КУРСОВОГО ПРОЕКТУ (РОБОТИ)

ВСТУП

Дипломне (курсове) проектування є одним із видів самостійної роботи студентів під час підготовки молодших спеціалістів у вищих навчальних закладах І - ІІ рівня акредитації.

Метою методичного посібника є:

- узагальнення вимог для виконання дипломних (курсових) проектів відповідно до діючої сучасної нормативно-правової бази;

- викладення чіткого тлумачення стандартів і способів їх реалізації при виконанні дипломного (курсового) проектування;

- встановлення єдиних вимог для всіх ланок навчального процесу з питань проектування;

- допомога студентам, які опанували теоретичний курс спеціальних дисциплін, у яких передбачене дипломне проектування, оформлення текстової та графічної частини відповідно до стандартів України.

1 ОСНОВНІ ЗАКОНОДАВЧІ ТА НОРМАТИВНІ АКТИ, ЯКІ РЕГУЛЮЮТЬ ПИТАННЯ ОРГАНІЗАЦІЇ КУРСОВОГО ТА ДИПЛОМНОГО ПРОЕКТУВАННЯ

Закони України

- "Про освіту" від 21 травня 1991 р. № 1060-ХІ;

- Вісник Верховної Ради України;

- "Про внесення змін і доповнень до Закону Української РСР";

- "Про освіту" від 23 березня 1996 р. № 100/96-ВР;

- СВО України.

Указ Президента України

- "Про основні напрями реформування вищої освіти в Україні" від 12 вересня 1996 року № 832/96.

Постанови Кабінету Міністрів України

- "Про затвердження Положення про освітньо-кваліфікаційні рівні (ступеневу підготовку)" від 20 січня 1998 року №65.

Нормативно-правові документи міністерств і відомств України:

- Державні стандарти вищої освіти із спеціальностей;

- Положення про організацію навчального процесу у вищих навчальних закладах, затверджене наказом Міністерства освіти України від 2 червня 1993 року №161;

- Положення про проведення практики студентів вищих навчальних закладів України, затверджене наказом Міністерства освіти України від 08.04.1993 р. № 93;

- Норми часу для розрахунку і обліку навчальної роботи та Переліки основних видів методичної й організаційної роботи викладачів вищих навчальних закладів І-ІІ рівня акредитації, затверджені наказом Міністерства освіти України від 13.031998 р. № 103;

- Нормативно-технічна документація;

- Правила улаштування електроустановок (ПУЕ), Правила технічної експлуатації (ПТЕ)

- ГОСТ, державні стандарти України. Типові проекти. Прейскуранти цін;

- Нові каталоги і проспекти нового вітчизняного та імпортного устаткування;

- Журнали, вісники, інформаційні бюлетені.

2 ЗАГАЛЬНІ ВИМОГИ

Дипломний проект - один з видів випускної кваліфікаційної роботи - самостійна творча робота студентів, що навчаються за програмами підготовки фахівців, виконувана ними на останньому, випускному курсі.

Дипломний проект зазвичай виконується студентами, що навчаються за технічними спеціальностями, і передбачає створення або розрахунок деякого технічного пристрою або технології. У вигляді виключення студенти технічних вузів можуть виконувати і дипломну роботу, якщо вона носить теоретичний або експериментальний характер.

Підготовка дипломного проекту (роботи) і попередня цього професійно-орієнтована практика, як заключний етап навчання, відповідають за формування у студента навичок самостійної роботи в професійній області. Успішний захист дипломного проекту на засіданні Державної атестаційної комісії є правовою підставою для присвоєння студенту відповідної кваліфікації.

Приблизний обсяг стандартного дипломного проекту - до 80 - 100 сторінок текстової частини і від 2 до 4 аркушів креслень (як правило, у форматі А1).

Під терміном «курсовий проект» в сучасному навчальному процесі розуміється письмова робота, яка виконується студентом протягом семестру і містить технічний аналіз певного варіанту інженерного рішення по заданій в заголовку курсового проекту темі. Крім технічної складової в курсовому проекті часто зустрічається і економічна частина, орієнтована на аналіз ефекту від впровадження або розробки виконаного інженерного розрахунку або відноситься до організації процесу управління виробництвом. Кожен курсовий проект строго індивідуальний і орієнтований на розвиток у студента певної частини професійних навичок і вміння творчо вирішувати практичні завдання, які стосуються вибраної спеціалізації. Як правило, протягом усього періоду навчання виконується від двох до трьох курсових проектів. Курсовий проект в обов'язковому порядку складається з текстової та графічної частини. Текстова частина включає в себе пояснювальну записку, яка заповнена не тільки теоретичними викладками, але і проведеними розрахунками та обчисленнями. Графічна частина складається з креслень, схем і таблиць. Приблизний обсяг стандартного курсового проекту - до 30-40 сторінок текстової частини і від 1 до 2 аркушів креслень (як правило, у форматі А1).

