Проводиться на регіональному (локальному) рівні

СПИСОК Б

1. Аміак
2. Анілін
3. Бензол
4. Водень хлористий
5. Водень ціаністий
6. Етилбензол
7. Залізо та його сполуки (у перерахунку на залізо)
8. Кадмій та його сполуки (у перерахунку на кадмій)
9. Кислота азотна
10. Кислота сірчана
11. Ксилол
12. Марганець та його сполуки (у перерахунку на діоксид марганцю)
13. Мідь та її сполуки ( у перерахунку на мідь)
14. Миш’як та його сполуки (у перерахунку на миш’як)
15. Нікель та його сполуки (у перерахунку на нікель)
16. Озон
17. Оксид азоту
18. Ртуть та її сполуки
19. Сажа
20. Сірководень
21. Сірковуглець
22. Толуол
23. Фенол
24. Фтористий водень
25. Хлор
26. Хлоранілін
27. Хром та його сполуки (у перерахунку на хром)
28. Цинк та його сполуки (у перерахунку на цинк)

Визначення забруднювачів, які необхідно контролювати на стаціонарних та пересувних постах, проводиться за різними методиками. У ГГО було розроблено методику ранжування шкідливих речовин, засновану на використанні параметра споживання повітря (ПВ_i).

ПВ_і - це об'єм повітря, необхідний для розбавлення викидів потужністю M_i (тис.т/рік) до середнього рівня концентрації qi (мг/м³):

(6.4)

ПВ_тi - це необхідний об'єм повітря, необхідний для розбавлення викидів потужністю M_i до рівня ГДК_cдi:

(6.5)

Необхідність організації контролю вмісту в атмосфері i-тої домішки оцінюється по співвідношенню ПВ_i и ПВ_тi . Якщо ПВ_тi ПВ_i , то i-ту домішку потрібно вимірювати.

Параметр споживання повітря залежить від розсіюючої здатності атмосфери і від характерного розміру міста L (радіус міста). Якщо прийняти, що площа міста має форму кола, то

, (6.6)

де S – площа міста, км².

Введемо в формулу для розрахунку потужності радіус міста

М_i = ПВ_i = (6.7)

Для міст, розташованих в зоні з низькою розсіючою здатністю, цей коефіцієнт (ПВ_i/L) в 2 рази менше.

Значення (ПВ_i/L) залежить також від висоти джерел викидів. При хорошій розсіючій здатності атмосфери (ПЗА 3)

М_i = 50 (6.8)

Для міст, розташованих в зоні ПЗА>3 (погана розсіюча здатність):

М_i = 25 (6.9)

По розміру міста і сумарній потужності викиду можна графічно визначити, який рівень забруднення атмосфери i-тою домішкою можна чекати (вище або нижче за ГДК), а також необхідність вимірювання інгредієнту (рис. 6.1). Графік побудований по виразах (6.8) і (6.9). Він перевірений за даними 80 міст.

За графіком по розміру міста (км) і сумарній потужності викидів даної забруднюючої речовини (тис. т на рік) визначається необхідність виміру інгредієнта. Якщо крапка знаходиться вище лінії ГДК, то варто організувати контроль за змістом забруднююча.

М_i, тис.т/рік

КОНТРОЛЬ

1 2 3 4 5 6 L, км

Рис. 6.1. Необхідність організації контролю i – тої домішки у залежності від потужності викиду і розміру міста

Запропонований метод застосуємо у випадку рівномірного розміщення джерел викидів по території міста і рівного рельєфу.

Якщо викид здійснюється одним підприємством, то максимум наземної концентрації виявляється на відстані 2-5 км від нього, а створюване їм поле концентрації буде мати вид, подібний із трояндою вітрів. Для одиночного джерела, винесеного за територію міста, можна прийняти

, (6.10)

де 0,5 - повторюваність напрямку вітру з боку промислового майданчика.

