Управління якістю

В умовах ринкових відносин якість забезпечується і гарантується підприємством. А якщо ЇЇ не забезпечено і не гарантовано - підприємство гине: автоматично забезпечує це той же ринок, але нормальний ринок, із збалансованим попитом і пропозицією.

У 60-70-ті роки вважали, що для успіху виробника достатньо, щоб продукціЇ було багато і вона була дешевою. У 80-ті роки стало очевидним, що виникла конкуренція не цін, а якості: 80% покупців приймали рішення про покупку, звертаючи увагу насамперед на якість продукціЇ. Отже, конкурентоспроможною могла стати лише продукція, яка мала, при інших рівних умовах, меншу виробничу собівартість і вищу якість.

У 1982 р. в США була видана книга Едварда Демінга "Якість, продуктивність, конкурентоспроможність", в якій автор виклав свою концепцію постійного підвищення якості у вигляді 14 знаменитих постулатів.

Тепер весь світ працює над проблемою забезпечення якості. Методичною ЇЇ основою є так звана "петля якості", яка в класичному варіанті має вигляд як на рис. 3.2.

На якість продукціЇ впливає значна кількість факторів, які діють як самостійно, так і в взаємозв'язку між собою, як на окремих етапах життєвого циклу продукціЇ, так і на кількох. Усі фактори об'єднані в 4 групи: технічні, організаційні, економічні і суб'єктивні.

До технічних факторів належать: конструкція, схема послідовного зв'язку елементів, система резервування, схемні вирішення, технологія виготовлення, засоби технічного обслуговування і ремонту, технічний рівень бази проектування, виготовлення, експлуатація тощо.

До організаційних факторів належать розподіл праці і спеціалізація, форми організаціЇ виробничих процесів, ритмічність виробництва, форми і методи контролю, порядок пред'явлення і здачі продукціЇ, форми і способи транспортування, зберігання, експлуатаціЇ (споживання), технічного обслуговування, ремонту тощо.

Організаційним факторам, на жаль, ще не приділяється стільки уваги, скільки технічним, тому дуже часто добре спроектовані і виготовлені вироби внаслідок поганоЇ організаціЇ виробництва, транспортування, експлуатаціЇ і ремонту достроково втрачають свою високу якість.

продукціЇ

проектування та розроблення продукціЇ

виготовлення

Реалізація

Експлуатація

Технічна допомога та обслуговування та здавання в експлуатацію

Утилізація або вторинне

перероблення після закінчення

терміну служби

'Петля якості"або типові стадіЇ життєвого циклу, на яких забезпечується якість продукціЇ: Вивчення ринку,вибір продукціЇ, планування, проектування, закупівля складових, виробництво, реалдізація. Експлуатація, утилізація.

До економічних факторів належать ціна, собівартість, форми і рівень зарплати, рівень затрат на технічне обслуговування і ремонт, ступінь підвищення продуктивності суспільноЇ праці тощо.

Економічні фактори особливо важливі при переході до ринковоЇ економіки. Їм одночасно властиві контрольно-аналітичні і стимулювальні властивості. До перших належать такі, що дозволяють виміряти: затрати праці, засобів, матеріалів на досягнення і забезпечення певного рівня якості виробів. Дія стимулювальних факторів призводить як до підвищення рівня якості, так і до його зниження. Найбільш стимулювальними факторами є ціна і зарплата. Правильно організоване ціноутворення стимулює підвищення якості. При цьому ціна повинна покривати всі витрати підприємства на заходи з підвищення якості і забезпечувати необхідний рівень рентабельності. У той же час вироби з вищою ціною повинні бути високоЇ якості.

В забезпеченні якості значну роль відіграє людина з ЇЇ професійною підготовкою, фізіологічними і емоціональними особливостями, тобто йдеться про суб'єктивні фактори, які по-різному впливають на розглянуті вище фактори. Від професійноЇ підготовки людей, які зайняті проектуванням, виготовленням і експлуатацією виробів, залежить рівень використання технічних факторів. Але якщо під час функціонування технічних факторів роль суб'єктивних слабшає, тому що на цій стадіЇ процес відбувається з використанням сучасноЇ техніки і технологіЇ, яка максимально звільняє технологічний процес від участі людини, то в організаційних факторах суб'єктивний елемент відіграє вже значну роль, особливо коли йдеться про способи і форми експлуатаціЇ і споживання виробів.

