України, 1993 р., № 35, ст. 358):

1) у статтях 4, 11 слово "Кримінально-процесуальний" в усіх відмінках замінити словами у відповідному відмінку "Кримінальний процесуальний" у відповідних відмінках;

2) у статті 12:

у частині третій слова "кримінальних справ" замінити словами "кримінального провадження";

у пункті "б" частини четвертої слова "накладати арешт на грошові кошти та інші цінності фізичних та юридичних осіб, вилучати предмети і документи із складанням відповідного акта. Копії акта вручаються громадянину чи представнику підприємства, установи, організації" замінити словами "а також вилучати предмети і документи у порядку, передбаченому Кримінальним процесуальним кодексом України";

у частині п'ятій слова "кримінально-процесуальним законом" замінити словами "кримінальним процесуальним законодавством";

частину шосту викласти в такій редакції:

"6. Спеціальні підрозділи по боротьбі з організованою злочинністю можуть починати та здійснювати досудове розслідування, передавати через відповідного прокурора по нагляду за виконанням законів спеціальними підрозділами за підслідністю в інші органи внутрішніх справ і органи Служби безпеки України кримінальні провадженні, що були ними розпочаті, у такому ж порядку витребовувати і приймати від них до свого провадження кримінальні провадження про злочини, вчинені організованими злочинними угрупованнями. Питання вирішення спорів про підслідність зазначених кримінальних проваджень регулюються цим Законом і Кримінальним процесуальним кодексом України";

3) у частині другій статті 14 слова "попереднього розслідування чи судового розгляду справ" замінити словами "досудового розслідування чи судового провадження";

4) у частині шостій статті 16 слова "кримінальні справи" замінити словами "кримінальні провадження";

5) пункти "в", "г" частини першої статті 25 виключити;

6) у статті 26:

частину другу викласти в такій редакції:

"2. Для здійснення нагляду за виконанням законів спеціальними підрозділами по боротьбі з організованою злочинністю, здійсненням досудового розслідування відповідних злочинів, а також підтриманням державного обвинувачення в суді по цим кримінальним провадженням у Генеральній прокуратурі України створюється управління, а в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі – його відділи";

у частині п'ятій слова "мають право давати санкції на арешт та інші повноваження" замінити словами "здійснюють повноваження";

3.21. У Законі України "Про попереднє ув'язнення" (Відомості Верховної Ради України, 1993 р., № 35, ст. 360):

1) частини першу та другу статті 1 викласти в такій редакції:

"Попереднє ув'язнення є відповідно до кримінального процесуального законодавства України запобіжним заходом щодо підозрюваного, обвинуваченого (підсудного) у вчиненні злочину, за який може бути призначено покарання у виді позбавлення волі, та засудженого, вирок щодо якого не набрав законної сили.

Порядок попереднього ув'язнення визначається цим Законом, Кримінальним процесуальним і Кримінально-виконавчим кодексами України та іншими актами законодавства";

2) у статті 2 слова "слідства і суду, перешкоджанню встановленню істини в кримінальній справі" замінити словами "органів досудового розслідування та суду, перешкоджанню кримінальному провадженню";

3) у статті 3 слова "взяття під варту" замінити словами "тримання під вартою", слово "Кримінально-процесуального" – словами "Кримінального процесуального";

4) у статті 4 слова "взяття під варту" замінити словами "тримання під вартою";

5) у частині третій статті 7 слова "взяття під варту" замінити словами "тримання під вартою";

6) у статті 9:

в абзаці сьомому частини першої слова "кримінальної справи" замінити словами "кримінального провадження";

у частині четвертій слова "взяття під варту в зв'язку з провадженням в іншій справі" замінити словами "тримання під вартою у зв'язку з іншим кримінальним провадженням";

7) у статті 12 частину третю доповнити реченням такого змісту: "Особам, до яких застосовано тимчасовий чи екстрадиційний арешт, побачення із співробітниками Управління Верховного Комісара Організації Об'єднаних Націй у справах біженців надається адміністрацією місця попереднього ув'язнення без обмеження кількості таких побачень та їх тривалості згідно з Угодою між Управлінням Верховного Комісара Організації Об'єднаних Націй у справах біженців та Урядом України";

частину четверту доповнити реченням такого змісту: "Побачення осіб, до яких застосовано тимчасовий чи екстрадиційний арешт, зі співробітниками Управління Верховного Комісара Організації Об'єднаних Націй у справах біженців проводиться в умовах, що забезпечують їх конфіденційність";

