Тема: ВСТУП

1. Державний стандарт базової і повної загальної середньої освіти //

Інформаційний збірник МОН України. – 2004. – № 1. http:www.mon.dov.ua/

Education

2. Концепція географічної освіти для профільної школи. Проект для обговорення. // Географія: науково-методичний журнал. – 2009. – №19. – С. 2 – 5.

3. Вовк В.Ф. Географія. 10 клас. Профільний рівень: Розробки уроків / В.Ф. Вовк, О.Г. Стадник, О.В. Яковчук. – Х.: Вид-во «Ранок», 2010. – 464 с.

4. Корнєєв В.П., Корнєєв О.В., Круглик Л.І., Топузов О.М. Особливості вивчення географії в старшій профільній школі // Географія: науково-методичний журнал. Методичний банк, 40-й внесок.– 2008. – №17. – С. 18-1 – 18-11.

5. Круглик Л.І. Методичні засади становлення географічної освіти у профільній школі України. Режим доступу: www.nbuv.gov.ua/portal/Soc_Gum/Pbgo/2010_12/20_Krugl.pdf

[1] Текст з авторськими доповненнями подано за джерелом: Кобернік С.Г. та ін. Методика викладання географії в школі :Навчально-методичний посібник.—К. : Стафед-2,2000. – С. 11-13.

[2] Джерело: Чернов Б.О. Загальна характеристика розвитку уявлень про методи навчання географії в західних зарубіжних країнах/ Географія і сучасність. Серія 4,Вип.22.—К.,2009, – С. 209-214.

Лекція1.

Тема: ВСТУП

1. План лекції:

1. Мета, задачі та зміст дисципліни "Охорона праці".

2. Система «людина-машина-навколишне середовище» та її основні характеристики

3. Поняття про небезпеку, небезпечні умови, дію та ситуацію, нещасний випадок, професійне

захворювання, аварію та катастрофу

4. Основні напрямки формування безпечних умов праці.

1. Мета, задачі та зміст дисципліни "Охорона праці".

В сучасний період скорочуються наукові дослідження з проблем безпеки праці, зменшується чисельність інспекторів, скорочуються служби охорони праці. Як наслідок, надзвичайні ситуації

в Україні виникають у 5-8 разів частіше, ніж в інших промислово розвинутих країнах світу, в результаті чого щорічно гине понад 1% населення (більше 50 тис. осіб). Майже третина аварій і нещасних випадків на виробництві пов’язана з незадовільним знанням людей порядку дій у надзвичайних ситуаціях.

У 2006 році загинуло 371 робітник АПК (40 % у стадії алкогольного сп’яніння), що більше ніж у вугільної та горно рудної промисловості (всього 1325 нещасних випадків на виробництві)

Функціонування підприємств в умовах ринкових відносин означає, що нещасні випадки і захворювання на виробництві викликають суттєві економічні втрати не тільки держави, а й конкретного підприємства, вони впливають на рентабельність і конкурентноздатність підприємства, на прибутки трудового колективу. Незадовільні умови праці негативно відбиваються на продуктивність праці, якість і собівартість продукції, зменшують валовий національний дохід країни, створення небезпечних умов праці в 10 разів дешевше, ніж сплачувати за наслідки нещасних випадків. Тому всебічна турбота про охорону праці, проведення активної соціальної політики стає важливою проблемою для власників і керівників підприємств, державних та профспілкових органів.

Тому майбутні випускники повинні мати необхідні знання для вирішення різноманітних питань з охорони праці на виробництві.

Охорона праці – це система правових, соціально–економічних, організаційно–технічних, санітарно-гігієнічних і лікувально-профілактичних заходів і засобів, спрямованих на збереження здоров’я і працездатності людини в процесі праці.

Охорона праці – дисципліна, яка базується як на загальнонаукових (фізика, хімія, математика), так і на загально-технічних і спеціальних дисциплінах (електротехніка, механізація, економіка, соціологія праці).

Охорона праці включає в собі наступні розділи:

1.) законодавчі і нормативні документи по охороні праці (Конституція України, Кодекс законів про працю, Закон України про охорону праці, інструкції, правила, норми);

2.) виробнича санітарія;

3.) техніка безпеки;

4.) пожежна безпека.

Вчені, які внесли значний вклад в розвиток охорони праці:

1.)ще в 1742 році М.В.Ломоносов у своїй роботі “Первые основания металлургии и рудных дел» привів рекомендації по безпечним переходам по сходам, по підбору робочого одягу, створив теорію природного провітрювання шахт, розробив пристрої кріплення гірничих виробок, відведення води.

2.)вчений фізіолог И.М.Сєченов в “Очерках робочих движений человека” в 1901 році теоретично обґрунтував 8-годинну тривалість робочого дня, показав, що працездатність можна підтримувати на високому рівні за рахунок правильного встановлення режиму фізичних навантажень і відпочинку.

3.)академік Н.Д.Зелінський в 1915 році розробив конструкцію протигаза, основними принципами роботи якого користуються й досі.

