Моніторинг викидів автотранспорту

Проводиться в комплексі з виміром рівня забруднення атмосфери викидами промислових підприємств, але може проводитися і самостійно.

Оцінка стану ЗА на автомагістралях і в прилягаючій житловій забудові може бути зроблена шляхом визначення основних компонентів вихлопних газів (СО, C_nH_m, NO_x, акролеїну, формальдегіду, сполук Pb) і продуктів їхніх фотохімічних перетворень (О₃, ПАН і ін.)

Для вивчення особливостей забруднювачів, які викидаються автотранспортом, організують спеціальні спостереження і визначають:

1) q_max – максимальні значення концентрацій основних домішок, що викидаються автотранспортом і періоди їхнього настання при різних метеоумовах і інтенсивності руху транспорту;

2) границі зон і характер розподілу домішок по мірі видалення від автомагістралей;

3) особливості розподілу транспортних потоків по магістралях міста.

Спостереження проводять в усі дні робочого тижня по півгодини, щогодини з 6 до 13 чи з 14 до 21 ч, чергуючи дні з ранковими і вечірніми термінами. У нічний час спостереження проводяться 1-2 рази в тиждень.

Точки спостереження: на міських вулицях у районах з інтенсивним рухом транспорту й у місцях частого гальмування автомобілів (максимальний викид); у місцях скупчення забруднюючих речовин за рахунок слабкого розсіювання (під мостами, шляхопроводами, у тунелях, на вузьких ділянках вулиць і доріг з багатоповерховою забудовою); у зонах перетинання 2-ох і більш вулиць з інтенсивним рухом транспорту.

Місця для розміщення приладів: на тротуарі, на середині розділової смуги, за межами тротуарів – на відстані половини ширини проїжджої частини однобічного руху. Пункт, найбільш віддалений від автомагістралі, повинний бути не менш чим у 0,5 м від стіни будинку. На вулицях, що перетинають основну автомагістраль, пункти спостереження розміщаються на краях тротуарів і на відстанях, що перевищують ширину магістралі в 0,5; 2 і 3 рази.

У кварталах старої (суцільної) забудови місця пункти спостережень розміщуються у центрі внутрішньоквартального простору.

Інтенсивність руху визначається шляхом обліку числа минаючих транспортних засобів, що поділяються на 5 основних категорій: легкові, вантажні, автобуси, дизельні автомобілі й автобуси, мотоцикли, - щодня протягом 2-3 тижнів у період з 5 – 6 ч до 21 – 23 ч, а на транзитних автомагістралях – протягом доби. Підрахунок кількості транспортних одиниць – протягом 20 хв. кожної години, а в 2-3 годинні періоди найбільшої інтенсивності руху автотранспорту – кожні 20 хв. Середня швидкість руху транспорту визначається по спідометру автомашини, що рухається в потоці транспортних засобів, на ділянці від 0,5 до 1 км даної автомагістралі. За результатами спостережень визначають середні значення інтенсивності руху автотранспорту протягом доби (або за окремі години) у кожній із точок спостереження.

Якщо інтенсивність руху транспорту позначити як Р (тис. авто/годину), то концентрація q (мг/м³) оксиду вуглецю має вид

, (6.13)

де A – коефіцієнт, що характеризує рівень забруднення на брівці проїзної частини;

Р – інтенсивність руху транспорту;

B – коефіцієнт, що характеризує зміну концентрації СО зі зміною інтенсивності руху транспорту;

с – коефіцієнт, що характеризує зменшення концентрації СО з видаленням від краю брівки;

l – відстань від брівки проїзної частини.

Нормування інтенсивності руху транспорту з умовою забезпечення норм ГДК:

. (6.14)

Метеорологічні спостереження: температура повітря і швидкість вітру на рівнях z₁ = 0,5 і z₂ = 1,5 м. Аналогічні спостереження виконуються на метеостанції за містом. При визначенні О₃ одночасно на метеостанції проводяться спостереження за інтенсивністю прямої і сумарної сонячної радіації, що впливає на швидкість протікання фотохімічних реакцій і утворення О₃ .