8) у статті 13:

у частині першій слова "в провадженні яких знаходиться справа" замінити словами "які здійснюють кримінальне провадження";

у частині четвертій слова "постанови судді на обрання запобіжного заходу у вигляді взяття під варту або на постанову про продовження строків тримання під вартою" замінити словами "ухвал слідчого судді про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою або продовження строків тримання під вартою";

частину п'яту викласти в такій редакції:

"Інші скарги, заяви, клопотання і листи, пов'язані з кримінальним провадженням, не пізніше трьох діб із часу їх подачі надсилаються адміністрацією місця попереднього ув'язнення особі або органу, які здійснюють кримінальне провадження. Ця особа або орган розглядають їх у встановленому законом порядку. Скарги, заяви і листи, що містять відомості, розголошення яких може перешкодити кримінальному провадженню, за належністю не надсилаються, а передаються на розгляд особі або органу, які здійснюють кримінальне провадження, про що сповіщається особа, яка перебуває під вартою, та прокурор, який здійснює нагляд за додержанням законів при проведенні досудового розслідування";

у частині шостій слова "провадженням у справі" замінити словами "кримінальним провадженням";

у частині дев'ятій слова "у справі" замінити словами "у кримінальному провадженні", слова "статті 44 Кримінально-процесуального кодексу України" –словами "положень Кримінального процесуального кодексу України";

9) статтю 20 викласти в такій редакції:

"Стаття 20. Підстави та порядок звільнення осіб, що

тримаються під вартою

Підставами для звільнення з-під варти є:

скасування запобіжного заходу;

зміна запобіжного заходу;

внесення застави, визначеної слідчим суддею, судом в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою;

закінчення строку дії ухвали слідчого судді, суду про тримання під вартою або закінчення передбаченого законом строку тримання під вартою як запобіжного заходу, якщо цей строк не продовжено в установленому законом порядку;

закінчення максимального строку тимчасового або екстрадиційного арешту, передбаченого Кримінальним процесуальним кодексом України;

припинення (скасування) тимчасового або екстрадиційного арешту;

звільнення особи з-під екстрадиційного арешту судом.

Звільнення особи з-під варти в разі скасування або зміни цього запобіжного заходу провадить начальник установи попереднього ув'язнення на підставі ухвали слідчого судді, ухвали або вироку суду.

Начальник установи попереднього ув'язнення зобов'язаний негайно звільнити з-під варти підозрюваного, обвинуваченого, стосовно якого на день закінчення строку дії ухвали слідчого судді, суду про тримання під вартою або закінчення строку тримання під вартою, встановленого Кримінальним процесуальним кодексом України, не надійшла ухвала слідчого судді, суду про продовження такого строку. При цьому начальник установи попереднього ув'язнення надсилає повідомлення особі чи органу, які здійснюють кримінальне провадження, та відповідному прокурору, який здійснює нагляд за додержанням законів при проведенні досудового розслідування.

Начальник установи попереднього ув'язнення зобов'язаний негайно звільнити особу з-під варти у разі закінчення максимального строку тимчасового арешту, передбаченого частиною шостою статті 586 Кримінального процесуального кодексу України, повідомивши про це прокурора та суд, що прийняв рішення про застосування тимчасового арешту. За п'ять днів до закінчення максимального строку тимчасового арешту начальник установи попереднього ув'язнення зобов'язаний надіслати прокурору та суду, що прийняв рішення про застосування тимчасового арешту, повідомлення про день його закінчення.

Начальник установи попереднього ув'язнення зобов'язаний негайно звільнити особу з-під варти в разі закінчення максимального строку екстрадиційного арешту, передбаченого Кримінальним процесуальним кодексом України, повідомивши про це прокурора області або його заступника, а також суд, що прийняв рішення про застосування екстрадиційного арешту. За десять днів до закінчення максимального строку екстрадиційного арешту начальник установи попереднього ув'язнення зобов'язаний надіслати прокурору області або його заступнику, а також суду, який прийняв рішення про застосування екстрадиційного арешту, повідомлення про день його закінчення.

Звільнення особи з-під варти в разі припинення тимчасового чи екстрадиційного арешту провадить начальник установи попереднього ув'язнення на підставі постанови прокурора області або його заступника відповідно до статті 586 Кримінального процесуального кодексу України.

