Тактичні умови стрільби

135. До тактичних умов (факторів) стрільби відносяться: характер цілі (тип, розміри, напрямок і швидкість руху); дальність до цілі; напрямок і швидкість руху свого танка.

При вирішенні задачі влучання снаряда (кулі) в ціль враховуються дальність до цілі, її розміри, напрямок і швидкість її руху, а також напрямок і швидкість руху стріляючого танка.

Умови стрільби і правила їх обліку

136. Рух цілі і танка по відношенню до напрямку стрільби може бути фронтальним, косим або фланговим.

Рух цілі вважається:

ф р о н т а л ь н и м (мал. 11, а), якщо ціль рухається на стріляючий танк під курсовими кутами 0+30° (лівим бортом) і 0–30° (правим бортом) або від нього під курсовими кутами 180+30° (правим бортом) і 180–30° (лівим бортом);

к о с и м (мал. 11, 6), якщо ціль рухається на стріляючий танк справа під курсовими кутами 45±15° (лівим бортом) і зліва під курсовими кутами 315±15° (правим бортом) або від стріляючого танка справа під курсовими кутами 135±15° (лівим бортом) і зліва під курсовими кутами 225±15° (правим бортом);

ф л а н г о в и м (мал. 11, в), якщо ціль рухається справа під курсовими кутами до напрямку стрільби 90±30° (лівим бортом) або зліва під курсовими кутами до напрямку стрільби 270±30° (правим бортом).

Напрямок руху цілі визначається на око по її курсовому куту (куту між напрямком руху цілі і напрямком стрільби).

Рух танка вважається:

ф р о н т а л ь н и м (мал. 12, а) якщо танк рухається на ціль під курсовими кутами 180±30° (справа – по азимутальному покажчику від 30–00 до 25–00, зліва – по азимутальному покажчику від 30–00 до 35–00); від цілі під курсовими кутами 0±30° (справа – по азимутальному покажчику від 0–00 до 5–00, зліва – по азимутальному покажчику від 0–00 до 55–00);

к о с и м (мал. 12, 6), якщо танк рухається на ціль справа під курсовими кутами 135±15° (по азимутальному покажчику від 20–00 до 25–00) і зліва під курсовими кутами 225 ±15° (по азимутальному покажчику від 25–00 до 40–00); від цілі справа під курсовими кутами 45 ±15° (по азимутальному покажчику від 50–00 до 55–00) і зліва під курсовими кутами 315 ±15° (по азимутальному покажчику від 10–00 до 5–00);

ф л а н г о в и м (мал. 12, в), якщо танк рухається вправо з курсовими кутами 270±30° (по азимутальному покажчику від 40–00 до 50–00) і вліво з курсовими кутами 90 +30° (по азимутальному покажчику від 10–00 до 20–00).

Напрямок руху танка щодо напрямку стрільби (на ціль) при стрільбі з ходу і з коротких зупинок визначається по відліку азимутального покажчика (баштового кутоміра), отриманому після наводки центральної марки (гармати) у ціль, чи на око по курсовому куту танка (по куту між напрямком руху танка і напрямком на ціль).

137. Швидкість руху цілейу залежності від умов бойової обстановки і її характеру можуть складати:

наземної (танка, БМП, БТР і ін.) у ході наступу – від 5 до 20 км/год; при здійсненні маневру і маршу – від 20 до 40 км/год;

низько летючої повітряної цілі: літака – 200 м/с; вертольота – 200 км/год (50 м/с); парашутиста, що знижується – 5 м/с; світні авіабомби – 2 – 3 м/с;

надводної: БМП, БТР і інших плаваючих машин, – 5 – 10 км/год; переправно-

десантних засобів (катерів) –15 – 25 км/год.

Глава третя

Умови стрільби і правила їх обліку

а б в Мал. 12.Види руху танка. а – фронтальний; б – косий; в – фланговий;

Глава третя

Швидкість руху цілі визначають на око з округленням, кратним 5 (10, 15, 20

км/год).

138. Швидкість руху танка при стрільбі з ходу і з коротких зупинок у залежності від обстановки і характеру місцевості може складати від 5 до 20 км/год.

Швидкість руху танка визначають за показниками спідометра або на око з округленням, кратним 5 (10, 15, 20 км/год).

