Тема 4. Економічне та соціальне значення охорони праці

Економічне значення охорони праці оцінюється за результатами, що отримані при зміні соціальних показників (поліпшення умов праці, підвищення безпеки праці, зниження виробничого травматизму) шляхом впровадження заходів з покращення умов праці: підвищення продуктивності праці; зниження непродуктивних витрат часу і праці; збільшення фонду робочого часу; зниження витрат, що пов'язані з плинністю кадрів через умови праці.

Закони про охорону праці передбачають положення, що стосуються економічних аспектів охорони праці. Наприклад, в Законі України „Про охорону праці” зазначено, що економічний прибуток підприємства залежить від фінансування заходів на охорону праці.

Згідно законодавства України, роботодавець з метою досягнення економічного ефекту від упровадження заходів з охорони праці повинен забезпечити функціонування системи управління охороною праці, що є економічно вигідним для підприємства. Хоча треба завжди пам'ятати про неприпустимість керуватись при проведенні заходів з охорони праці тільки економічними міркуваннями.

До економічних методів управління охороною праці відносяться:

- утворення фонду охорони праці на виробництві;

- обов'язкове соціальне страхування працівників від нещасних випадків на виробництві і профзахворювань;

- збереження середньої заробітної плати працюючого в період простою у випадку відмови від дорученої роботи, якщо склалася виробнича ситуація, що представляє загрозу життю або здоров'ю працівників чи навколишньому природному середовищу;

- виплата вихідної допомоги при розриві трудового договору за власним бажанням, якщо роботодавець не виконує вимог законодавства або умов колективного договору з питань охорони праці;

- безплатна видача працівникам засобів індивідуального захисту;

- відшкодування шкоди у зв'язку з погіршенням здоров'я працівника (або його сім'ї у разі смерті потерпілого), пов'язаним з виконанням трудових обов'язків, а також моральної шкоди;

- пільги і компенсації працівникам, зайнятим на роботах з важкими умовами праці.

Для економічного обгрунтування заходів щодо поліпшення умов та охорони праці необхідно:

- зробити вибір заходів на основі даних про зміну стану виробничого середовища, умов праці, досягнутих соціальних результатів за базовим і впроваджуваним варіантами;

- визначити витрати на реалізацію заходів;

- розрахувати соціальну та соціально-економічну ефективність заходів;

- розрахувати економічний ефект за результатами здійснення заходів.