Начальник установи попереднього ув'язнення зобов'язаний звільнити з-під варти підозрюваного, обвинуваченого після внесення застави, визначеної слідчим суддею, судом в ухвалі про застосування до такої особи запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. Після отримання документа, що підтверджує внесення застави, та його перевірки начальник установи попереднього ув'язнення зобов'язаний негайно звільнити з-під варти особу та повідомити про це усно і письмово слідчого, прокурора та слідчого суддю, а якщо застава внесена під час судового провадження, – прокурора та суд. Перевірка документа, що підтверджує внесення застави, не може тривати більше одного робочого дня.

Вирок або ухвала про звільнення особи, взятої під варту, підлягає виконанню негайно після їх надходження до місця попереднього ув'язнення.

Особи, яких звільняють з-під варти, забезпечуються адміністрацією місця попереднього ув'язнення безоплатним проїздом до місця проживання. У необхідних випадках їм видаються грошова допомога і одяг";

10) у частині третій статті 21:

в абзаці четвертому слова "слідчого, особи, яка проводить дізнання, прокурора та суду (судді)" замінити словами "слідчого, прокурора, слідчого судді та суду";

абзац п'ятий викласти в такій редакції:

"повідомити особам під час взяття їх під варту про підстави та мотиви взяття під варту, роз'яснити право на оскарження в суді підстав та мотивів взяття під варту, надати у друкованому вигляді роз'яснення положень статей 28, 29, 55, 56, 59, 62 та 63 Конституції України, статті 9 цього Закону та інших прав осіб, взятих під варту, які встановлені законом, а також забезпечити можливість реалізації інших прав осіб, взятих під варту, встановлених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами, забезпечити наявність у достатній кількості текстів Конституції України, Кримінального, Кримінального процесуального, Кримінально-виконавчого, Цивільного, Цивільного процесуального кодексів України, законів України "Про попереднє ув'язнення", "Про прокуратуру", "Про міліцію", "Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями правоохоронних органів, суду", інших нормативно-правових актів, що визначають статус та повноваження правоохоронних органів, права та обов'язки осіб, що тримаються під вартою, порядок тримання під вартою, порядок відшкодування збитків, завданих неправомірними діями або бездіяльністю працівників правоохоронних органів та місць попереднього ув'язнення, а також забезпечити можливість користування особами, що тримаються під вартою, текстами зазначених нормативно-правових актів та науково-методичною літературою з цих питань".

3.22. У Законі України "Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму" (Відомості Верховної Ради України, 2003 р., № 1, ст. 2):

1) у статтях 1, 12 слово "Кримінально-процесуальний" в усіх випадках замінити словами "Кримінальний процесуальний" у відповідному відмінку;

2) пункт 18 частини другої статті 18 викласти в такій редакції:

"18) повідомляє суб'єкта первинного фінансового моніторингу після надходження відповідної інформації від правоохоронних органів, уповноважених приймати рішення відповідно до кримінального процесуального законодавства, про факт початку досудового розслідування (або про факт закриття кримінального провадження в ході досудового розслідування) за повідомленнями такого суб'єкта, що надійшло до спеціально уповноваженого органу відповідно до вимог статей 15, 16 цього Закону, а також надає йому інформацію про прийняті судами рішення за такими кримінальними провадженнями з одночасним повідомленням відповідного суб'єкта державного фінансового моніторингу. Порядок такого повідомлення та інформування суб'єкта первинного фінансового моніторингу і суб'єкта державного фінансового моніторингу встановлюється Спеціально уповноваженим органом";

3) у частині шостій статті 22 слова "розслідування кримінальних справ" замінити словами "кримінального провадження".

3.23. Частину третю статті 88 Закону України "Про виконавче провадження" (Відомості Верховної Ради України, 1999 р., № 24, ст. 207) викласти в такій редакції:

"3. У разі проведення виїмки у порядку, встановленому Кримінальним процесуальним кодексом України, державний виконавець на підставі ухвали слідчого судді, суду про виїмку документа виконавчого провадження зобов'язаний пред'явити або виготовити та видати слідчому копії документів виконавчого провадження. У разі якщо слідчий вимагає видати оригінал документа виконавчого провадження, державний виконавець зобов'язаний додати до документів виконавчого провадження копію документа, засвідчену в порядку, встановленому частиною першою цієї статті, після чого видати оригінал документа. Ухвала слідчого судді, суду про проведення виїмки, другий примірник протоколу виїмки та другий примірник опису додаються до документів виконавчого провадження".

