РОЗДІЛОВІ ЗНАКИ В РЕЧЕННЯХ З ОДНОРІДНИМИ ЧЛЕНАМИ

Прочитати речення, правильно їх інтонуючи. Визначити однорідні члени речення. Переписати, однорідні члени речення підкреслити, пояснити вживання розділових знаків.

Люби свій народ. Історія його складна, героїчна, кривава. Не раз йому пророкували загибель, з нього глумилися, його принижували. Та він жив, будував, творив, мислив. Він народив тебе, батьків твоїх, дідів та прадідів… Він народив увесь твій рід, який є великою гілкою на великому й розложистому древі його.

Шануй його історію, мову й культуру. Чужого научайсь, але й свого не забувай!

За В.Шевчуком.

Переписати, розставляючи розділові знаки. Однорідні члени речення підкреслити.

І.Хай живе Вкраїнонька й калина у душі у мріях у піснях (В.Письменний).Земля молодіє від рясту від сонця від цвіту. Душа, мов калина, росте і цвіте від тепла (С.Пушик). Кожній радію хвилині листку травині перлині, що на стеблі тремтить. Безцінна кожнісінька мить! (О.Ющенко).

ІІ. Лист на дубах ще був цупкий густий зелений. Берези тихо пoлум’яніли на жовтому тлі світлішали їхні стовбури та біле гілля. Поодинокі ялини здіймалися зеленими смолоскипами. В їхні зелені душі майже не стукає осінь. То інші дерева неохоче поступово здаються перед ласкавою й лагідною жорстокістю жовтня.

У лісі повітря було цілющим солодким молодим.

За Є.Гуцалом.

Переписати. Підкреслити однорідні члени речення та узагальнювальні слова при них. Пояснити вживання розділових знаків.

Білим пухом тополиним все застелено довкола: сад, подвір’я, шлях, левада (Є.Гуцало). Все здавалось прекрасним і простим: вітер, хвилі і сонце над ними (І.Савич). Ми придумали все: тягачі, самокиди… Не придумали тільки замінник душі (П.Скунць). Тепер не пугалом добра навчать! Нам треба іншого бажать: живого слова, правди і просвіти (Л.Глібов).

РОЗДІЛОВІ ЗНАКИ В РЕЧЕННЯХ
ЗІ ЗВЕРТАННЯМИ ТА ВСТАВНИМИ СЛОВАМИ

Прочитати речення, правильно їх інтонуючи. Вказати звертання. Дати визначення звертанню. Пояснити вживання розділових знаків.

Мамо, чого зажурились? Дайте тепло ваших рук (Д.Луценко). Ти нелегке життя прожила, моя мамо! В мозолях твої чесні спрацьовані руки (Н.Кащук). Зірка влетіла до хати. Ясно світи, моя зоре висока! Спіть, моя мати (М.Сингаївський).

Переписатиречення, визначитизвертання. Чи є вони членами речення? Пояснитирозділові знаки.

Зоре моя вечірняя, зійди над горою…(Т.Шевченко). А ти чаруй, ранкова зоре, ти усміхайся, ти світи! (М.Негода). Спи, засни, моя дитино, спи, моє маля. Ніч іде в гаї, в долини, трави нахиля. Підеш ти по Україні, де життя буя. Виростай, моя дитино, зіронько моя! (А.Малишко).

Прочитати. Чому в одному з речень виділене слово є вставним, в іншому – ні? Дати визначення вставним словам, навести приклади.

· Отак живу. Живу отак, як є. Бува зі мною, як із кожним, всяке (В.Женченко).

· Тільки зрідка, бува, закурличе в небесах журавлями весна (П.Щегельський).

Визначити вставні слова. Що означає вставне слово в кожному з речень? Чи є вставні слова членами речення?

Мабуть, таки єдина в світі ця планета наша голуба… (Г.Донець). І, здається, в злагоді і в мирі з Космосом єднається Земля. (Д.Білоус). Може, в дальню дорогу послать солов’я? Хай летить і щебече, і щастям сія. (А.Малишко). А явір, що схиливсь над берегами, напевне, дещо розказати б міг (А.Бортняк). У дереві кожному скрипка, говорять, живе. (Є.Гуцало). Ось літо бабине з полів, як хмара, піднялося. Це, кажуть, вітер посивів й розгублює волосся (В.Швець). Ми живемо лиш доти, зрозумій, доки нам болить чийсь біль чужий (Л.Скирда).

Визначити вставні слова та звертання.

Заспівай мені, мамо моя, як, бувало, колись над колискою. (О.Богачук). То дарма, що йде до тебе осінь, ще тобі, матусю, не старіти! Це ж у тебе, певне, на волоссі павутиння бабиного літа… (В.Колодій). Кажуть, десь побіля школи є один чудесний сад. Там до сонця тягне вуса кучерявий виноград. Справді, лиш ти пройдеш полем і по стежці ступиш крок, то побачиш біля школи молодесенький садок. (М.Пригара.)