Лабораторна робота

Тема: «Інформаційне суспільство»

Хід роботи:

1. Обрати країну для дослідження. Визначити стан та перспективи розвитку інформаційного суспільства в обраній країні (окрему увагу зосередити на стратегії розвитку інформаційного суспільства).

2. Визначити стан розвитку інформаційного суспільства в країні за допомогою основних міжнародних індексів вимірювання рівня розвитку інформаційного суспільства (індекс цифрової спроможності; індексу мережної готовності; індекс розвитку ІКТ (ІDІ); рівень готовності до впровадження е-урядування; індекс економіки знань).

3. Обрахувати Індекс інформаційної нерівності в обраній країні.

4. Визначити проблеми розвитку інформаційного суспільства в обраній країні.

5. Надати ряд пропозиції та порад щодо питань розвитку інформаційного суспільства в обраній країні.

Під терміном «інформаційне суспільство» звикли розуміти суспільство в якому створення, поширення та маніпулювання інформацією стає найважливішим видом економічної та культурної діяльності.

Інформаційне суспільство – суспільство, в якому більшість працюючих зайняті виробництвом, збереженням, переробкою та реалізацією інформації, особливо її вищої форми – знань.

Характерними рисами теоретичного інформаційного суспільства, є:

· збільшення ролі інформації і знань в житті суспільства;

· зростання числа людей, зайнятих інформаційними технологіями, комунікаціями і виробництвом інформаційних продуктів і послуг, зростання їх частки у валовому внутрішньому продукті;

· зростання інформатизації та ролі інформаційних технології в суспільних та господарських відносинах;

· створення глобального інформаційного простору, який забезпечує (а) ефективну інформаційну взаємодію людей, (б) їх доступ до світових інформаційних ресурсів і (в) задоволення їхніх потреб щодо інформаційних продуктів і послуг.

Показники та джерела інформації:

- Індекс цифрової спроможності (http://www.itu.int/ITU-D/ict/doi/material/WISR07-chapter3.pdf);

- Індекс мережевої готовності (Networked Readiness Index - NRI) (http://en.wikipedia.org/wiki/Networked_Readiness_Index);

- Індекс розвитку ІКТ (ICT Development Index - IDI) (http://www.itu.int/ITU-D/ict/publications/idi/index.html);

- Рівень готовності до впровадження е-урядування (United Nations e-Government Readiness Index) (http://www2.unpan.org/egovkb/global_reports/index.htm);

- Індекс економіки знань (Knowledge Economy Index - KEI) (http://info.worldbank.org/etools/kam2/KAM_page5.asp).

Індекс інформаційної нерівності (DOT Force Index)

Індекс інформаційної нерівності розроблений в рамках діяльності Робочої групи по можливостях цифрових технологій (DOT Force), створеної з метою реалізації положень Окинавськой хартії, прийнятої на зустрічі глав держав «Групи восьми» в 2000 р.

У 2001 р. в Кейптауні (Південна Африка) на пленарній зустрічі членів DOT Force була представлена ​​система індикаторів, що дозволяють класифікувати всі країни світу з позиції інформаційної нерівності і отримала назву DOT Force Index. При розробці даного індексу були використані результати великої кількості міжнародних та національних досліджень в області готовності до інформаційного суспільства.

Експерти Робочої групи запропонували шістнадцять критеріїв, що дозволяють в сукупності охарактеризувати стан будь-якої з країн світу з позиції інформаційної нерівності на різних етапах розвитку конкретної країни (див. табл. 1).

Одинадцять критеріїв з цієї групи описують стан країни в контексті її економічного розвитку, інформатизації і комунікації, три критерії відбивають соціальний розвиток (рівень грамотності, витрати на охорону здоров'я та освіту) і два критерії характеризують ступінь інтернаціоналізації національної економіки (Прямі іноземні інвестиції та баланс між експортом і імпортом).

Таблиця 1.