139. Рух танка і цілі визначають наступні умови вирішення вогневої задачі:

дальність і напрямок стрільби не змінюються (стрільба з місця і з зупинки по нерухомій цілі, стрільба з ходу і з коротких зупинок по цілі, що рухається в одному напрямку з танком приблизно з однаковою швидкістю);

дальність до цілі не змінюється, а напрямок стрільби змінюється (стрільба з місця і з зупинки по цілі, яка здійснює фланговий рух; стрільба з танка, який виконує фланговий рух з ходу по нерухомій чи рухомій цілі, коли ціль і танк здійснюють фланговий рух, тобто рухаються на рівнобіжних курсах у різних напрямках або в одному напрямку, але з неоднаковою швидкістю);

дальність до цілі змінюється, а напрямок стрільби не змінюється (стрільба з місця і з зупинки по цілі, яка здійснює фронтальний рух; стрільба з ходу і з коротких зупинок по нерухомій цілі при фронтальному русі танка, а також по рухомій цілі, коли ціль і танк здійснюють фронтальний рух у різних напрямках або в одному напрямку, але з різною швидкістю);

дальність до цілі й напрямок стрільби змінюються (стрільба з місця і з зупинки по цілі, що здійснює косий рух; стрільба з ходу по нерухомій цілі при косому русі танка, а також по рухомій цілі, коли танк здійснює фронтальний рух, і навпаки),

140. Величину зміни відстані до цілі від моменту визначення дальності до моменту влучення снаряда в ціль (підльоту снаряда до цілі) або між двома пострілами скорочено позначають;

ВИРц – якщо дальність змінюється внаслідок руху цілі;

ВИР_Т – якщо дальність змінюється внаслідок руху стріляючого танка;

ВИР₀ – якщо дальність змінюється внаслідок руху цілі і танка (ВИР₀ = ±ВИР_Ц ± ВИР_Т).

Значення ВИР_Ц (ВИР_Т) при різних швидкостях руху цілі (танка) і часу підготовки пострілу, а також фронтальному і косому русі подано в табл. 4.

ВИР₀ приймають позитивною, якщо відстань до цілі збільшується, і негативною, якщо відстань зменшується. У тому випадку, коли ВИР₀ складає менше 50 м, дальність до цілі вважають не змінною.

141. ВИРц визначають візуально, поправку дальності на неї враховують, якщо

вона складає понад 50 м, і вводять в установку прицілу вручну.

У загальному випадку на кожні 10 км/год швидкості цілі й 20 с часу на підготовку пострілу (між пострілами) ВИРц можна приймати рівною при фронтальному русі цілі 50 м, при косому русі – 40 м.

У ході ведення бойових дій при стрільбі з місця по цілі, що здійснює фронтальний і косий рух, з бойовою швидкістю (10–15 км/год) ВИР_Ц приймають рівною

Умови стрільби і правила їх обліку

Т а б л и ц я 4

50 м, з маршовою швидкістю (25–30 км/год) –100 м.

При наявності на танку лазерного далекоміра і можливості вимірювання ним дальності безпосередньо перед пострілом (за 2-3 с) поправка на ВИР_Ц може не враховуватися.

142. Поправка на ВИР_Т при стрільбі враховується автоматично після виміру дальності на ділянці 500 м, а після включення механізму ΔД на ділянці 150 м.

При стрільбі в аварійних режимах поправка на ВИР_Т враховується так само, як і на ВИР_Ц.

143. Величину зміни напрямку стрільби (танк – ціль) визначають за час від моменту натискання на кнопку електроспуску до моменту зустрічі снаряда з ціллю (підльоту снаряда до цілі) і скорочено позначають:

ВИНц – якщо напрямок стрільби (танк – ціль) змінюється внаслідок руху цілі;

ВИНт – якщо напрямок стрільби (танк – ціль) змінюється внаслідок руху танка;

ВИН₀ – якщо напрямок стрільби (танк – ціль) змінюється внаслідок руху цілі й танка.

ВИНц (ВИНт) залежить від напрямку й швидкості руху цілі (танка), а також від часу проведення пострілу (черги) і польоту снаряда (кулі) до цілі.

Значення ВИН_Ц (ВИНт) на кожні 10 км/год швидкості руху цілі (танка) при стрільбі з танкових гармат на різні дальності в тисячних наведені у табл. 5.