3.24. У Законі України "Про нотаріат" (Відомості Верховної Ради України, 1993 р., № 39, ст. 383):

1) у частині п'ятій статті 8 слова "органів дізнання і досудового слідства у зв'язку з" замінити словами "органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування у зв'язку з кримінальним провадженням";

2) у підпункті "г" пункту 2 частини першої статті 12 слова "винесення постанови про припинення кримінальної справи" замінити словами "закриття кримінального провадження".

3.25. У пункті 2 частини десятої статті 76 Закону України "Про банки і банківську діяльність" (Відомості Верховної Ради України, 2001 р., № 5–6, ст. 30) слова "є обвинуваченою по кримінальній справі" замінити словами "якій повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення";

3.26. У пункті 12 частини першої статті 11 Закону України "Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції" (Відомості Верховної Ради України, 2011 р., № 21, ст. 144) слово "злочину" замінити словами "кримінального правопорушення".

3.27. У Регламенті Верховної Ради України, затвердженому Законом України "Про Регламент Верховної Ради України" (Відомості Верховної Ради України, 2010 р., № 14–17, ст. 133 ):

1) у частині п'ятій статті 174 слова "прокуратури для порушення кримінальної справи" замінити словами "досудового розслідування для здійснення досудового розслідування";

2) у частині третій статті 176 слова "висновку, передбачених Кримінально-процесуальним" замінити словами "акта, передбачених Кримінальним процесуальним".

3.28. У пункті 5 частини п'ятої статті 2 Закону України "Про прикордонний контроль" (Відомості Верховної Ради України, 2010 р., № 6, ст. 46) слово "кримінально-процесуальних" виключити;

3.29. Пункт 4 частини першої статті 37 Закону України "Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень" (Відомості Верховної Ради України, 2004 р., № 11, ст. 140) виключити;

3.30. Частину третю статті 7 Закону України "Про демократичний цивільний контроль над Воєнною організацією і правоохоронними органами держави" (Відомості Верховної Ради України, 2003 р., № 46, ст. 366) викласти в такій редакції:

"Контроль за діяльністю Служби безпеки України, розвідувальних і контррозвідувальних органів України, оперативних підрозділів, які проводять оперативно-розшукову діяльність, а також органів досудового розслідування здійснюється з дотриманням вимог законів України "Про Службу безпеки України", "Про розвідувальні органи України", "Про контррозвідувальну діяльність", "Про оперативно-розшукову діяльність", "Про Військову службу правопорядку в Збройних Силах України", інших законів та Кримінального процесуального кодексу України".

3.31. Статтю 31 Закону України "Про статус депутатів місцевих рад" (Відомості Верховної Ради України, 2002 р., № 40, ст. 290) викласти в такій редакції:

"Стаття 31. Особливості повідомлення про підозру

у вчиненні кримінального правопорушення

депутата місцевої ради

1. Повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення депутата місцевої ради може бути здійснено відповідно Генеральним прокурором України, заступником Генерального прокурора України, прокурором Автономної Республіки Крим, області, міста Києва або Севастополя у межах його повноважень.

Прокурор, який здійснив повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення депутату місцевої ради повідомляє про це відповідну місцеву раду не пізніше наступного робочого дня з дня повідомлення про підозру.

2. Суд, який обрав запобіжний захід стосовно депутата місцевої ради, повідомляє про це відповідну місцеву раду не пізніше наступного робочого дня з дня застосування запобіжного заходу".

3.32. У Законі України "Про Військову службу правопорядку у Збройних Силах України" (Відомості Верховної Ради України, 2002 р., № 32, ст.225):

1) у частині першій статті 3:

абзац п'ятий виключити.

У зв'язку з цим абзаци шостий – дванадцятий вважати відповідно абзацами п'ятим – одинадцятим;

в абзаці десятому слова "іншим органам дізнання, органам попереднього (досудового) слідства" замінити словами "органам, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органам досудового розслідування";

2) у статті 5:

абзац п'ятий пункту 2 частини п'ятої виключити.

У зв'язку з цим абзац шостий вважати абзацом п'ятим;

у частині одинадцятій слова "керівники підрозділів дізнання" виключити;

3) у частині першій статті 7:

пункти 3 та 11 викласти відповідно в такій редакції:

"3) викликати осіб, зазначених у пункті 2 цієї статті, для дачі пояснень у справах про правопорушення, що знаходяться в її провадженні";

"11) вести облік кримінальних та інших правопорушень у Збройних Силах України та проводити періодичні звірки з даними відповідних військових прокуратур";

абзац другий пункту 4 викласти в такій редакції:

пункти 10 та 29 виключити;

4) у частині першій статті 8:

пункт 3 виключити;

у пункті 6 слова "від органів дізнання, попереднього (досудового) слідства" замінити словами "від органів досудового розслідування";

3.33. У пункті 2 частини десятої статті 47 Закону України "Про фінансові послуги та державне регулювання фінансових послуг" (Відомості Верховної Ради України, 2002 р., № 1, ст. 1)слова "є обвинуваченою по кримінальній справі" замінити словами "якій повідомлено про підозру у вчиненні злочину".

