Правила особистої гігієни і гігієни праці персоналу стоматологічних поліклінік, відділень, кабінетів, зуботехнічних лабораторій

Адміністрація установи зобов'язана своєчасно забезпечувати працівників стоматологічних поліклінік, відділень, кабінетів і зуботехнічних лабораторій туалетним милом в дрібній розфасовці для одноразового використання або рідким милом, щітками для миття рук, індивідуальними рушниками або паперовими серветками разового користування, спецодягом, сан. одягом та засобами особистого захисту у відповідності з діючими нормами.

ПРИМІТКА: Електрорушники можна встановлювати лише в приміщеннях санвузлів.

При роботі на любих стоматологічних універсальних установах, кріотерапевтичному апараті, із стерилізаторами, амальгамозмішувачами, одонтометром, діатермокоагулятором, ультразвуковими очисниками, апаратом електросну, гальваноапаратами і іншими технічними засобами потрібно суворо дотримуватись інструкцій щодо техніки безпеки для даних технічних засобів.

Лікарі-стоматологи в залежності від характеру лікувального втручання можуть працювати в положенні сидячи і стоячи (при положенні пацієнта лежачи, напівлежачи, сидячи).

Працювати сидячи рекомендується не більше 60% робочого часу, а решту часу - стоячи і переміщуючись по кабінету. Сидячи повинні виконуватись маніпуляції, які потребують тривалих, точних рухів при доброму доступі. Стоячи виконуються операції, які супроводжуються значним фізичним зусиллям, або короткочасні - при затрудненому доступі.

Під час препарування каріозних порожнин і при обточуванні зубів високо оборотними бормашинами або турбінами рекомендується захищати від різноманітних аерозолів органи дихання лікаря і помічника чотирьохшаровими масками із стерильної марлі, які потрібно міняти через 4 години і знезаражувати кип’ятінням протягом 15 хвилин з моменту закипання, або респіратором одноразового користування типу " Лепесток - 200" (ФПП - 15-1,5). Також необхідно захищати спеціальними окулярами органи зору лікаря.

Підбір інструментів з дрібними робочими частинами (борів, пульпоекстракторів та ін.) необхідно проводити в умовах достатнього освітлення (біля вікна або світильника місцевого освітлення) для зниження зорового напруження лікаря.

Для попередження можливості виникнення у лікуючого лікаря нервово-емоційного перенапруження внаслідок спілкування з пацієнтом, який відрізняється легкозбудливою нервовою системою, рекомендується до лікування заспокоїти хворого, за показаннями призначити йому "малі транквілізатори" і все наступне лікувальне втручання проводити із застосуванням сучасних засобів знеболювання (місцевих і загальних).

Для зберігання нормального стану шкіри рук в процесі роботи необхідно:

• мити руки водою кімнатної температури (рекомендується біля + 20 °С) до і після прийому кожного пацієнта;

• ретельно сушити шкіру рук після миття сухим індивідуальним рушником;

• не допускати потрапляння на відкриті поверхні шкіри медикаментозних алергенів (антибіотиків, новокаїну, полімерів, гіпсу та ін.).

БАЖАНО:

• застосовувати нейтральні пережирені сорти мил ("Дитяче", "Яєчне");

• обробляти шкіру рук перед початком роботи кремами типу "Силіконовий", "Захисний" і т. п.;

• пом'якшувати шкіру рук кремами типу "Ідеал", "Янтарь", або сумішшю гліцерину, води, нашатирного і етилового спирту в рівних частинах після роботи і на ніч.

Для недопущення можливості передачі інфекції необхідно:

1. Після проведення гнійної операції або лікування хворого, в анамнезі якого є перенесений гепатит В, або він є носієм його НВ_S - антигену (але не гепатиту А) обробити руки одним із наступних бактерицидних препаратів:

80 % етиловим спиртом; 0,5 % розчином хлоргексидину біглюконату в 70 % етиловому спирті; 0,5 % (1,125 % за активним хлором) розчином хлораміну і потім вимити теплою водою з температурою + 40 ° С.

2. Робочі розчини вказаних препаратів, як правило, готує аптека лікувально-профілактичної установи. Посуд з розчинами встановлюють в стоматологічних кабінетах.

3. При знезараженні рук етиловим спиртом або хлоргексидином препарат наносять на долоневі поверхні рук в кількості 5-8 мл і втирають його в шкіру рук протягом 2 хвилин.

4. Обробку рук розчинами хлораміну проводять у мисці, куди наливають 3 л розчину. Руки занурюють у розчин і миють протягом 2 хвилин. Вказаний розчин придатний для 10 обробок рук.