Якщо розглядати термін «курсова робота» з точки зору навчального процесу будь-якого вищого навчального закладу, то можна стверджувати, що це науково-методична письмова робота, метою якої є розвиток творчих навичок, ознайомлення з основами наукових вишукувань і детальне вивчення одного з питань, пов'язаних з досліджуваними предметами . Курсова робота зачіпає або вузькоспеціалізовані, або загальнонаукові напрями, пов'язані з майбутньою спеціалізацією студента. Цей тип письмових робіт широко поширений в програмі «гуманітарних» спеціалізацій - педагогіки, юриспруденції, економіки та інших «не технічних» циклових комісіях.

Складність завдань, що виносяться в заголовок курсової роботи, збільшується по мірі становлення майбутнього фахівця. Курсові роботи, поставлені студентам третього (дещо рідше другого) курсів мають так званий «рефератний» характер. Випускники і студенти старших курсів виконують курсові роботи в дослідницькому ключі. Тему курсової роботи затверджує циклова комісія, однак, розумна ініціатива студента завжди вітається більшістю викладачів.

За своєю структурою курсова робота ділиться на декілька взаємопов'язаних частин. Класичні канони виконання письмових робіт вимагають від студентів дотримання такій черговості: - ЗМІСТ - ВСТУП - ОСНОВНІ ГЛАВИ - ВИСНОВОК - СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ. Зрідка до цих пунктів додається розділ «ДОДАТКИ», який заповнюється ілюстраціями, таблицями та діаграмами. Найчастіше ці елементи візуалізації арифметичних або аналітичних викладок знаходять своє місце в тексті основних розділів.

Обсяги готової курсової роботи можуть коливатися в межах від 30 до 50 аркушів. Захист готового матеріалу проводять при комісії.

3 ОСНОВНІ ВИМОГИ ДО ДИПЛОМНОГО ТА

КУРСОВОГО ПРОЕКТУ (РОБОТИ)

3.1 Нормативні документи, на які є посилання при оформленні пояснювальної записки і графічних матеріалів

Згідно з Декретом Кабінету Міністрів України про стандартизацію і сертифікацію, який визначає правові та економічні основи систем стандартизації та сертифікації, встановлює організаційні форми їх функціонування, нормативні документи розподіляють за такими категоріями:

- Державні стандарти України;

- Галузеві стандарти України;

- Стандарти науково-технічних та інженерних товариств і спілок України;

- технічні умови України;

- стандарти підприємств.

До державних стандартів додаються державні будівельні норми та правила, також державні класифікатори техніко-економічної та соціальної інформації.

Республіканські стандарти колишньої УРСР застосовують як державні стандарти України до часу їх заміни або скасування.

Міжнародні, регіональні та національні стандарти інших країн застосовуються в Україні відповідно до її міжнародних договорів.

Як державні стандарти України використовуються також міждержавні стандарти, передбачені Угодою про проведення погодженої політики у сфері стандартизації, метрології та сертифікації, підписаної в м. Москві 13 березня 1992 року (надалі – міжнародні стандарти).

ДСТУ 1.5 – 93 Державна система стандартизації України. Загальні вимоги

до побудови, викладу, оформлення та змісту.

ДСТУ 3008 – 95 Документація, звіти у сфері науки і техніки. Структура і

правила оформлення.

ГОСТ 2.102 – 68 ЕСКД. Виды и комплектность конструкторских документов.

ГОСТ 2.104 – 95 ЕСКД. Основные надписи.

ГОСТ 2.105 – 95 ЕСКД. Общие требования к текстовым документам

ГОСТ 2.108 – 68 ЕСКД. Спецификация.

ГОСТ 2.107 – 73 ЕСКД. Основные требования к чертежам.

ГОСТ 2.111 – 68* ЕСКД. Нормоконтроль.

ГОСТ 2.201 – 80 ЕСКД. Обозначения изделий и конструкторских документов.

ГОСТ 2.301 – 68 ЕСКД. Форматы.

ГОСТ 2.302 – 68 ЕСКД. Масштабы.

