Тестові завдання. В: Основні напрямки виховної роботи в школі визначаються:

В: Основні напрямки виховної роботи в школі визначаються:

а) Державною програмою схваленою МОН;

б) кожним конкретним вчителем;

в) педагогічною радою школи;

г) заступником директора з виховної роботи.

В: Основним напрямками виховної роботи в молодшій школі є:

а) ціннісне ставлення до суспільства і держави, до людей, до природи, до праці, до свого «Я»;

б) прищеплення європейських цінностей, патріотизму, поваги до іншої людини і до себе;

в) формування правосвідомості, політичної культури, ціннісне ставлення до свого фізичного «Я», психічного «Я», соціального «Я».

В: Програма виховної роботи в школі затверджується:

а) заступником директора з виховної роботи;

б) завідувачем міськвно;

в) завідувачем методкабінетом міськвно;

г) директором школи.

В: Позакласні музично-виховні заходи є складовою:

а) плану позакласної виховної роботи школи;

б) загальношкільного плану з виховної роботи;

в) програми з музичного мистецтва;

г) програми факультативних занять.

В: Однією з визначальних особливостей сценаріїв позакласних музично-виховних заходів є:

а) затвердження заступником директора з виховної роботи;

б) наявність інформаційно-методичної карти;

в) наявність прологу і післядії;

г) стислість.

В: Тижні музики у школі належать до:

а) масових форм роботи з музичного мистецтва;

б) гурткових форм роботи з музичного мистецтва;

в) позашкільних форм роботи, але за участю вчителя музики;

г) позашкільних форм роботи без участі вчителя.

В: Виховні години з музичним компонентом в молодших класах зазвичай проводить:

а) класний керівник;

б) вчитель музичного мистецтва;

в) керівник певного гуртка;

г) заступник директора з виховної роботи.

В: Літературно-музичні вечори доцільно проводити в:

а) старшій школі (10-11 кл.);

б) молодшій школі (1-2 кл.);

в) основній школі (5-6 кл.);

г) дошкільних закладах.

В: Відвідування культурно-мистецьких закладів з учнями (театрів, філармоній, художніх студій) за участю вчителя мистецтва належить до:

а) позакласного компоненту художньо-естетичної освіти та виховання;

б) базового компоненту художньо-естетичної освіти та виховання;

в) позашкільного компоненту;

г) компоненту самоосвіти.

В: Дієвим методом проведення позакласних музично-виховних заходів є:

а) залучення синтезу мистецтв;

б) мозковий штурм;

в) захист рефератів;

г) рефлексія.

В: Форма організації художньо-естетичної роботи з учнями, запроваджена В. Сухомлинським:

а) години милування;

б) веселі старти;

в) виставка-ярмарок;

г) інсценізація.

В: Музично-виховні заходи, спрямовані на виховання ціннісного ставлення до себе передбачають:

а) ціннісне ставлення до свого фізичного «Я», психічного «Я», соціального «Я»;

б) розвиток національної самосвідомості, правосвідомості і політичної культури;

в) усвідомлення школярами соціальної значущості праці, схильність до підприємництва;

г) готовність до творчої діяльності, адекватне сприймання художніх творів.

В: Сучасний засіб діагностики освітніх досягнень учнів у позакласній і позашкільній музичній діяльності:

а) портфоліо;

б) метод сіквейн;

в) рольова гра;

г) тестування.

В: У США та Великобританії сфера дозвілля отримала назву:

а) дозвіллєво-рекреаційна сфера;

б) анімація;

в) сфера вільного часу;

г) свобода вибору дій.

В: У зарубіжних країнах дозвілля переважно сприймається як:

а) окремий вид життєдіяльності;

б) професійно-трудова діяльність людини;

б) стиль життя та важливий життєвий інтерес;

в) художня діяльність.

г) концепція цілісного способу життя.

В: Активне дозвілля передбачає:

а) участь у творчих гуртках;

б) перегляд телепередач;

в) «живе» спілкування;

г) слухання музики у вільний час.

В: Комунікативна функція дозвілля яскраво виявляється у таких формах, як:

а) диспути, дискусії, конференції, конкурсні програми;

б) художні видовища, аматорські об'єднання, свята;

в) спортивні змагання;

г) туристичні заходи.