Зміст і порядок формування власного капіталу банку.

Капітал (власні кошти) у фінансовій звітності банку є різницею між активами та зобов’язаннями. Капітал банку визначається як сума основного капіталу та додаткового капіталу, виключаючи відвернення.

Основний капітал банку включає сплачений і зареєстрований статутний капітал і розкриті резерви, які створені за рахунок нерозподіленого прибутку, надбавок до курсу акцій і додаткових внесків акціонерів у капітал, загальний фонд покриття ризиків, що створюється для відшкодування збитків при проведенні банківських операцій.

Додатковий капітал включає нерозкриті резерви, резерви переоцінки, субординований борг. Додатковий капітал не може бути більшим 100 % основного капіталу. Комерційні банки зобов’язані формувати резервні фонди не менші 5% від прибутку банку до досягнення ним 25 % регулятивного капіталу банку.

Відвернення банку включають до себе наступні елементи: вкладення банку в акції та боргові зобов’язання інших банків як з метою продажу, так і з метою інвестування, а також резерви, що створюються для покриття збитків від знецінених цінних паперів і боргових зобов’язань; вкладення в асоційовані та дочірні компанії.

Алгоритм розрахунку нормативного розміру власного капіталу комерційного банку має наступний вигляд:

НВК = ОК + ДК + СК – В – ОЗ,

де НВК – нормативний власний капітал комерційного банку;

ОК – основний капітал, зменшений на суму недосформованих резервів за активними операціями комерційного банку;

ДК – додатковий капітал комерційного банку;

СК – субординований капітал комерційного банку;

В – відвернення;

ОЗ – перевищення основних засобів над невідкоригованою на основі засоби сумою власного капіталу.

Мінімальний розмір статутного фонду складає:

· для банків з національним капіталом - не менше 1 млн євро;

· для банків з іноземним капіталом, якщо частка іноземного капіталу становить менше 50%, - не менше 5 млн євро; якщо частка іноземного капіталу 50% і більше, - не менше 10 млн євро;

· якщо у формуванні статутного капіталу банку беруть участь підприємства з іноземними інвестиціями (спільні підприємства, частка іноземного капіталу в яких перевищує 50%) і частка таких підприємств у статутному капіталі банку становить 10% і більше, мінімальний розмір статутного фонду має бути не менше 3 млн євро.

Частка будь-якого із засновників банку не повинна перевищувати 35% статутного фонду банку.

Внески засновників, акціонерів до статутного капіталу комерційного банку здійснюються у грошовій формі в національній валюті України та вільно конвертованій іноземній валюті (для нерезидентів).

Значною складовою власного капіталу комерційного банку є резервний капітал та інші спеціальні фонди і резерви.

Резервний капітал формується в процесі основної діяльності комерційного банку. Він призначений для покриття можливих втрат по операціях та послугах, які виконує чи надає комерційний банк, а також якщо недостатньо прибутку для виплати дивідендів по привілейованих акціях. Наявність резервного капіталу забезпечує фінансову стійкість комерційного банку, що позитивно впливає на підвищення його платоспроможності і зменшує вірогідність банкрутства.

До складу власного капіталу комерційного банку входять спеціальні фонди та резерви – призначені для розширення і розвитку банківської діяльності та її матеріально-технічної забезпеченості, вирішення питань матеріального стимулювання працівників та соціального розвитку колективу банку.

Нерозподілений прибуток – це частина чистого прибутку , яка не розподіляється, а залишається у комерційному банку з метою реінвестування в його діяльність.

До складу нормативного власного капіталу включаються кошти, залучені на умовах субординованого боргу, тобто боргу, який виникає у комерційному банку в разі залучення коштів інвестора з метою включення їх до капіталу банку. Мета такого залучення – підвищення рівня капіталізації комерційних банків.