Студопедия

КАТЕГОРИИ:

АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатикаИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторикаСоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансыХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника



Виконати тестові завдання

Читайте также:
  1. III. Мета, стратегічні напрями та основні завдання Національної стратегії
  2. Варіант власного завдання визначається за таблицею 49.
  3. Варіант власного завдання можна знайти в таблиці 46 .
  4. Виконати графічну вправу
  5. Вимоги до оформлення індивідуального завдання та курсової роботи.
  6. Вказівки до виконання завдання
  7. Вказівки до виконання завдання
  8. Вказівки до виконання завдання
  9. Вказівки до виконання завдання

 

 

В: Естрада – це:

а) вид мистецтва;

б) жанр музичного мистецтва;

в) стиль виконавства;

г) драматургічна форма.

В: Естрада виникла і розвивалася, насамперед, як:

а) демократичне мистецтво;

б) елітарне мистецтво;

в) різновид шоу;

г) епатажне мистецтво.

В: Однією із найбільш характерних особливостей естради є:

а) багатожанровість;

б) моножанровість;

в) поєднання музики і танцю;

г) балансування між мистецтвом і арт-акцією.

В: Для мистецтва радянської естради типовим виявляється:

а) поєднання лірики і злободенності;

б) тяжіння до театральної стилістики;

в) насиченість шоу-ефектами;

г) патетика та епатаж.

В: Прийом, коли в комічному номері співак «акомпанує» собі під фонограму на концерті:

а) буффосинхронізм;

б) гротеск;

в) буффонада;

г) гіпербола.

В: Однією із найважливіших ознак естради є:

а) розважальність;

б) ефект «післядії»;

в) епічність;

г) декоративність.

В: Основною формою буття мистецтва естради виявляється:

а) номер;

б) драматичній твір;

в) лібрето;

г) партитура.

В: У естрадному мистецтві домінує:

а) мистецтво акторів – індивідуальностей;

б) роль режисера-постановника;

в) роль сценографа-декоратора;

г) роль майстра по спец. ефектам.

В: Характерною особливістю естрадного номера є:

а) короткочасність, лаконізм;

б) тривала розгорнутість дії у часі;

в) наявність реквізиту і декорацій;

г) трюкованість.

В: Одна із професійних якостей естрадного актора:

а) здатність виступати в будь-яких сценічних умовах;

б) вміння контактувати зі сценічним партнером;

в) вміння вибудовувати мізансцени;

г) здатність вибудовувати драматургію концертної програми в цілому.

В: Основним партнером естрадного актора є:

а) глядач;

б) інший актор;

в) звукооператор;

г) режисер.

В: Публічний виступ артистів естради за певною заздалегідь укладеною програмою – це:

а) концерт;

б) спектакль;

в) генеральна репетиція;

г) хеппенінг.

В: Різновидність естрадного концерту, в якому номери різних жанрів поєднуються насамперед конферансом:

а) кабаре;

б) ревю;

в) естрадний спектакль;

г) шоу.

В: Різновид естрадного видовища, в якому номера різних жанрів об’єднуються сюжетним ходом:



а) мюзик – холльні програми;

б) вар’єте;

в) кабаре;

г) дивертисментний концерт.

В: Легке, розважальне дійство, яке включає виступи співаків, танцюристів, музикантів, пародистів, акробатів, фокусників:

а) вар’єте;

б) дивертисмент;

в) шоу;

г) кабаре.

В: Специфічна атмосфера, яка панує в програмах кабаре:

а) кабаретний уют (інтимність);

б) змагальність;

в) екзальтованість;

г) святковість.

В: Ім’я танцюристки, яка на сцені французького кабаре «Мулен руж» у Парижі танцювала танець канкан:

а) Лю Гулю;

б) Едіт Піаф;

в) Мері Пікфорд;

г) Грета Гарбо.

В: Назва кабаре, яке існувало на поч. ХХ ст. в Санкт-Петербурзі:

а) «Криве дзеркало»;

б) «Пропади все пропадом»;

в) «Летюча Миша»;

г) «Сім палачів».

