Читання розрізаних текстів

Прийоми І.Федоренка для вироблення швидкочитання

Вправи, про які мова йтиме далі, можна запропонувати вже з II півріччя 1 класу.

1. Вправа "Буксир"

Учитель читає текст, діти намагаються не відставати, читаючи впівголоса. Найшвидший темп читання вчителя розрахований на середнього учня.

2. Вправа "Оченята"

Діти читають текст вголос швидко хором. Звучить команда "Оченята!". Діти закривають очі, розслабляються. Через декілька секунд:

"Блискавка!". Учні відкривають очі і починають швидко читати далі (не стежачи пальчиком).

Повторне читання

Текст читається в нормальному темпі (2-3 абзаци). Діти стежать. Звучить команда: "Повторити!". Діти перечитують хором на великій швидкості.

4. Вправа "Хвиля" ("Злива- дощ")

Різний темп читання. Повільно-читання дуже важливої інформації тексту

5. Вправа "Кидок - засічка"

"Кидок" - читання тексту у швидкому темпі.

"Засічка" - діти піднімають голівки і проговорюють останнє слово, що побачили (не стежачи пальчиком).

Читання-естафета

Читання "ланцюжком" по рядах, в парах, хором.

7. Вправа "Кроки"

"Крок" - прочитання повного рядка тексту. Читання напівголосне.

8. Вправа "Диктор"

Це читання-переказ. Спочатку діти читають текст (2-3 абзаци), підкреслюючи олівцем опорні слова. Потім переказують його класу чи сусіду по парті, опускаючи очі в текст, як диктори телебачення.

Читання розрізаних текстів

Невід'ємною частиною розвитку динамічного читання є вправи на швидко думання. Їх я запроваджую вже з першого класу. А використовувати їх можна не тільки на уроках читання, а й на уроках граматики.

Читаю речення і пропоную учням повторити його в швидкому темпі. Наприклад:

Прийшла довгоочікувана зима.

Потім читаю два речення. Діти повинні їх швидко повторити. Наприклад:

Прийшла довгоочікувана зима. Випав білий сніжок.

Потім читаю 3 речення. Учні швидко їх повторюють:

Прийшла довгоочікувана зима. Випав білий сніжок. Діти зліпили бабу.

Дану вправу можна зв'язати з текстом підручника (вказати сторінку незнайомого тексту). Якщо дитина не може швидко повторити речення, вона має право подивитись в книжку. Основна умова – дотримання швидкого темпу.

10. "Скринька запитань"

а) Пишу на дошці речення: Вчора я прочитав цікаву книжку. Учні складають запитання до даного речення:

- Коли я прочитав цікаву книжку?

- Хто прочитав цікаву книжку?

- Що я вчора прочитав?

- Яку книжку я прочитав вчора?

- Що я зробив вчора?

б) Робота з книжкою

Учні знаходять речення і складають запитання до нього. Головне – дотримання швидкості. Звичайно, швидкий темп доводиться поступово.

в) Складання запитань до тексту

Робота проводиться в парах. Текст знайомий.

Іетап. Один учень ставить запитання до тексту другому. Другий учень рахує кількість запитань. Потім - навпаки.

II етап. Один учень ставить запитання до тексту, інший відповідає. І навпаки. І знову головне - дотримання швидкості.

11. Вправа "Казка"

Робота проводиться в парах. Діти згадують будь-яку казку. Перший починає переказувати за сигналом вчителя, далі другий продовжує переказ. Потім одразу ставляться запитання.

12. "Переказ"

Діти читають новий текст. В руках у дітей олівці. Деякі місця (за указкою вчителя) підкреслюються. По закінченні читання дається завдання: розповісти, що прочитали, обов'язково використовуючи підкреслені місця (опорні слова). Книжка відкрита, можна піддивлятися.

13. Гра "Утвори слово"

Даються будь-які два слова. Завдання: придумати ситуацію. Наприклад:

Коза, космос; ліс, злива; вечір, інопланетянин.

