Лекція 16. Організація профільного навчання географії

Студент має знати:

Зміст, мету і завдання профільного навчання географії; ознаки завершеності формування географічної компетентності; організаційні і методичні особливості профільного навчання географії; основні риси лекційно-семінарської системи навчання в школі; вимоги до вчителя профільних курсів географії.

Уміти:

розвивати пізнавальні здібності учнів різної профільної спрямованості засобами сучасної фахової географії; формувати зміст профільного курсу географії і курсів за вибором в контексті специфіки свого регіону; застосовувати інноваційні технології навчання у профільній школі (дискусію, навчальну гру, інтерактивні методики).

План

1. Специфіка третього ступеня загальної середньої освіти

2.Мета вивчення географії на профільному рівні

3.Концепція географічної освіти для профільної школи

4.Методичні особливості викладання профільних курсів

1. Одним із напрямків модернізації загальної середньої освіти в Україні є профілізація старшої школи, реалізація якої, в свою чергу, викликала необхідність введення додаткових новацій у шкільну практику. Концепція профільного навчання передбачає вивчення на третьому ступені загальної середньої освіти навчальних предметів трьох типів:

1. Базових загальноосвітніх, які становлять інваріантну (незмінну) складову змісту середньої освіти і є обов'язковими для всіх профілів. Ці предмети реалізують цілі й завдання загальної середньої освіти. Зміст навчання і вимоги до підготовки старшокласників визначаються державним стандартом повної загальної середньої освіти.

2. Курсів за вибором – обов'язкових курсів за вибором учнів, що входять до складу профілю навчання на старшому ступені. Курси за вибором виконують три функції. Одні з них доповнюють зміст профільного курсу, інша група курсів розвиває зміст одного із базових, вивчення якого в даній школі (класі) здійснюється на мінімальному загальноосвітньому рівні, третя – сприяє задоволенню пізнавальних інтересів окремих школярів у різних галузях діяльності людини, що виходять за рамки даного профілю. Наприклад, у класах гуманітарного профілю такими курсами можуть бути «Екологія міста», «Природознавство», класу природничо-математичного або технологічного напрямку – «Література», «Мистецтвознавство» тощо.

3. Профільних загальноосвітніх предметі, які реалізують цілі, завдання і зміст кожного конкретного профілю. Профільні предмети вивчаються поглиблено і передбачають більш повне опанування понять, законів, теорій; використання інноваційних технологій навчання; організації дослідницької, проектної діяльності; профільної навчальної практики учнів тощо.

У профільних загальноосвітніх навчальних закладах передбачається опанування змісту предметів на різних рівнях. Зміст навчання географії на рівні стандарту і академічному визначається державним загальноосвітнім стандартом. Профільних предметів має бути не більше двох-трьох з однієї або споріднених освітніх галузей. Географія як навчальний предмет є профільним у класах географічного та економічного профілів.

2. Метою вивчення географії в старшій школі на профільному рівні є:

· освоєння системи географічних знань для розуміння предмета і завдань сучасної географічної науки, її структури, тенденцій розвитку, місця і ролі географії в системі знань;

· оволодіння вміннями вирішувати комплексні завдання, які потребують обліку географічної ситуації на конкретній території, моделювання природних, соціально-економічних і геоекологічних явищ і процесів з урахуванням просторово-часових умов та факторів;

· розвиток географічного мислення для орієнтації в проблемах територіальної організації суспільства, його взаємодії з природою, навичок грамотного вирішення побутових та професійно орієнтованих завдань;

· виховання патріотизму, толерантності до інших народів і культур, соціально-відповідального ставлення до навколишнього середовища в ході повсякденної трудової і побутової діяльності;

· розвиток компетентності у сфері елементарного метеорологічного, геологічного, гідрологічного, ландшафтного, геоекологічного моделювання; використання різноманітних географічних знань та вмінь в побуті і в підготовці до майбутньої професійної діяльності; забезпечення особистої безпеки, життєдіяльності й адаптації до умов навколишнього середовища.

· специфіка географії – її природно-суспільна сутність. Тому курс інтегрує природні, суспільні та технічні елементи наукових знань. Сучасна географія вивчає просторово-часові взаємозв'язки та взаємодії в географічній дійсності і є цілісною системою «людина – природа – господарство – навколишнє середовище».

У профільному курсі географії зроблено акцент на основних тенденціях і закономірностях розвитку географічної оболонки, особливостях соціально-економічного та політичного розвитку провідних країн і регіонів світу. Належне місце відведено відомим географам і сучасним досягненням географічної науки.

Вивчення географії на профільному рівні дозволяє максимально використовувати загальноосвітній і культурологічний потенціал географії як навчального предмета, дає можливість випускникам на основі системи географічних знань, умінь, навичок самовизначитися у мінливому навколишньому світі, продовжити освіту в відповідній галузі.

