Студопедия

КАТЕГОРИИ:

АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатикаИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторикаСоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансыХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника



І група. Система стандартів безпеки праці.




Читайте также:
  1. ERP система
  2. GPSS World – общецелевая система имитационного моделирования
  3. I.2.3) Система римского права.
  4. II. Организм как целостная система. Возрастная периодизация развития. Общие закономерности роста и развития организма. Физическое развитие……………………………………………………………………………….с. 2
  5. II.5.1) Понятие и система магистратур.
  6. IV. УМСТВЕННЫЙ ТРУД КАК СИСТЕМА
  7. SCADA-система
  8. VI. Половая система
  9. А. Общество как динамическая равновесная система четырех динамических равновесных систем
  10. Абсолютный идеотизм и философская система Гегеля.

Ця система являє собою комплекс систематизованих взаємопов’язаних стандартів, які містять вимоги, норми і правила спрямовані на забезпечення безпеки, збереження здоров’я і працездатності людини в процесі праці.

ССБТ містить в собі підсистеми які позначаються цифрами:

Стандарти підсистеми 0 : встановлюють організаційно-методичні основи стандартизації у галузі безпеки праці.

Стандарти підсистеми 1 : це загальні вимоги та норми по видам небезпечних та шкідливих виробничих факторів (в класифікації по класу небезпеки).

Стандарти підсистеми 2 : встановлюють загальні вимоги безпеки до виробничого обладнання.

Стандарти підсистеми 3 : регламентують безпеку виробничих та окремих технічних процесів.

Стандарти підсистеми 4 : визначають вимоги до окремих класів, видів і типів засобів захисту.

Стандарти підсистеми 5 : визначають загальні вимоги до будівель і споруд по забезпеченню безпеки працюючих в них людях, а також при будові, ремонті, реконструкції.

6 –9 – резерв.

ГОСТ (ДСТУ) – Державний стандарт України.

ОСТ (ГСТ) – Галузевий стандарт

СП – стандарт підприємства.

ГОСТ 12.0.000-00.(12-шифр системи стандартів; 0-шифр підсистеми; 000-№ стандарту; 00-рік реєстрації).

П група : Будівельні норми і правила: вони містять вимоги до умов праці, технологічних процесів, влаштуванню і утриманню промислових об’єктів.

Ш група : Правила по техніці безпеки та виробничої санітарії:

ІУ група : Це вимоги безпеки до конструкції машин, приборів.

У група : Це звід різноманітних становищ, визнаючих права і обов’язки адміністрації підприємств по забезпеченню належного рівня охорони і безпеки праці.

УІ група : Становище, регламентуюче діяльність органів державного нагляду і суспільного контролю.

2.Питання охорони праці жінок, неповнолітніх, інвалідів.

Охорона праці жінок, молоді та осіб з неповною працездатністю.

Праця жінок регламентується відповідно до Конституції України, яка гарантує їм рівні права з чоловіками. Разом з тим трудове законодавство, зважаючи на соціальну роль матері, фізіологічні особливості жіночого організму, передбачає ряд особливостей правового регулювання їх праці, які викладені в ст.. 14 Закону “Про охорону праці” і статтях 174-186 КЗпП . Відповідно до них забороняється застосування праці жінок на роботах:



- важких;

- зі шкідливими або небезпечними умовами праці (перелік таких робот встановлений Міністерством охорони здоров’я України);

- підземних (крім деяких нефізичних або робіт з санітарного й побутового обслуговування);

- а також забороняється залучення жінок до піднімання і переміщення вантажів, маса яких перевищує встановлені для них допустимі норми (до 7 кг при постійному перенесенні і до 10 кг – при періодичному до 2-х раз на годину). Сумарна вага вантажу протягом години з підлоги – 175 кг, з робочої поверхні – 350 кг.

Ст.. 174-177 КЗпП обмежують використання праці жінок на нічних, понаднормових роботах та направлення їх у відрядження.

Вагітні, матері, які годують немовлят або мають дітей віком до трьох років, не залучаються до робіт у нічний та понаднормовий час, у вихідні дні. Жінки, що мають дітей віком від 3 до 8 років або дітей-інвалідів, не можуть залучатися до понаднормових робіт або направлятися у відрядження без їх згоди.

Вагітних відповідно до лікарського висновку переводять на час вагітності на іншу, легшу роботу зі збереженням середнього заробітку за попередньою роботою.



Гарантовані відпустки по вагітності і родах тривалістю 70 календарних днів до родів і 56 (у разі ненормальних родів або народження 2 і більше дітей – 70) календарних днів після родів, до 3 років по догляду за дитиною – з виплатою допомоги по соціальному страхуванню, до 6 років – без збереження заробітної плати.

Ст..184 КЗпП забороняється відмовляти жінкам у прийомі на роботу і знижувати їм заробітну плату за мотивами вагітності або годування дитини.

Ст..187-199 КЗпП і ст..15 закону “Про охорону праці” регламентують охорону праці молоді. Підлітки у трудових право відношеннях прирівнюються у правах до повнолітніх, а в галузі ОП користуються рядом пільг

Ст. 188 КЗпП не допускає прийом на роботу осіб молодше 16 років (у виняткових випадках за погодженням із профкомом підприємства можуть приймати на роботу осіб, які досягли 15 років).

Забороняється застосування праці осіб молодше 18 років на роботах важких, зі шкідливими й небезпечними умовами праці, а також на підземних. Список важких робіт і робіт зі шкідливими й небезпечними умовами праці містить майже 3 тис. спеціальностей.

Осіб, молодших 18 років, приймають на роботу лише після попереднього медичного огляду і в подальшому, до досягнення 18 років вони щороку підлягають обов’язковому медогляду.

