Методологія визначення і оцінювання якостей.

Оскільки якість об'єкту виявляється в першу чергу через його властивості, тобто через об'єктивні особливості об'єкту, то вважається, що для оцінки якості необхідне, по-перше, визначити перелік тих властивостей, сукупність яких в достатньо повній мірі характеризує якість; по-друге, зміряти властивості, тобто визначити Їх чисельні значення; по-третє, аналітично зіставити отримані дані з подібними характеристиками іншого об'єкту, що приймається за зразок або еталон якості. Отриманий результат з достатньою мірою достовірності характеризуватиме якість досліджуваного об'єкту.

На етапі метрологічного вимірювання властивостей (швидкості, ваги і так далі) отримують об'єктивні відомості про них. Проте вже наступний кваліметричний етап в дослідженні якості об'єкту носить багато в чому суб'єктивний характер. Суб'єктивність полягає в самому виборі еталону якості або "базового зразку", з даними про яке зіставляються зведення про властивості досліджуваного об'єкту. Крім того, суб'єктивність підсумковоЇ характеристики рівня якості криється у використанні таких методик кваліметричноЇ обробки даних про властивості об'єктів, що зіставляються, які більше відповідають інтересам і завданням досліджувача.

Виходячи з сучасних уявлень про якість як про єдність внутрішньоЇ або зовнішньоЇ визначеності об'єкту, витікає, що при оцінці його якості необхідно враховувати не тільки окремі властивості в Їх сукупності, але і ознаки, а також характеристики внутрішньоЇ визначеності, наприклад рівень внутрішньоЇ структурованості, стійкості структури і ЇЇ елементів або ж Їх пристосовності до умов функціонування, що змінюються, і тому подібне Проте з метрологічною і, зокрема, з кваліметричноЇ позиціЇ досить врахувати тільки зовнішні прояви якості, тільки "якістеутворюючі" властивості. Такий підхід до вимірювання якості приводить до не цілком адекватного результату. Такий результат вимірювання якості не помилковий, він не повний і тому має велику погрішність.

Вимірювання і узагальнення показників зовнішніх властивостей і характеристик внутрішньоЇ суті об'єкту дослідження, дають, очевидно, можливість отримання точнішоЇ чисельноЇ характеристики рівня якості, тобто правильнішоЇ оцінки якості.

Отриманий кваліметричний результат, тобто чисельний показник рівня якості дослідженого об'єкту по відношенню до якості еталону, - це ще не остаточна оцінка якості, а тільки основа для цього. Оцінка якості - це відповідь на питання, якою мірою отриманий рівень якості дослідженого об'єкту відповідає інтересам або потребам оцінюючого об'єкту, групи людей або суспільства в цілому.

При оцінюванні якості іноді рекомендують використовувати образ "ідеальноЇ", необхідноЇ корисноЇ якості, якій рідко коли відповідає вибраний еталон. Навіть ідеальний еталон якості не може всіх задовольнити, оскільки інтереси, потреби, погляди на цінності у всіх людей різні. Тому будь-які оцінки якості суб'єктивні з об'єктивною Їх основою у вигляді чисельних показників рівнів якостей. Це свідчить про єдність і очевидну суперечність об'єктивноЇ і суб'єктивноЇ в оцінках якості реальних об'єктів, що цікавлять людей. Тут повною мірою виявляється діалектика об'єктивного і суб'єктивного у позиціЇ будь-якоЇ якості.

Оцінка якості, що виражає цінність або ступінь корисності об'єкту, є предметом вивчення багатьох спеціальних наук, у тому числі і аксіологіЇ - теоріЇ цінностей. У цій теоріЇ розкривається зміст основних категорій, які виражають ту або іншу цінність для людини. До таких категорій відносяться, наприклад, духовні цінності, матеріальні цінності ( властивості товарів і послуг, безпека техніки). Понятійний апарат аксіологіЇ допомагає при розгляді багатьох питань, пов'язаних з якістю, перш за все продукціЇ, виробничих процесів, послуг, навколишнього середовища і інших об'єктів, квалітологією, що вивчаються, і оцінюваних квалітометрією.

Отже, оцінка якості (Qоц) є результат взаємодіЇ чотирьох компонентів, а саме:

Qоцінка=< оцінюваний об'єкт; оцінюючий об'єкт; база оцінки (еталон якості);алгоритм (логіка і прийоми) оцінювання.

Оскільки визначення якості об'єктів реального миру є, по суті, пізнання Їх найважливіших властивостей і по суті, то, отже, кваліметрія є методологією з комплексом різних методик, що відносяться до гносеологіЇ - теоріЇ пізнання. Кваліметрія вважається прикладною теорією пізнання якості всіляких об'єктів дослідження.

Отже, у кваліметріЇ, як і у всякоЇ науковоЇ дисципліни, є своЇ методологічні принципи, зміст яких полягає в нижченаведеному.

1. Кваліметрія зобов'язана давати практиці господарськоЇ діяльності людей (тобто економіці) суспільно корисні методи достовірноЇ кваліфікованоЇ і кількісноЇ оцінки якості різних об'єктів дослідження.

Відносно оцінки якості товарноЇ продукціЇ проблема полягає в тому, що у споживачів і виробників продукціЇ істотно різні інтереси. Виробник не завжди зацікавлений і часто не може створювати якісні товари, а продавати Їх він прагне за найбільш високою ціною. Споживач же зацікавлений в дешевій але якісній продукціЇ. Тому відповідні методи оцінки якості продукціЇ можуть бути різними. Завдання кваліметріЇ - розробляти такі методи, прийоми і засоби оцінювання якості продукціЇ, які враховують інтереси як виробників так і споживачів.

2. Пріоритет у виборі визначальних показників для оцінки якості продукціЇ завжди повинен бути на стороні споживачів.

Річ у тому, що кількісна оцінка якості, як правило, здійснюється не за всіма можливими показниками, що характеризують властивості продукціЇ, а за декількома найбільш значущими, визначаючими показниками. Внаслідок того, що корисний ефект від продукціЇ досягається при ЇЇ експлуатаціЇ або споживанні, то при оцінюванні якості продукціЇ переважно використовуються ті показники, які характеризують здатність продукціЇ " задовольняти певні потреби з ЇЇ призначенням". Продукція створюється для сфери споживання, тому в кваліметріЇ віддається перевага показникам споживчих властивостей.

3. Наступний принцип можна сформулювати так: кваліметрична оцінка якості продукціЇ не може бути отримана без наявності еталону для порівняння - без базових значень показників визначальних властивостей і якості в цілому.

Абсолютні значення окремих показників якості ще не характеризують якість, не є оцінними. Для кількісноЇ оцінки якості необхідно знати значення аналогічних показників якості інших або іншого аналогічного зразка. Кінцевим результатом оцінки якості досліджуваного зразка продукціЇ, є відносна величина значень узагальненого показника його якості і такого ж самого показника базового, еталонного зразка.

4. Показник будь-якого узагальнення, окрім самого нижнього (початкового) рівня, зумовлюється відповідними показниками попереднього ієрархічного рівня.

Під найнижчим ієрархічним рівнем показників слід приймати одиничні показники простих властивостей, що формують якість. Показником якості вищого ієрархічного рівня є інтегральний показник якості.

5. При використанні методу комплексноЇ оцінки якості продукціЇ всі різнорозмірні показники властивостей повинні бути перетворені і приведені до однієЇ розмірності або виражені в безрозмірних одиницях вимірювання.

6. При визначенні комплексного показника якості кожен показник окремоЇ властивості повинен бути скоректований коефіцієнтом його вагомості.

7. Сума чисельних значень коефіцієнтів вагомості всіх показників якості на будь-яких ієрархічних ступенях оцінки має однакове значення.

8. Якість цілого об'єкту обумовлена якістю його складових частин.

9. При кількісноЇ оцінки якості, особливо по комплексному показнику, неприпустимо використання взаємообумовлених і, отже, дублюючих показників однієЇ і тієЇ ж властивості.

10. Зазвичай оцінюється якість продукціЇ, яка здатна виконувати корисні функціЇ відповідно до ЇЇ призначення.

Вище перераховані методологічні принципи кваліметріЇ не вичерпують всіх концептуальних положень цієЇ області науки. Проте вони є основоположними при вирішенні загальних і конкретних питань, пов'язаних з методами оцінки якості об'єктів реальності і зокрема технічноЇ продукціЇ та товарів народного споживання .

Кваліметрична оцінка якостей є тільки основа і початкова стадія складного процесу управління якістю об'єктів. Без знання про рівень властивостей і якостей даних об'єктів немає можливості для науково обґрунтованого ухвалення необхідного управлінського рішення і подальшого здійснення відповідноЇ превентивноЇ або коректуючоЇ діЇ на об'єкт з метою зміни якості.

За підсумками кваліметричних оцінок проводять:

1) оптимізацію показників властивостей і якості в цілому;

2) прогнозування якості продукціЇ;

3) визначення рівня і запасу конкурентоспроможності як сукупноЇ оцінки рівнів якості і ціни продукціЇ або послуги і багато що інше.

Кваліметрія як відносно нова і фундаментальна наука є актуальною і базисною для інших пов'язаних наук, направлених на вирішення проблем управління якістю.