Контроль, необхідно обов'язково передбачити, щоб акти постачальника (субпідрядника) перевірки відповідності вимогам та виконаних випробувань, а також Їхні реєстраційні Форми з контролю (випробувань) містили дані вимірювань характеристик якості, які впливають на придатність виробу. Постачальникам (субпідрядникам) повинні бути відомі вимоги, дотримання яких перевіряється під час контролю (випробувань). Вхідний контроль повинен також передбачати можливість одержання неповних даних з випробувань и неотримання таких даних. Слід ізолювати матеріали до одержання повних даних або роки матеріали не будуть випробувані повторно та Їх відповідність вимогам не буде підтверджена. Якщо виникне потреба у використанні цих матеріалів до підтвердження відповідності, то вони повинні бути ідентифіковані та встановлена Їх простежуваність.

якщо виявиться, що ці матеріали не відповідають вимогам, продукція, виготовлена з цих матеріалів, повинна бути ізольована для вжиття відповідних заходів.

Контроль готовоЇ продукціЇ - це важлива функція з забезпечення якості, оскільки це остання можливість для постачальника перевірити відповідність виробу вимогам замовника. До остаточного контролю продукціЇ входять функціональний контроль та контроль експлуатаційних показників, якщо такий передбачено. Обов'язково необхідно переконатися, що вхідний контроль та контроль у процесі виробництва виконувались відповідним чином і є реєстраційні дані, які підтверджують, що результати цих перевірок були задовільними.

Якщо виріб складається з декількох деталей, необхідно щоб кожна складова частина підлягала контролю як кінцевий виріб, оскільки після складання Їх в один виріб кожна з них може стати недоступною для контролю. Це буде сприяти, швидкому виконанню контролю готовоЇ продукціЇ, оскільки на останньому етапі контролю будуть зібрані всі необхідні для контролю дані.

Реєстрація даних контролю та випробувань має велике значення для підтвердження того, що у різних точках процесу виробництва здійснювалось управління якістю і кінцевий виріб повністю відповідає вимогам до якості з боку замовника.

Контрольне, вимірювальне та випробувальне обладнання вважається придатним у тому випадку, коли воно функціонує з визначеним рівнем точності та пройшло відповідне юстування. Ефективне використання такого обладнання потребує підготування його до роботи та постійного обслуговування.

Перевірка вимірювального та випробувального обладнання має важливе значення для надійності даних, одержаних під час випробувань.

Періодичність перевірки залежить від типу обладнання та частоти його використання.

Перевірене обладнання повинно ідентифікуватися за допомогою ярлика, етикетки чи наклейки для того, щоб не допустити використання неперевіреного обладнання. Ідентифікація повинна містити інформацію про дату останньоЇ перевірки, точність обладнання, дату наступноЇ перевірки, а також про спеціальні обмеження щодо використання даного обладнання.

Результати перевірки необхідно реєструвати. Реєстраційні дані демонструють замовнику, що перевірка обладнання здійснюється регулярно.

Умови навколишнього середовища можуть впливати на вимірювання, тому під час проведення вимірювань, чутливих до діЇ навколишнього середовища, повинні вживатися заходи з контролю навколишнього середовища.

Більшість вимірювальних приладів є чутливими. Вантажно-розвантажувальні роботи, транспортування та зберігання повинні здійснюватися так, щоб запобігати пошкодженню та погіршенню експлуатаційних показників. Причинами погіршення експлуатаційних показників можуть бути також недбале використання, діЇ екстремальних значень температури, вологості, пилу, вібраціЇ тощо. Ці фактори треба враховувати під час розроблення методик з контролю та обслуговування контрольного, вимірювального та випробувального обладнання.