Курс географії на профільному рівні сприяє завершенню формування географічної компетентностівипускника школи, основними ознаками якої є:

· усвідомлення просторово-часової єдності та взаємозв'язку розвитку в географічній дійсності природних, соціально-економічних, техногенно-природних, техногенних процесів, об'єктів;

· уміле застосування знань та навичок у суб'єктивно-об'єктивній діяльності, в тому числі в природокористуванні з урахуванням господарської доцільності та екологічних вимог до геопросторової реальності;

· уміння самостійно розрізняти й оцінювати рівень безпеки або небезпеки навколишнього середовища для вироблення особистісної ціннісно-поведінкової лінії у сфері життєдіяльності;

· конструктивне сприйняття певних явищ сучасного життя, об'ємне визначення своїх можливостей і свого внеску в загальний результат;

· володіння навичками організації та проведення ін­дивідуальної та колективної діяльності.

3. У Концепції профільного навчання запропоновані такі основні напрями:

· суспільно-гуманітарний;

· природничо-математичний;

· технологічний;

· художньо-естетичний;

· спортивний.

У свою чергу, кожен напрям поділяється на навчальні профілі. Так, у природничо-математичному напрямі профільного навчання передбачено географічний профіль, де на вивчення географії в 10-12 класах буде відводитися по 4 години на тиждень.

Зміст географічної освіти у профільних класах реалізується на основі обов’язкового вивчення курсу «Економічна і соціальна географія світу», який вивчатиметься в 10-х класах усіх напрямів, оскільки він входить до інваріантної складової змісту середньої освіти.

Для інших напрямів географи-науковці пропонують такі профільні курси та курси за вибором:

· длясуспільно-гуманітарного – «Країнознавство», «Демогеографія», «Комерційна географія», «Географія релігій», «Суспільна географія», «Геополітика» та ін.;

· для природничо-математичного – «Глобальна географія», «Геоекологія», «Геологія», «Геофізика», «Геохімія», «Біогеографія», «Космічне землезнавство» та ін.;

· для технологічного – «Конструктивна географія», «Геологія», «Географія людської діяльності», «Геоінформатика», «Природокористування» тощо;

· для художньо-естетичного – «Географія населення», «Географія культури», «Географія релігій»;

· для спортивного напряму, якщо школярі обирають, наприклад, спеціальність «Туризм» – «Географія туризму», «Медична географія», «Рекреаційна географія», «Види туризму» тощо.

У сучасних умовах профільні курси географії найбільше використовуються у таких напрямах, як природничий, економічний, суспільно-гуманітарний.

Профільний курс географії розрахований на 350 годин (по 5 годин на тиждень у 10-11 класах) й охоплює шість взаємопов'язаних розділів. Кожен розділ включає теми, в яких висвітлено основний зміст навчального матеріалу. Курси за вибором вивчаються за рахунок варіативної частини змісту освіти.

Особливе значення при плануванні навчального процесу з географії в профільних класах має значна кількість резервного часу, який може перерозподілятися задля більш глибокого вивчення окремих тем, виконання практичних і творчих робіт, захисту проектів, проведення конференцій, семінарів. Вчитель має творчо підійти до планування навчального процесу в профільних класах, з'ясувати, що і в якому напрямку можна змінювати, варіювати, збагачувати.

При складанні тематичного плану профільного курсу географії вчителеві належить врахувати регіональний компонент географічної освіти – вивчення географії свого краю, області, району, а також регіональних можливостей щодо вибору професії. Наприклад, у гірничодобувних районах (Донбас, Карпати, Крим), певна кількість шкіл технологічного профілю буде зацікавлена у профільному вивченні основ геології, що дозволить значній частині школярів визначитись у важкій, але потрібній професії геолога, в сільських школах Прикарпаття і Закарпаття, Полісся, Поділля, Криму профільним курсом може бути агротуризм, степової частини України – ґрунтознавство з основами агробізнесу тощо. Такий підхід сприятиме формуванню екологічної культури та конструктивному географічному мисленню учнів, виховуватиме любов до своєї місцевості, допоможе зорієнтувати учня на ефективну працю у своїй країні.

Програма профільного навчання передбачає проведення практикумів, які є важливою й обов'язковою складовою уроку географії. Практичні роботи спрямовані на розв'язання географічних, екологічних й економічних задач, здійснення порівняльного аналізу, проведення міні-досліджень, соціологічного опитування, дискусій, конференцій, семінарів, телемостів, усних журналів, презентацій, експертиз, «круглих столів», референдумів, ділових ігор, моніторингових досліджень, розробки проектів, написання рефератів, творчих робіт індивідуальних і колективних проектів. Мета проведення цих робіт може бути різною: мотиваційна, навчальна, контролююча тощо.

Профільне навчання повинно вводитись лише в тих навчальних закладах, де є готовність до цього: належна технічно-матеріальна база, во­лодіння педагогічним певними технологіями навчання, програмно-методичне забезпечення, мотивація та ін.

Профілі навчання обирає сама школа відповідно до своїх можливостей, бажання та зацікавленості учнів і батьків. І ще бажано керівникам (директорам і їх заступникам) з профільними класами звернути першочергову увагу на забезпечення запитів випускників основної школи щодо підвищення рівня освіти; відвести особливу роль у становленні профільної школи підвищенню кваліфікації та перепідготовці вчителів.