3.34. У пункті 2 частини першої статті 10 Закону України "Про імміграцію" (Відомості Верховної Ради України, 2001 р., № 41, ст. 197) слова "або проти яких порушено кримінальну справу, якщо попереднє слідство за нею не закінчено" замінити словами "або їм повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, досудове розслідування якого не закінчено".

3.35. Частину чотирнадцяту статті 18 Закону України "Про громадянство України" (Відомості Верховної Ради України, 2001 р., № 13, ст. 65)викласти в такій редакції:

"Вихід із громадянства України не допускається, якщо особі, яка клопоче про вихід з громадянства України, в Україні повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення або стосовно якої в Україні є обвинувальний вирок суду, що набрав законної сили і підлягає виконанню";

3.36. У частині другій статті 16 Закону України "Про Всеукраїнський перепис населення" (Відомості Верховної Ради України, 2000 р., № 51-52, ст.446) слова "цивільних та кримінальних справ" замінити словами "цивільних справ та кримінального провадження".

3.37. У Законі України "Про психіатричну допомогу" (Відомості Верховної Ради України, 2000 р., № 19, ст. 143):

1) пункт 2 частини четвертої статті 6 викласти в такій редакції:

"2) провадження досудового розслідування або судового розгляду за письмовим запитом слідчого, прокурора та суду";

2) у частині першій статті 19 слово "Кримінально-процесуальним" замінити словами "Кримінальним процесуальним";

3.38. В абзаці другому частини дев'ятої статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" (Відомості Верховної Ради України, 1999 р., № 40, ст. 365) слова "кримінально-процесуальним законом" замінити словами "кримінальним процесуальним законодавством";

3.39. В абзаці сімнадцятому статті 67 Розділу 3. "Обов'язки посадових осіб, рядових і матросів. Командир полку (корабля 1 і 2 рангу, окремого батальйону)" Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, затвердженого Законом України "Про Статут внутрішньої служби Збройних Сил України" (Відомості Верховної Ради України, 1999 р., № 22–23, ст. 194) слова "у разі вчинення військовослужбовцем злочину порушувати кримінальну справу і провадити дізнання" замінити словами "у разі вчинення військовослужбовцем кримінального правопорушення письмово повідомити про це орган досудового розслідування".

3.40. У Статуті гарнізонної та вартової служб Збройних Сил України, затвердженому Законом України "Про Статут гарнізонної та вартової служб Збройних Сил України" (Відомості Верховної Ради України, 1999 р., № 22–23, ст. 196; 2005 р., № 3, ст. 76; 2009 р., № 41, ст. 600):

1) у статті 23:

а) частину першу викласти в такій редакції:

"Начальник органу управління Служби правопорядку в гарнізоні підпорядковується начальникові відповідного органу управління Служби правопорядку. Він відповідає за забезпечення правопорядку і військової дисципліни серед військовослужбовців Збройних Сил України у місцях дислокації військових частин, військових навчальних закладів, установ та організацій гарнізону, у військових містечках, на вулицях і в громадських місцях, за організацію діяльності підрозділів Служби правопорядку щодо запобігання кримінальним та іншим правопорушенням серед військовослужбовців Збройних Сил України, їх виявлення і припинення, а також за забезпечення захисту життя, здоров'я, прав і законних інтересів військовослужбовців, військовозобов'язаних під час проходження ними зборів, працівників Збройних Сил України, захисту майна Збройних Сил України від розкрадання та інших протиправних посягань, участь у протидії диверсійним проявам і терористичним актам на військових об'єктах."

б) у частині другій:

в абзаці другому слово "дізнання" виключити;

абзац восьмий виключити.

