Завдання 3. Визначити протеолітичну активність гнійного ексудату.

Методика: Як і в попередньому досліді взяти 8 пробірок і зробити розведення робочого розчину гною (1:10). Потім в усі пробірки додати по 1 мл 10% розчину казеїну (субстрат для протеаз) і поставити в термостат на 30 хв. при 37°С . Після цього в кожну пробірку додати по 2 краплі оцтовокислого спирту. У пробірках, де пройшло повне розщеплення білка, розчин прозорий, в тих, де білок не розщепився, розчин мутний.

Протеолітичну активність гною визначити за розведенням гною в останній пробірці, де виявлено повне розщеплення білка.

5. Зміст теми:

6. 6. Матеріали для самоконтролю:

A. Завдання для самоконтролю:

1. Механічний фактор спричинив розвиток запального процесу. Яка судинна реакція виникає першою при запаленні?

A. Артеріальна гіперемія

B. Венозна гіперемія

C. Стаз

D. Тромбоз

E. Ішемія

2. Кровообіг вивчався на брижі жаби. Хто вперше запропонував цю експериментальну модель запалення?

A. Вірхов

B. Мечников

C. Сельє

D. Конгейм

E. Менкін

3. В осередку запалення визначили гістамін. З яких клітин він звільнився?

A. Нейтрофільних гранулоцитів

B. Еозинофільних гранулоцитів

C. Тканинних базофілів

D. Моноцитів

E. Тромбоцитів

4. При витяганні кишки з черевної порожнини розвинувся запальний про­цес. Яка судинна реакція спостерігається через 90 хв. після початку експерименту?

A. Ішемія

B. Артеріальна гіперемія

C. Венозна гіперемія

D. Тромбоз

E. Стаз

5. І.І.Мечников описав послідовність еміграції лейкоцитів при запаленні. Вкажіть, яка черговість еміграції існує за Мечниковим?

A. Нейтрофіли, лімфоцити, моноцити

B. Моноцити, лімфоцити, нейтрофіли

C. Лімфоцити, моноцити, нейтрофіли

D. Нейтрофіли,моноцити, лімфоцити

E. Моноцити, нейтрофіли, лімфоцити

6. Під мікроскопом вивчався фагоцитоз в ексудаті, який був отриманий з черевної порожнини морської свинки. В макрофагах знайдені курячі еритроцити (використані як об’єкт фагоцитозу) зміненої форми та кольору. Яка стадія фагоцитозу спостерігалась?

A. Хемотаксису

B. Прилипання

C. Поглинання

D. Перетравлювання

E. Екструзії

7. Шаде вивчав порушення обміну речовин в осередку запалення. Які метаболічні процеси характерні для стадії артеріальної гіперемії, що виникає при запаленні?

A. Зменшення споживання кисню

B. Збільшення споживання кисню

C. Превалювання гліколізу над тканинним диханням

D. Зниження дихального коефіцієнту

E. Збільшення синтезу ДНК і РНК

8. В стадію проліферації запалення посилюється розмноження клітин. Який місцевий фактор стимулює проліферацію?

A. Серотонін

B. Брадикінін

C. Соматотропін

D. Лейкотрієн

E. Інтерлейкін 1

9. Опік шкіри супроводжувався виходом ексудату з судин з утворенням набряку. Який механізм відіграє першорядну роль у розвитку ексудації при запаленні?

A. Збільшення проникності судинної стінки

B. Підвищення гідростатичного тиску в судині

C. Мікровезикулярний транспорт

D. Мікропіноцитоз

E. Збільшення онкотичного тиску в судині

10. Захисні реакції при запаленні проявляються у знищенні мікроорганізмів.Який механізм грає головну роль в цьому?

A. Утворення запального бар’єру

B. Фагоцитоз

C. Основні білки

D. Тромбоз прилеглих судин

E. Ацидоз

B. Задачі для самоконтролю:

1. Показати у вигляді схеми процес утворення кінінів плазми та похідних арахідонової кислоти.

2. Назвати молекулярні механізми ушкодження клітин при вторинній альтерації.

3. Схематично зобразити патогенез артеріальної та венозної гіперемії при запаленні.

4. Представити у вигляді таблиці пристосувальні та власно патологічні реакції місцевого та загального характеру при запаленні.

5. У експериментальної тварини викликали гнійне запалення стегна. Опишіть механізм первинної та вторинної альтерації при цьому.

6. Для лікування опіку використали мазь з гідрокортизоном. Який механізм дії гормону на запальний процес?

7. Гнійний ексудат має рН 5,3. Пояснить, з чим пов’язана така величина рН і на які процеси при запаленні це впливає.

7. Література:

Основна:

1. Патологічна фізіологія (за ред. М.Н. Зайка, Ю.В. Биця). Київ;“Вища школа”,1995.- С.211-237.

2. Посібник до практичних занять з патологічної фізіології”/ За ред. Ю.В.Биця, Л.Я.Данилової. - К., Здоров’я, 2001, с.91-102.

Додаткова:

1. Патофизиология. Курс лекций. Под ред. П.Ф. Литвицкого. - М. ”Медицина”, 1995.-С.121-133

2. Патологическая физиология. Под ред. А.Д. Адо, М.А. Адо и др.-М., Триада-Х, 2000, с.181-201.