Забороняється залучати осіб молодше 18 років до нічних, понаднормових та робіт у вихідні дні.

Щорічні відпустки надаються у літній час тривалістю в календарний місяць.

Розірвання трудового договору з неповнолітнім з ініціативи адміністрації можливе тільки при наявності згоди профспілки і районної комісії у справах неповнолітніх.

Неповнолітні, крім того користуються іншими пільгами. Вони мають скорочений робочий день ( 4 год. для осіб від 14 до 16 років і 6 год. для осіб від 16 до 18 років). Особам, які працюють 6 годин, доплачують по середньому тарифу за 1 годину, на яку їх зміна коротше за зміну повнолітніх.



Працівники зі зниженою працездатністю (інваліди) працевлаштовуються відповідно до висновків медико-соціальної експертизи та індивідуальних програм реабілітації.

Працівники зі зниженою працездатністю (інваліди) працевлаштовуються відповідно до висновків

медико-соціальної експертизи та індивідуальних програм реабілітації.

У випадках, передбачених законодавством, власник зобов’язаний організувати навчання, переква-

ліфікацію і працевлаштування інвалідів, відповідно до медичних рекомендацій, встановити неповний

робочий день або неповний робочий тиждень і пільгові умови праці на прохання інвалідів.

Залучення інвалідів до надурочних робіт і робіт у нічний час без їх згоди не допускається.

3.Робочий час та час відпочинку.

В статтях 50 – 65 КЗпП розглядаються питання про робочий час.

-встановлена норма не більш 40 годин за тиждень;

-скорочена тривалість робочого часу для робітників від 16 до 18 років – 36 годин на тиждень, для робітників від 14 до 16 років – 24 години на тиждень;

-для робітників зі шкідливими умовами праці – 36 годин на тиждень;

-встановлюється скорочена тривалість робочого часу для окремих категорій робітників (вчителя, лікарі та інші робітники).

-тривалість роботи напередодні вихідних та святкових днів скорочується на одну годину (робота у вихідні та святкові дні оплачується у подвійному розмірі).

-при роботі у нічні часи (з 22 до 6 годин) оплата на 20 % більш тарифної ставки.

Початок та закінчення роботи, робота змінами та час перерви встановлюються правилами внутрішнього розпорядку підприємства.

Існує обмеження понадурочних робіт:

-якщо треба виконувати роботи, необхідні для оборони країни, а також для ліквідування наслідків аварій, стихійного лиха;

-для закінчення роботи, якщо може трапитись псування майна;

-при виконанні громадських робіт по водопостачанню, газопостачанню, опаленню, освітленню транспорту, зв’язку;

-при необхідності виконання вантажно - розвантажних робіт;

-для продовження робіт при відсутності змінника.

У цих випадках призводиться доплата у розмірі 100 %.

У статтях 66 – 84 розглядаються питання часу відпочинку: обов’язкова перерва для відпочинку (не більш 2 годин); обов’язкові вихідні дні;

-встановлені святкові та неробочі дні обов’язкова річна відпустка; додаткова відпустка для робітників працюючих зі шкідливими та небезпечними умовами праці.

 

2. Термінологічний словарь

 

1. Колективний договір – це документ у системі нормативного регулювання взаємовідносин між власником і працівником з першочергових соціальних питань, в тому числі з питань охорони праці .

2. Інструкція з охорони праці – це нормативний документ, що містить обов’язкові для дотримання працівниками вимоги з охорони праці при виконанні ними робіт певного виду або за певною професією на робочих місцях.

 

Контрольні питання

1. Основні законодавчі акти України про охорону праці: Конституція України, Закон України “Про охорону праці”, КЗпП, система стандартів безпеки праці.

2. Гарантії прав громадян на охорону праці.

3. Питання охорони праці жінок, неповнолітніх, інвалідів.

 

3. Рекомендована література

 

Назва
Закон України "Про охорону праці" в редакції від 21.11.2002 р. № 229 – ІУ. Ж. «Охорона праці» № 1 2003 р.
Кодекс Законів про працю України. – К.: Юрінком Інтер, 1998. – 1040 с.
Закон України „Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності” від 23.09.99 р. № 1105 – XIV. Ж. „Налоги і бухгалтерський облік” № 4, 2000 р.
Купчик М.П., Гандзюк М.П. та ін.. Основи охорони праці.- Київ: Основа, 2000. – 416с.
Жидецький В.Ц, , Мельников О.В. Основи охорони праці. Навч. посібник. – Вид. 4-е, доп. – Львов: Афіша, 2000. – 350с.
Ярошенко І.Ф. Безпека життєдіяльності в інженерних рішеннях. Навчальний посібник. - С. «Довкілля», 2003 – 390 с.
Жидецький В.Ц. Основи охорони праці. Підручник. – Львів: Афіша, 2002. – 320 с.
Закон України "Про пожежну безпеку".
Порядок проведення розслідування та обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві. Постанова КМ України від 25.08.04 р. №1112 Ж. «Охорона праці» № 1, 2003 р.
Типове положення про порядок проведення навчання і перевірки знань з питань охорони праці. Постанова КМ України від 26.01.05 р.№ 15. Ж. «Охорона праці» № 2, 2005 р.
Гандзюк М.П., Желібо Є.П., Халімовський М.О. Основи охорони праці: Підруч. для студ. вищих навч. закладів. – Київ.: Каравела, 2004. – 408 с.
Геврік Є.О. Охорона праці: Навчальний посібник. – Київ: Єльга, Ніка – Центр, 2003 – 280 с.

 


Дата добавления: 2014-12-03; просмотров: 13; Нарушение авторских прав







lektsii.com - Лекции.Ком - 2014-2021 год. (0.019 сек.) Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав
Главная страница Случайная страница Контакты