У системі якості періодично проводяться перевірки технологічноЇ точності обладнання, контроль оснащення, інструмента, контроль систем енергозабезпечення, транспортування та виробничого середовища.

Перевірка дотримання технологічноЇ дисципліни та здійснення конструкторського нагляду проводяться шляхом систематичного контролю виконання вимог конструкторськоЇ та технологічноЇ документаціЇ в процесах виробництва.

При контролі технологічноЇ дисципліни перевіряють продукцію, технологічні процеси та операціЇ, засоби технологічного оснащення, робочі місця.

На основі аналізу результатів контролю дотримання технологічноЇ дисципліни розробляються та вживаються заходи коригувальноЇ діЇ з метою запобігання появи повторних невідповідностей. Ці заходи можуть передбачати зміну методу виготовлення, контролю, технологічного оснащення та обладнання, перегляд технічних умов.

Метрологічний контроль та нагляд включає контроль стану та застосування засобів вимірювань, випробувань і контролю, наявності та правильності застосування методик виконання вимірювань та дотримання встановлених правил.

Аналіз міжцехових та зовнішніх рекламацій проводять на основі актів про брак та претензій споживачів.

Виконання функцій забезпечення якості на етапі

"Пакування і складування"

ОпераціЇ транспортування, вантажно-розвантажувальні роботи та складування повинні бути задокументовані. Замовник може домовитись про вимоги щодо пакування.

Процедури з виконання вантажно-розвантажувальних робіт повинні бути організовані так, щоб не були пошкоджені вироби і не погіршилася якість.

Необхідно враховувати такі умови:

-- вага та розмір виробу чи матеріалу;

-- наявність відповідних затискувальних пристроЇв для закріплення гаків чи підіймальних пристроЇв;

-- необхідність у спеціальній тарі для переміщення між різними точками виробництва;

-- необхідність уникнення надлишковоЇ вібраціЇ та несподіваноЇ зміни температур для визначених типів матеріалів;

-- запобігання появі корозіЇ, плям нанесенням захисного шару мастил;

-- створення умов щодо запобігання змішання виробів з іншими виробами, які не пройшли випробування або відрізняються якістю. Дуже важливо, щоб відмітки ідентифікаціЇ виробу не були знищені під час вантажно-розвантажувальних робіт та щоб вони були помітними для швидкості ідентифікаціЇ;

-- чистота під час навантаження та розвантаження деяких матеріалів та виробів, наприклад, ліків, оптичних деталей тощо;

-- захист персоналу під час навантаження та розвантаження небезпечних матеріалів та виробів;

- регулярна профілактика обладнання для вантажно-розвантажувальних робіт.

Правила та умови зберігання матеріалів, які надходять, виробів, що знаходяться в

процесі виробництва, та кінцевих виробів повинні забезпечувати захист цих виробів від несприятливих дій навколишнього середовища та гарантію Їх збереження. Персонал, який зайнятий у цій сфері, повинен бути ознайомлений з інструкціями щодо зберігання різних видів продукціЇ. Ці інструкціЇ поміщають на видному місці на ділянках зберігання для полегшення звертання до них та виконання. Якщо є можливість, спеціальні умови зберігання повинні також бути позначені на тарі чи упаковці.

Пакування призначається для захисту виробів під час вантажно-розвантажувальних робіт, транспортування та зберігання до використання замовником. Тип упаковки визначається характером виробу. Пакувальний матеріал не повинен погіршувати якість виробу. Це особливо важливо для харчових продуктів, хімічних та вибухових речовин.

Іншими факторами, від яких залежить характер пакування, є вид (види) транспортування, умови навколишнього середовища та період зберігання в упаковці.

Якщо використовують перероблені, старі чи використовувані раніше пакувальні матеріали, необхідно переконатись, що старе маркування повністю ліквідоване, а нове маркування добре нанесене. Навіть якщо використовують нову упаковку, чітке маркування має суттєве значення для правильного поводження з виробом.

На упаковці повинні бути проставлені спеціальні вказівки щодо поводження з виробом та зберігання. Чорнила та фарби, які використовують для маркування, не повинні спричиняти пошкодження чи псування виробів або стиратись під час транспортування.