В: Функцію безпосереднього поєднання на сцені номерів в кабаретних програмах виконує:

а) конферансьє;

б) ведучий;

в) провідний актор;

г) режисер.

В: Найбільш розповсюджений в наш час вид естрадного видовища із обов’язковою участю «зірок» естради, насичений зовнішніми ефектами, незвичайною подачею номерів:



а) шоу;

б) ревю;

в) спектаклі театру мініатюр;

г) водевіль.

В: Для мюзік-холльних програм є характерним:

а) поєднання номерів за участю естрадних «зірок» пунктирним сюжетом, феєричність, абстракціонізм, розвиненість хореографічної складової;

б) наявність особливої атмосфери – «кабаретного затишку»;

в) насиченість постановочними ефектами; сюжет, заснований на подорожі героїв;

г) переважання номерів пародійного, сатирично-викривального характеру, наявність яскравих декорацій та реквізиту.

В: Виражальними засобами естрадного спектаклю є:

а) сценічна дія, мізансцени, сценічна атмосфера, костюм, оформлення;

б) «пунктирний» сюжет, зовнішній «блиск», насиченість естрадно-цирковими атракціонами;

в) обов’язкова участь хоча б однієї естрадної «зірки»;

г) масові хореографічні номери, імпровізаційність.

В: Функція ведучого в естрадних театрах кінця ХІХ – початку ХХ ст. здійнювалася за участю:

а) дерев’яної рамки, в яку вставлявся порядковий номер виступу артиста;

б) парного конферанс;

в) режисера-постановника концерту;

г) «зірки» естради.

В: Основні вимоги до поєднання номерів у програмі концерту:

а) розмаїтість, узгодженість, контрастність;

б) з’єднання їх різними атракціонами;

в) поступова емоційна насиченість;

г) контрастність і водночас підпорядкованість одному жанру.

В: Академічна манера ведення концерту визначається:

а) темою концерту, «академічним» добором репертуару і виконавців;

б) різножанровістю програми;

в) наявністю «пунктирного» сюжету програми;

г) побажаннями самих виконавців.

В: Ведуча-жінка повинна вдягати сукню:

а) суворого крою і стриманих кольорів двох-трьох тонів;

б) відповідну сучасній моді і водночас яскраву;

в) елегантну і водночас яскраву;

г) строгого крою і чорну.

В: Основні вимоги до техніки і мовлення ведучого:

а) природність, чіткість, звучність;

б) природність і гучність;

в) гучність, дотримання синтаксичних пауз;

г) чіткість, імпровізаційність.

В: Основні вимоги до пластики ведучого:

а) природність і виразність дії;

б) підкреслена вишуканість;

в) граціозність і «політність»;

г) врочистість і водночас динамічність.

В: Умова, до якої ведучий має право користуватися інформаційними картками:

а) участь великої кількості солістів і колективів;

б) наявність великої кількості регалій і виконавців;

в) значні вади пам’яті;

г) тривалість номерів концерту.

В: Якщо у концерті актор виступає з кількома номерами, то ведучий повинен щонайперше подбати про:

а) різні форми оголошення виступу цього виконавця;

б) зміну місця виходу на сцену;

в) зміну костюму;

г) зміну декорацій.

В: В Росії основоположником конферансу був:

а) М. Балієв;

б) Л. Утьосов;

в) А. Райкін;

г) О. Мілявський.

В: Одна із провідних функцій конферансьє:

а) максимально яскрава «подача» номеру артиста;

б) офіційна об’ява номеру;

в) виступ з юмористичними номерами;

г) створення атмосфери «шоу» на сцені.

В: Пов’язати безпосередньо на сцені самі різні за характером, формою і жанром номери є першочерговим завданням:

а) конферансьє;

б) ведучого;

в) естрадного режисера;

г) продюсера.

В: Конферансьє виявляється насамперед:

а) артистом;

б) академічним ведучим;

в) постановником програми;

г) декоратором.

В: Програму для конферансьє складає:

а) він сам;

б) режисер-постановник;

в) офіційний ведучий;

г) актори, що задіяні в концерті.