144. Поправка напрямку стрільби на рух цілі (танка) при стрільбі з гармати зі збільшенням дальності стрільби практично не змінюються або змінюється незначно і може прийматися з розрахунку на кожні 10 км/год швидкості руху цілі (танка) таким чином:

п р и ф л а н г о в о м у р у с і:

– при стрільбі снарядами з початковою швидкістю понад 1000 м/с – 2 тис.;

– при стрільбі снарядами зпочатковою швидкістю менше 1000 м/с – 4 тис.;

п р и к о с о м у р у с і:

– при стрільбі снарядами з початковою швидкістю понад 1000 м/с – 1 тис.;

Глава третя

– при стрільбі снарядами з початковою швидкістю менше 1000 м/с – 3 тис.;

ВИНц, ВИНт, ВИН₀ приймають позитивними, якщо для їхнього обліку потрібно здійснювати доворот зброї вправо, і негативними, якщо для їхнього обліку потрібно здійснювати доворот зброї вліво. У тому випадку, коли ВИН₀ складає

менше 1 м при стрільбі з гармати напрямок стрільби можна вважати незмінним.

Т а б л и ц я 5

145.При стрільбі з танків поправка напрямку стрільби на рух цілі (танка) враховується автоматично за допомогою пристрою вироблення бокового попередження і стабілізованого приводу наведення башти. Для цього навіднику необхідно навести центральну прицільну марку на ціль й утримувати її протягом 3 с на цілі, тим самим відслідковуючи рух цілі або кутове переміщення башти при стрільбі з танка, що рухається. Постріл проводиться при суміщенні прицільної марки (центрального косинця) з центром цілі.

146. При стрільбі з танків в аварійних режимах роботи СУО поправки напрямку стрільби на рух цілі (танка) визначаються відповідно до рекомендацій, викладених у ст. 143 цих Правил.

147. У бою для скорочення часу на підготовку пострілу при веденні вогню по цілях, які здійснюють фланговий рух з бойовою швидкістю, доцільно вводити

стандартну поправку: 6 тис. – для снарядів з початковою швидкістю менше 1000 м/с, 3 тис. – для снарядів з початковою швидкістю понад 1000 м/с; по цілях, що здійснюють косий рух, – 4 і 2 тис. відповідно.

При стрільбі з танка, що робить фланговий рух, поправка напрямку стрільби

може визначатись таким чином: для снарядів з початковою швидкістю менше 1000 м/с – 6 тис., з початковою швидкістю понад 1000 м/с – 3 тис.; з танка, що робить косий рух, – 4 і 2 тис. відповідно.

При стрільбі з місця (зупинок) по цілях, що рухаються з маршовою швидкістю

Умови стрільби і правила їх обліку

доцільно приймати такі величини поправки напрямку: при фланговому русі цілі для снарядів з початковою швидкістю менше 1000 м/с – 12 тис.; з початковою швидкістю понад 1000 м/с – 6 тис., при косому русі цілі – 9 і 4 тис. відповідно.

Величину поправки напрямку (бокового попередження) при стрільбі з гармати відраховують, як правило, від центра цілі.

148. Поправки напрямку (бокового попередження) стрільби на рух цілі при стрільбі зі спареного і зенітного кулеметів і на рух танка при стрільбі зі спареного кулемета, як і при стрільбі з танкової гармати, залежать від швидкості і напрямку руху цілі (танка). Значення поправок напрямку (бокового попередження) стрільби на 10 км/год швидкості руху цілі (танка) у тисячних наведені в табл. 6.

Т а б л и ц я 6

З зазначеної таблиці видно, що при стрільбі зі с п а р е н о г о к у л е м е т а приймають такі величини поправок напрямку (бокового попередження) стрільби на кожні 10 км/год швидкості руху цілі (танка) можна прийняти рівними:

при фланговому русі цілі – 6 тис.;

при косому русі цілі – 4 тис.

При стрільбі із з е н і т н о г о к у л е м е т а по наземних цілях:

при фланговому русі цілі на дальність до 1400 м – 5 тис., понад 1600 м – 6 тис.;

при косому русі цілі – 3 і 4 тис. відповідно.

При стрільбі по цілях, що роблять рух з бойовою швидкістю, приймають такі стандартні поправки:

при стрільбі зі спареного кулемета: при фланговому русі цілі – 9 тис., при косому русі цілі – 6 тис.;

з зенітного кулемета – 8 і 5 тис. відповідно.

При стрільбі зі спареного і зенітного кулеметів по рухомих цілях необхідно

враховувати також поправку бокового попередження на довжину черги. Величину цієї поправки при фланговому русі цілі (танка) приймають рівною 1/2 фігури цілі.

Поправки напрямку при стрільбі з гармати і кулеметів здійснюють доворотом зброї у бік:

руху цілі – при стрільбі по цілі, що рухається;

Глава третя

протилежну напрямку руху танка – при стрільбі з танка, що рухається.