4.)С.І.Вавилов відкрив люмінесцентне освітлення, яке забезпечує нормальне освітлення робочих місць при значній економії електричної енергії.

5.)у 1903 році прийняти в Росії перші санітарні норми.

6.)з 1936 року техніка безпеки стала обов’язковою у вищих учбових закладах.

2. Система «людина-машина-навколишне середовище» та її основні характеристики

Праця людини проходить у певних умовах .

Найбільш типовою для сільськогосподарського виробництва є система “ машина – людина -- виробниче середовище”, бо саме при застосуванні численних машинно-тракторних агрегатів (“машина”), керованих “людиною” у певних умовах виробництва – конкретне поле, майданчик чи споруда, стан доріг, кліматичні умови тощо – (“середовище”) і виникають різні явища у вигляді відмов у функціонуванні.

Для машин – це поломки, спрацювання відповідних деталей та механізмів (трапляються аварії).

Для людей – це відхилення фізичних, психічних показників від норми (травмування, захворювання).

Для середовища – бездоріжжя, несприятливі умови, що виключають можливість виконувати певну технологію тощо.

За характером людської ланки системи “МЛС” поділяються на:

-моносистеми (складаються з однієї людини та одного або кількох технічних пристроїв);

-полісистеми (складаються з певного колективу, технічних пристроїв, з якими люди взаємодіють).

Діяльність людини-оператора, спрямована на досягнення встановленої перед СЛМ мети, складається з упорядкованої сукупності виконуваних дій. Саме такі дії людини є функціональними елементами Ії діяльності, яка має усвідомлену мету.

Ефективність роботи СЛМ залежить від розподілу функцій між людиною і машиною. Такі характеристики людини і машині, як передбачення події зовнішнього світу, можливість вирішення не чітко сформульованих завдань, розпізнавання ситуацій зовнішнього світу, здатність орієнтуватися за часом та у просторі, самоспостереження, діапазон гнучкості способів переробки інформації, спроможність працювати у непередбачених ситуаціях , тривалість роботи, чутливість, здатність до навчання, узагальнення та інші порівнюють меж собою.

При порівнянні характеристик машин і людини враховують уміння людини об’єднувати різні сигнали в єдину структуру, що допомагає знайти найбільш економічні способи Ії переробки.

Здатність машини до сприйняття інформації обмежена, а методи переробки Ії фіксовані. Крім того, надійність різних приладів і апаратури з високим рівнем автоматизації може швидко змінюватися в умовах експлуатації. Тому при проектуванні системи “людина-машина” необхідно передбачити додаткові функції, щоб їх виконувала машина.

Сприйняття інформації при управлінні виробничим процесом, спостереження за показниками контрольно-вимірювальних приладів, уважне стеження за обставинами, що швидко змінюються навколо певної системи, здійснюються за допомогою органів почуття людини: зору, слуху або відчуття. Одержана таким чином інформація передається до центральної нервової системи людини-оператора. Процеси сприйняття, передачі й аналізу інформації та реакція на них людини належать до сфери фізіології і психології.

Відомо, що спрацювання аварійних систем сигналізації, виникнення небезпечних ситуацій, несправність системи гальмування, а також різка дія на людину світла, високих рівнів звуку, інші ознаки аномальної роботи механізмів технічної системи призводять до виникнення у людини стресових явищ, які супроводжуються складними біохімічними процесами в її організмі. Вихід системи, керованої людиною-оператором, із таких ситуацій залежить від типу нервової системи, загального фізичного і психічного стану людини, справності технічних елементів, рівня професійних навичок оператора та інших характеристик системи.

Правомірність віднесення навколишнього середовища до підсистеми можна пояснити значним впливом його на інші підсистеми (людина, машина), а також на функціонування і здатність виконувати певні функції самою системою.

Вихід з ладу підсистеми “середовище” для багатьох систем означає припинення функціонування самої системи. Наприклад, у дощову погоду або за складних дорожніх умов припиняє роботу значна кількість машинно-тракторних агрегатів і транспортних засобів.

Знаючи характеристику кожної підсистеми можна вивчити вплив однієї або кількох підсистем на окрему підсистему і при подальших дослідженнях – визначити рівні надійності або небезпечності кожної з підсистеми. Це має важливе значення для розробки заходів щодо удосконалення таких систем.

3. Поняття про небезпеку, небезпечні умови, дію та ситуацію, нещасний випадок, професійне захворювання, аварію та катастрофу

Серед різних факторів виробництва, які можуть спричиняти певні дії на людину, виділяють шкідливі й небезпечні виробничі фактори.

Небезпечний виробничий фактор, згідно ГОСТ 12.0.002-80 – це такий, дія якого на працюючого у певних умовах призводить до травми або іншого раптового погіршення здоров’я (трапляється нещасний випадок).

Шкідливий виробничий фактор – це такий, дія якого на працюючого у певних умовах призводить до захворювання або зниження працездатності (трапляється професійне захворювання).

Виробнича небезпека – стан виробництва (умови праці, стан обладнання, робочого місця) при якому існує можливість дії небезпечного виробничого фактору з пошкодженням здоров’я (або загибелі) людини.