У зв'язку з цим абзаци дев'ятий – тридцять сьомий вважати відповідно абзацами восьмим – тридцять шостим;

в абзаці чотирнадцятому слова "органам дізнання, органам досудового слідства" замінити словами "органам, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органам досудового розслідування";

в абзаці двадцять третьому слова "органів дізнання, досудового слідства" замінити словами "органів досудового розслідування";

2) у Додатку 12 до цього Статуту частини першу та третю статті 27 викласти відповідно в такій редакції:

"Порядок тримання та охорони на гауптвахті і під час переміщення поза гауптвахтою військовослужбовців, заарештованих за рішенням суду, затриманих правоохоронними органами, встановлює начальник органу управління Служби правопорядку в гарнізоні за погодженням із військовим прокурором гарнізону";

"Військові прокурори, їх заступники і помічники з метою здійснення нагляду за додержанням законів, а також слідчі при здійсненні досудового розслідування за пред'явленням посвідчення особи допускаються у будь-який час на гарнізонну гауптвахту черговим варт із повідомленням військовому комендантові, а на військову гауптвахту – черговим частини із повідомленням командирові військової частини";

3) абзац другий частини першої статті 218 Додатку 12 до цього Статуту викласти в такій редакції:

"приймати за вказівкою начальника гауптвахти (чергового органу управління Служби правопорядку в гарнізоні) заарештованих під охорону на підставі ухвали чи вироку суду, постанови слідчого, прокурора".

3.41. У Дисциплінарному статуті Збройних Сил України, затвердженому Законом України "Про Дисциплінарний статут Збройних Сил України" (Відомості Верховної Ради України, 1999 р., № 22–23, ст. 197; 2002 р., № 2, ст. 6; 2005 р., № 3, ст. 76; 2009 р., № 41, ст. 600):

1) частини другу та третю статті 45 викласти в такій редакції:

"За вчинення адміністративних правопорушень військовослужбовці несуть дисциплінарну відповідальність за цим Статутом, за винятком випадків, передбачених Кодексом України про адміністративні правопорушення. За вчинення корупційних діянь чи інших правопорушень, пов'язаних із корупцією, військовослужбовці несуть відповідальність згідно з Кодексом України про адміністративні правопорушення. У разі вчинення кримінального правопорушення військовослужбовець притягається до кримінальної відповідальності.

Командири, які у разі виявлення ознак кримінального правопорушення, не повідомили про це орган досудового розслідування, несуть відповідальність згідно із законом";

2) частину четверту статті 85 викласти в такій редакції:

"Якщо під час службового розслідування буде з'ясовано, що правопорушення військовослужбовця містить ознаки кримінального правопорушення, командир військової частини письмово повідомляє про це орган досудового розслідування".

3.42. У статті 16 Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України, затвердженому Законом України "Про Дисциплінарний статут органів внутрішніх справ України" (Відомості Верховної Ради України, 2006 р., № 29, ст. 245):

1) частину другу викласти в такій редакції:

"У разі проведення за фактом учинення проступку службового розслідування, кримінального провадження або провадження у справі про адміністративне правопорушення на осіб рядового і начальницького складу дисциплінарне стягнення може бути накладено не пізніше одного місяця з дня закінчення службового розслідування, кримінального провадження або провадження у справі про адміністративне правопорушення, не враховуючи періоду тимчасової непрацездатності або перебування у відпустці."

2) у частині третій слова "провадження в кримінальній справі чи" замінити словами "кримінального провадження або провадження у".

3.43. У частині третій статті 20 Закону України "Про Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини" (Відомості Верховної Ради України , 1998 р., № 20, ст. 99) слова "Кримінальну справу проти Уповноваженого може бути порушено" замінити словами "Повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення може бути здійснено Уповноваженому".

3.44. Частину другу статті 37 Закону України "Про Рахункову палату" (Відомості Верховної Ради України, 1996 р., № 43, ст.212) викласти в такій редакції:

"Повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення Голові Рахункової палати, Першому заступнику і заступнику Голови, головним контролерам, Секретарю Рахункової палати може бути здійснено лише Генеральним прокурором України".

3.45. Статтю 25 Закону України "Про статус депутата Верховної Ради Автономної Республіки Крим" (Відомості Верховної Ради України, 2007 р., № 14, ст. 168) викласти в такій редакції:

"Стаття 25. Особливості порушення кримінальної справи та

Застосування запобіжного заходу щодо депутата

Верховної Ради Автономної Республіки Крим

1. Повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення депутату може бути здійснено Генеральним прокурором України, його заступниками, прокурором Автономної Республіки Крим.

2. Про повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення депутату, а також про обраний щодо нього запобіжний захід відповідний прокурор або суд, що здійснив повідомлення про підозру або обрав запобіжний захід, повідомляють Верховну Раду Автономної Республіки Крим не пізніше наступного робочого дня з дня повідомлення про підозру або обрання запобіжного заходу".