Порівняння параметрів споживання повітря йде не тільки по середніх концентраціях, але і по максимальним q_{max i} і відповідно ПДК_{мр i}

, (6.11)

, (6.12)

де ПВ_Т2i – це обсяг повітря, необхідний для розведення викидів потужністю M_i до рівня ГДК_{мр i}.

Необхідність організації контролю вмісту в атмосфері i-тої домішки оцінюється по співвідношенню ПВ_2i і ПВ_Т2i . Якщо ПВ_Т2i ПВ_2i , то i-тую домішку варто контролювати.

Максимальну концентрацію можна одержати за даними серії спостережень під факелом або, знаючи основні кліматичні і технологічні характеристики, розрахувати.

Чим більш ПВ_Тi відрізняється від ПВ_i , тим більш обґрунтований висновок про здійснення контролю.

Після вибору домішок для контролю необхідно установити черговість організації контролю за специфічними домішками. Якщо ПВ_т11 > ПВ_т12 > ПВ_т13 > …, то першою в список контрольованих домішок увійде домішка з максимальним ПВ_Т1, під номером 1 і т.д. Якщо кілька домішок мають однакові ПВ_Тi,те спочатку записують домішку класу небезпеки 1, потім 2, 3, 4.

Якщо по другому списку ПВ_Т2i > ПВ_2i , то i-ту домішку включають в другий попередній список домішок, рекомендованих для контролю. У такий же спосіб можна побудувати список міст, де необхідно організувати спостереження за основними домішками.

Остаточний пріоритетний список домішок складається з двох списків у кілька етапів:

1) ПВ_Т11 > ПВ_Т12 > ПВ_Т13 > …...

2) ПВ_Т21 > ПВ_Т22 > ПВ_Т23 > …...

3) По сумі місць у цих списках від меншого до більшого складається остаточний список забруднюючих речовин, які необхідно контролювати.

Якщо ГДК_мрдля речовини немає, то вона включається в список під номером подвоєння його місця по ПВ_Т із першого списку. При рівній сумі місць для двох і більш домішок спочатку записують домішку класу небезпеки 1, потім 2, 3, 4.

За графіком (рис. 6.1) визначають доцільність організації спостережень за основними домішками в містах, де контроль не здійснюється, а по ПВ_Тскладають список міст, де необхідно організувати спостереження.

На опорних стаціонарних постах організуються спостереження за змістом основних забруднювальних речовин: пилу, СО, SO₂, NO, NO₂ і за специфічними речовинами, характерними для промислових викидів багатьох підприємств міста.

На неопорних і маршрутних постах проводять спостереження за змістом специфічних домішок пріоритетного списку, характерних для прилеглих джерел викидів. Спостереження за основними домішками – по скороченій програмі. Одна специфічна домішка контролюється на 2-3 стаціонарних постах одночасно.

Крім речовин із пріоритетного списку в обов'язковий перелік речовин, які контролюють, включаються ті, викиди яких установити точно досить складно:

1) розчинні сульфати – у містах з населенням більш 100 тис.;

2) бенз(а)пірен - у містах з населенням більш 100 тис. і інших з великими джерелами викидів;

3) формальдегід і сполуки свинцю - у містах з населенням більш 500 тис., оскільки ці ЗР викидаються автомобілями;

4) важкі метали – у містах з підприємствами чорної і кольорової металургії;

5) пестициди – у містах, розташованих поблизу великих сільськогосподарських територій, де застосовують пестициди.

Перелік ЗР, що підлягають контролю, переглядається при зміні даних інвентаризації промислових викидів, реконструкції і появі нових підприємств, але не рідше 1 рази в 3 роки.

При підфакельних вимірах спостереження за основними домішками не проводять, тому що важко виділити внесок досліджуваного інгредієнту у рівень забруднення атмосфери. Під факелом ведуть спостереження за специфічними домішками, характерними для викидів даного підприємства. Програму складають таким чином, щоб вимірів концентрації даної домішки за рік на кожній заданій відстані від джерела було не менш 50.

Програма роботи кожного поста спостережень складається щорічно.