Якщо пакують харчові продукти, ліки та інші вироби з обмеженим строком зберігання, на упаковці повинна чітко проставлятися дата закінчення строку для інформування замовника чи споживача.

Іноді замовник висуває спеціальні вимоги щодо пакування, включаючи ідентифікацію, маркування та інші інструкціЇ, які повинні наноситися на упаковку, чи вказуватися в товаросупровідній документаціЇ. Ці вимоги повинні бути чітко визначеними та реалізовані відповідними службами.

Виконання функцій забезпечення якості на етапі

"Збут та продаж"

Постачання продукціЇ замовнику (споживачу) здійснюється на підставі договорів (контрактів). У договорах (контрактах) погоджуються вимоги до якості продукціЇ, умови технічного приймання та контролю продукціЇ, санкціЇ за незалежну якість. Якість в процесі постачання продукціЇ характеризується:

-- якістю продукціЇ, яка постачається;

-- комплектністю документаціЇ на продукцію, яка постачається;

-- додержанням технічних умов поставляння, включаючи вимоги до пакування та маркування;

-- збереженням продукціЇ під час транспортування;

-- додержанням технічних умов одержання та приймання продукціЇ, реєстраціЇ виявлених відхилень та порушень;

-- своєчасністю та дотриманням черговості поставляння продукціЇ.

Дуже важливо, щоб якість не погіршилася у проміжку між контролем постачальника перед відправленням та одержанням продукціЇ замовником. Важливим є оцінювання часу транспортування.

Упаковка повинна бути розрахована на витримання всіх дій під час навантаження і розвантаження та умов навколишнього середовища під час маршруту проходження.

Усі аспекти, які відносяться до захисту продукціЇ та безпеки ЇЇ постачання, повинні

бути погодженні з замовником.

Для взаємодіЇ із замовниками (споживачами) продукціЇ та підготовки пропозицій з усунення Їх зауважень проводять реєстрацію та зберігання даних про якість на основі претензій та побажань замовників (споживачів).

За порушення умов поставляння продукціЇ, які встановлені договорами (контрактами), постачальник несе майнову відповідальність за чинним законодавством.

Виконання функціЇ й забезпечення якості на етапі

"Монтаж та здавання в експлуатацію"

Забезпечення якості під час монтажу та здавання в експлуатацію продукціЇ може передбачати як передпродажну підготовку, встановлення та настроювання (регулювання) продукціЇ (виробів) у постачальника відповідно до вимог нормативноЇ та технічноЇ документаціЇ в присутності представника замовника або за його згодою без нього, а також монтаж продукціЇ (виробів) у замовника.

Створюється інформаційна система та аналізуються дані з дотримання вимог нормативноЇ та технічноЇ документаціЇ, виявлення прихованих дефектів, виникнення порушень та відхилень у функціонуванні продукціЇ.

На основі результатів аналізу виявляють резерви підвищення якості та готують пропозиціЇ із забезпечення та покращання якості продукціЇ, а також розробляють заходи для запобігання всіх видів невідповідностей під час монтажу та експлуатаціЇ.

Виконання функцій забезпечення якості на етапі

"Технічна допомога та обслуговування"

Технічна допомога та обслуговування охоплюють всі види післяпродажних послуг стосовно виробів, які знаходяться в експлуатаціЇ та вимагають ремонту та обслуговування. Деяка продукція, наприклад, харчові продукти, текстиль тощо не потребують

обслуговування.

Існує дві категоріЇ вимог до обслуговування. Перша категорія обслуговування здійснюється за умовами, які передбачені контрактом, наприклад, в контрактах на постачання обладнання. Друга категорія охоплює споживчі товари тривалого використання та інші готові вироби, які виробляються за технічними умовами виробника. Звичайно такі товари мають гарантію на визначений період, під час якого постачальник здійснює безкоштовне обслуговування та ремонт. Ефективне технічне обслуговування стає фактором, який впливає на рішення споживача про купівлю тих чи інших товарів. Тому якість технічного обслуговування повинна становили одне ціле з загальною системою управління якістю в постачальника.