5. Після робочого дня, протягом якого мав місце контакт рук із хлорними препаратами, шкіру оброблюють ватним тампоном, змоченим 1 % розчином гіпосульфіту натрію для нейтралізації залишкової кількості хлору.

На час роботи з амальгамою для профілактики шкідливих для здоров'я забруднень ртуттю приміщень необхідно суворо дотримуватись наступних заходів:

• приготування срібної амальгами будь-яким способом повинно проводитись у витяжній шафі при включеній тязі;

• готова амальгама повинна знаходитись в витяжній шафі в широкогорлому скляному або фарфоровому посуді з притертою кришкою у воді, в який потрібно віджимати надлишок ртуті і збирати всі надлишки амальгами в процесі пломбування зубів;

• при пломбуванні порожнини зуба зайву амальгаму потрібно збирати в лоточок з водою, не допускаючи розкидання її навколо робочого місця;

• очищення посуду від залишків ртуті вимагає його ретельної обробки хромовою сумішшю, ополіскування чистою водою і наступного промивання 2,5 % розчином йоду в 30 % розчині йодистого калію;

• випадково розлиту ртуть слід негайно зібрати гумовою грушею, а дрібні каплі - пензликом із тонкого мідного дроту і помістити в шафу в посуд з водою; забруднену ртуттю поверхню потрібно (негайно!) піддати демеркуризації за допомогою 20 % розчину хлорного заліза або підкисленим розчином перманганату калію (до 1 л 0,2 % розчину перманганату калію додають 5 мл концентрованої хлорної кислоти);

• роботи, пов'язані із забрудненням рук амальгамою (а також слиною, мокротою, виділеннями із ран, збиранням та переносом плювальниць, хімічними засобами, які подразнюють шкіру рук), прибиранням приміщень, вимагають захисту рук персоналу гумовими рукавичками. Після роботи рукавички миють, обробляють кип'ятінням або замочуванням в 0,5 % розчині хлораміну протягом 1 години;

• працівникам, зайнятим приготуванням і застосуванням амальгами, повинні видаватись хірургічні халати без кишень;

• в приміщеннях, де проводиться робота зі ртуттю, забороняється приймати їжу;

• спецодяг працівників, які мають контакт з амальгамою, повинен зберігатись окремо від домашнього одягу та одягу інших співробітників;

• механізоване прання спецодягу, забрудненого ртуттю, проводиться 1 раз на 7 днів в комунальних пральнях за способом, рекомендованим " Санітарними правилами проектування, обладнання, експлуатації і утримання виробничих і лабораторних приміщень, розрахованих для проведення робіт із ртуттю, її сполуками і приладами із ртутним заповненням " № 780-69; винесення забрудненого одягу для прання вдома або в міських пральнях категорично забороняється;

• в приміщеннях, де працюють з амальгамою, один раз на два тижні повинен проводитись якісний аналіз повітря на вміст парів ртуті за допомогою індикаторних папірців, які розміщують на рівні дихання в робочій зоні та біля місць можливого виділення парів ртуті в повітря приміщення;

• приготування розчинів демеркуризаторів, індикаторних папірців і проведення демеркуризаційних робіт при виявленні перевищення граничнодопустимої концентрації ртуті в повітрі приміщень (0,01 мг/м³) проводиться згідно санітарних правил № 780-69;

• персонал, який має контакт з амальгамою, повинен проходити періодичні медичні огляди у відповідності з наказом.

Лікарі-стоматологи та зубні техніки у відповідності з вимогами Інструкції МОЗ СРСР № 352-61 від 06.02.61 р. та доповнень до неї від 1975 р. повинні проходити обов'язковий профілактичний медичний огляд при прийомі на роботу і в подальшому в строки, встановлені місцевими СЕС.

Для своєчасного виявлення і лікування каріозних зубів, пародонтита, пародонтозу, хронічних запальних вогнищ в верхніх дихальних шляхах та носовій порожнині, субтрофічних станів слизової оболонки носа і зіва, а також носіїв золотистого стафілокока серед персоналу стоматологічних кабінетів 1 раз в 6 місяців проводиться планове обстеження у відповідності з вимогами "Інструкції з бактеріологічного обстеження щодо виявлення носіїв патогенного стафілокока і проведення санації" (Доповнення № 3 до наказу МОЗ СРСР № 720 від 31.06.78 р.).

Рівні горизонтального освітлення робочих поверхонь, які створюються загальним штучним освітленням (лк)