В: Характерними особливостями парного конферансу є:

а) наявність в акторів усталених образів та їх антиномізм;

б) контрастність номерів акторів;

в) яскравість костюмів акторів;

г) насиченість трюками, атракціонізм.

В: «Людина у фраці» – це образ конферансьє, який був створений:

а) О. Олексієвим;

б) К. Гібшманом;

в) М. Гаркаві;

г) О. Менделєєвим.

В: Однією із тенденцій сучасного естрадного мистецтва є:

а) створення номерів, що поєднує різні жанри і засоби різних видів мистецтва;

б) моножанровість;

в) моностильність;

г) популярність дивертисментних концертів.

В: Усі естрадні номери щонайперше відрізняються між собою за:

а) жанровою ознакою, мірою умовності, природою контакту артиста з партнерами і глядачами;

б) стилістичною і жанровою приналежність;

в) манерою ведення конферансу, жанровою ознакою;

г) композицією мізансцени, місцем у пунктирному сюжетному «ході».

В: Третій етап роботи над естрадним номером передбачає:

а) поєднання наскрізної дії артиста з усіма компонентами номера, з деталями костюма і реквізиту;

б) нарощування темпу всіх видів робіт;

в) зустріч режисера з постановочною групою;

г) коректуру номера у зв’язку із перенесенням його на естрадний майданчик.

В: Основа співдружності між естрадним режисером і актором закладається на такому етапі роботи над номером, як:

а) перший;

б) підготовчий;

в) другий;

г) завершальний.

В: Пошуки образного вирішення естрадного майданчика, ігрові точки, реквізит, костюми, кольорове і світлове вирішення номера здійснюється:

а) на другому етапі роботи над номером;

б) самостійно режисером до початку роботи над номером;

в) на першому етапі роботи над номером;

г) по завершенню роботи над номером.

В: Театралізований концерт – це:

а) цілісне дивертисментне видовище, кожен номер якого є самостійним мистецьким твором і водночас підкоряється єдиній логіці наскрізної дії;

б) самостійним мистецьким твором, драматургія якого аналогічна театральному спектаклю;

в) дивертисментний концерт, номери якого поєднуються між собою виступами та імпровізаціями ведучого.

В: Одне із провідних завдань естрадного режисера під час роботи над театралізованим концертом є:

а) забезпечення безперервності впливу програми на глядачів;

б) забезпечення контакту між конферансьє та акторами;

в) забезпечення контакту між артистами і глядачами;

г) пошук оригінальних стенографічних вирішень.

В: Основою монтажу театралізованого концерту є:

а) забезпечення взаємодії між масовими епізодами й індивідуальними номерами;

б) забезпечення принципу контрастності;

в) забезпечення багатожанровості програми;

г) врахування особистої причетності глядача до творчого процесу.

В: Основою видовищного мистецтва є:

а) вчення про «понадзавдання» і наскрізну дію;

б) буфонада та аттракціонізм;

в) принцип моножанровості;

г) обов’язкова участь конферанс’є.

В: Режисер естради, як правило, працює над:

а) поєднанням готових і нових номерів;

б) виключно новими номерами;

в) виключно готовими номерами акторів-зірок;

г) виключно мізансценами і хореографічними номерами.

В: В естрадному концерті зоровий образ видовища є:

а) активно діючим фігурантом;

б) другорядним елементом;

в) першою «діючою особою»;

г) елементом необов’язковим.

В: Театральні видовища насамперед характеризуються:

а) масовістю;

б) елітарністю;

в) моножанровістю;

г) ідеологічною спрямованістю.

В: Основним творчим прийомом формування і побудови драматургічного каркасу театралізованих видовищ є:

а) монтаж;

б) рапід;

в) словесна імпровізація;

г) побудова мізансцен.

 


Дата добавления: 2015-02-09; просмотров: 38; Нарушение авторских прав


<== предыдущая лекция | следующая лекция ==>
Режисерські пропозиції до оформлення сценічного простору | Психологический стресс и синдром выгорания.
lektsii.com - Лекции.Ком - 2014-2019 год. (0.022 сек.) Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав
Главная страница Случайная страница Контакты