ГОСТ 2.304 – 81 ЕСКД. Шрифты чертежные.

ГОСТ 2.305 – 68 ЕСКД. Изображения – виды, размеры, сечения.

ГОСТ 2.306 – 68 ЕСКД. Обозначения графических материалов и правила их

нанесения на чертежи.

ГОСТ 2.701 – 84 ЕСКД. Схемы. Виды и типы. Общие требования и выполнение.

ГОСТ 2.702 – 75 ЕСКД. Правила выполнения электрических схем.

ГОСТ 2.721 – 74 ЕСКД. Обозначения условные графические в схемах.

Обозначения общего применения.

ГОСТ 2. 747 – 68 ЕСКД. Обозначения условные графические в схемах.

Размеры условных графических обозначений.

ГОСТ 2.380 – 90 Система организационно-распорядительной документации.

Требования к оформлению документов.

ДБН.А3-1-5-96 Організація будівельного виробництва.

СніП IV-II-82 Кошторисні норми і правила.

СніП ІІІ-IV-80 Техніка безпеки в будівництві.

Дотримання стандартів при оформленні текстової та графічної навчальної документації є обов'язковим.

3.2 Зміст пояснювальної записки

Пояснювальна записка дипломного проекту повинна містити:

- титульний аркуш;

- завдання на дипломне проектування;

- зміст;

- вступ з обґрунтуванням теми та завдання дипломного (курсового) проекту;

- основну частину дипломного проекту;

- спеціальну частину дипломного проекту;

- розділ охорони праці й техніки безпеки;

- економічний розділ;

- висновки;

- перелік умовних позначень, символів, одиниць, скорочень і термінів (при необхідності);

- список використаних джерел;

- додатки (при наявності).

3.3 Вимоги до оформлення структурних елементів пояснювальної записки дипломної (курсової) роботи

3.3.1 Загальні вимоги

Пояснювальна записка (далі – записка) згідно з міждержавними стандартами ГОСТ 2.105 – 95 є одним з видів текстових документів і оформляється відповідно до вимог Єдиної системи конструкторської документації (ЄСКД) та Єдиної системи технологічної документації (ЄСТД).

Записка виконується на одному боці аркуша білого паперу формату А4 (210 х 297 мм) українською мовою наведеним нижче способом:

- рукописним креслярським шрифтом (ГОСТ 2.304 – 81) з висотою літер і цифр не менше 2,5 мм. Цифри та літери потрібно писати чітко чорною пастою;

- машинним з використанням друкованих графічних пристроїв виведення ЕОМ (ГОСТ 2.004 – 88), шрифт Times New Roman, розмір літер 14, між строковий інтервал 1,5, відступ 1,25 мм, вирівнювання – по ширині сторінки.

Вписувати в текстові документи, виготовлені на ЕОМ, окремі слова, формули, умовні знаки (рукописним способом), а також ілюстрації слід чорним чорнилом, пастою або тушшю.

Текст роботи слід друкувати, додержуючись таких розмірів полів: верхній –20, лівий – 25, нижній - 25, правий - 10 мм (для технічних дисциплін); верхній –20, лівий – 20, нижній - 20, правий - 15 мм (для економічних дисциплін).

Окремі слова, формули, знаки, які вписують у надрукований текст, мають бути чорного кольору; щільність вписаного тексту має максимально наближатись до щільності основного зображення.

Помилки, описки і графічні неточності допускається виправляти підчищенням або зафарбовуванням білою фарбою і нанесенням на тому ж місці або між рядками виправленого зображення машинописним способом або від руки. Виправлене має бути чорного кольору. Якщо на сторінці більш трьох виправлень, аркуш передруковується або переписується.

Кожний аркуш записки повинен мати рамку чорного кольору, виконану друкарським способом або вручну тушшю, пастою або чорнилами чорного кольору. Рамку наносять суцільною основною лінією на відстані 20 мм від лівого поля та 5 мм від інших полів аркуша (для технічних дисциплін)

Скорочення слів і словосполучень у роботі допускається відповідно до чинних стандартів з бібліотечної та видавничої справи.

Структурні елементи «ЗМІСТ», «ВСТУП», «ВИСНОВКИ», «СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ» не нумерують, а їх назви правлять за заголовки структурних елементів.

Розділи й підрозділи повинні мати заголовки. Пункти і підпункти можуть мати заголовки. Заголовки структурних елементів пояснювальної записки і заголовки розділів слід розташовувати посередині рядка і друкувати великими літерами без крапки в кінці, не підкреслюючи з напівжирним начертанням (ДСТУ 3008 – 95).

