Організація статистичного спостереження.

Науково-організаційне проведення статистичного дослідження неможливо без розробки детально продуманого його плану, особливо без розробки плану статис­тичного спостереження, який складається з двох груп питань: 1) програмно-методологічних та 2) організаційних.

Програмно-методологічні питання спостереження включа­ють до себе формулювання гіпотези, розробку понятійного апарату дослідження, з’ясування мети спостереження, визначення джерел інформації, розробку програми та процедури спостереження, визначення методів і засобів аналізу одержаних статистичних даних з метою їх наступного використання та інші питання методологічного забезпечення дослідження.

Зрозуміло, що головне – це мета спостереження, тому що кожне явище можна вивчати з різних боків залежно від того, до ми хочемо вивчати. Наприклад, вивчаючи особу злочин­ця, слід спочатку сформулювати, які її особливості нас цікавлять. Зрозуміло, якщо ми вивчатиме причини і умови окре­мих видів злочинів, нас будуть цікавити зовсім інші характерні особливості. Залежно від сформульованої мети необхідно реєструвати різні ознаки того чи іншого явища.

Мета – це пізнавальне завдання спостереження. Метою статистичного спостереження є необхідність збирання високоякісного статистичного матеріалу на базі обґрунтованого значення ознак досліджуваного явища, щоб внаслідок проведеного аналізу можна було одержати реальну характеристику досліджуваних явищ і процесів.

Організаційні питання спостереження включають до себе: органи, які здійснюватимуть спостереження, час проведення (реєстрації), джерела і засоби одержання даних, графік підготовки кадрів та їх інструктаж, визначення строків подання даних та інші питання, пов’язані з практичною підготовкою, організацією та проведенням статистичного спостереження (наприклад, вирішення питань матеріально-технічного забезпечення дослідження).

Планом спостереження визначаються права, обов’язки, взаємостосунки органів, які здійснюватимуть спостереження. Зрозуміло, що загальнодержавні спостереження організовує Державний комітет статистики України.

Місцем проведення спостереження є пункт, де безпосередньо реєструються ознаки окремих одиниць сукупності. Це може бути місце роботи або місце проживання (наприклад, при перепису населення).

Важливе значення має й визначення часу спостереження – періоду, протягом якого збираються дані. Іноді й поділяють на об’єктивний і суб’єктивний. Об’єктивний–це той час (момент або період), до якого відносяться статистичні дані, що реєструються. Наприклад, кількість зареєстрованих злочинів можна враховувати за певний період (добу, тиждень, декаду, місяць, рік), а кількість нерозглянутих справ – на певну дату.

Момент часу, станом на який проводиться реєстрація ознак елементів сукупності, називається критичним. Так, критичним моментом Всеукраїнського перепису населення 2001 р. була 0 годин 5 грудня.

Період, протягом якого реєструються ознаки об’єкта спостереження, називається суб’єктивним часом. При Всеукраїнському переписі населення 2001 р. він становив 10 днів 5 до 14 грудня 2001 р.). Наприклад, якщо строк подання місячного звіту 5 лютого, то суб’єктивний час, тобто час складання звіту, буде з 1 по 5 лютого, а об’єктивний – один місяць (січень). Суб’єктивний час повинен бути по можливості тривалим і наближуватися до критичного моменту.