Класифікація вуглецевих сталей

Вуглецеві сталі класифікують за структурою, способом виробництва, сту­пенем дезоксидації, якістю та призначенням.

1 Класифікація за структурою. доевтектоїдні, евтектоїді та заевтектоїдні сталі.

Доевтектоїдні сталі містять від 0,02 до 0,8 % вуглецю і мають ферити-перлітну структуру у вигляді світлих зерен фериту (рис.а) і темних зерен перліту.

Евтектоїдна сталь містить 0,8% вуглецю, її структура — зерна перліту', що складаються, як правило, із пластинок цементиту й фериту. Пластинки цементиту порівняно тонші і світліші (рис.б).

Заевтектоїдні сталі містять від 0,8 до 2,14 % вуглецю. В структурі цих ста­лей є зерна перліту темного кольору (рис.в) і тонка світла сітка вторин­ного цементиту по границях зерен перліту.

За способом виробництва розрізняють сталі, витоплені в кисневих конвер­торах, в електропечах, в мартенівських печах.

Залежно від ступеня дезоксидації сталі поділяють на спокійні, напівспокійні й киплячі. Всі вони за однакової масової частки вуглецю мало відрізняються статичною міцністю, проте мають різні пластичні властивості, зумовлені неоднаковою масовою часткою кремнію, яка найбільша в спокійній сталі (0,15...0,30 %) й найменша в киплячій (до 0,05 %). Через найменшу кількість кремнію, розчиненого у фериті, кипляча сталь найпластичніша.

За якістю розрізняють сталі звичайної якості, якісні й високоякісні. Кри­терієм якості сталей є масові частки шкідливих домішок — фосфору й сірки.

Відповідно до призначення сталі поділяють на конструкційні з часткою вуглецю до 0,65 % та інструментальні з часткою вуглецю в межах від 0,65 до 1,35 %. Конструкційні сталі використовують для виготовлення деталей машин, металевих конструкцій та будівельних споруд. З інструментальних сталей виробляють інструменти — різальні, вимірювальні та штампи.