Загальні положення по ремонту автомобілів

Машина складається з окремих агрегатів та вузлів, укріплених на рамі. У автомобілів безрамної конструкції агрегати і вузли кріпляться безпосередньо до кузова.

Агрегатом називається механізм, що складається з вузлів і окремих деталей, об'єднаних спільністю виконуваних ними функцій. Агрегати діляться на основні і допоміжні.

До основних агрегатів відносяться двигун, коробка передач, зад міст, передній міст.

До допоміжних відносяться агрегати, які обслуговують основні агрегати: водяний насос, масляний насос, паливний насос.

Вузлом, або групою, називається роз'ємне або нероз'ємне з'єднання деталей, об'єднаних спільним призначенням, наприклад, шатунно-поршнева група, клапанний механізм, верхня кришка коробки передач і т. п.

Вузол, з якого починається складання агрегату чи автомобіля, називається базовим вузлом. Базовим вузлом у автомобіля є рама (або несучий кузов).

Вузли (групи) складаються з підгруп і окремих деталей.

Підгрупа - це поєднання двох або декількох деталей, що виконують у вузлі функцію єдиної деталі (деталі в зборі), наприклад: шатун в зборі з кришкою нижньої головки шатуна, поворотний кулак в зборі з втулками шкворня, блок циліндрів і зборі з кришками корінних підшипників і т . п.

Підгрупа, з якої починається складання вузла (групи), є базовою підгрупою. Базовими підгрупами є: блок циліндрів в зборі з кришками корінних підшипників, корпус масляного насоса в зборі з втулками і т. п.

Підгрупи, вузли, агрегати і автомобіль в цілому складаються з окремих деталей.

Деталь - це окрема елементарна частина машини, виготовлена ​​без застосування складальних операцій, наприклад: поршень, поршневий палець, поршневе кільце і т. п. Деталь, з якої починається складання підгрупи, вузла чи агрегату, називається базовою деталлю. Базовими деталями є: блок циліндрів, балка передньої осі, картер коробки передач і т. п.

Деталі виготовляються по робочих кресленнях. Вузли, агрегати і машину збирають, керуючись складальними кресленнями і технічними умовами на складання.

Нові машини повинні по всіх основних експлуатаційних параметрів відповідати певним технічним умовам.

До основних експлуатаційним параметрам автомобіля відносяться;

1. Час розгону до певної швидкості, що характеризує прийомистість автомобіля, потужність двигуна, станом силової передачі, ходової частини і т. п.

2. Витрата палива на 1 км пробігу при русі з постійною швидкістю, що визначає економічність автомобіля (економічність двигуна), а також стан силової передачі, ходової частини, системи запалювання та системи живлення.

3. Витрата масла, що характеризує стан двигуна (стан його циліндрів і поршневих груп).

4. Шлях руху автомобіля по інерції на горизонтально ділянці шляху від певної швидкості до повної зупинки, що характеризує стан силової передачі і ходової частини.

Ці параметри залежать від технічного стану автомобіля і в процесі його експлуатації змінюються у бік їх погіршення. Час розгону автомобіля до певної швидкості збільшується через зменшення потужності двигуна та збільшення втрат на тертя в силовій передачі і ходової частини. Підвищується витрата палива і масла в результаті зносу поршневої групи двигуна і деталей системи живлення, у зв'язку з чим знижується економічність автомобіля. Зменшується шлях руху автомобіля по інерції (вибіг), так як збільшується тертя в його ходової частини і в силовій передачі.

Таким чином, експлуатаційні параметри характеризують технічний стан автомобіля. Для відновлення експлуатаційних параметрів автомобіля його необхідно ремонтувати.

2 Загальні поняття надійності (стосовно до автомобілів) установлені ГОСТ 27.002 - 83.

