КАТЕГОРИИ:
АстрономияБиологияГеографияДругие языкиДругоеИнформатикаИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРиторикаСоциологияСпортСтроительствоТехнологияФизикаФилософияФинансыХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника
Відповідальність
    3.Бізнес, здебільшого має кошти для вирішення проблем
| 3.Є можливість конфлікту інтересів |
| 4.Бізнес є партнером нашого суспільства поряд з урядом і населенням | 4.Метою бізнесу в американському суспільстві є забезпечення прибутку власникам |
Рис. 1. Аргументи за і проти соціальної відповідальності
3. Етична поведінка як сукупність вчинків та дій людей
Етичні норми спрямовані на формування сильної, незворушної, вольової людини. Дотримання правил гарного тону необхідно для досягнення ділового і особистого успіху.
Етикет, звільнений від застарілих формальностей, спрощує і нормалізує повсякденне життя. Його правила ґрунтуються на таких моральних категоріях, як ввічливість, порядність, практичність. Знання правил етикету сприяє розвитку почуття такту, поваги до інших людей, навіть в умовах протистояння та суперечки відкриває можливості зберегти власну гідність.
Складовою частиною етикету є порядність. Етикет допомагає людині утримуватися від негативних вчинків таких, як обман, підступність, шахрайство.
Володіння правилами етикету дає можливість не образити ділового партнера, підтримувати власну гідність і престиж фірми. Разом з тим етикет сприяє встановленню сприятливого психологічного клімату в процесі ділового спілкування, що є корисним для ефективного ведення бізнесу.
Будь-яка людська дія чи вчинок набувають моральне значення лише в контексті певних стосунків з людьми. За впливом, який справляє той чи інший акт діяльності на спілкування, можна судити про його справжню моральну вагу.
Добрі вчинки і добрі наміри самі по собі є безперечним моральним надбанням особи. Однак у житті трапляється так, що один добрий вчинок або навіть кілька добрих вчинків не вичерпують моральної характеристики особистості, особливо коли мова йде про позитивну її оцінку.
„Коли людина здійснює той чи інший моральний вчинок, - писав Ф. Гегель, - то цим вона ще не доброчинець: вона доброчинець лише в тому випадку, якщо цей спосіб поведінки є постійною рисою її характеру”.
Тільки поведінка як сукупність вчинків може дати найбільш повне уявлення про особистість. Лінія поведінки та її спрямованість рано чи пізно розкривають сутність особистості.
Людська поведінка багатофункціональна. У різних ситуаціях одні й ті ж люди поводяться по-різному. На поведінку особистості сильно впливає не тільки її оточуюче середовище, а й власні емоції. Але істинно морально-етична особистість поводить себе людяно, не проявляючи агресивності, нетерпимості, презирства або зневаги до інших за будь-яких обставин.
Етичний підхід до визначення поведінки людини полягає в тому, що всі види людської діяльності підлягають моральній оцінці і можуть бути морально класифіковані. До найвищих моральних цінностей людини відносяться: щастя, любов, родина, дружба, свобода. Зазначена градація моральних цінностей зумовлена власне індивідуальними людськими потребами. Задоволення та наявність їх визначають загальнолюдську позицію перебування людини в оточуючому її світі, яке називається життям.
Морально-етичні норми поведінки людини найкраще розкриваються в спілкуванні. Етичний аспект спілкування може бути розкритий через моральний зміст міжособистих стосунків. В основі етики ділових стосунків повинні бути координація і гармонізація інтересів сторін. При цьому важливо, щоб стосунки здійснювалися етичними засобами. Ринкові відносини надають діловим партнерам свободу вибору, разом з тим вони збільшують кількість варіантів рішень щодо ведення власного бізнесу.
У кожній ситуації проявляється рівень культури людини, її освіченості та вихованості. Наше знайомство з людьми починається з представлення та звернення один одного. Від того, як ми це робимо, залежать подальший успіх або занепад нашої компанії.