Небезпечна зона – це простір у якому можлива дія на працівника небезпечного або шкідливого виробничого фактора.

Небезпечна дія – це така дія працюючого, яка суперечить (не відповідає) науково обґрунтованим нормам професійної поведінки при виконанні конкретного виробничого завдання.

Небезпечні обставини розкривають дії, стан чи ознаки небезпечного фактора і обставину, при якій він діяв на людину.

Небезпечні умови можуть визначатися недоліками конструкцій машин, технологічного обладнання і процесів, низьким рівнем організації виробництва (неефективність або відсутність необхідного контролю, низький професійний рівень працюючих, підготовки їх з охорони праці), недостатня надійність виробничого обладнання.

Небезпечні ситуації. Після допущення небезпечних дій, виникає реальна загроза травмування, таку загрозу можливо назвати небезпечною ситуацією, що виникає при збіганні умов і обставин. Небезпечна ситуація може мати конкретніше визначення: аварійна ситуація; травмонебезпечна ситуація; критична або катастрофічна ситуація.

Наслідками цих явищ відповідно є: аварія, катастрофа

Нещасний випадок на виробництві – це випадок дії на працюючого небезпечного виробничого фактора при виконанні ним трудових обов’язків або завдання керівника робіт.

Травма - це пошкодження анатомічної цілості організму будь-яким небезпечним фактором (бувають легкі, тяжкі, смертельні).

Травматизм – це сукупність травм, які повторюються у тих чи інших контингентів населення відповідно до побутових, виробничих, спортивних чи інших обставин.

4. Основні напрямки формування безпечних умов праці.

1.Попередження прояву негативних факторів – конструкторські рішення направлені на створення безпечного обладнання та технологічних процесів.

2.Захист від дії негативних факторів – комплекс заходів, які направлені на усунення або суттєве зменшення дії негативних виробничих факторів.

Безпека виробничого процесу – здатність виробничого процесу зберігати відповідність вимогам безпеки праці згідно умов, нормативно-технічної документації.

- Безпека виробничого процесу досягається відповідним обґрунтованим вибором:

- технологічних процесів, робочих операцій та порядку обслуговування обладнання;

- виробничих приміщень та зовнішніх площадок;

- обладнання та умов його розміщення;

- засобів захисту працівників.

При експлуатації технічних систем існує багато факторів, які роблять вплив на безпеку поведінки людини. До них відносяться:

1.Професійна придатність та підготовка оператора.

2.Психофізіологічні характеристики людини такі як, робота органів чуття, швидкість та якість логічних операцій мозку, рефлекторно-м’язові рухи.

3.Режим праці: нормальний, форсований, патологічний.

4.Важкість та напруженість праці.

5.Монотонність праці.

6.Умови навколишнього середовища.

7.Ергономічні параметри системи.

Висновок: всі фактори впливу знаходяться в постійному змінені застосування до характеристики їх властивостей безпеки.

Проведемо аналіз процесів формування та виникнення травмонебезпечних і аварійних ситуацій при виконанні робіт (наприклад при транспортних роботах колісних тракторів). Такі ситуації виникають при наявності небезпечних умов НУ (тракторний причіп експлуатується без гальм), небезпечної дії НД (перевищення швидкості руху трактора НД1, різкий поворот НД2 ) і небезпечної ситуації НС (перекидання трактора). Можливі наслідки – аварія, травма. Необхідно розробити заходи по запобіганню небезпечним ситуаціям (не допускати до роботи причепи без гальм ...)

Небезпечні й шкідливі виробничі фактори поділяють на фізичні, хімічні, біологічні й психофізіологічні.

Все більше розповсюдження отримує теорія зв’язку нещасних випадків і біологічних процесів людини. Відома теорія біологічних ритмів, згідно якій на життєдіяльність кожної людини з моменту народження впливають три цикли: фізичний (тривалість 23 дня), емоційний (тривалість28 днів) та індивідуальний (тривалість 33 дня). В кожному циклі перша половина позитивна, сприятлива діяльності, друга – негативна – характеризується зниженням рівня відповідних функцій. В усіх трьох циклах день переходу від позитивної фази до негативної або назад вважається критичним днем. В критичні дні утворюється найбільша імовірність виникнення нещасних випадків. Деякі підприємства при подвійному або потрійному збіганні небезпечних циклів не допускають робітника до роботи на небезпечних або особливо небезпечних дільницях.

2. Термінологічний словарь.

1. Аварія – пошкодження, вихід з ладу машин, агрегату, апарата.

2. Катастрофа –несподіване лихо, подія, що спричиняє тяжкі наслідки, руйнування.

Контрольні питання

1. Мета, задачі та зміст дисципліни "Охорона праці".

2. Система «людина-машина-навколишне середовище» та її основні характеристики

3. Поняття про небезпеку, небезпечні умови, дію та ситуацію, нещасний випадок, професійне

захворювання, аварію та катастрофу

4. Основні напрямки формування безпечних умов праці.

3. Рекомендована література