3.46. В абзаці четвертому частини третьої статті 40 Закону України "Про страхування" (Відомості Верховної Ради України, 1996 р., № 18, ст. 78) слова "порушення кримінальної справи щодо даної фізичної або юридичної особи" замінити словами "повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення даній особі".

3.47. У Законі України "Про судову експертизу" (Відомості Верховної Ради України, 1994 р., № 28, ст. 232):

1) у статті 1 слова "органів дізнання, досудового та судового слідства" замінити словами "суду, органу, який здійснює оперативно-розшукову діяльність, чи органу досудового розслідування";

2) в абзаці четвертому частини першої статті 4 слова "дізнання, досудового та судового слідства" замінити словами "що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування та суду";

3) у пункті 2 частини першої статті 12 слова "органу дізнання, слідчого, прокурора, судді, суду" замінити словами "особи або органу, які залучили експерта, судді, суду";

4) у статті 15:

частину другу викласти в такій редакції:

"Проведення судових експертиз державними спеціалізованими установами у кримінальних провадженнях за дорученням слідчого, прокурора, суду та у справах про адміністративні правопорушення здійснюється за рахунок коштів, які цільовим призначенням виділяються цим експертним установам з Державного бюджету України";

частину третю доповнити словами "за винятком випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті";

після частини третьої доповнити новою частиною такого змісту:

"Проведення судових експертиз, обстежень і досліджень у кримінальному провадженні державними спеціалізованими установами, судово-медичними та судово-психіатричними установами на замовлення підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, виправданого, їх захисників, законного представника, потерпілого, його представника здійснюється за рахунок замовника".

У зв'язку з цим частини четверту–шосту вважати відповідно частинами п'ятою–сьомою;

5) частину другу статті 20 викласти в такій редакції:

"Державні спеціалізовані установи, що проводять судові експертизи, мають право одержувати від судів, органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування знаряддя кримінального правопорушення та інші речові докази, щодо яких закінчено кримінальне провадження, для використання в експертній і науковій діяльності".

3.48. Абзаци другий та третій частини другої статті 22 Закону України від 22 вересня 2011 року № 3773-VI "Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства" викласти в такій редакції:

"йому повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення або кримінальна справа розглядається судом – до закінчення кримінального провадження;

його засуджено за вчинення кримінального правопорушення – до відбування покарання або звільнення від покарання".

3.49. У частині першій статті 6 Закону України "Про порядок виїзду з України та в'їзду до України громадян України" (Відомості Верховної Ради України, 1994 р., № 18, ст.101):

пункт 3 викласти в такій редакції:

"3) стосовно нього у порядку, передбаченому кримінальним процесуальним законодавством, застосовано запобіжний захід, за умовами якого йому заборонено виїжджати за кордон, ­– до закінчення кримінального провадження або скасування відповідних обмежень";

у пункті 4 слово "злочину" замінити словами "кримінального правопорушення";

3.50. У статті 11 Закону України "Про державну контрольно-ревізійну службу в Україні" (Відомості Верховної Ради України, 1993 р., № 13, ст. 110):

1) в абзаці першому пункту 6 частини п'ятої слова "або порушено кримінальну справу" замінити словами "або у випадку повідомлення їм про підозру у вчиненні кримінального правопорушення";

2) у частині сьомій слова "винесеним на підставі подання прокурора або слідчого для забезпечення розслідування кримінальної справи" замінити словами "винесеним на підставі клопотання слідчого, прокурора для забезпечення розслідування під час кримінального провадження";

3) частину тринадцяту викласти в такій редакції:

"Обмеження у підставах проведення ревізій, визначені цим Законом, не поширюються на ревізії, що проводяться на звернення підконтрольної установи, або ревізії, що проводяться після повідомлення посадовим особам підконтрольних установ, що ревізуються, про підозру у вчиненні ними кримінального правопорушення відповідно до Кримінального процесуального кодексу України";

4) у пункті 2 частини чотирнадцятої слова "номер, дата та підстави порушення кримінальної справи, орган, що порушив кримінальну справу" замінити словами "номер кримінального провадження, орган, що здійснює досудове розслідування, дата та підстави повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення".

