КАТЕГОРИИ:
АстрономияБиологияГеографияДругие языкиДругоеИнформатикаИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРиторикаСоциологияСпортСтроительствоТехнологияФизикаФилософияФинансыХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника
|
Зведений облік витрат на виробництвоі визначення фактичної собівартості виробів Зведений облік витрат на виробництво здійснюється безполуфабрикатним варіантом. Регістром аналітичного обліку є відомість зведеного обліку витрат на виробництво. Для заповнення зазначеної відомості служать нормативні калькуляції на фактичний товарний випуск (табл. 9), зведена відомість обліку відхилень від норм витрат матеріалів (табл. 12), зведена відомість нарахування зарплати, дані про втрати від браку у виробництві (табл. 16), зведена відомість оцінки залишків незавершеного виробництва (табл. 17). Тому попередньо слід заповнити зазначені документи. Суми врахованих відхилень від поточних норм (гр. 4 табл. 18) повністю відносяться на собівартість товарного випуску (гр. 8 табл. 18). Суми неврахованих відхилень від норм (гр. 9) визначаються розрахунковим шляхом: виявляється загальна сума відхилень від поточних норм гр. 10 =(гр. 6 - гр. 7 - гр. 12 + гр. 2); потім невраховані відхилення (гр. 10 - гр. 8). Відомість зведеного обліку витрат на виробництво (табл. 18) є підставою для складання звітної калькуляції за однорідними групами (табл. 19, 20). Фактична собівартість виробів визначається як алгебраїчна сума витрат за нормами, відхилень і змін норм. Для заповнення даних про нормативну собівартість одиниці виробу (табл. 19, 20) слід використовувати нормативні калькуляції (табл. 9). У свою чергу, для визначення відхилень від норм нормативні витрати за кожною статтею слід помножити на обчислені у зведеній відомості відсотки (індекси) відхилень від норм. Відхилення від норм, що підлягають включенню в собівартість одиниці продукції, за статтею «Втрати від браку» визначаються множенням розрахованого в табл. 16 відсотку втрат від браку на нормативну виробничу собівартість одиниці даного виробу.
Завдання: 1. За наявними даними розрахувати зведені норми матеріальних і трудових витрат. Звернути увагу на основний принцип формування нормативної собівартості в умовах нормативного методу (нормативна собівартість виготовленої деталі → нормативна собівартість вузла → нормативна собівартість складального з'єднання → нормативна собівартість виробу). Документи для складання нормативних калькуляцій. Виписка з конструкторської специфікації на комплектацію виробів Таблиця 1.
Приклад розрахунку у таблиці 1. При виробництві різьбонарізного верстата на I вузол витрата деталей №1 становить 1 шт., на II вузол 2 шт. У верстат входить один вузол I і три вузли II. Отже, загальна кількість деталей №1 на верстат буде складати (1*1)+(3*2)+1(на сам верстат) = 8 шт. Норми витрати матеріалів, які потрібні для виготовлення деталей, вузлів і виробів, показано в таблицях 2, 3. Таблиця 2 Відомість зведених поточних норм витрат матеріалів, напівфабрикатів і заробітної плати на 1 квітня Х р. по токарно-гвинторізному верстату
Таблиця 3 Відомість зведених поточних норм витрат матеріалів, напівфабрикатів і заробітної плати на 1 квітня Х р. по різьбонарізному верстату
2. Розраховані норми витрат занести в нормативні калькуляції (табл. 6, 7). При складанні нормативної калькуляції слід взяти до уваги, що: · Додаткова заробітна плата нормується в розмірі 10% від основної заробітної плати виробничих робітників; · Відрахування на соціальне страхування нормуються відповідно до чинного законодавства від суми основної і додаткової заробітної плати. Розмір єдиного страхового внеску на даному підприємстві складає 40,4%; · Загальновиробничі витрати, що включаються у виробничу собівартість, по нормі визначаються в розмірі 25% від нормативних витрат основної заробітної плати. 3. Дотримуючись даних вказівок здійснити розрахунки норм додаткової заробітної плати і відрахувань на соціальне страхування. Таблиця 4.
|