КАТЕГОРИИ:
АстрономияБиологияГеографияДругие языкиДругоеИнформатикаИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРиторикаСоциологияСпортСтроительствоТехнологияФизикаФилософияФинансыХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника
|
Заняття №9. Тема:Деталі машин і механізмів.Тема:Деталі машин і механізмів. Мета: Сформувати у студентів поняття про кінематичну пару, ланцюг механізм. Розвивати пізнавальні здібності студентів. Тип заняття: Лекція з елементами контролю знань. Тривалість заняття: 2 години. Хід заняття: 1. Організаційна частина. 2. Повідомлення теми, мети заняття. 3. Актуалізація опорних знань студентів: 3.1. Сформулюйте основну аксіому динаміки. 3.2. Що називається роботою? 3.3. Що називається потужністю? 3.4. Що називається механічним коефіцієнтом корисної дії? 4. Вивчення нового теоретичного матеріалу: 4.1. Ланка, кінематична пара, кінематичний ланцюг, механізм, класифікації механізмів. 4.2. Міцність, жорсткість, зносостійкість, теплостійкість. 4.3. Основні поняття про надійність механізмів і їх деталей. 5. Закріплення вивченого матеріалу: 5.1. Робота з картками. 6. Підведення підсумків заняття. 7. Домашнє завдання: 7.1. Опрацювати Л.1с. 166-171. 7.2. Підготувати повідомлення по темі. Короткі теоретичні відомості: 1. Система штучно з’єднаних елементарних тіл (ланок) для передачі заданого руху називається механізмом. Машиною називається механізм, який створює людина для виконання механічної роботи по перетворенню енергії, матеріалів та інформації з метою повної заміни, або полегшення фізичної чи розумової праці людини. Машина, в якій всі перетворення енергії, матеріалів виконуються без безпосередньою участі людини, називається автоматом. Машини поділяються по характеру робочого процесу: · Машини-двигуни; · Машини-перетворювачі; · Транспортні машини; · Технологічні машини; · Інформаційні машини. В машині можна виділяють такі основні частини: приймач (сприймає дію зовніш-ніх сил), виконавчий механізм (виконує роботу), передаточний механізм або привід (передає та перетворює рух), частина керування та регулювання руху, станина. Кінематична пара - рухоме з’єднання двох тіл, які контактують. Тіла, які утворю-ють кінематичну пару, називають ланками. Ланка механізму може складатись з декількох деталей, які не мають між собою відносного руху. По характеру контакту елементів кінематичні пари поділяються на нижчі та вищі. Ø В нижчих кінематичних парах контакт відбувається по поверхнях (наприк-лад циліндр-поршень). Ø В вищих кінематичних парах контакт відбувається по лініях та точках (нап-риклад фрикційні катки). Кінематичним ланцюгом називають зв’язану систему ланок, які утворюють між собою кінемати-чні пари. Система тіл, які призначені для перетворе-ння руху одного або декількох твердих тіл в необхі-дний рух інших тіл називають механізмом. Рис. 29 Механізм (рис. 29) обов’язково повинен мати рухомі 1, 5, ведучі 2 та ведені 3, 4 ланки. 2. До машин та механізмів висуваються такі вимоги: ü Міцність - деталь не повинна руйнуватись або отримувати залишкові деформації під впливом сил, які діють на неї, на протязі заданого терміну експлуатації. ü Жорсткість - пружні переміщення, які виникають в деталі під впливом діючих на неї сил, не повинні перевищувати деяких допустимих заданих значень. ü Зносостійкість - знос деталі на протязі заданого терміну експлуатації не повинен викликати порушення характеру спряження її з іншими деталями та приводити до недопустимого зменшення її міцності. ü Мала маса та мінімальні габарити - деталь повинна мати необхідну міц-ність, жорсткість та зносостійкість при мінімальних габаритах та масі. ü Технологічність - форму та матеріал деталі бажано вибирати такими, щоб її виготовлення вимагало найменших затрат праці та часу. ü Безпечність - форма та розміри деталі повинні забезпечувати безпечність обслуговуючого персоналу при виготовленні та експлуатації машини. Нижчі пари більш зносостійкі, оскільки сила тиску однієї ланки на іншу в них роз-поділяється по поверхні, тоді як у вищих парах контакт ланок відбувається в точках або по лініям. 3. Надійність - здатність деталі або машини в цілому виконувати задані функції з збереженням експлуатаційних показників на протязі заданого проміжку часу. Надій-ність – комплексна властивість, яка в залежності від призначення виробу та умов його експлуатації включає: Безвідмовність - здатність виробу зберігати працездатність на протязі деяко-го періоду роботи, без вимушених перерв, в заданих умовах експлуатації. Довговічність - здатність виробу зберігати працездатність до певного стану з перервами на технічне обслуговування та ремонт. Ремонтоздатність- пристосованість виробу до попередження, виявлення та усунення причин відмов шляхом технічного обслуговування та ремонту. Основним показником надійності є вірогідність безвідмовної роботи , тобто вірогідність того, що межах заданого напрацювання відмови деталі не виникне. Розрахунок надійності базується на статистичних даних про відмови деталі під час експлуатації, проведенні спеціальних випробувань, математичному моделюванні, тощо: . Вірогідність безвідмовної роботи машини в цілому дорівнює добутку безвід-мовної роботи окремих механізмів, які входять до складу машини: . Надійність машини завжди менша за надійність будь-якого складового елементу та зменшується із збільшенням числа елементів. Надійність можна розглядати як якість машини, розгорнуту по часу, яку оцінюють інтенсивністю відмов - числом відмов за одиницю часу.
|