Заголовки підрозділів, пунктів і підпунктів пояснювальної записки слід починати з абзацного відступу і друкувати маленькими літерами, крім першої великої, не підкреслюючи, без крапки в кінці.

Наприклад,

2 ОБЛІК ВИКОНАННЯ КОШТОРИСУУПРАВЛІННЯ ПРАЦІ ТА СОЦІАЛЬНОГО ЗАХИСТУ

2.1 Організація обліку бюджетних установ

Текст ................

Абзацний відступ повинен бути однаковим упродовж усього тексту пояснювальної записки і дорівнювати п'яти знакам.

Якщо заголовок складається з двох і більше речень, їх розділяють крапкою. Перенесення слів у заголовку розділів НЕ ДОПУСКАЄТЬСЯ.

НЕ ДОПУСКАЄТЬСЯ розміщувати назву розділу, підрозділу, а також пункту й підпункту в нижній частині сторінки, якщо після неї розміщено тільки один рядок тексту.

3.3.2 Нумерація

Сторінки роботи слід нумерувати арабськими цифрами, додержуючись наскрізної нумерації впродовж усього тексту пояснювальної записки. Номер сторінки проставляють у відповідній графі основного напису без крапки в кінці (для технічних дисциплін), у правому верхньому куті (для економічних дисциплін).

Титульний аркуш включають до загальної нумерації сторінок пояснювальної записки. Номер сторінки на титульному аркуші не проставляють. Ілюстрації й таблиці, розміщені на окремих сторінках, включають до загальної нумерації сторінок роботи.

Розділи, підрозділи, пункти, підпункти пояснювальної записки слід нумерувати арабськими цифрами. Розділи роботи повинні мати порядкову нумерацію в межах викладення суті роботи і позначатися арабськими цифрами БЕЗ КРАПКИ, наприклад, 1, 2, 3 і т. д.

Підрозділи роботи повинні мати порядкову нумерацію в межах кожного розділу. Номер підрозділу складається з номера розділу і порядкового номера підрозділу, відокремлених крапкою. Після номера підрозділу крапку не ставлять, наприклад 1.1, 1.2 і т. д. Пункти повинні мати порядкову нумерацію в межах кожного розділу або підрозділу. Номер пункту складається з номера розділу і порядкового номера пункту або з номера розділу, порядкового номера підрозділу та порядкового номера пункту, відокремлених крапкою. Після номера пункту крапку не ставлять, наприклад, 1.1, 1.2, або 1.1.1, 1.1.2 і т.д. Номер підпункту складається з номера розділу, порядкового номера підрозділу, порядкового номера пункту і порядкового номера підпункту, відокремлених крапкою, наприклад, 1.1.1.1, 1.1.1.2, 1.1.1.3 і т.д.

Якщо розділ або підрозділ складається з одного пункту або пункт складається з одного підпункту, його нумерують.

З нової сторінки розміщується виключно назва розділу, а підрозділи, пункти, підпункти пояснювальної записки на наступну сторінку не переносяться.

У тексті документу, за винятком формул, таблиць і малюнків, не допускається:

- застосовувати математичний знак мінус (-) перед негативними значеннями величин(слід писати слово "мінус");

- застосовувати знак "?" для позначення діаметру (слід писати слово "діаметр"). При вказівці розміру чи граничних відхилень діаметру на кресленнях, поміщених в тексті документу, перед розмірним числом слід писати знак "?";

- застосовувати без числових значень математичні знаки, наприклад > (більше), < (менше), ? (більше або рівно), ? ?(менше або рівно), а також знаки № (номер), % (відсоток);

- застосовувати індекси стандартів, технічних умов і інших документів без реєстраційного номера.

У тексті документу числові значення величин з позначенням одиниць фізичних величин і одиниць рахунки слід писати цифрами, а числа без позначення одиниць фізичних величин і одиниць рахунку від одиниці до дев'яти - словами.

Приклади

1 Провести випробування п'яти труб, кожна завдовжки 5 м.

2 Відібрати 15 труб для випробувань на тиск.

Якщо в тексті документу приводять діапазон числових значень фізичної величини, виражених в одній і тій же одиниці фізичної величини, те позначення одиниці фізичної величини вказується після останнього числового значення діапазону.

Приклади

1 Від 1 до 5 мм

2 Від 10 до 100 кг

3 Від плюс 10 до мінус 40°С.

Від плюс 10 до плюс 40°С.