Існують такі форми представлення:
1. Звичайне офіційне знайомство передбачає таку форму представлення: „Пане Іванов, дозвольте Вам представити пана Петренка.” Можна також назвати звання чи посаду. Слід називати людину на повне ім’я. Якщо необхідно представити чоловіка жінці, то це робиться наступним чином: „Пане Петренко, дозвольте представити Вас пані Галині”.
2. Представлення при зустрічі делегацій. Під час зустрічі двох делегацій першим представляється керівник делегації, яка приймає гостей і представляє свою дружину. Потім теж саме робить керівник делегації, що прибула. Після чого керівник приймаючої делегації представляє членів своєї делегації за їх рангом в порядку пониження. Якщо є жінки, то спочатку представляють жінок. Потім таку ж процедуру здійснює голова делегації, що прибула.
3. Представлення главі держави або монарху. Главі держави чоловіка чи жінку представляють таким чином: „Пане президенте, дозвольте представити Вам пана або пані Коваленко”. Після цього додаються додаткові пояснення про представлену особу. Представлення монарху простіше: „Ваше величносте, пан або пані Коваленко”.
4. Загальна форма представлення. Молодшого представляють старшому; нижчого за званням чи посадою – вищому; чоловіка жінці, за винятком глав держав, монархів, церковних ієрархів – чоловіків. Гостям представляють членів родини, починаючи з дружини, однак батькам представляють гостя.
Після представлення, як правило, чоловік повинен трохи поклонитися жінці.
Звертатися до людини також можна по-різному. Але якщо необхідно виказати особливу повагу співрозмовнику, то для цього існують такі способи звертання:
· до глав держав – пане (пані) Президенте;
· до високопосадових осіб – пане (пані) посол, міністре, пре’єр-міністре;
· до монархів – Ваше величносте;
· до католицького кардинала – Ваша святість;
· до патріархів православної церкви – Ваше Блаженство;
· до архієпископів і єпископів – Ваша милість або Ваша світлість;
· до викладачів – на ім’я і по батькові, або пан (пані) Романенко, або професоре Романенко, або просто професоре;
· до лікарів - на ім’я і по батькові, або доктор Федоренко, або просто доктор;
· до юристів, адвокатів - на ім’я і по батькові;
· до представників публічних професій (артист, актор, журналіст) – на ім’я, або пані Ольго, пане Іване, або пан (пані) Грищенко;
· до друзів, знайомих, родичів, дітей – на ім’я.
Слід зазначити що, «доктор» можна звертатися до будь-кого, хто має вищу освіту.
Ефективність взаємодії залежить не лише від обопільного намагання партнерів досягти спільності у поглядах та порозумінні., щирості у викладенні своїх поглядів з обговорюваної проблеми, прагненні дотримуватися принципу рівноправності сторін, а й від слідування моральним нормам.
У взаємовідносинах між людьми слід дотримуватися таких етичних норм [12]:
· в моралі немає абсолютної істини і найвищого судді серед людей;
· етичні промахи інших людей не слід „роздмухувати”, роблячи „з мухи слона”;
· власні промахи слід визнати й не допускати в подальшому;
· хвалити краще інших, а претензії залишати собі;
· моральне ставлення оточуючих до особистості врешті решт залежить від неї самої;
· практичним утвердженням норм моралі повинно бути – „почни з себе”.
Стосунки між організаціями в бізнесі регламентуються діловим протоколом.
Діловий протокол – це регламентований порядок зустрічей і проводів делегацій, проведення бесід, переговорів і прийомів, ведення ділового листування, укладання угод тощо.
Виділяють декілька основних принципів ділового етикету:
1. Ввічливість – це дотримання загальноприйнятих правил поведінки, вміння поводитися між людьми відповідно до обставин.
2. Тактовність – це вміння дотримуватися такту у стосунках з іншими людьми. Такт – це почуття міри, що підказує найбільш правильний підхід, найбільш делікатну лінію поведінки.
3. Взаємоповага – це належна повага до національних свят та місцевих звичаїв, спілкування на ділових зустрічах, прийомах, у стосунках з людьми.
4. Гідність – вияв теплих та гуманних почуттів, вміння виразити подяку за приємне спілкування й увагу, гідно представити себе, свою організацію та державу.