Надійність - властивість автомобіля виконувати задані функції, зберігаючи в часі значення встановлених експлуатаційних показників у заданих межах, що відповідають заданим режимам і умовам використання, технічного обслуговування, ремонтів, зберігання й транспортування. Надійність - комплексна властивість, що може містити в собі безвідмовність, довговічність, ремонтопридатність і зберігаємість у окремості або невизначене сполучення цих властивостей як для автомобіля в цілому, так і для його частин. Складові надійності автомобіля та їх оцінювальні показники приведені на рис.1.1.

Безвідмовність — властивість автомобіля безупинно зберігати працездатний стан на заданому пробігу (гарантований пробіг, пробіг до чергового технічного обслуговування) або на протязі встановленого проміжку часу (гарантований період, час зберігання або транспортування).

Для кількісної характеристики безвідмовності автомобіля застосовуються наступні показники: імовірність безвідмовної роботи, середній наробіток на відмову, параметр потоку відмов і наробіток на відмову.

Довговічність — властивість автомобіля зберігати праце-здатність до досягнення граничного стану з необхідними перервами для виконання технічного обслуговування й ремонту. Граничний стан визначається настанням моменту, коли подальша експлуатація автомобіля стає неможливою через порушення безпеки руху або недоцільною через зниження його експлуатаційних показників, або через те, що в результаті зношування він прийшов у такий стан, при якому ремонт вимагає неприпустимо більших витрат і, крім того, не забезпечується відновлення необхідної працездатності.

Показниками працездатності є: технічний ресурс і термін служби.

Технічний ресурс (ресурс) — наробіток автомобіля від початку експлуатації або його поновлення після ремонту певного виду до переходу в граничний стан.

Термін служби - календарна тривалість експлуатації автомобіля від його початку експлуатації або поновлення після ремонту певного виду до переходу в граничний стан. Не можна плутати термін служби з ресурсом. Наприклад, ресурс двох автомобілів однієї марки однаковий, а термін служби різний, якщо один з них використовується у дві зміни, а другій в одну.

При оцінці довговічності автомобіля використовуються такі показники як середній ресурс (середній термін служби) до капітального ремонту, середній ресурс до списання, середній ресурс між капітальними ремонтами і гама-процентний ресурс.

Зберігаємість - властивість автомобіля зберігати значення показників безвідмовності, довговічності й ремонтопридатності протягом і після зберігання й (або) транспортування.

Ремонтопридатність - властивість автомобіля, що полягає в пристосованості до попередження та виявлення причин виникнення його відмов, ушкоджень і усуненню їхніх наслідків шляхом проведення ремонтів і технічного обслуговування.

Працездатний стан (працездатність) - стан автомобіля, при якому значення всіх параметрів, що характеризують здатність виконувати задані функції, відповідає вимогам нормативно-технічної й (або) конструкторської документації. Заданими параметрами можуть бути потужність двигуна, витрата палива або масла й ін.

Непрацездатний стан (непрацездатність) - стан автомобіля, при якому значення хоча б одного заданого параметра, що характеризує здатність виконувати задані функції, не відповідає вимогам, установленим нормативно-технічної й (або) конструкторською документацією.

Справний стан (справність) — стан автомобіля, при якому він відповідає всім вимогам, установленим нормативно-технічної й (або) конструкторською документацією.

Несправний стан (несправність)— стан автомобіля, при якому він не відповідає хоча б одному з вимог, установлених нормативно-технічної й (або) конструкторською документацією.

Наробіток — тривалість або обсяг роботи автомобіля. Наробіток можна вимірювати в годинах, кілометрах пробігу й інших одиниць. У процесі експлуатації розрізняють добовий або змінний, місячний, річний наробіток, наробіток до першої відмови або між відмовами, міжремонтний і т.п.

Відмова - подія, що полягає в порушенні працездатності здатності автомобіля.

Контрольні запитання

1. 1 Які види відмов існують

2. Що називають агрегатом

3. Що називають вузлом

4. З яких частин складається автомобіль

5. Основні поняття надійності