149. Стрільба з танків завжди ведеться в умовах, що відрізняються від табличних (нормальних). Унаслідок цього виникає необхідність враховувати їх при рішенні задачі влучання снаряда (куль) в ціль.

150. При стрільбі прямою наводкоюз танкової гармати звичайними снарядами в загальному випадку враховують:

д л я в и з н а ч е н н я у с т а н о в к и п р и ц і л у (н а д а л ь н о с т і с т р і л ь б и):

– величину зміни відстані до цілі внаслідок руху танка і цілі;

– температуру повітря і заряду;

– атмосферний тиск;

– подовжній і косий вітер;

– падіння початкової швидкості снаряда внаслідок зношування каналу ствола (подовження зарядної камори) ;

– зміна початкової швидкості снаряда відповідно до партії порохового заряду;

– масу (вагарні знаки) снаряда;

д л я в и б о р у п р и ц і л ь н о ї м а р к и і т о ч к и п р и ц і л ю в а н н я (з а н а п р я м к о м с т р і л ь б и):

– величину зміни напрямку стрільби (на ціль) внаслідок руху танка і цілі;

– боковий (косий) вітер;

– боковий крен танка;

д л я в и б о р у т о ч к и п р и ц і л ю в а н н я (п о в и с о т і):

– величину вертикального переміщення танка і цілі;

– боковий крен танка.

151. При стрільбі з кулемета враховують:

д л я в и з н а ч е н н я у с т а н о в к и п р и ц і л у а б о д л я в и б о р у д и с т а н ц і й н о ї п р и ц і л ь н о ї м а р к и (н а д а л ь н і с т ь с т р і л ь б и):

– величину зміни відстані до цілі внаслідок руху танка і цілі;

– температуру повітря;

– перевищення місцевості над рівнем моря (відхилення атмосферного тиску);

д л я в и б о р у п р и ц і л ь н о ї м а р к и і т о ч к и п р и ц і л ю в а н н я

(з а н а п р я м к о м с т р і л ь б и):

– величину зміни напрямку стрільби внаслідок руху танка і цілі;

– боковий (косий) вітер;

– боковий крен танка;

д л я в и б о р у т о ч к и п р и ц і л ю в а н н я (п о в и с о т і):

– величину вертикального переміщення танка і цілі;

– боковий крен танка.

152. Сумарну поправку дальності стрільби визначають шляхом додавання частинних поправок з урахуванням їх знаків. Поправки мають знак “плюс” (+), якщо для їхнього обліку потрібно збільшувати установку прицілу, і знак «мінус» (–), якщо потрібно зменшувати установку прицілу.

Сумарну поправку напрямку стрільби визначають шляхом додавання частин-

Умови стрільби і правила їх обліку

них поправок з урахуванням їх знаків. Поправки мають знак “плюс” (+), якщо для їхнього обліку потрібно повертати зброю вправо, і знак “мінус” (–), якщо потрібно повертати зброю вліво.

Сумарна поправка висоти польоту снаряда визначається шляхом додавання поправок на вертикальне переміщення цілі (танка), боковий крен танка з урахуванням їх знаків. Поправки мають знак “плюс” (+), якщо для їх обліку потрібно виносити точку прицілювання нагору, і знак “мінус” (–), якщо потрібно виносити точку прицілювання вниз.

153. Залежно від умов обстановки, дальності до цілі та її характеру, застосовуваної зброї і боєприпасів, характеру і ступеня впливу перелічених вище факторів на політ снаряда (кулі) частина цих факторів при вирішенні задачі влучання снаряда (куль) в ціль може враховуватися, а інша частина – не враховуватися.

Порядок і правила обліку умов стрільби при рішенні задачі влучання снаряда (кулі) в ціль у кожному конкретному випадку визначаються умовами обстановки, характером цілі, способом вирішення вогневої задачі, особливостями системи керування вогнем танка й інших факторів.

154.Наявність на сучасних вітчизняних танках СУО, а також деяких технічних пристроїв при стрільбі з гарматного озброєння в основному режимі забезпечують:

вимірювання дальності до цілі і введення її в приціл;

облік температури заряду, зношення каналу ствола і партії порохового заряду;

облік температури повітря, вітру й атмосферного тиску,

облік ВИРт, ВИНц, ВИНт;

Правила призначення вихідних установок і коректування стрільби з танків з урахуванням особливостей їхніх комплексів озброєння й умов стрільби подано в наступних главах.

Г л а в а ч е т в е р т а