5. Порядність – це уміння триматися незалежно від ситуації, не принижуючи гідність інших людей, вміння людини „не переходити межу”.
Етика бізнесу розглядає взаємозв’язок цілей і засобів бізнесу та специфічних людських цілей. Вона вивчає вплив окремих дій на стан людини, фірми, економічної структури і суспільства в цілому. Етика бізнесу розглядає особливі зобов’язання, які люди беруть на себе, приєднуючись до того чи іншого виду бізнесу.
Виділяють декілька основних постулатів бізнес-етики:
1. Створити кодекс етики.
2. Робити більше, ніж говорити.
3. Визначити реальні цілі.
4. Дотримуватися чинного законодавства.
5. Виявляти порушників етики.
6. Рівнятися на кращих працівників.
7. Добиватися гармонійних ділових стосунків.
8. Прагнути до нововведень.
9. Забезпечувати корисність праці.
10. Захищати інтереси своїх партнерів.
11. Визначити необхідність конкуренції.
12. Турбуватися про безпеку виробництва.
13. Ефективно використовувати природні ресурси.
14. Організовувати навчання працівників.
Практика показує, що досягнення високої ефективності діяльності організації неможливо без дотримання етичних засад та соціальних принципів ведення бізнесу. Тому, якщо підприємець хоче досягти значних результатів своєї діяльності, то йому слід користуватися наступними правилами етики бізнесу:
1) не вводити в оману нікого, з ким маєш справу;
2) не використовувати комп’ютерну техніку для залякування або погроз;
3) ставитися однаково до всіх партнерів по бізнесу;
4) не укладати угоди, які взаємозобов’язують;
5) не принижувати конкурентів;
6) щонайменше контактувати з конкурентами;
7) не використовувати конфіденційну інформацію незаконно;
8) не порушувати авторських прав і ліцензій;
9) не використовувати підкуп, подарунки і розваги, які можуть розглядатися як зобов’язання.
Ще однією складовою ділового етикету є використання візитних карток. Візитна картка – обов’язків атрибут бізнесмена. В етиці бізнесу вона відіграє важливу роль, особливо в Японії, Китаї, Кореї в більшості випадків заміняє будь-який документ.
Класична ділова візитка виготовляється виключно на білому папері встановленого розміру 5 х 9 см. Текст друкується чорним шрифтом, який містить прізвище, ім’я та по батькові, посаду, назву і адресу організації, де працює особа, а також її робочий і по можливості мобільний або домашній телефони та адресу електронної пошти. На такій візитці кольоровим може бути лише знак (герб) фірми.
Візитки діячів культури, мистецтва, науки держави можуть містить різні кольори, їх розмір та розмір шрифту і матеріали, на яких вони виготовляється, не регламентуються.
Існують певні правила користування візитками. Зупинимося на основних з них:
1. Направлення візитної картки рівноцінно візиту.
2. Більш ввічливо залишати візитну картку особисто. Обмін візитками здійснюється за рангами. Візитку дають повернутою догори. Той, хто приймає візитку має назвати її господаря на ім’я і по батькові – це вияв поваги. Обмін візитками супроводжується легким поклоном.
3. Візитку, яку власник залишає для когось особисто, залишається з загнутим правим кутом десь на ¼ картки, а потім розправляють картку – прояв найбільшої поваги. Якщо картку передають через когось – кут не загинають.
4. Візитка не підписується і дата на ній не ставиться.
5. Відповідь на візитну картку необхідно давати протягом доби і також візитною карткою.
6. Після знайомства першою передає свою візитну картку особа, що займає нижчу посаду або молодша за віком, у гостях – першими дають візитні картки господарі, на рівних умовах – першими більш ввічливі.
Дотримання зазначених положень ділової етики сприятиме веденню ефективного бізнесу, встановленню і розвитку добрих стосунків з людьми та гармонійному життю особистості.
4. Причини неетичної поведінки. Заходи щодо забезпечення етичної поведінки.
Дата добавления: 2015-04-04; просмотров: 91; Мы поможем в написании вашей работы!; Нарушение авторских прав |