Студопедия

КАТЕГОРИИ:

АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатикаИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторикаСоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансыХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника



Документуйте процедуру.




 

Розміри дренажних трубок

○ Чоловіки - 28-32F

○ Жінки - 28F

○ Діти - 12-28F

○ Немовлята - 12-16F

○ Новонароджені - 10-12F

 

 

Майже усі пристрої для відсмоктування грудної клітини використовують принцип трьохколбової системи. В усіх пацієнтів з травмою грудної клітки з гіпотонією в анамнезі перед введенням дренажу в грудну порожнину прикріпіть пристрій автотрансфузії до дренажної системи грудної порожнини.

 

Накладання швів – дренажні трубки та крапельниці

Плевральні дренажні трубки, трубки для трахеотомії та центральні внутрішньовенні катетери часто фіксують за допомогою швів для запобігання випадковому зміщенню. Периферійні внутрішньовенні катетери також можуть бути пришиті для додаткової безпеки під час евакуації пацієнта або у хворих з опіками. Для цієї процедури краще віддавати перевагу прямим голкам.

Маніпуляція

1. Використовуючи пряму голку або вигнуту голку з голкотримачем, проведіть голку через шкіру на ширині приблизно 1 см. Помістіть шов біля порту катетера, трубки або спеціальних фабричних отворів для шовного матеріалу

2. Зав’яжіть вузол до шкіри

3. Зробіть оберт одним кінцем шовного матеріалу за годинниковою стрілкою навколо порта катетера або трубки двічі, іншим кінцем проти годинникової стрілки.

a. Якщо трубка/катетер має спеціальні фабричні отвори для шовного матеріалу, дотримуйтесь інструкцій виробника, щоб правильно його закріпити.

4. Завяжіть інший вузол для забезпечення надійного прикріплення.

Інші/спеціальні важливі зауваження

1. Завжди прив’язуйте вузол до шкіри в першу чергу. Прив’яжіть пристрій до першого вузла. Не прив’язуйте пристрій безпосередньо до шкіри.

2. Зав’язуйте перший вузол надійно, АЛЕ не надто перетискайте, так як це може спотворити або перетягнути шкіру.

3. Зав’язуйте другий вузол надійно. НЕ звужуйте просвіт катетера чи трубки.

 

 

Відновлення прохідності дихальних шляхів: Підсумки

У цьому розділі посібника, присвяченому відновленню прохідності дихальних шляхів, було розглянуто основні теоретичні та практичні аспекти основного і розширеного відновлення прохідності дихальних шляхів. Опанування методик розширеного відновлення прохідності дихальних шляхів відбувається лише після досконалого оволодіння основними прийомами. Військовий медик повинен вміти швидко оцінювати загальний стан пацієнта та характер пошкоджень, перевіряти прохідність дихальних шляхів та проводити вторинний, більш детальний огляд постраждалого. Надати належну допомогу при травмах дихальних шляхів у військово-польових умовах доволі складно. Для цього необхідно багато чого опанувати, навчитися, відшліфувати.



Військовий медик повинен вміти швидко оцінювати травму та проводити первинний огляд, відновлювати прохідність дихальних шляхів, застосовуючи основні та розширені методики, працювати з дихальними мішками, проводити інтубацію, створювати повітроводи хірургічним шляхом, інкубувати, проводити голкову декомпресію грудної клітки, вставляти дихальні / дренажні трубки. Щоб успішно завершити курс, курсант повинен демонструвати практичні вміння на наступних завданнях:

  • швидка оцінка травми / первинний огляд потерпілого;
  • відновлення прохідності дихальних шляхів, застосовуючи основні та розширені методики;
  • орофарингіальний повітропровід;
  • назофарингіальний повітропровід;
  • ларингеальні маски (i-Gel);
  • дихальний мішок (BVM), адекватна вентиляція легень (одна і дві людини);
  • ендотрахеальна інтубація;
  • назальна інтубація;
  • повітроводи, створені хірургічним шляхом;
  • голкова декомпресія напруженого пневмотораксу;
  • вставлення трубки в грудну клітку для остаточного лікування напруженого пневмотораксу.

