Зміст, мета і завдання курсу. Сучасні вчені, які займаються проблемою гувернерства.

1. Конюхова Е.А. «Электроснабжение обьектов» учебное пособие Москва, «Академия» 2004 г.

2. Князевський и др. «Электроснабжение промышленных предприятий» учебник для студентов вузов Москва, «Высшая школа», 1979 г.

3. Князевський и др. «Электроснабжение и электрооборудование промышленных предприятий и цехов» учебник для студентов вузов Москва, «Энергия», 1991 г.

4. Липкин Б.Ю. « Электроснабжение промышленных предприятий и установок» учебн. для учащихся электротехн.специальностей спец. учебн. заведений , Москва «Высшая школа», 1990 г.

5. Правила улаштування електроустановок ПУЕ « Енергетичні рішення» Видавництво» «Індустрія» 2008 р.

6. Федоров А.А. В.В.Каменева « Основы Электроснабжения промышленных предприятий» для студентов вузов Ленинград « Печатный двор» 1984 г.

7. Рожкова Л.Д. и др.. « Электрооборудование станций и подстанций» учебник для техникумов Москва « Энергоатомиздат» 1990 г.

8. Цигельман И.Е. « Электроснабжение гражданських зданий и комунальних предприятий» учебник для техникумов Москва «Энергоатомиздат» 1976 г.

КОНСПЕКТ ЛЕКЦІЙ

ТЕМА. МЕТОДИКА РОБОТИ ГУВЕРНЕРА ЯК НАВЧАЛЬНИЙ КУРС

Зміст, мета і завдання курсу. Сучасні вчені, які займаються проблемою гувернерства.

Родинне виховання — одна з найважливіших і найменш досліджених сторінок в історії всесвітньої й вітчизняної педагогіки. Таке явище цілком закономірне. Педагогіка завжди була засобом підготовки для держави громадян з необхідними їй моральними якостями й знаннями. Тому зміна суспільної орієнтації обов’язково супроводжувалася реформуванням освітньо-виховної системи. Попередні педагогічні позиції, ідеї, системи часто проголошувалися шкідливими, нежиттєздатними і з ними розпочиналася нещадна боротьба. Оскільки поступ людства в цілому й кожного народу зокрема — суцільна низка змін політичних і економічних формацій, багато цінних педагогічних здобутків канули у небуття. Інтерес наступних поколінь до педагогічної теорії й практики минулого, як правило, диктувався прагненням удосконалити суспільний освітньо-виховний механізм. Тому вивчалася переважно система державної освіти, а особливості родинного виховання виявлялися порівняно малодослідженими в усіх народів. Народні звичаї, обряди, фольклор, запізнілі історичні дослідження донесли до нащадків провідні ідеї різних періодів розвитку тієї чи іншої нації, але більшість методів родинного виховання зникли для нас назавжди. І це величезна втрата, бо загальновідомо, що провідний виховний вплив на формування особистості належить сім’ї.

Узагальнення й систематизація розрізнених відомостей про тенденції розвитку родинної педагогіки в історії людства й українського народу зокрема, починаючи з найдавніших часів, є важливим завданням педагогічної науки, особливо зараз — у період відродження на державному рівні родини як основного осередку соціального виховання. Так, у ст. 59 "Відповідальність батьків за розвиток дитини" закону "Про внесення змін і доповнень до Закону Української РСР "Про освіту" зазначається: 1) "Виховання в сім’ї є першоосновою розвитку дитини як особистості"; 2) "Батьки та особи, які їх замінюють, зобов’язані постійно дбати про фізичне здоров’я, психічний стан дітей, створювати належні умови для розвитку природних здібностей; сприяти здобуттю дітьми освіти у закладах освіти або забезпечувати повноцінну домашню освіту відповідно до вимог щодо її змісту, рівня та обсягу".

На межі XIX і XX століть з’являється нова педагогічна течія, яка породжує спеціальний термін — "соціальна педагогіка". Основоположником соціальної педагогіки став німецький педагог і філософ Пауль Наторп. П. Наторп основне завдання соціальної педагогіки вбачав у виявленні найсприятливіших для виховання людини соціальних умов і визначенні шляхів громадянського виховання. Свої педагогічні погляди з цього приводу П. Наторп виклав у двох творах: "Соціальна педагогіка" і "Філософія й педагогіка". Упродовж XX століття соціальна педагогіка перетворилась на одну з провідних педагогічних галузей. Одним із напрямів досліджень соціальної педагогіки стало гувернерство.