Зустріч закордонної делегації, протокольні вимоги. Привітання й представлення. Урочистий прийом керівником фірми, вимоги етикету до чоловіків, жінок

Основними протокольними правилами є такі.

По-перше, ранг і посада глави делегації, що зустрічає, повинні відповідати рангові й посаді керівника делегації, що приїжджає.

По-друге, якщо гість приїжджає разом із дружиною, то його зустрічає глава нашої делегації також із дружиною. Глава делегації, що приймає, звичайно прибуває у супроводі 2—3-х осіб.

Привітання і представлення. Першим представляється глава делегації, що приймає (якщо разом із ним є дружина, то глава представляє і дружину). Далі представляється гість (він представляє свою дружину).

Потім глава делегації, що приймає, представляє своїх співробітників – членів делегації – відповідно до рангів. Жінок представляють у першу чергу, а якщо їх кілька — за рангами, а далі представляють чоловіків також за рангами.

Під час зустрічі делегації керівник сторони, що приймає, вручає жінкам, що є у складі делегації, квіти.

Один із важливих елементів виникнення взаєморозуміння між членами делегації, дружньої атмосфери в процесі роботи є урочистий прийом керівником фірми.

Міжнародний етикет привітань ґрунтується на таких правилах:

– чоловік вітає жінку першим, хоча в Англії цей привілей належить жінкам (жінка першою вітає чоловіка, якщо вона його обганяє, проходить повз групу людей чи коли приєднується до цієї групи);

– молодший за віком першим вітає старшого. Молодша за віком жінка — старшу, а також чоловіка, що набагато старший за неї;

– молодший за посадою співробітник — старшого. Член делегації – керівника делегації своєї і закордонної.

Церемонія представлення також має свої правила. Представляють раніше невідомого або новоприбулого тим, хто зібрався, чоловіка — жінці, нижчого за рангом — вищому за службовим становищем і т. ін.

Під час представлення людей старшого віку звичайно називають їх титули та звання. Це правило діє й на офіційних заходах при представленні присутніх.

Під час представлення не дякують, а лише вітають один одного рукостисканням. Чоловікам це рекомендується робити завжди, а жінкам — за обопільною згодою.

Коли чоловіка представляють жінці, то руку першою подає жінка. Такий самий пріоритет мають і люди похилого віку. Старша за віком жінка подає руку молодшій, керівник — підлеглому і т. ін.

Якщо зустрічаються подружні пари, то спочатку вітаються одна з одною жінки, а потім чоловіки вітають жінок, і лише після цього чоловіки вітають один одного. Жінка представляється подружжю першою.

Якщо привітання супроводжується рукостисканням, то чоловік, вітаючись, у всіх випадках повинен зняти рукавичку з правої руки, а жінка це робить, тільки якщо на руці плетена рукавиця або товста хутряна рукавичка. Якщо при зустрічі одна із двох жінок оголила руку для рукостискання, то інша повинна наслідувати її приклад.

Звичай цілувати руку жінці нині практично не вживається. Зберігся він у поляків як знак особливої поваги та урочистості зустрічі. В Австрії жінці цілують руку в особливо урочистих випадках.

У нашій країні, як і в більшості країн світу, цілують руку лише заміжнім жінкам (це доречно робити у закритих приміщеннях): злегка нахиляються вперед, підносять руку до своїх губ і відзначають на її тильному боці швидкий поцілунок, часом не торкаючись до неї губами. У момент поцілунку ви повинні дивитися на жінку.

Звертання. Згідно з дипломатичним протоколом ім'я та прізвище високих осіб при цьому не згадуються: Ваша Величносте (Your Majesty), Ваша Королівська Високосте або Ваша Високосте (Your Highness).

До Надзвичайного і Повноважного посла звертаються Ваша ясновельможносте (Your Excellency), до католицького кардинала чи папського нунція — Ваша святосте (Your Holiness). До президента та його дружини звертаються: Пане Президенте і Пані + прізвище.

У західноєвропейських країнах, звертаючись один до одного, прийнято приєднувати до імені звання чи посаду: професоре Моріарті, докторе Ватсон тощо. Причому, звання «доктор» чи «професор» можуть означати лише належність цієї особи до творчої професії. В Австрії стосовно докторів наук, медиків, письменників, музикантів вживається звертання «пане докторе». У США та Англії будь-якого викладача можуть назвати професором. У більшості країн можна звертатися до людей без згадування їх прізвища: пане мер, пане докторе. Винятком є Німеччина, де навіть у такому випадку все-таки приєднується прізвище: гер доктор Шульц. Жінок можуть називати за званням чоловіка. В Австрії вираз фрау професор може означати, що чоловік цієї жінки — викладач університету.