Неприпустимо відділяти одиницю фізичної величини від числового значення (переносити їх на різні рядки або сторінки), окрім одиниць фізичних величин, що поміщаються в таблицях, виконаних машинописним способом.

3.3.3 Позначення документів

Кожний конструкторський документ згідно з ГОСТ 2.102 – 68, ГОСТ 2.601 – 74 та ГОСТ 2.201 – 80 повинен мати назву та позначення, яке складається з груп символів. Для навчальних проектів рекомендується така структура позначень:

ХХ. Х.ХХХХХХХХ. ХХХ. ХХХ. ХХ

1 група 2 група 3 група 4 група 5 група

Перша група – код виду документу, що розробляється:

- КР – курсова робота;

- КП – курсовий проект;

- ДП – дипломний проект.

Друга група – номер спеціальності:

- 5.05030103 «Експлуатація і ремонт гірничого електромеханічного обладнання і автоматичних пристроїв»;

- 5.05030102 «Підземна розробка корисних копалин»;

- 5.05070103 «Електропостачання»;

- 5.05010201«Обслуговування комп'ютерних систем і мереж»

Третя група – номер групи, наприклад, якщо це група 1ЕРГО – 09, то пишеться 09.

Четверта група – порядковий номер прізвища студента в наказі про затвердження теми його дипломного проекту (номер по списку в журналі).

П'ята група – шифр документу, що входить до складу дипломного або курсового проекту.

Позначення документів (шифрів) проставляється на етикетках обкладинки, на титульних аркушах, в основних написах і подальших аркушах записки, а також в основних написах креслень, окрім креслень деталі і специфікацій.

Наприклад,

Позначення пояснювальної записки дипломного проекту проекту проставляється на обкладинці і титульному аркуші:

ДП.5.05030103.09.12.ПЗ,

де ДП – дипломний проект;

5.05030103 – номер спеціальності;

09 – номер групи;

12 – порядковий номер прізвища студента в наказі про затвердження теми його дипломного проекту;

ПЗ – пояснювальна записка.

Позначення пояснювальної записки курсового проекту:

КП.5.05030102.11.02.ПЗ,

де КП – курсовий проект;

5.05030102 – номер спеціальності;

11 – номер групи;

02 – порядковий номер прізвища студента в наказі про затвердження теми його курсового проекту;

ПЗ – пояснювальна записка.

Позначення електричної схеми (проставляється в основному напису графічної частини дипломного (курсового проекту):

ДП.5.05070103.09.17.Е3

де ДП.5.05070103.09.17 – пояснення ті, що в першому прикладі;

Е – електрична схема;

3 – принципова.

Позначення складального креслення

КП.5.05030103.10.19.СК

де КП.5.05030103.10.19 – пояснення ті, що в другому прикладі;

СК – складальне креслення.

3.3.4 Основний напис для текстових документів

Усі текстові документи (за винятком титульного аркуша і завдання) повинні мати основні написи. На аркушах формату А4 основні написи розміщують тільки вздовж короткої сторони. Основні написи бувають двох видів: для першого аркуша записки (форма 2) та для наступного аркуша (форма 2а) згідно з ГОСТ 2.104 – 68.

У графах основного напису для текстових документів (форма 2) вказують (додаток А):

В графі 1 — позначення документа (співпадає з позначенням на титульному аркуші).

В графі 2 — тема роботи (дипломного, курсового проекту тощо).

В графах 3, 4 — відповідно номер аркуша та загальне число аркушів документа.

В графі 5 — проставляється літера "у".

В графі 6 — абревіатура (скорочена назва) вищого навчального закладу та шифр групи.

В графах 7, 8 та 9 — відповідно прізвища, підписи та дати підписання документу.

У графах основного напису за формою 2а вказують (додаток Б):

В графі 1 – позначення документа;

В графі 2 – порядковий номер аркуша.

3.3.5 Оформлення змісту

Зміст розташовують безпосередньо після аркуша завдання на дипломний (курсовий) проект. На першій сторінці змісту виконують основний напис по формі 2 (див. 3.3.4), на інших сторінках ЗМІСТу напис по формі 2а (див. 3.3.4).

До змісту включають: вступ, послідовно перелічені назви всіх розділів, підрозділів, пунктів і підпунктів (якщо вони мають заголовки), висновки, назви додатків, список використаних джерел і номери сторінок на яких вони вміщені.

Слово ЗМІСТ записують у вигляді заголовка (симетрично тексту) великими літерами.