Цікавим є питання про перевірку розуміння прочитаного тексту. Можна поставити питання, що стосується одного окремого слова, словосполучення, окремого речення. Часто на розуміння прочитаного тексту пропонуються тексти.

Наприклад, у 3 класі при перевірці тексту К. Пасічної "Такий самий дриль" на етапі перевірки домашнього завдання пропонується тест "Так - ні".

1. Роман Михайлович приніс маленький ящик з інструментами. (Ні)

2. В ящик була вкладена книжка з надписом. (Ні)

3. Діти конструювали модель корабля. (Так)

4. Ігор загубив дриль. (Ні)

5. Діти зробили інший дриль. (Ні)

6. Сашко пофарбував новий дриль. (Ні)

7. Модель монітора сподобалась. (Так)

8. Юрко був радий подарунку тата. (Так)

9. Старий дриль викинули. (Ні)

Краще всього заняття проводити з групою з 3-4 дітей, які відчувають труднощі в читанні, у формі веселих змагань: хто правильніше і успішніше виконає завдання? Бажано проводити їх щодня, припустимі також варіанти через день і два рази на день. Максимальна тривалість заняття - 30 хв, мінімальна - 5-10 хв.
Читання рядків навпаки по буквах. Написане прочитується справа наліво так, що кожне слово, починаючи з останнього, озвучується по буквах у зворотному порядку. Ця вправа розвиває здатність суворого побуквенное аналізу кожного слова (прогнозування при цьому повністю виключається), створює в мовноруховій системі установку на незвичні, несподівані поєднання звуків і гальмує «спливання» звичних штампів, формує довільність регуляції рухів очей, а також створює передумови для усунення досить поширених помилок «дзеркального» читання (коли, наприклад, слово рис читається як сир, і дитина не помічає помилки.
Тому що при дослідженні було виявлено багато помилок читання, пов'язаних з ігноруванням закінчення, то пропонується наступна вправа.
Читання тільки другої половини слів. При читанні ігнорується перша половина кожного слова і озвучується тільки остання; для даного назви:-ня-лько-рій-вини-ів; уявна лінія розділу проходить приблизно посередині слова, абсолютна точність необов'язкова. Ця вправа акцентує для дитини кінець слова як істотну його частина, яка потребує в такому ж точному сприйнятті, як і початок, і формує навик побуквенное його аналізу. Вона призводить до різкого зменшення виключно поширених помилок, коли правильно прочитується лише початок слова, а кінець його або домислює, або читається з спотвореннями.
Читання пунктирно написаних слів. Пропонуються картки зі словами, букви в яких написані не повністю, а з відсутністю деяких їхніх частин, однак так, щоб зберігалася однозначність їх прочитання. Дитині йдеться, що на стародавньому папірусі були написані важливі для всіх відомості, однак з часом папірус занепав і написані слова частково зруйнувалися; необхідно наперекір цьому порушенню все-таки отримати від них сенс. Ступінь руйнування букв з кожним разом поступово збільшується. Ця вправа закріплює в пам'яті дитини цілісні зорові образи літер та їх поєднань, розвиває і вдосконалює вторинну зону потиличної кори лівої півкулі (18 і 19-е поля Бродмана), нормальне функціонування якої є нейропсихологічною основою сприйняття вербального матеріалу.
Читання рядків з прикритою верхньою половиною. Чистий лист накладається на текст так, щоб верхня частина рядки була прикрита, а нижня відкрита. Читати треба тільки по нижніх частинах букв. Після того як перший рядок прочитана, чистий аркуш зсувається вниз, прикриваючи верхню половину другого рядка, і т.д. Ця вправа формує сильну ігрову мотивацію, що вимагає швидкого прочитання, побіжного схоплювання відразу декількох слів (встигнути прочитати нижній рядок у що б то не стало, поки вона відкрита), а також читання не вголос, а про себе (так як це треба приховати), а в разі невдачі задає зовнішні опори (видимі нижні частини букв), за якими можна уточнити не повністю побачене або виправити невірно прочитане слово. Ця вправа також надзвичайно важливо для формування словесно-логічної пам'яті (її обсягу, оскільки необхідно утримувати відразу кілька слів, її міцності, так як утримати треба зберігати кілька секунд, і її стійкості до інтерференції - таке утримання треба поєднувати з читанням інший строчки).
Пошук в тексті заданих слів. Задаються одне-три слова, які дитина повинна якомога швидше знайти в тексті. Спочатку ці слова пред'являються візуально, в подальшому - на слух. Бажано, щоб ці слова зустрічалися в тексті по кілька разів. Відшукавши їх, дитина може їх підкреслити чи обвести кружком. Ця вправа формує здатність схоплювати цілісні образи слів і спиратися на них в задачі пошуку, а також розвиває словесну пам'ять і поліпшує її стійкість до інтерференції.
Заповнення пропусків слів у реченні з підказкою деяких їх літер. Тут пропущене слово підказується кількома літерами, однозначно його визначальними, наприклад: Ніколи ще королева так не кричала, не була такою се_д_т_ю. Ця вправа розвиває здатність одночасно поєднувати висунення смислових гіпотез про читається слові з його строгим політерного аналізом.
Читання тексту через слово. Читати слід не як зазвичай, а перескакуючи через кожне друге слово. Ця вправа, по-перше, вносить різноманітність, пожвавлення в який став для дитини нудним процес читання, по-друге, створює в нього відчуття швидкості, збільшеній швидкості читання, що дуже важливо для зміцнення його віри в себе, по-третє, посилює довільну увагу в процесі читання через необхідність додатково до читання регулювати вибір читаються слів і, по-четверте, сприяє розвитку активності руху очей дитини завдяки постійному чергуванню швидких і повільних рухів очей.
Швидке багаторазове проголошення реченняДитині дається речення або строфа вірша і рекомендується багато разів поспіль вимовляти її вголос, без пауз і як можна швидше. З групою дітей влаштовують змагання так: кожна дитина повинна 10 разів швидко вимовити вголос задане речення і по годиннику із секундною стрілкою засікається витрачений на це час. Перемагає той, хто вкладеться за найменший час. Підкреслимо, що у всіх випадках важливо дотримуватися чіткість виголошення всіх слів, не допускаючи скоромовок із зім'ятими закінченнями. Ця вправа розвиває і тренує мовний апарат, формує можливість, бездоганного протікання в швидкому темпі, що різко знижує кількість помилок читання, викликаних затинаннями і збоями артикулювання.
Формування навички швидкого читання у молодших школярів

