Тема 5. Мікроклімат виробничих приміщень

Фізичний стан повітряного середовища характеризується наступними параметрами:

1) температурою t,°C;

2) відносною вологістю φ , %;

3) швидкістю руху повітря V, м/с;

4) інтенсивністю теплового випромінювання J, Вт/м²;

5) атмосферним тиском Р, Па.

З п'яти параметрів мікроклімату найбільш впливають на самопочуття людини і продуктивність праці температура, відносна вологість і швидкість руху повітря. Вони діють на організм людини взаємозв’язане. Інші параметри враховуються тільки на таких робочих місцях, де вони мають місце.

Атмосферний тиск впливає на парціальний тиск кисню і азоту в повітрі, а отже, на процес дихання і стан серцево-судинної системи. Проте для людини небезпечна не сама величина тиску, а його швидка зміна. Тому, якщо врахувати, що нормальний атмосферний тиск дорівнює 1013 гПа (760 мм рт. ст.), то цей параметр враховується та нормується тільки для виробництв, де його значення відрізняється від нормального.

Що до інтенсивності теплових випромінювань, то вони нормуються тільки для тих виробництв, де є джерела цих випромінювань, наприклад, у гарячих цехах, де надлишок явної теплоти у ряді випадків досягає 300-500 Дж/(м³ ∙с).

Температура повітря на постійних робочих місцях і поза постійними робочими місцями в приміщеннях з незначними надлишками явної теплоти не повинна перевищувати більш ніж на 3°С, а в приміщеннях із значними надлишками явної теплоти - більш ніж на 5°С середню температуру зовнішнього повітря о 13 годині найжаркішого місяця.

Метеорологічні умови виробничого середовища регламентує ГОСТ 12.1.005-88 "Загальні санітарно-гігієнічні вимоги до повітря робочої зони". Згідно з цим документом встановлюються нормативні оптимальні і допустимі значення t, φ, V залежно від:

а) періоду року (холодний, теплий);

б) категорії важкості виконуваних фізичних робіт (Іа, І6 – легкі фізичні роботи; ІІа, ІІб – середньої важкості фізичні роботи; III – важкі фізичні роботи).

Нормативні значення параметрів мікроклімату надаються роздільно для оптимальних і допустимих умов. Нормальне теплове самопочуття (комфортні умови) забезпечуються оптимальними параметрами мікроклімату.

Оптимальні мікрокліматичні умови- це поєднання параметрів мікроклімату, які при тривалій і систематичній дії на людину забезпечують збереження нормального функціонального і теплового стану організму без напруги реакцій терморегуляції. Вони забезпечують відчуття теплового комфорту і створюють передумови для високого рівня працездатності. Оптимальні умови доцільно створювати для робіт операторського типу і пов'язаних з нервово-емоційною напругою при виконанні точних, інтелектуальних робіт.

Допустимі мікрокліматичні умови - це поєднання параметрів мікроклімату, які при тривалій і систематичній дії на людину можуть викликати скороминущі зміни функціонального і теплового стану організму і напругу реакцій терморегуляції, що не виходять за межі фізіологічних пристосованих можливостей, що швидко нормалізуються. Допустимі умови повинні створювати для фізичних робіт, якщо є економічні обґрунтування неможливості створення оптимальних параметрів.

Значне відхилення мікроклімату робочої зони від оптимального може бути причиною ряду фізіологічних порушень в організмі працюючого, привести до різкого зниження працездатності і навіть до професійних захворювань.

Оптимальна величина температури повітря робочої зо­ни може коливатися залеж­но від сезону року і важкості виконуваної роботи від 16°С до 25°С, допустима від 12^оС до 30°С.

Оптимальна відносна вологість складає 40 - 60%, допустима величина відносної вологості зростає до 75%.

Оптимальна швидкість руху повітря коливається від 0,1 до 0,5 м/с, а в приміщеннях з надлишком тепла збільшуєть­ся до 1 м/с.