Слід також пам’ятати, що травму оцінюють швидко, визначаючи її характер. Первинна оцінка проводиться тільки після усунення основного джерела загрози (наприклад, переважаючого вогню) та зупинки життєвонебезпечних кровотеч. Оцінка проводиться для всіх пацієнтів після кожного переміщення, нового втручання, будь-якої зміни стану (стає краще або гірше) і протягом усього лікування. Якщо ви самі скрупульозно не обстежите пораненого і не знайдете вражені місця, то можете пропустити травму, а в результаті солдат може померти. Тому постійно оцінюйте стан свого пацієнта!



 

Скорочення до розділу лікування ран

в/м (англ. i/m) –— внутрішньом’язово

в/в (англ. i/v) — внутрішньовенно

в/к (англ.. i/o) — внутрішньокістково

АЧТЧ (англ. PTT) –— активований частковий тромбопластиновий час (норма: 24–35 секунд)

п/ш (англ. s /c) –— підшкірно

МНІ (англ. INR) –— міжнародний нормалізований індекс (норма 0,8–1,15)

Лікування ран

Перев’язування та зашивання ран

Військовий медик може мати доступ до безпечного та чистого місця для перев’язування ран, але такого місця може і не бути. Проте для тривалого догляду за пораненими в польових умовах важливо, щоб військовий медик добре розумів методику та основні принципи перев’язування ран. Цей розділ запозичено з праці Леони Бойєр "Посібник для студентів по перев’язуванні ран" та адаптовано для військових медиків. Щоб оволодіти методикою перев’язування та зашивання ран, необхідна ретельна практика. Чим частіше ви накладаєте шви, тим краще у вас виходить. Тому набути добру практику непросто, для цього треба оволодіти хірургічною технікою, а не просто повторювати свої дії.



Фізичний склад хірургічної нитки

Шов – це смужка будь-якого матеріалу, яку застосовують для співставлення країв рани і яка забезпечує їх підтримку, поки тканини загоюються природнім шляхом. При виборі виду шва слід приймати до уваги три чинники. На упаковці шовного матеріалу має бути зазначено:

· Нитка розсмоктується (Absorbable) або не розсмоктується (Non-absorbable)

· Нитка з природного (Natural) або синтетичного (Synthetic) матеріалу

· Нитка плетена (Braided) або монофіламентна (Monofilament)

Нитки, які розсмоктуються

Деякі нитки розсмоктуються в організмі через певний період часу за допомогою двох механізмів: протеолізу або гідролізу. Їх застосовують тоді, коли фіксація країв рани потрібна для певного періоду часу, після якого тканини, які загоюються, зможуть самі себе підтримувати. Механізм розпаду та поступового розсмоктування нитки в тканинах залежить від типу використаного матеріалу:

Ø У нитках з природного матеріалу: протеоліз

Ø У нитках з синтетичного матеріалу: гідроліз

Нитки, які не розсмоктуються

Нитки, які не розсмоктуються, або видаляють після періоду загоєння (як трапляється з більшістю швів шкіри), або вони назавжди залишаються в організмі. Якщо зашивають шкіру, їх зазвичай видаляють через 7–10 днів, проте цей термін залежить від локалізації та клінічної ситуації (див. рекомендації далі в цьому розділі).

Нитки, які не розсмоктуються, залишаються в організмі назавжди; їх застосовують тоді, коли зшиті ними тканини навіть після загоєння будуть недостатньо міцними. Ефективна міцність на розрив таких швів увесь час залишається високою. ПРИМІТКА: Деякі нитки, які не розсмоктуються — такі як шовк і нейлон — з часом можуть значно ослаблюватися в організмі, тому їх не можна вважати постійними швами. Якщо ви хочете, щоб шов залишився назавжди — тоді правильно вибирайте шовний матеріал.


Дата добавления: 2015-04-04; просмотров: 9; Нарушение авторских прав







lektsii.com - Лекции.Ком - 2014-2021 год. (0.013 сек.) Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав
Главная страница Случайная страница Контакты