Основними функціями організаціЇ технічного обслуговування є:

-- навчання персоналу замовника роботі та профілактичному обслуговуванню обладнання;

-- забезпечення інструкціями з обслуговування та ремонту;

-- розроблення спеціальних інструментів і випробувального обладнання для обслуговування;

-- створення технічноЇ бази для ремонту та обслуговування;

-- створення системи забезпечення запасними частинами;

-- робота із скаргами та претензіями замовника.

Виконання функцій забезпечення якості на етапі

"Експлуатація"

Постачальник повинен розробити систему раннього попередження, яка б забезпечила надходження інформаціЇ про випадки відмов та дефектів продукціЇ на етапі експлуатаціЇ. Ця інформація збирається і надається для аналізу і проведення коригувальних і запобіжних дій щодо проекту, методик виготовлення та експлуатаціЇ продукціЇ.

Виконання функцій забезпечення якості на етапі

"Утилізація або вторинне перероблення після закінчення терміну служби"

Утилізацію продукціЇ після використання можна реалізувати через розроблення рекомендацій для замовників (споживачів) щодо утилізаціЇ продукціЇ після використання.

Постачальник проводить утилізацію сировини, матеріалів, комплектувальних виробів, готовоЇ продукціЇ, яка не відповідає встановленим вимогам, та відходів виробництва з метою реалізаціЇ вторинних матеріальних ресурсів або поховання відходів.

Критеріями ефективності проведення робіт на етапі утилізаціЇ відходів є екологічна чистота виробничого процесу та ефективності використання вторинних ресурсів.

У рекомендаціях для замовників (споживачів) щодо утилізаціЇ продукціЇ після використання повинні бути вказані мета та методики утилізаціЇ.

Виконання функцій оперативного управління (коригувальних та запобіжних дій) у системі якості

Будь-яка система якості, яка діє у визначених умовах, має тенденцію відхилення від цих стандартних умов роботи внаслідок різних причин, що призводить до появи

порушень, відхилень, невідповідностей, дефектів та браку. Тому підприємство (постачальник) повинно мати затверджену систему поточного контролю виробничоЇ діяльності або процесів виробництва для здійснення коригувальних дій з метою повернення системи якості в стандартні чи звичайні для цієЇ системи умови у випадку виявлених порушень, відхилень, невідповідностей, дефектів та браку.

Особливо важливим є здійснення коригувальних дій процесів виробництва для забезпечення виробництва продукціЇ необхідноЇ якості. Необхідно проводити збір та систематизацію поточних даних з порушень, відхилень, невідповідностей, дефекту та браку у процесах виробництва для систематичного аналізу невідповідності та відхилень. При вивченні дефектів та невідповідностей слід враховувати, що вони можуть виникати як через недолік в управлінні виробничими процесами, так і через упущення в організаціЇ проектування, матеріально-технічного забезпечення, нормативно-технічного забезпечення тощо. Деякі причини можуть бути очевидні, враховуючи сам характер частоти виникнення порушень.

Якщо аналіз процесу виробництва, який дає дефектний вихід, виконується достатньо кваліфіковано, то заходи з усунення порушень, відхилень, невідповідностей, дефектів та браку розробляють, враховуючи причини. Деякі способи виправлення дефектів можуть бути зовсім простими і здійснити Їх можна швидко (наприклад, заміна креслень). Інші заходи виправлення дефектів можуть вимагати значно більших зусиль. Наприклад, варіант заміни верстата, який не виконує оброблення з необхідними допусками, не можна здійснити. До прийняття остаточного рішення необхідно розглянути декілька можливих заходів:

-- альтернативний спосіб виготовлення;

-- вибіркове складання;

-- 100%-й контроль деталей для виявлення та відбракування дефектних одиниць;

-- повторне проектування деталей для забезпечення ширших допусків. Рішення щодо вибору заходів повинно враховувати складність вживання заходів

та економічність різних варіантів.

