Пониження венозного тиску

5. Зменшення швидкості кровотоку

6. Пониження хвилинного об`єму

Швидкість розвиток ефекту і нетривалість дії строфантину пов’язані з тим, що препарат:

1. Незначно зв`язується з білками плазми крові.

2. Значно зв`язується з білками плазми крові.

3. Швидко інактивується в печінці.

4. Швидко видаляється з організму з сечею.

5. Кумулює

6. Добре реабсорбується в нирках.

Визначте вірні положення стосовно строфантину

1. Препарат наперстянки.
2. Застосовують при гострій серцевій недостатності.
3. Призначають при хронічній серцевій недостатності.
4. Має короткий латентний період.
5. Вводять внутрішньовенно.
6. Має невиражений кумулятивний ефект

Дигоксин проявляє таку дію:

1. Кардіотонічну
2. Гіпохолестеринемічну
3. Антиаритмічну
4. Діуретичну
5. Психостимулюючу
6. Антиангінальну

Визначте фармакодинамічні аспекти дії дигоксину:

1. Посилення роботи серця
2. Пониження скоротливості серця.
3. Брадикардитичний ефект
4. Збільшення частоти серцевих скорочень.
5. Прискорення проведення імпульсу по провідній системі серця.
6. Збільшення збудливості серця

Для дигітоксину характерно

1. Кардіотонічна дія
2. Тахиаритмічна дія
3. Виражена кумуляція
4. Застокійливий вплив на ЦНС.
5. Діуретична дія.
6. Спазмолітична дія.

Вкажіть головні показання для застосування серцевих глікозидів

1. Хронічна серцева недостатність.
2. Гостра серцева недостатність.
3. Пароксизмальна тахікардія.
4. Брадикардія.
5. Атріовентрикулярна блокада.
6. Набряк легенів

Які з протиаритмічних засобів доцільно призначати при передозуванні серцевими глікозидами

1. Дифенін.
2. Верапаміл
3. Лідокаїн.
4. Хінідину сульфат.
5. Аміодарон.
6. Пропанідид.

При передозуванні серцевих глікозидів необхідно

1. Призначити препарати.
2. Вводити блокатори кальцієвих каналів
3. Призначити унітіол для відновлення активності К-Na-АТФази.
4. Ввести препарати кальцію.
5. Ввести атропіну сульфат
6. Ввести дофамін.

При передозуванні серцевих глікозидів необхідно

1. Призначити препарати калію.
2. Перейти на дробне введення серцевого глікозиду
3. Проводити корекцію порушень серцевого ритму проти- аритмічними засобами.
4. Ввести препарати кальцію.
5. Ввести атропіну сульфат
6. Відмінити препарат.

Розвитку інтоксикації серцевими глікозидами сприяють

1. Гіперінсулінемія
2. Гіпокаліємія.
3. Гіпернатріємія.
4. Гіперкальціємія.
5. Гіперкаліємія.
6. Гіпонатріємія.

Симптоми передозування серцевими глікозидами

1. Повна або неповна атріовентрикулярна блокада.
2. Екстрасистолія.
3. Розширення зіниць
4. Погіршення зору.
5. Диспептичні розлади.
6. Порушення психічної діяльності.

Визначте головні аспекти фармакодинаміки добутаміну

1. Збудження β1-адренорецепторів.
2. Позитивна інотропна дія.
3. Негативна дромотропна діяю
4. Позитивна хронотропна дія.
5. Антиангінальна дія.
6. Гіполіпідемічна дія.

Дофамін:

1. Збуджує β1- та α-адренорецептори
2. Збуджує лише α-адренорецептори.
3. Збуджує лише β1-адренорецептори.
4. Активує фосфодіестрезу.
5. Активує аденілатциклазу.
6. Має позитивну інотропну дію.

Виберіть антиаритмічні засоби, які належать до мембраностабілізаторів

1. Хінідину сульфат
2. Атенолол
3. Новокаїнамід.
4. Лідокаїн.
5. Верапаміл.
6. Анаприлін.

При брадиаритмії призначають

1. β-адреноміметики
2. β-адреноблокатори
3. М-холіноблокатори
4. Антагоністи кальцію
5. Серцеві глікозиди.
6. Седативні засоби.

Вказати антиаритмічні засоби з групи блокаторів натрієвих каналів

1. Верапаміл.
2. Дифенін
3. Дилтіазем.
4. Анаприлін
5. Хінідіну сульфат
6. Новокаїнамід.

До антиаритмічних β-адреноблокаторів належать

1. Анаприлін.
2. Новокаїнамід
3. Атенолол.
4. Метопролол.
5. Верапаміл.
6. Дилтіазем.

До антагоністів кальцію з вираженою протиаритмічною дією відносяться

1. Верапаміл.

2. Аміодарон.

3. Анаприлін.

4. Атенолол

5. Дилтіазем.

6. Метапролол.

Вкажіть препарати, що застосовують при брадиаритміях:

1. Хінідину сульфат

2. Атропіну сульфат

3. Новокаїнамід.

4. Адреналіну гідрохлорид.

5. Верапаміл.

6. Лідокаїн.

Вкажіть препарати, що застосовують при тахіаритміях:

1. Хінідину сульфат

2. Атропіну сульфат

3. Новокаїнамід.

4. Адреналіну гідрохлорид.

5. Верапаміл.

6. Лідокаїн.

Механізм дії антиаритмічних засобів пов`язан з

1. Блокадою натрієвих каналів.

2. Блокадою кальцієвих каналів.

3. Блокадою калієвих каналів.

4. Активацією натрієвих каналів.

5. Блокадою бета-адренорецепторів.

6. Блокадою фосфодіестрази.

Які з перелічених засобів мають негативну інотропну дію

1. Хінідіну сульфат

2. Дофамін.

3. Добутамін

4. Анаприлін.

5. Новокаінамід