1. Всі цифри, наведені в графах таблиці, не є значеннями даного показника, а тільки відображають його величину як відсоток від максимально можливого значення цього показника.

2. Використовується розроблена Світовим Банком чотирирівнева класифікація країн за рівнем їх питомої доходу, який оцінюється річним доходом на людину в рік: країни з низьким доходом (нижче 470 дол), нижче середнього (від 470 до 1190 дол), вище середнього (від 1190 до 4650 дол) і країни з високим доходом (вище 4650 дол).

В результаті проведених досліджень було встановлено, що між рівнем економічного розвитку країни та її станом з позиції цифрового розшарування існує однозначна зв'язок. Цей висновок дозволив експертам Робочої групи для визначення рівнів розвитку використовувати розроблену Світовим Банком класифікацію країн за рівнем їх питомої доходу, який оцінюється річним доходом на людину в рік - країни з низьким доходом, нижчим за середній, вище середнього і країни з високим доходом. Різниця між нижньою та верхньою групою складає більше 4 тис. дол (в першу групу потрапляють країни з доходом нижче 470 дол, а у вищу групу - більш 4650 дол). Виходячи з цих рівнів, для кожної з чотирьох груп країн були визначені значення всіх шістнадцяти критеріїв DOT Force Index.P При цьому необхідно мати на увазі, що всі наведені в табл. 7 чисельні дані не є значеннями даного показника, а являють собою відсоток від максимально можливого значення показника (прийнятого за 100%).

Лабораторна робота

Тема: «Інформаційне суспільство в Україні»

1. Обрати країну для дослідження. Визначити стан та перспективи розвитку інформаційного суспільства в обраній країні (окрему увагу зосередити на стратегії розвитку інформаційного суспільства).

Розвиток інформаційного суспільства в Україні задекларовано в розділі 13 Програми інтеграції України в Європейський Союз. Нині сфери ІКТ та розвитку інформаційного суспільства регулюються такими базовими законами України: «Про Концепцію Національної програми інформатизації»; «Про Національну программу інформатизації»; «Про Основні засади розвитку інформаційного суспільства України на 2007–2015 роки»; «Про електронні документи та електронний документообіг»; «Про електронний цифровий підпис»; «Про захист персональних даних» (уводиться в дію з 01.01.2011 р.)

Центральним галузевим нормативно-правовим актом, який за відсутності більш фундаментального документа можна назвати тимчасовою національною стратегією побудови інформаційного суспільства, є Закон України «Про Основні засади розвитку інформаційного суспільства в Україні на 2007–2015 роки» (від 09.01.2007 р. № 537-V), на основі якого уряд прийняв відповідний план втілення його в життя.

Зазначеним законом встановлені основні стратегічні цілі розвитку інформаційного суспільства в Україні:

• прискорення розробки та впровадження новітніх конкурентоспроможних ІКТ в усі сфери суспільного життя, зокрема в економіку України і в діяльність органів державної влади й органів місцевого самоврядування;

• забезпечення комп’ютерної та інформаційної грамотності населення, насамперед шляхом створення системи освіти, орієнтованої на використання новітніх ІКТ у формуванні всебічно розвиненої особистості;

• розвиток національної інформаційної інфраструктури та її інтеграція зі світовою інфраструктурою;

• державна підтримка нових «електронних» секторів економіки (торгівлі, фінансових і банківських послуг тощо);

• створення загальнодержавних інформаційних систем, насамперед у сферах охорони здоров’я, освіти, науки, культури, охорони довкілля;

• збереження культурної спадщини України шляхом її електронного документування; державна підтримка використання новітніх ІКТ засобами масової інформації;

• використання ІКТ для удосконалення державного управління, відносин між державою і громадянами, становлення електронних форм взаємодії між органами державної влади й органами місцевого самоврядування і фізичними та юридичними особами;

• досягнення ефективної участі всіх регіонів у роцессах становлення інформаційного суспільства шляхом децентралізації та підтримки регіональних і місцевих ініціатив;

• захист інформаційних прав громадян, насамперед щодо доступності інформації, захисту інформації про особу, підтримки демократичних інститутів та мінімізації ризику «інформаційної нерівності»;

• удосконалення законодавства з регулювання інформаційних відносин;

• покращення стану інформаційної безпеки в умовах використання новітніх ІКТ.