Після виконання прийнятих заходів виріб необхідно ретельно контролювати, щоб встановити факт ліквідаціЇ невідповідності. Якщо буде виявлена знову невідповідність, то процедури розроблення, прийняття та вживання необхідних заходів повторюють, доки не буде вирішена проблема виникнення порушень, відхилень, невідповідностей, дефектів та браку.

Зміни, що є результатами коригувальних дій, фіксуються у документаціЇ на продукцію, процеси, систему якості.

Виконання функцій стратегічного управління у системі якості

Розроблення, організація та контроль виконання стратегічних планів та програм якості

Розроблення та виробництво новоЇ та оновленоЇ (модернізованоЇ) продукціЇ передбачає підготовку програм якості, які пов'язані з вимогами системи якості підприємства (постачальника).

Програми якості повинні визначати:

-- завдання у сфері якості;

-- заходи, які забезпечують реалізацію завдань;

-- конкретний розподіл прав та обов'язків;

-- застосування спеціальних методик, методів і робочих конструкцій;

-- відповідні програми випробувань, контролю та перевірки на відповідних етапах (наприклад, проектування, розроблення);

-- методи коригування програм якості під час Їх реалізаціЇ.

Організація та контроль внутрішньоЇ регламентаціЇ робіт із забезпечення якості

Організація, яка будує свою систему якості відповідно до стандартів ДСТУ ІЗО серіЇ 9000, повинна розробити та підтримувати порядок контролю за всією документацією та даними, що належать до системи якості.

У системі якості повинні бути розроблені детальні інструкціЇ з підготовки, аналізу, зміни і затвердження документів.

Усі виконавці повинні бути поінформовані про наявність і можливість отримання документів, які служать настановами для виконання Їхніх завдань.

Контроль за документацією починається з моменту створення документа і продовжується до моменту його знищення. Всі документи, які служать для визначення ефективноЇ роботи системи якості, повинні бути включеними в систему контролю документаціЇ. Прикладами таких документів можуть бути:

-- документи з політики підприємства у сфері якості;

-- настанови з якості;

-- стандарти підприємства (методики процедури), які регламентують діЇ щодо управління якістю, відповідні інструкціЇ з метрологіЇ та інших, пов'язаних з системою якості видів діяльності;

-- проектна документація та документи з закупівель (постачання);

-- креслення;

-- технічні умови; критеріЇ контролю та випробувань;

-- вимоги до безпеки та надійності;

-- документація з технологіЇ виробництва;

-- плани з якості;

-- графіки процесу виробництва;

-- інструкціЇ щодо роботи;

-- інструкціЇ щодо зберігання, вантажно-розвантажувальних робіт, профілактики обладнання;

-- документи реєстраціЇ даних про якість;

-- звіти про випробування;

-- дані про можливості процесів;

-- звіти про дослідження та інструкціЇ з виконання коригувальних дій тощо.

Процедура контролю за документацією повинна чітко визначати відділи, які відповідають за розроблення різних типів документів. Повинні бути визначені рівні, на яких документи затверджують. Для деяких документів необхідні вхідні дані, які надходять з декількох відділів. В цьому випадку призначають відділ, що відповідає за координацію робіт між відділами та розроблення документа, перед затвердженням документа він повинен бути погоджений зацікавленими відділами. Для деяких документів необхідно погодження замовником.

Для ефективного контролю документаціЇ необхідно мати перелік всіх документів з системи якості. Цей перелік повинен коригуватися відділом чи службою управління якістю на основі інформаціЇ, яка надходить від всіх відділів, що розробляють своЇ документи. КопіЇ цього переліку подаються в зацікавлені відділи. Відділ чи служба управління якістю інформується про будь-яку зміну для своєчасного внесення змін у перелік документів з системи якості. В організаціях з великою кількістю документів доцільно вводити цю інформацію в комп'ютер.

Організація роботи з навчання персоналу

методам забезпечення та поліпшення якості

На підприємстві необхідно розробляти методики систематичного навчання всього персоналу, який виконує функціЇ, що впливають на якість.

