МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВЯ УКРАЇНИ. на методичній нараді кафедри патологічної фізіології Завідувач кафедри професор М.В.Кришталь “___”__________2009 р.

НАЦІОНАЛЬНИЙ МЕДИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

імені О.О.БОГОМОЛЬЦЯ

«Затверджено»

на методичній нараді
кафедри патологічної фізіології
Завідувач кафедри
професор М.В.Кришталь
“___”__________2009 р.

МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ
ДЛЯ САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ СТУДЕНТІВ
ПРИ ПІДГОТОВЦІ ДО ПРАКТИЧНОГО (СЕМІНАРСЬКОГО) ЗАНЯТТЯ

Київ – 2009

1. Актуальність теми:

Запалення відноситься до найбільш поширених патологічних процесів, що є складною частиною самих різних захворювань всіх органів та систем організму. Знання етіології та загальних закономірностей цього типового патологічного процесу допоможе лікарям різних медичних спеціальностей діагностувати, прогнозувати перебіг та проводити етіологічну та патогенетичну терапію хвороб. Майбутнім лікарям важливо знати, що запалення не тільки викликає місцеве пошкодження тканин та порушення в них мікроциркуляції, але також супроводжується загальними реакціями, які можуть бути захисно-пристосувальними та власне патологічними.

2. Конкретні цілі:

Ø Визначати запалення та вміти його класифікувати з використанням різних принципів класифікації.

Ø Характеризувати основні ознаки запалення та причини його виникнення.

Ø Мати уявлення про основні експериментальні моделі запалення.

Ø При розгляданні першої стадії запалення аналізувати механізми первинної та вторинної альтерації враховуючи молекулярні механізми ушкодження клітин.

Ø Характеризувати порушення місцевого кровообігу в ділянці запалення в стадію судинних реакцій та аналізувати механізми виникнення ішемії, артеріальної та венозної гіперемії, стазу, а також ексудації в місці гострого запалення. Мати уявлення про медіатори запалення клітинного та плазмового походження та механізм їх дії.

Ø Пояснювати стадії еміграції лейкоцитів в осередку запалення та їх механізм, а також стадії фагоцитозу та їх механізм.

Ø Уміти дати характеристику порушенням обміну речовин та фізико-хімічним змінам в осередку запалення.

Ø .Характеризувати прояви та механізми третій стадії запалення – проліферації і репарації ,особливо підкреслювати роль інгібіторів ферментів ,гормонів та факторів росту в патогенезі цієї стадії.

Ø Уміти розрізняти в місцевих та загальних реакціях при запаленні суто патологічні та компенсаторно-пристосувальні.

3. Базові знання, вміння, навички, необхідні для вивчення теми (міждисциплінарна інтеграція):

Завдання для самостійної праці під час підготовки до заняття.

4.1.Перелік основних термінів, параметрів, характеристик, які повинен засвоїти студент при підготовці до заняття:

4.2.Теоретичні питання до заняття:

Питання для повторення:

1. Біологічно активні речовини (БАР), що приймають участь в патогенезі алергічних реакцій негайного та сповільненого типу.

2. Артеріальна, венозна гіперемія, стаз: визначення, механізми виникнення і розвитку, основні ознаки.

3. Аеробне окиснення та гліколіз.

4. Лізосомальні ферменти.

5. Фібробласти і їх участь в синтезі колагену.

Основні питання:

1. Визначення та основні ознаки запалення.

2. Причини виникнення та стадії розвитку запалення.

3. Експериментальне моделювання запалення.

4. Гуморальні (плазмові) та клітинні медіатори запалення, їх характеристика.

5. Первинна та вторинна альтерація: визначення, механізми розвитку.

6. Судинні реакції при запаленні. Механізми розвитку артеріальної і венозної гіперемії при запаленні.

7. Механізми ексудації та еміграції лейкоцитів.

8. Фагоцитоз: стадії та механізми їх розвитку.

9. Порушення метаболізму в осередку запалення.

10. Фізико-хімічні порушення при запаленні та механізми їх виникнення.

11. Види ексудатів при запаленні. Морфологічний та біохімічний склад гнійного ексудату.

12. Стадія проліферації при запаленні: механізм розвитку проліферативних процесів.

13. Загальні реакції організму при запаленні. Роль нервової, ендокринної та імунної систем у розвитку запалення.

4.3.Практичні роботи (завдання), які виконуються на занятті:

Завдання 1. Дослідити реакції судин при запаленні брижі жаби (дослід Конгейма).

Методика: Позбавити жабу рухливості, зруйнувавши зондом спинний мозок. Зафіксувати її шпильками на гумовій пластинки спинкою догори. Зробити розріз з правого боку, витягнути петлю тонкої кишки, розправити її навколо круглого отвору пластинки і закріпити шпильками, які вколювати в зовнішній край кишки.. Під впливом термічного фактора (температура поміщення відрізняється від температури черевної порожнини жаби), а також механічного фактора (розтягнення брижі навколо отвору) розвивається гостре запалення брижі. Брижу не перекручувати і не натягувати.

Реакцію судин брижі вивчати під малим збільшенням мікроскопу. Звернути увагу на кількість і просвіт капілярів, зміну швидкості кровоплину в артеріях і венах. На стадії венозної гіперемії простежити за явищем крайового стояння лейкоцитів та їх еміграцією. В судинах брижі можливе утворення білого, червоного, змішаного тромбів.

Замалювати судинні реакції при запаленні: артеріальну, венозну гіперемію, крайове стояння лейкоцитів, перехід їх через судинну стінку та появу в позаклітинному просторі. Коротко описати механізм еміграції лейкоцитів у протоколі досліду.

Завдання 2. Визначити амілолітичну активність гнійного ексудату.

Методика: Взяти 8 пробірок. В перші дві пробірки налити по 1 мл робочого розчину гнійного ексудату в розведені 1:10. Потім у всі пробірки, починаючи з другої, додати по 1 мл фізіологічного розчину. Після розмішування з 2-ї пробірки 1 мл суміші перенести в 3-ю, з 3-ї в 4-ту і т.д. З 7-ї пробірки 1 мл суміші вилити. Таким чином, 8-а пробірка буде контролем, який містить тільки фізіологічний розчин. З 1-ї по 7-му пробірку знаходяться розведення гною (1:10; 1:20; 1:40 і т.д.). В усі пробірки (1-8) додати по 2 мл 0,1% розчину крохмалю (субстрат для дії амілаз гною) та добре змішати. Пробірки поставити в термостат на 30 хв. при 37°С . Після інкубації в кожну пробірку додати по 2 краплі розчину Люголя.

Амілолітичну активність гнійного ексудату визначити за розведенням гною в тій останній пробірці, де пройшло розщеплення крохмалю до ахродекстринів (жовтий колір суміші).