Та витратами, зумовленими народженням та похованням

Тема 5 Соціальне страхування з тимчасової втрати працездатності

1. Теоретико-організаційні засади загальнообов’язкового державного соціального страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням.

2. Доходи бюджету Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності.

3. Порядок обчислення середньої заробітної плати (доходу) для розрахунку виплат за загальнообов’язковим державним соціальним страхуванням.

4. Матеріальне забезпечення та соціальні послуги за страхуванням з тимчасової втрати працездатності.

5. Управління соціальним страхуванням з тимчасової втрати працездатності.

Теоретико-організаційні засади загальнообов’язкового державного

Соціального страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності

та витратами, зумовленими народженням та похованням

Правові, організаційні та фінансові засади соціального стра­хування з тимчасової втрати працездатності визначаються Зако­ном України «Про загальнообов'язкове державне соціальне стра­хування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та ви­тратами, зумовленими народженням та похованням» від 18 січня 2001р. №2240-111.

Загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'яз­ку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовле­ними народженням та похованням, передбачає матеріальне за­безпечення громадян у зв'язку із втратою заробітної плати (до­ходу) внаслідок тимчасової втрати працездатності (включаючи догляд за хворою дитиною, дитиною-інвалідом, хворим членом сім'ї), вагітності та пологів, догляду за малолітньою дитиною, часткову компенсацію витрат, пов'язаних із народженням ди­тини, смертю застрахованої особи або членів її сім'ї, а також надання соціальних послуг за рахунок бюджету Фонду соціально­го страхування з тимчасової втрати працездатності (ФСС ТВП).

Загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням, здійснюється за такими принципами:

1)законодавчого визначення умов і порядку здійснення цього виду страхування;

2) обов'язковості страхування осіб, які підлягають цьому виду страхування згідно із законом, та добровільності страхування інших осіб;

3) державних гарантій реалізації застрахованими особами своїх прав;

4) обов'язковості фінансування ФСС ТВП витрат, пов'язаних із наданням матеріального забезпечення та соціальних послуг;

5) формування та використання страхових коштів на засадах солідарності та субсидування;

6) цільового використання коштів;

7) паритетності в управлінні ФСС ТВП представників держави, застрахованих осіб та роботодавців;

8) відповідальності роботодавців та ФСС ТВП за реалізацію права застрахованої особи на матеріальне забезпечення та со­ціальні послуги.

Суб'єктами загальнообов'язкового державного соціального страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням, виступа­ють застрахована особа, страхувальник та страховик.

Застрахована особа — це найманий працівник, інші особи (громадяни України, іноземці, особи без громадянства та члени їх сімей, які проживають в Україні, якщо інше не передбачено міжнародним договором України, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України), на користь яких здійснюєть­ся загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'яз­ку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовле­ними народженням та похованням. Представниками застрахо­ваних осіб є профспілки (їх об'єднання) чи інші уповноважені найманими працівниками органи.

Страхувальник – це:

• роботодавець для осіб, які працюють на умовах трудового договору на підприємствах або у фізичних осіб;

• особи, які забезпечують себе роботою самостійно, та інші особи відповідно до чинного законодавства.

Страховик – Фонд соціального страхування з тимчасової втрати працездатності.

Роботодавцем виступає власник підприємства, установи, організації незалежно від форм власності, виду діяльності, гос­подарювання; фізична особа, яка використовує працю найма­них працівників. Найманим працівником є фізична особа, яка працює за трудовим договором (контрактом) на підприємстві, в установі, організації.

У даній сфері соціального страхування використовуються такі терміни, як:

страховий ризик — це обставина, внаслідок якої застрахована особа або члени її сім'ї можуть втратити тимчасово засоби існуван­ня та потребувати матеріального забезпечення або надання соціаль­них послуг за загальнообов'язковим державним соціальним стра­хуванням у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням;

страховий випадок —подія, з настанням якої виникає право застрахованої особи або членів її сім'ї на отримання матеріаль­ного забезпечення або соціальних послуг за рахунок коштів ФСС ТВП;

страховий стаж — період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов'язковому державному соціальному страхуван­ню у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням, і за який сплачено страхові внески. До страхового стажу зараховуються періоди тим­часової втрати працездатності, перебування у відпустці у зв'язку з вагітністю та пологами та час перебування застрахованої особи у відпустці на догляд за дитиною до досягнення нею трирічного віку, а також періоди одержання виплат за окремими видами дер­жавного страхування, крім пенсій усіх видів.

До страхового стажу зараховується загальний трудовий стаж особи до введення в дію Закону України з 1 січня 2001 р. № 2240-III.

Право на матеріальне забезпечення та соціальні послуги за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зу­мовленими народженням та похованням, мають застраховані громадяни України, іноземці, особи без громадянства та члени їх сімей, які проживають в Україні. Це право виникає, коли трапляється страховий випадок у період роботи, якщо інше не передба­чено законодавством.

Загальнообов'язковому державному соціальному страхуван­ню у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності підлягають:

—особи, які працюють на умовах трудового договору (кон­тракту) на підприємствах, в установах, організаціях незалежно від форм власності та господарювання або у фізичних осіб, а та­кож обрані на виборні посади в органах державної влади, орга­нах місцевого самоврядування та в інших органах;

—члени колективних підприємств, сільськогосподарських та інших виробничих кооперативів.

Особи, які забезпечують себе роботою самостійно (особи, які займаються підприємницькою, адвокатською, нотаріальною та іншою діяльністю, пов'язаною з одержанням доходу безпосеред­ньо від цієї діяльності), мають право на матеріальне забезпечен­ня та соціальні послуги за умови сплати страхових внесків до ФСС ТВП відповідно до діючого законодавства.

Особи, які не підлягають загальнообов'язковому державно­му соціальному страхуваннюу зв'язку з тимчасовою втратою працездатності, мають право на матеріальне забезпечення та соціальні послуги за умови сплати страхових внесків до ФСС ТВП.