Словник молодого журналіста. ГАЗЕТА (італ. Qazzetta ) - періодичне, що виходить від кількох разів на день до кількох разів на тиждень

ГАЗЕТА (італ. Qazzetta ) - періодичне, що виходить від кількох разів на день до кількох разів на тиждень, друковане видання з систематичними матеріалами про події і явища суспільно-політичного, економічного й культурного життя. Спочатку газети виконували лише інформаційну функцію, але в процесі розвитку стали вміщувати аналітичні матеріали, перетворилися на спосіб формування громадської думки, урізноманітнилися за тематикою й напрямками.

Знаменитий німецький журналістиколог Отто Ґрот, автор семитомного дослідження "Непізнана культурна сила.

Основи газетної науки (періодики)" (Берлін [Західний], тт. 1-7, 1960-1972) виокремив такі чотири конститутивні ознаки газети: 1) періодичність виходу в світ, 2) універсальність змісту, 3) актуальність інформаційних повідомлень, 4) гласність у подачі новин.

Головна функція газети - подавати через певні невеликі проміжки часу оперативну, актуальну, різноманітну, загальноцікаву інформацію. У дослідженні німецького ученого Еміля Довіфата "Учення про газету" (1955) міститься така кваліфікація: "Газета повідомляє широку громадськість через найкоротші відрізки часу про новітні події сучасності у відповідності із злобою дня, але з усвідомленням відповідальності і громадського обов'язку".

Відомий чеський письменник і журналіст Карел Чапек у жартівливій праці "Як робиться газета" так описував процес її народження: "Газети, як і деякі інші великі підприємства, цікаві не стільки тим, як вони робляться, скільки тим, що вони взагалі існують і виходять регулярно щодня. Ще не було випадку, щоб газета друкувала лише коротке повідомлення про те, що за минулу добу нічого вартого уваги не сталося і тому нічого писати. Читач кожного дня одержує і політичну статтю, і події, і спорт, і відділ культури, і економічний огляд. Якщо навіть всю редакцію звалить грип, то газета все ж вийде, і в ній будуть всі звичайні рубрики, так що читач ні про що не здогадається".

Сучасна газета може нараховувати від 2 до 100 сторінок, мати вишукане оформлення, кольорові фотографії, що робить проблематичним встановлення чіткої межі між газетою і журналом. Усе ж через порівняння цих двох типів друкованої преси можна найбільш точно визначити особливості газети. Якщо журнал тяжіє до аналітичної ґрунтовної інформації, то газета переважно подає факти, повідомлення про події, тяжіє до інформативності.

I все ж німецький дослідник Вальтер Гаґеманн у залежності від мети видання розрізнив у сучасній журналістиці такі три головні різновиди газет: 1) газета думок, 2) інформаційна газета, 3) газета як засіб здобування максимальних прибутків. Щоб остаточно прояснити питання, відзначимо, що тут ідеться про якісну, інформаційну та розважальну модель періодичних видань.

За даними Всесвітньої газетної асоціації (ВГА) у сучасному світі в багатьох країнах збільшився продаж газет з одночасним зростанням рекламних надходжень.

Праобразами газет були інформаційні бюлетені, що випускалися в Римі в 1 ст до р. Хр. - 4 ст. після р. Хр. Перші газети з'явилися в Китаї у 8 ст. У Європі - в 17 ст.: у Німеччині в 1609, у Швейцарії - у 1610 р., у Голландії в 1616, у Англії в 1622 роках. Слово "газета" пішло від назви рукописного аркуша новин у Венеції, який купували за монету такої ж назви. Уже тоді виготовлювачів таких новин називали газеттанті.

Термін гезета увійшов до широкого вжитку з появою у Франції видання Теофраста Ренодо "Ля газет" (1631). Першою щоденною газетою була "Ляйпціґер цайтунґ" ("Ляйпцігська газета"), що видавалася в Німеччині в 1661-1663 роках. Однією з найстаріших газет світу, що видається й сьогодні, є газета "Таймс", заснована у Лондоні (Велика Британія) за одними даними в 1785, а за іншими - у 1786 році.

Перші газети в Україні з'явилися польською мовою ("Кур'єр Львівські", 1749), французькою ("Газетт де Леопольд", 1776) таросійською ("Харьковский еженедельник", 1812; "Харьковские известия", 1817-1823) мовами. Перша газета українською мовою - "Зоря Галицька" видавалася у Львові в 1848-1857 роках.

Досягнувши розквіту в ХХ столітті, газети в епоху електронної комунікації перекочували в мережу Інтернет. Перша інтернет-газета з'явилася в 1992 році, коли "Chicago Tribun" подала в мережі свою електронну версію. Нещодавно газета "Christian Science Monitor" стала першим загальнонаціональним американським виданням, яке припинило друкувати паперову версію і залишило тільки ту, що в мережі.

Фахівці з комунікації, зазираючи в недалеке майбутнє, ведуть мову про декомпозицію газети, під чим розуміють технологію створення індивідуалізованих новин, коли читач з "New York Times" обирає політичну інформації, з "The Wall Street Journal" -економічні новини, а з "USA Today" - спортивні репортажі і створює для себе на засадах декомпозиції нову газету, у якій він сам є одночасно й редактором.

Проте, як не загрожена друкована журналістика під тиском новітніх комп'ютерних технологій, але газета як жанр подання інформації, ще далеко не вичерпала свої ресурси, і недарма надходження новин до споживача, і далі називається газетою, хоча й електронною.

БРИТВА ОККАМА - методологічний прийом створення журналістських текстів, який спрямований на забезпечення їх зрозумілості для реципієнта. Назва пов'язується з іменем англійського філософа доби Середньовіччя Уїльяма Оккама (1300-1350), засновника нового напрямку в тодішній філософії, якому він дав назву - термінізму. Головна його ідея полягала у формулюванні вимоги простоти викладу в письмових текстах як ефективного способу забезпечити їх змістову доступність для широкої аудиторії. У сучасному застосуванні цей прийом забороняє вживати в журналістському творі спеціальні терміни й поняття, які можуть бути незрозумілі реципієнту, а при необхідності їх вживання, обов'язково давати їм максимально прості пояснення, адаптуючи в читацьку свідомість.