Студопедия

КАТЕГОРИИ:

АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатикаИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторикаСоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансыХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника



Вивчення морфологічних написань




Читайте также:
  1. Аксіологічний підхід до вивчення педагогічних явищ.
  2. Аналіз зразків організації бесіди під час вивчення нового матеріалу
  3. Аналіз лінгвістичної природи написань
  4. Вивчення антонімів
  5. Вивчення кореня слова
  6. Вивчення літературних джерел та написання курсової роботи
  7. Вивчення однорідних членів речення
  8. Вивчення основи слова і закінчення
  9. Вивчення префікса

Суть морфологічних написань по­лягає в однаковому графічному по­значенні однотипних морфем не­залежно від звукових варіантів лінгвістичної природи морфологіч­них написань у методичній літературі рекомендується ви­користовувати під час їх опрацювання морфологічний ана­ліз і синтез, проводити роботу над морфологічною будовою слова, словозміною і словотворенням.

Одним із ефективних засобів навчання, що сприяє за­своєнню морфологічних написань, є формування розумових дій за правилом. У зв'язку з цим ставиться вимога не лише пояснювати суть орфографічного правила, а й те, як корис­туватися ним практично. Для цього рекомендується давати учням схеми дій за правилом, або алгоритми. Наводимо приклад такого алгоритму під час вивчення ненаголошених [е], [и].

1. Визнач наголос у слові. 2, Визнач корінь.

3. Чи є в корені ненаголошений е або и? Якщо є, то:

Зміни слово так, щоб Або Добери споріднене, в яко-
ненаголошений став му б ненаголошений в коре -

під наголос: весна — ні був під наголосом: весна —

весни веснонька

Однак цього буде недостатньо, якщо не забезпечити наявність тих знань і умінь, які лежать в основі правила. Так, щоб учні навчилися діяти за правилом під час вивчен­ня написання ненаголошених [е], [и] в корені, необхідно забезпечити такі уміння:

1) визначати наголос у словах, розрізняти наголошені і ненаголошені склади;

2) змінювати слова так, щоб ненаголошений голосний став наголошеним;

3)уміти швидко орієнтуватися в морфемній будові слова і визначати корінь;

4)вміти добирати споріднені слова;

5)серед споріднених слів уміти вибрати перевірне.

Якщо хоч одне з цих умінь виявиться недостатньо сфор­мованим, учень затруднятиметься при позначенні ненаголошених е, и, допускатиме помилки.

Часто спостерігається таке явище, коли правило дитина знає, але пише з помилками. Однією з причин цього є те, що учні не вміють розпізнавати орфограму у слові, сприй­нятому на слух, а отже, і не застосовують потрібні правила правопису під час письма. У зв'язку з цим С. Ф. Жуйков ре­комендує перед написанням давати дітям завдання визна­чити, чи є в слові орфографічна трудність, якщо є, то яка. Для цього учні повинні знати розпізнавальні ознаки ор­фограм. Вони можуть бути фонетичними або морфологічни­ми. Наприклад, наявність ненаголошених голосних в корені належить до фонетичних ознак, наявність приймен­ників і слів з префіксами — до морфологічних. Лише піс­ля виявлення орфограми в слові учень може діяти за від­повідним їй правилом.




Дата добавления: 2014-12-03; просмотров: 20; Нарушение авторских прав







lektsii.com - Лекции.Ком - 2014-2021 год. (0.008 сек.) Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав
Главная страница Случайная страница Контакты