2.Визначити стан розвитку інформаційного суспільства в країні за допомогою основних міжнародних індексів вимірювання рівня розвитку інформаційного суспільства (індекс цифрової спроможності; індексу мережної готовності; індекс розвитку ІКТ (ІDІ); рівень готовності до впровадження е-урядування).

Індекс цифрової спроможності (Digital Opportunity Index)

Згідно Індексу цифрової спроможності (2006 рік), що наведені у звіті Міжнародного союзу електрозв’язку (ранжування від 0 до 1), серед 180 країн, які включено до рейтингу, Україна посідає 93-тє місце й належить до п’ятої групи країн, у яких індекс цифрових можливостей становить від 0.30 до 0.40. Разом із Україною до цієї групи потрапили Грузія, Азербайджан, Оман, Таїланд, Ліван, Алжир, Туніс, а також ряд інших країн.

Таблиця 1. Складові Індексу цифрової спроможності.

Індекс мережевої готовності (Networked Readiness Index - NRI);

Згідно зі щорічними дослідженнями країн щодо активності використання у них інформаційних технологій, проведеним Всесвітнім економічним форумом (World Economic Forum), перше місце в рейтингу, країни в якому ранжовані відповідно до «індексу мережної готовності» (Networked Readіness Іndex 2010-2011, NRІ), зайняла Швеція, а Україна виявилися лише 90-му місці із 142 країн світу. Погіршення рівня мережної готовності України на тлі загальносвітових показників набуває характеру сталої тенденції, оскільки минулого року вона посідала 82 місце, позаминулого – 62-те.

Індекс розвитку ІКТ (ICT Development Index - IDI);

Іншим корисним інструментом моніторингу формування інформаційного суспільства є складовий індекс розвитку ІКТ (ІDІ), що включає 11 показників, які охоплюють доступ до ІКТ, використання ІКТ і навички в області ІКТ. Він застосовується Міжнародним союзом електрозв’язку (International Telecommunication Union) для виміру рівня й еволюції у часі змін в області ІКТ та порівняльного аналізу ситуації у різних регіонах і країнах.

Україна за цим рейтингом потрапила у лідери «середньої» групи: у 2008 році за індексом ІDІ вона посіла 58 місце, у 2007 цей показник був дещо кращим – 51. Хоча в абсолютному вимірі індекс зріс з 3,8 у 2007 р.до 3,87 у 2008 р., що свідчить не про погіршення стану розвитку ІКТ, а про уповільнення темпів зростання порівняно з іншими країнами.

В 2010 році Україна опустилась на 62 позицію із індексом 4,34.

Рівень готовності до впровадження е-урядування (United Nations e-Government Readiness Index);

За показником рівня готовності до впровадження е-урядування Україна у 2010 р. не потрапила навіть до перших 50-ти країн рейтингу.

Це говорить про те, що програма електронного урядування лише набуває в українському суспільстві свого становлення і потребує, насамперед, потрібної інфраструктури, а також зацікавлення громадян та бізнесу у подібного роду діалозі із бізнесом.

Індекс економіки знань (Knowledge Economy Index - KEI)

Індекс економіки знань,хоча і перебуває на рівні вище середнього, наочно демонструє проблеми України в процесі інформатизації суспільства. Наша держава потребує залучення нових інвестицій та вкладів у розбудову комплексу ІКТ, також необхідне сприяння владних структур у побудові ефективної інформаційної політики. Високий рівень освіти, а також сприйняття інновацій стають додатковими стимулами розвитку якісного інформаційного суспільства в Україні.

2. Обрахувати Індекс інформаційної нерівності в обраній країні.

Приклад обрахування Індексу інформаційної нерівності: