Студопедия

КАТЕГОРИИ:

АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатикаИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторикаСоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансыХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника



Застосування вогнепальної зброї як спосіб попередження та припинення правопорушень




Читайте также:
  1. Абсорбційний спосіб очистки
  2. Аналіз зображувальних засобів. Застосування цілісного аналізу
  3. Антикризові заходи за координаторами та рівнями застосування
  4. Види податкових правопорушень та відповідні штрафні санкції
  5. Види правопорушень, за які наступає відповідальність
  6. Види складів адміністративних правопорушень
  7. Встановлення змісту та застосування іноземного права.
  8. Галузь застосування
  9. Горіння речовини і способи його припинення.
  10. Громадянство України: поняття, підстави набуття і припинення

 

Найчастіше використання вогнепальної зброї пов’язано з припиненням злочинів. Вогнепальна зброя застосовується суб’єктами адміністративної влади і тільки ними, а всі інші суб’єкти права (посадові особи, громадяни) використовують її не для реалізації владних повноважень, а для необхідної оборони.

Варто відзначити, що застосування вогнепальної зброї не має прямого зв’язку з порушенням кримінальної справи і може мати місце до порушення справи, після її припинення, а також для припинення суспільно небезпечних дій.

Єдиного правового акта, що регламентує застосування вогнепальної зброї, немає. Про використання зброї з метою припинення говориться в ряді законів, але найбільше докладно це питання регламентується в законі «Про міліцію», прийнятому 20 грудня 1990 р.

Право застосовувати зброю мають усі службовці, яким видається на законній підставі вогнепальна зброя і які наділені правом використовувати її для припинення протиправних діянь. До них не належать особи, яким доступ до зброї дозволений з іншою метою (працівники стрілецьких тирів, воєнруки шкіл, лаборанти військових кафедр, особи, які здійснюють ремонт зброї і т.д.), і керівники, що одержують зброю для самооборони.

У залежності від цілей можна виділити такі види застосування вогнепальної зброї:

1. Не на поразку людей:

- використання не для припинення правопорушення (для захисту громадян при загрозі нападу небезпечної тварини, для подачі сигналу чи тривоги, виклику допомоги);

- з метою припинення правопорушення (для попередження про намір застосувати зброю, для зупинки транспортного засобу шляхом його ушкодження, якщо водій створює реальну небезпеку життю і здоров’ю людей і відмовляється зупинитися, незважаючи на кількаразові вимоги співробітника міліції).

2. На поразку людей:

- з метою необхідної оборони:

а) для захисту громадян від нападу, небезпечного для їхнього життя чи здоров’я;

б) для відвернення нападу на співробітника міліції, коли його чи життя здоров’я піддаються небезпеці, а також для припинення спроби заволодіння його зброєю;

в) для відвернення групового чи збройного нападу на житла громадян, приміщення державних органів, громадських об’єднань, підприємств, установ і організацій;



- в умовах крайньої необхідності:

а) для звільнення заручників;

б) для затримання особи, захопленої при здійсненні тяжкого злочину проти життя, здоров’я і власності, яка намагається сховатися, а також особи, що здійснює збройний опір;

в) для припинення втечі з-під варти осіб, затриманих за підозрою в здійсненні злочину;

г) для припинення втечі з-під варти осіб, у відношенні яких запобіжним заходом обрано взяття під варту;

д) для припинення втечі з-під варти осіб, засуджених до позбавлення волі;

е) для припинення спроб насильницького звільнення осіб, що перебувають під вартою, затриманих за підозрою у вчиненні злочину, засуджених до позбавленні волі тощо.

Закон допускає застосування вогнепальної зброї проти будь-яких осіб незалежно від їхньої осудності, віку і громадянства, наявності депутатського, дипломатичного й інших імунітетів, службового, соціального стану й інших обставин, що характеризують особу. Разом з тим встановлено і ряд обмежень щодо застосування вогнепальної зброї. Так, за загальним правилом заборонено застосовувати вогнепальну зброю у відношенні:

а) вагітних жінок (якщо це очевидно чи відомо співробітнику міліції);



б) осіб з явними ознаками інвалідності (до таких ознак відносяться, зокрема, відсутність кінцівки, неможливість самостійного пересування чи крайня її утрудненість, сліпота і т.п.);

в) неповнолітніх, якщо їхній вік очевидний чи відомий співробітнику міліції.

Як виняток, до вище вказаних осіб може бути застосована зброя, якщо вони:

а) поодинці чи в складі групи чинять збройний опір;

б) поодинці чи в складі групи здійснює збройний напад;

в) у складі групи (діє спільно хоча б ще з одним співучасником, незалежно від його статі, віку і стану здоров’я) здійснює напад, що загрожує життю людей.

Варто відзначити, що обмеження щодо застосування вогнепальної зброї можуть бути встановлені не тільки за суб’єктивними, але і за об’єктивними ознаками. Зокрема, забороняється застосовувати зброю:

- при значному скупченні людей, коли від цього можуть постраждати сторонні особи. Наприклад, якщо проводиться звільнення заручників, то вогонь ведеться так, щоб не вразити заручників;

- якщо затримувана особа знаходиться на багатолюдній зупинці громадського транспорту, біля багатоквартирного будинку, вогненебезпечного чи вибухонебезпечного складу, що потрапляють у сектор обстрілу, необхідно утриматися від застосування зброї і продовжувати переслідування до безпечного місця;

- якщо зброя застосовується для припинення масових безладь, то вогонь ведеться не просто по юрбі, а тільки по тих її учасниках, що безпосередньо здійснюють погроми, руйнування, підпали, самосуди й інші насильницькі дії, чинять збройний опір працівникам охорони порядку.

Поряд із загальними принципами законності і професіоналізму при застосуванні спеціальних засобів припинення, а тим більше зброї, повинен дотримуватися принцип мінімізації шкоди. Міліція має право застосовувати вогнепальну зброю тільки у випадках і порядку, передбачених законом. Співробітники міліції зобов’язані проходити спеціальну підготовку, а також періодичну перевірку на придатність до дій в умовах, пов’язаних із застосуванням фізичної сили, спеціальних засобів і вогнепальної зброї.



При застосуванні вогнепальної зброї співробітник міліції зобов’язаний:

— попередити про намір їх використовувати, надавши при цьому досить часу для виконання вимог співробітника міліції, за винятком тих випадків, коли зволікання створює безпосередню небезпеку життю і здоров’ю громадян і співробітників міліції, може спричинити інші тяжкі наслідки, чи коли таке попередження в обстановці, що створилася, є недоречним чи неможливим;

— прагнути в залежності від характеру і ступеня небезпеки правопорушення, щоб будь-який збиток, заподіюваний при цьому, був мінімальним.

Застосування вогнепальної зброї – серйозний запобіжний захід, що може спричинити заподіяння тілесних ушкоджень і навіть смерть. Співробітник міліції зобов’язаний про кожен випадок застосування вогнепальної зброї протягом 24 годин з моменту її застосування представити рапорт начальнику органу міліції за місцем своєї служби чи за місцем застосування вогнепального, зброї.

Правомірність застосування зброї встановлюється в результаті службової перевірки начальником ОВС. Про усі випадки смерті чи поранення внаслідок застосування вогнепальної зброї має бути негайно попереджений прокурор.

 


Дата добавления: 2014-12-03; просмотров: 31; Нарушение авторских прав







lektsii.com - Лекции.Ком - 2014-2021 год. (0.005 сек.) Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав
Главная страница Случайная страница Контакты