Увага! Методика І.Т. Федоренка

Професором І.Т. Федоренком, який керував лабораторією експериментальної дидактики у Харківському державному педінституті, і вчителями творчої групи лабораторії Донецького державного університету було розроблено цілу низку ефективних рекомендацій, які дозволяють формувати оптимальну швидкість читання в учнів початкових класів. Зупинимося на деяких з них.

Щоурочні п'ятихвилинки "читання-дзижчання" з використанням складових таблиць (ПГ, ППГ, ПППГ, де П – приголосний; Г – голосний; ПГ – приголосний + голосний), таблиць слів, пірамідок слів.

"Читання-дзижчання" було одним з основних прийомів під час навчання читання учнів молодших класів у Павлиській школі. У наш час цей прийом застосовується у багатьох школах - він дуже ефективний. Адже при звичайній методиці на уроках читання у класі з наповненням 30-35 осіб учитель має можливість спитати кожного учня тільки раз на тиждень, приділивши йому біля 2 хвилин. Тобто кожен учень матиме усього 2 хвилини на тиждень для тренування, що для навчання нормального читання катастрофічно недостатньо.

Що ж дають щоурочні п'ятихвилинки "читання-дзижчання"? Таким чином тривалість тижневого тренування становить біля 100 хвилин. Природно, що швидкість читання стає набагато вищою.

Що таке "читання-дзижчання"? Це читання напівголосно, щоб не заважати тому, хто сидить поруч. Читають усі учні класу разом, одночасно, кожен зі своєю швидкістю.

Краще запам'ятовується те, що миготить, а не те, що постійно знаходиться перед очима. Тобто, важлива не тривалість, а частота тренувальних вправ. Якщо ми хочемо опанувати якісь уміння, довести їх до рівня навички, треба проводити нетривалі вправи, але якомога частіше. Не варто примушувати дитину, що погано читає, читати вдома 1,5-2 години підряд. Така тривала, дуже тяжка робота формує у неї негативне ставлення до читання.

Набагато краще, якщо домашнє тренування відбувається у три прийоми по 5 хвилин. Дитина читає і переказує невеликий абзац або маленьке оповідання. Через годину-дві - ще одне читання, а перед сном - ще одне. Таке 15-хвилинне тренування дає значно більший ефект, ніж 1,5-2 години безперервної роботи.

Якщо дитина неохоче читає книжки, їй необхідно запропонувати прочитати один-два рядки, а потім трохи відпочити. Такий режим автоматично виникає під час читання дитячих книжок з малюнками, книжок-розмальовок з невеликими текстами, під час перегляду діафільмів.

Кожний діафільм містить 36-40 кадрів - це 72-80 рядків тексту. Тому читати треба по черзі: кілька кадрів читає дитина, потім кілька кадрів-хтось із батьків.

Гарні результати дає читання перед сном. Це пояснюється тим, що остання подія дня найкраще фіксується емоційною пам'яттю, тому під час нічного сну людина знаходиться під ЇЇ впливом, звикає до цього стану. Внаслідок цього у неї формується певна установка, певне ставлення до того чи іншого виду діяльності.

Тому рекомендація вчити вірші напам'ять перед сном має дуже глибоку психологічну підставу.

Дуже ефективним є перегляд перед сном діафільмів.

Значно гальмує розвиток читання слабка оперативна пам'ять, невеликий обсяг зорового сприйняття. Це виявляється у тому, що дитина не бачить усього слова, а читає його по складах, або читаючи речення з 6-8слів забуває перше слово, дочитавши до 5-6. Природно, що вона не може зрозуміти зміст прочитаного, змушена кілька разів прочитувати речення. Дуже ефективно тренувати оперативну пам'ять за допомогою зорових диктантів.

Тексти цих диктантів та методика їх впровадження були розроблені професором І.Т. Федоренком (Харківський державний педінститут, лабораторія експериментальної дидактики).

Було розроблено 18 наборів речень, по шість речень у кожному наборі. Кожне наступне речення на одну дві букви довше за попереднє, тобто речення подовжуються поступово. Якщо перше речення "Іде дощ" містить 6 букв, то останнє речення вісімнадцятого набору - 47 букв. На роботу з усіма вісімнадцятьма наборами вчитель витрачає не більше двох місяців. Отже, за два місяці оперативна пам'ять дитини розвивається настільки, що вона легко може прочитати, запам'ятати і без помилок записати речення з 47 букв (або 8-9 слів). Оскільки дитина легко розуміє зміст речення, то й читати їй стає цікаво, отже, й процес навчання читання відбувається набагато швидше. Зорові диктанти треба писати щодня – написання їх через день дає незначний ефект.

Дуже ефективним є й багаторазове читання. Проводиться воно у режимі "читання-дзижчання" упродовж однієї хвилини на незнайомому тексті. Після того, як учитель прочитає початок якогось оповідання, діти продовжують читати напівголосно кожен у своєму темпі. Через хвилину кожен позначає, до якого слова він дочитав. Потім відбувається повторне читання того самого тексту і знову кожен позначає, до якого слова він дочитав. Природно, що вдруге кожна дитина прочитає на кілька слів більше. Це викликає позитивні емоції і бажання читати ще. Але не слід читати один і той самий текст більше трьох разів.

