Організація навантажувально-розвантажувальних робіт

Навантаження і розвантаження вантажів є важливими логістичними функціями і у сукупності з іншими операціями по складській переробці матеріалопотоку в багатьом визначають ефективність всієї системи фізичного розподілу. В даному розділі курсової роботи необхідно розрахувати потрібну кількість навантажувально-розвантажувальних механізмів (НРМ) на кожному з складів логістичної системи.

Оптимальний рівень завантаження НРМ визначається виходячи з вимоги мінімізації сумарних витрат від простоїв автомобілів в очікуванні почала обслуговування і простоїв НРМ в очікуванні автомобілів і тієї умови, що інтервали в потоці автомобілів, що входить, і тривалості їхнього обслуговування розподілені за нормальним законом по формулі

(5.1)

де b_с - коефіцієнт, що враховує добові коливання вантажопотоку і помилку прогнозу планових обсягів робіт ( визначається із діапазону 1,12-1,15. В даній курсовій роботі слід прийняти = 1,15);

С_пост - вартість години простою автомобіля, грн./год.;

С_м - вартість години роботи НРМ, грн./год.

Оскільки для оптового торговця завезення та вивезення товару у загальному випадку здійснюється автомобілями різних марок, то для розрахунку оптимального рівня завантаження НРМ у оптового торговця замість С_пост необхідно розрахувати середньозважену вартість години простою автомобіля за формулою

, (5.2)

де z_Ї – сумарна кількість їздок автомобілів, що завозять продукцію оптовому торговцю;

– кількість роздрібних торговців, що обслуговуються одним оптовим торговцем.

- вартість простою автомобіля, який завозить продукцію оптовому торговцю, грн./год;

- вартість простою автомобіля, який вивозить продукцію від оптового торговця, грн./год.

Кількість НРМ (X_м, од.) визначається виходячи з планових обсягів робіт, технічної продуктивності НРМ (W_т, т/год.), коефіцієнта використання робочого часу (a_р) і оптимального рівня їхнього завантаження (r_опт) по формулі

(5.3)

де Q_н-р - сумарний добовий обсяг навантажувальних (якщо вони є) і розвантажувальних (якщо вони є) робіт, т. (Q_H-P = Q_ДОБ для всіх учасників каналу розподілу, крім оптових, для яких Q_H-P = 2·Q_ДОБ );

Т_М – час роботи автомобільного транспорту, год.

Розрахована по формулі (5.3) потрібна кількість механізмів повинна бути заокруглена до найближчого більшого цілого числа . До речі, у роздрібних торговців НРМ немає.

Фактичний рівень завантаження НРМ визначаємо за формулою

. (5.4)

Далі необхідно розрахувати площу складських приміщень (F_ск, м²) призначених для зберігання продукції. Для цього необхідно визначити максимальну кількість вантажу, що повинні вмістити склади в найбільш несприятливих умовах, коли весь добовий обсяг реалізації продукції надходить на склад за одне постачання. При цьому необхідно враховувати, також, додатковий обсяг вантажу на складі, що зберігається у страхових запасах.

Виходячи з цих міркувань, площу складу можна визначити по формулі

, (5.5)

де Н_СК норма питомого навантаження складу, т/м² (Н_СК приймаємо з діапазону 0,1…0,4 т/м²);

α_СК – коефіцієнт використання корисної площі складу (α_СК приймаємо із діапазону 0,3…0,6);

– розмір страхового запасу, т./доб.

При виконанні розрахунків слід враховувати, що добові обсяги реалізації продукції і величини страхових запасів розраховані у ящиках на добу, а в формулу (5.5) ці величини повинні бути у тоннах на добу. Для перекладу цих величин необхідно скористуватися заданим значенням коефіцієнту тари і наведеними раніше значеннями ємностей пляшки і ящику.

. (5.6)

Результати розрахунків слід представити у вигляді таблиці. Зразок наведено у таблиці 5.1.

Таблиця 5.1 – Організація навантажувально-розвантажувальних робіт