Стаття 4. Принципи надання психіатричної допомоги

Психіатрична допомога надається на основі принципів
законності, гуманності, додержання прав людини і громадянина,
добровільності, доступності та відповідно до сучасного рівня
наукових знань, необхідності й достатності заходів лікування з
мінімальними соціально-правовими обмеженнями.

Стаття 5. Державні гарантії щодо забезпечення психіатричною
допомогою та соціального захисту осіб, які
страждають на психічні розлади

Держава гарантує:

· фінансування надання психіатричної допомоги в обсязі,
необхідному для забезпечення гарантованого рівня та належної
якості психіатричної допомоги;

· безоплатне надання медичної допомоги особам, які страждають
на психічні розлади, у державних та комунальних закладах охорони
здоров'я та безоплатне або на пільгових умовах забезпечення їх
лікарськими засобами і виробами медичного призначення в порядку,
встановленому Кабінетом Міністрів України;

· грошову допомогу в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів
України, особі, яка проживає разом з інвалідом I чи ІІ групи
внаслідок психічного розладу, який за висновком лікарської комісії
медичного закладу потребує постійного стороннього догляду, - на
догляд за ним. Розмір зазначеної допомоги розраховується як
різниця між трьома прожитковими мінімумами на кожного члена сім'ї
та середньомісячним сукупним доходом сім'ї за попередні шість
місяців, але не може бути більше, ніж мінімальна заробітна плата;
{Абзац четвертий частини першої статті 5 із змінами, внесеними
згідно із Законом N 1364-IV (1364-15) від 09.12.2003; в редакції
Закону N 4795-VI (4795-17) від 22.05.2012}

· надання у державних та комунальних психіатричних закладах
безоплатної діагностичної, консультативної, лікувальної,
реабілітаційної допомоги в амбулаторних і стаціонарних умовах;

· здійснення всіх видів експертизи психічного стану особи;

· захист прав, свобод і законних інтересів осіб, які страждають
на психічні розлади;

· вирішення в установленому законом порядку питань опіки та
піклування щодо осіб, які страждають на психічні розлади;

· соціально-побутове влаштування інвалідів та осіб похилого
віку, які страждають на психічні розлади, а також догляд за ними;

· здобуття безоплатно відповідної освіти особами, які
страждають на психічні розлади, у державних та комунальних
навчальних закладах;

· встановлення обов'язкових квот робочих місць на
підприємствах, в установах та організаціях для працевлаштування
інвалідів внаслідок психічного розладу в установленому законом
порядку.

З метою забезпечення громадян різними видами психіатричної
допомоги та соціального захисту осіб, які страждають на психічні
розлади, органи виконавчої влади та органи місцевого
самоврядування відповідно до їх повноважень:

· створюють мережу психіатричних закладів та організовують
надання психіатричної допомоги гарантованого рівня;

· забезпечують належні умови для надання психіатричної допомоги
та реалізації прав, свобод і законних інтересів осіб, які
страждають на психічні розлади;

· організовують за спеціальними програмами безоплатне
загальноосвітнє та професійно-технічне навчання осіб, які
страждають на психічні розлади;

· створюють лікувально-виробничі підприємства, цехи, дільниці
тощо з полегшеними умовами праці для здійснення трудової
реабілітації, оволодіння новими професіями та працевлаштування
осіб, які страждають на психічні розлади;

· організовують гуртожитки та інші місця проживання для осіб,
які страждають на психічні розлади і втратили соціальний зв'язок;

· поліпшують житлові умови осіб, які страждають на психічні
розлади, в установленому законодавством порядку;

· забезпечують виконання загальнодержавних та інших програм у
сфері надання психіатричної допомоги та соціального захисту осіб,
які страждають на психічні розлади;

· здійснюють відповідно до законів інші заходи щодо соціального
та правового захисту осіб, які страждають на психічні розлади.