Читання у темпі скоромовки призначене для тренування і розвитку артикуляційного апарату. Проводити його можна на знайомому тексті, причому вимоги до виразності читання в даному випадку знижені, але підвищені вимоги до чіткого вимовляння закінчень слів. (Виразність читання і чіткість прочитання - це завдання, які виключають одне одного.) Ця вправа триває не більше 30 секунд.

Потім дітям пропонують знову прочитати той самий текст трохи повільніше, але чітко, виразно. Діти читають знайому частину тексту і переходять до незнайомої. При цьому підвищений темп читання у них зберігається, хоч і недовго (пів рядка, рядок). Однак тривалість читання у підвищеному темпі за умови регулярного тренування поступово збільшується, і через два-три тижні швидкість та виразність читання стають значно кращими.

Наприкінці кожного уроку читання можна залишити чотири хвилини, щоб провести самозамірювання швидкості читання. Упродовж однієї хвилини діти читають незнайомий текст у режимі "читання-дзижчання" кожен у своєму темпі. Потім підраховують кількість прочитаних слів і записують результат у щоденник. Порівняння результатів за тиждень завжди показує збільшення швидкості читання, що створює позитивний емоційний ефект.

На удосконалення навчальних навичок впливає чимало факторів. Наприклад, на розвиток читання позитивно впливає:

• стимуляція до швидкого читання;

• артикуляція.

Тому треба систематично тренувати учнів у читанні скоромовок з метою покращення артикуляції: спочатку їх читають повільно, поступово збільшуючи темп під час багаторазових повторень.

Стимулювання учнів до швидкого читання не обмежується зауваженнями типу "повільно читаєш, читай швидше", а супроводжується показом зразків "швидкого" читання. Треба вимагати від учня кілька разів прочитати слово або речення, дати йому можливість відчути, в якому темпі слід читати. Доцільно, щоб текст прочитав спочатку сильний учень, а ,потім слабкий. Стимулом є й проведення конкурсів на кращого читця класу.

Швидке читання можливе за умови відрегульованого дихання. З цією метою проводять дихальну гімнастику. Регулюванню дихання сприяє читання скоромовок, а також вправи: швидкий та глибокий вдих через ніс з наступним повільним та спокійним видихом через рот.

Упродовж усього періоду навчання в початковій школі потрібно удосконалювати техніку читання, прищеплювати любов до книги, готувати учнів до позакласного читання. Для цього треба не тільки навчити дітей читати, але й ознайомити їх з книгою як засобом спілкування людей, засобом масової інформації, як продуктом видавницької поліграфічної промисловості.

Слід ознайомити дітей зі світом книг, з бібліотечними видами пошуку потрібної книги, сформувати у них інтерес до книги. З цієї метою, починаючи з вересня, можна з'ясувати, у кого з дітей є які книги і про що вони, запропонувати принести книги на урок і уважно розглянути їх, практикувати читання вголос окремих книжок, показуючи зразок виразного читання, організовувати переказування прочитаного, давати завдання вдома переказувати рідним зміст прочитаного, придбати нові книги. У другому півріччі можна показати, як вибрати книгу, організовувати самостійне читання мовчки, виявляти, хто з дітей читає вдома цікаву книжку і про що вона. У 2-му і 3-му класах необхідно й далі систематично працювати з книгою, ознайомлювати школярів з роботою бібліотеки, вчити користуватися нею. Необхідно також встановити для кожного класу певну кількість сторінок, які треба прочитати протягом тижня. Наприклад, для 1-го класу - 30, 2-го - 60, 3-го - 80 сторінок, для 4-го - одну-дві невеличкі книжки. При цьому необхідний систематичний контроль вчителя за якістю позакласного читання.

Загалом, швидкість читання без розуміння, сприйняття та усвідомлення тексту не дає ніяких позитивних результатів. Під час роботи з художнім твором навичка читання включається до складної читацької діяльності, спрямованої на сприймання, усвідомлення, відтворення тексту.