ЗАВДАННЯ 1

ТЕМА 1. НОРМАТИВНИЙ МЕТОД ОБЛІКУ ВИТРАТ НА ВИРОБНИЦТВО

І КАЛЬКУЛЮВАННЯ СОБІВАРТОСТІ ПРОДУКЦІЇ В МАШИНОБУДУВАННІ

ЗАВДАННЯ 1

Машинобудівний завод з поточно-масовим характером виробництва виготовляє два види виробів: різьбонарізний і гвинторізний верстати. Облік собівартості продукції ведеться за нормативним методом. Об'єктом обліку витрат є група однорідних виробів, що виготовляються, об'єктом калькулювання – кожен із цих виробів.

Первинні документи, облікові регістри, а також причини змін норм надаються в скороченому виді, подетальні поточні норми витрат дані в цілому по підприємству; в облікових регістрах і деяких інших документах опущені натуральні показники.

Для складання нормативних калькуляцій виробів (табл. 6, 7) необхідно визначити кількість деталей у виробах (табл. 1). Потреба деталей на виріб визначається як добуток кількості деталей у даному вузлі на кількість вузлів у виробі. Норми прямих витрат на 1 деталь приводяться в таблицях 2, 3, норми додаткової зарплати і відрахувань на соціальне страхування – у таблиці 4.

Зміни поточних норм вносяться в нормативні калькуляції щокварталу. В II кварталі відбулися зміни поточних норм (табл. 8), відповідно до яких складаються нормативні калькуляції за поточними нормами на 1 червня, визначається нормативна собівартість фактичного товарного випуску (табл. 9). Результат від змін норм розраховується як різниця між нормою витрат покупних комплектуючих виробів (матеріалів) після і до зміни норм.

Відхилення від норм за витратами матеріалів виявляються шляхом складання сигнальних документів і способом партіонного розкрою. Прямі витрати за нормами і відхиленнями від норм визначаються в таблицях 10-14; розрахунок втрат від браку за групами виробів приводиться в таблиці 16. Між виробами втрати від браку розподіляються пропорційно нормативній собівартості товарного випуску.

Оскільки виробництво має масовий характер, вся сума відхилень від норм відноситься на собівартість товарного випуску. Причини відхилень від норм в первинній документації шифруються в такий спосіб:

Залишки незавершеного виробництва на 1 липня, враховані за оперативними даними виробничо-диспетчерського відділу, оцінюються за поточними нормами, що діють з 1 червня. Матеріальні витрати (табл.17) визначаються на основі подетальних поточних норм, загальновиробничі витрати, що включаються у виробничу собівартість, – у нормативних відсотках від загальної суми основної заробітної плати робітників.