![]() КАТЕГОРИИ:
АстрономияБиологияГеографияДругие языкиДругоеИнформатикаИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРиторикаСоциологияСпортСтроительствоТехнологияФизикаФилософияФинансыХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника
|
Організація навантажувально-розвантажувальних робіт
Навантаження і розвантаження вантажів є важливими логістичними функціями і у сукупності з іншими операціями по складській переробці матеріалопотоку в багатьом визначають ефективність всієї системи фізичного розподілу. В даному розділі курсової роботи необхідно розрахувати потрібну кількість навантажувально-розвантажувальних механізмів (НРМ) на кожному з складів логістичної системи. Оптимальний рівень завантаження НРМ визначається виходячи з вимоги мінімізації сумарних витрат від простоїв автомобілів в очікуванні почала обслуговування і простоїв НРМ в очікуванні автомобілів і тієї умови, що інтервали в потоці автомобілів, що входить, і тривалості їхнього обслуговування розподілені за нормальним законом по формулі
де bс - коефіцієнт, що враховує добові коливання вантажопотоку і помилку прогнозу планових обсягів робіт ( Спост - вартість години простою автомобіля, грн./год.; См - вартість години роботи НРМ, грн./год. Оскільки для оптового торговця завезення та вивезення товару у загальному випадку здійснюється автомобілями різних марок, то для розрахунку оптимального рівня завантаження НРМ у оптового торговця замість Спост необхідно розрахувати середньозважену вартість години простою автомобіля за формулою
де zЇ – сумарна кількість їздок автомобілів, що завозять продукцію оптовому торговцю;
Кількість НРМ (Xм, од.) визначається виходячи з планових обсягів робіт, технічної продуктивності НРМ (Wт, т/год.), коефіцієнта використання робочого часу (aр) і оптимального рівня їхнього завантаження (rопт) по формулі
де Qн-р - сумарний добовий обсяг навантажувальних (якщо вони є) і розвантажувальних (якщо вони є) робіт, т. (QH-P = QДОБ для всіх учасників каналу розподілу, крім оптових, для яких QH-P = 2·QДОБ ); ТМ – час роботи автомобільного транспорту, год. Розрахована по формулі (5.3) потрібна кількість механізмів повинна бути заокруглена до найближчого більшого цілого числа Фактичний рівень завантаження НРМ визначаємо за формулою
Далі необхідно розрахувати площу складських приміщень (Fск, м2) призначених для зберігання продукції. Для цього необхідно визначити максимальну кількість вантажу, що повинні вмістити склади в найбільш несприятливих умовах, коли весь добовий обсяг реалізації продукції надходить на склад за одне постачання. При цьому необхідно враховувати, також, додатковий обсяг вантажу на складі, що зберігається у страхових запасах. Виходячи з цих міркувань, площу складу можна визначити по формулі
де НСК норма питомого навантаження складу, т/м2 (НСК приймаємо з діапазону 0,1…0,4 т/м2); αСК – коефіцієнт використання корисної площі складу (αСК приймаємо із діапазону 0,3…0,6);
При виконанні розрахунків слід враховувати, що добові обсяги реалізації продукції і величини страхових запасів розраховані у ящиках на добу, а в формулу (5.5) ці величини повинні бути у тоннах на добу. Для перекладу цих величин необхідно скористуватися заданим значенням коефіцієнту тари і наведеними раніше значеннями ємностей пляшки і ящику.
Результати розрахунків слід представити у вигляді таблиці. Зразок наведено у таблиці 5.1. Таблиця 5.1 – Організація навантажувально-розвантажувальних робіт
|