Увесь керівний персонал повинен мати чітке уявлення про систему якості, ЇЇ функціонування і перевірку та критеріЇ оцінювання ЇЇ ефективності. Для цього вони можуть відвідувати семінари з 150 серіЇ 9000 чи навчатися за спеціальними програмами, а також бути атестованими на підприємстві.

Технічний персонал, зайнятий у функціональних сферах, які впливають на якість, виконує центральну роль в реалізаціЇ системи якості. Його підготовка повинна охоплювати два аспекти. Перший - це його професійна компетентність в таких галузях, як проектування, випробування, управління закупівлею тощо. Другий - стосується політики у сфері якості, порядку ведення документаціЇ та дотримання інструкціЇ з роботи, які застосовуються в сфері Їх відповідальності.

Основні елементи роботи в основних галузях виконують робітники. Їх професійні навички та компетентність має вирішальне значення для забезпечення якості кінцевого виробу. Вони повинні знати, як працювати з обладнанням інструментами та приладами, вміти читати чи розуміти креслення, технічні умови та іншу документацію. Бажаною є підготовка з застосування елементарних статичних методів, що дозволить покращити стиль роботи та підвищити ступінь впевненості в своЇх діях.

Кожний відділ та служба, які мають відношення до якості, повинні оцінити необхідність у підготовці кадрів, а також рівень цієЇ підготовки. Керівники відділів визначають персонал, який має пройти підготовку. Зважаючи на цю інформацію, службова особа, яка відповідає за навчання, організує на систематичній основі підготовку.

Частина підготовки може проходити у формі курсів, але основна підготовка здійснюється на місці праці, де персонал працює як дублер.

Добре організована система управління якістю не може ефективно функціонувати, якщо керівництво не може спонукати персонал до активності в реалізаціЇ системи якості та досягнути повного взаєморозуміння і співпраці.

На початкових стадіях розроблення системи якості повинні підтримуватися всі діЇ персоналу щодо аналізу власноЇ поточноЇ діяльності.

Залучення робітників до програм з якості є ефективним засобом стимулювання Їх зацікавленості в роботі відповідно до вимог системи забезпечення якості. Справжню участь можна чекати тільки тоді, коли робітникам надається можливість здійснювати конструктивну критику та пропонувати способи поліпшення системи якості. Ініціативу робітників щодо висування пропозицій потрібно заохочувати.

Цей підхід може набути практичну форму за допомогою створення цехових комітетів з якості, які періодично аналізують реалізацію програм якості. Такий механізм сумісних консультацій створює в робітників почуття участі в загальній справі з реалізаціЇ програм якості.

Збір та систематизація інформаціЇ у сфері забезпечення якості

Для функціонування системи якості необхідно розробити методики ідентифікаціЇ, збору, індексаціЇ, заповнення, зберігання, введення до розподілу даних про якість. Документація, яка містить дані про якість, забезпечує об'єктивне підтвердження того, що необхідний вибір якості виробу досягнутий та різні елементи системи якості були ефективно реалізовані.

Існує дві основні категоріЇ даних про якість:

-- дані про якість виробу;

-- дані про функціонування системи якості.

Інформацію про якість виробу включають в таку документацію:

-- документи, які містять вимоги до якості продукціЇ;

-- документи, які містять технічні вимоги до компонентів та вхідних матеріалів;

-- креслення основного обладнання;

-- звіти про випробування матеріалів;

-- звіти про контроль та випробування на різних етапах виробництва;

-- детальна інформація про відхилення та відступлення від вимог та відповідні дані про Їх дозвіл;

-- дані про невідповідні матеріали та Їх розміщення;

-- дані про здавання в експлуатацію та обслуговування протягом гарантійних періодів;

-- дані про скарги на якість виробів та вжиті заходи з виправлення недоліків. Інформацію про функціонування системи якості включають в таку документацію:

-- звіти про перевірку якості та дані аналізу, який виконувався керівництвом;

-- документи про затвердження постачальників та рейтинг Їх роботи;

-- документи з даними про управління процесами та коригувальні діЇ;

-- дані про перевірку випробувального обладнання та приладів;

-- документи з підготовки кадрів та кваліфікаціЇ персоналу.