3.51 У Законі України "Про військовий обов'язок і військову службу" (Відомості Верховної Ради України, 1992 р., № 27, ст. 385):

1) у частині чотирнадцятій статті 17 слова "щодо яких провадиться дізнання чи досудове слідство" замінити словами "яким повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення";

2) частину п'яту статті 38 викласти в такій редакції:

"5. Органи досудового розслідування зобов'язані в семиденний строк повідомити районні (міські) військові комісаріати про призовників, яким повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, а суди – про призовників, кримінальні справи стосовно яких розглядаються судом, а також про вироки щодо призовників і військовозобов'язаних, які набрали законної сили";

3.52. У пункті 5 статті 28 Закону України "Про державний кордон України" (Відомості Верховної Ради України, 1992 р., № 2, ст. 5) слова "органам дізнання і слідства" замінити словами "органам досудового розслідування".

3.53. Пункт 5 статті 19 Закону України "Про Державну прикордонну службу України" (Відомості Верховної Ради України, 2003 р., № 27, ст. 208) викласти в такій редакції:

"5) організація запобігання кримінальним та адміністративним правопорушенням, протидію яким законодавством віднесено до компетенції Державної прикордонної служби України, їх виявлення та припинення, здійснення провадження у справах про адміністративні правопорушення згідно із законами".

3.54. Абзац сьомий частини першої статті 10 Закону України "Про державний контроль за використанням та охороною земель" (Відомості Верховної Ради України, 2003 р., № 39, ст.350) викласти в такій редакції:

"передавати до органів прокуратури, органів досудового розслідування акти перевірок та інші матеріали про діяння, в яких вбачаються ознаки кримінального правопорушення".

3.55. В абзаці чотирнадцятому пункту 1 частини першої статті 30 Закону України "Про правові засади цивільного захисту" (Відомості Верховної Ради України, 2004 р., № 39, ст.488) слова "дізнання та" виключити.

3.56. У частині другій статті 2 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" (Відомості Верховної Ради України, 2007 р., № 29, ст.389) слова "дізнання, прокурорського нагляду, досудового слідства" замінити словами "прокурорського нагляду, досудового розслідування".

3.57. Частину третю статті 23 Закону України "Про державний контроль за міжнародними передачами товарів військового призначення та подвійного використання" (Відомості Верховної Ради України, 2003 р., № 23, ст. 148) викласти в такій редакції:

"За наявності достатньої інформації про намір вчинення або про вчинення встановленими чи невстановленими особами кримінальних правопорушень, предметом яких є товари, що підлягають державному експортному контролю, спеціально уповноважений орган виконавчої влади з питань державного експортного контролю інформує про це відповідні органи досудового розслідування".

3.58. У статті 10 Закону України "Про правовий режим воєнного стану" (Відомості Верховної Ради України, 2000 р., № 28, ст. 224) слова "органів дізнання та слідства" замінити словами "органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, досудове розслідування";

3.59. У статті 11 Закону України "Про правовий режим надзвичайного стану" (Відомості Верховної Ради України, 2000 р., № 23, ст. 176) слова "органів дізнання та слідства" замінити словами "органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, досудове розслідування".

3.60. В абзаці одинадцятому пункту 4 частини першої статті 8 Закону України "Про державну таємницю" (Відомості Верховної Ради України, 1994 р., № 16, ст. 93) слова "дізнання, досудового слідства" замінити словами "оперативно-розшукової діяльності, досудового розслідування".

3.61. У пункті 11 частини першої статті 26 Закону України "Про захист прав споживачів" (Відомості Верховної Ради УРСР, 1991 р., № 30, ст. 379) слова "злочину, органам дізнання чи досудового слідства" замінити словами "кримінального правопорушення, органам досудового розслідування".

3.62. В абзаці сьомому частини першої статті 15 Закону України "Про лікарські засоби" (Відомості Верховної Ради України, 1996 р., № 22, ст. 86) слова "злочину, органам дізнання чи попереднього слідства" замінити словами "кримінального правопорушення, органам досудового розслідування".

3.63. У частині третій статті 16 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" (Відомості Верховної Ради України, 1995 р., № 28, ст.205) слова "постанови слідчого, органу дізнання або відповідно до рішення суду" замінити словами "постанови органу, що здійснює оперативно-розшукову діяльність, слідчого або відповідно до рішення суду".

3.64. Частину третю статті 6 Закону України "Про заходи протидії незаконному обігу наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів та зловживанню ними" (Відомості Верховної Ради України, 1995 р., № 10, ст. 62) викласти в такій редакції:

"Після розгляду судом справ про кримінальні правопорушення, пов'язані з незаконним обігом наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів, 50 відсотків вартості конф