4. Методичні особливості викладання профільних курсів. До найперших проблем профільної школи належить створення підручників, для чого необхідно виробити загальні та спеціальні критерії змісту підручників з обґрунтуванням їх специфіки для окремих профілів. Модель підручників для профільної школи відрізняється від моделі підручників для загальноосвітніх класів. Для останніх властива інформаційно-повідомляюча модель, а для класів з поглибленим вивченням географії вона має бути когнітивно-пізнавальною та філософсько-узагальнюючою або ціннісно-смисловою (для інших профілів).

Важливе значення у змісті географічної освіти у профільній школі має підготовка методичних посібників як важливого засобу поглиблення географічних знань і орієнтації на цьому ґрунті у виборі професій учнів.

Зараз ще відсутні методики вивчення елективних курсів з географії і загальної методики навчання географії в профільній школі, але сама концепція профільного навчання ставить акцент на використання інноваційних технологій навчання; організації дослідницької і проектної діяльності в якій чільне місце належить розв'язуванню географічних, екологічних й економічних задач, проведенню міні-досліджень, соціологічного опитування, дискусій, конференцій, семінарів, телемостів, усних журналів, презентацій, експертиз, «круглих столів», референдумів, ділових ігор, моніторингових досліджень, розробці індивідуальних і колективних проектів, написанню рефератів, творчих робіт тощо.

Серед організаційних форм навчання у профільних класах, як і в звичайній середній школі, важливе місце займає урок. Проте урок географії в профільній школі вирізняється такими формами роботи учнів на ньому як лекція, ділова гра, семінарське обговорення проблеми тощо, тобто має наближатись до вузівських форм організації навчання.

У профільній школі урок відрізняється фаховою культурою, являючи собою інтерактивне технологічне утворення, що включає змістовний, методичний, організаційний та психологічний супровід його проведення. В цілому результативність уроку географії у профільній школі залежить від трьох основних чинників. Це – зміст географії; технологічний потенціал учителя; рівень оволодіння професійною етикою.

Типи уроків у профільній школі такі ж самі, як і в звичайній: 1. Вивчення нового матеріалу. 2. Комбіновані. 3. Узагальнюючого повторення. 4. Самостійних і практичних робіт та ін. За характером організації пізнавальної діяльності виділяються проблемні і не проблемні уроки. Кожний урок являє собою частину загальної системи уроків і має специфічний зміст

Система уроків повинна забезпечити сприйняття, осмислення, закріплення і застосування знань і умінь. Тому у профільній школі вивчення тем складається з уроків різних типів: вивчення нового матеріалу, організації самостійних і практичних робіт, узагальнюючого повторення, комбінованих і проблемних уроків.

У профільній школі, як і в основній, найбільше розповсюдження має тип комбінованого уроку, але з різною структурою. Використовуючи цей тип уроку, учитель пропонує учням різну побудову заняття. Перевагу необхідно віддати творчим методам – проблемного викладу, частково-пошуковому, дослідницькому, застосовуючи пояснювально-ілюстративні та репродуктивні методи навчання тільки для тих тем, які вимагають формування практичних навиків, або є складними для засвоєння.

Належне місце можуть посідати ділові ігри, які моделюють реальну ситуацію і спонукають до формування географічно компетентної поведінки в ній.

Профільна школа, як перехідний місток між основною і вищою школою зобов'язує вчителя шукати нові форми викладу навчального матеріалу, які були б близькими до вузівської організаційної структури навчання. Тому в профільній школі логічно застосовувати лекційно-семінарську форму навчання, яка вимагає від вчителя додаткової самопідготовки і відповідного опрацювання навчального матеріалу.

Лекційно-семінарська-залікова система навчання включає: а) лекцію, в якій вчитель висвітлює теоретичні питання серії уроків; б) звичайні уроки, спрямовані на конкретизацію отриманих знань і формування умінь під час самостійних і практичних робіт; в) семінар, на якому обговорюють основні питання теми, яка вивчається; г) проведення заліку.

Лекція – це один із словесних методів навчання, що передбачає усний виклад навчального матеріалу, що відрізняється більшою точністю, складністю, ніж розповідь, доведенням і узагальненням. Шкільна лекція триває 35 хвилин і має свої особливості. Учитель повідомляє учням мету і план лекції, а потім у ході лекції монологічний виклад перериває постановкою окремих запитань для активізації сприйняття навчального географічного матеріалу. Під час лекції потрібно звернутись до комп'ютерної техніки, демонстрації приладів, розв'язування пізнавальних завдань. Остільки лекція передбачає конспектування основної інформації, а старшокласники тільки вчаться записувати за вчителем, тому він виділяє головні думки і підказує, що треба записати в зошити.

Семінар – це обговорення класним колективом підготовлених учнями доповідей, рефератів, повідомлень, головних питань з основного розділу (чи кількох розділів). Від інших форм навчання семінар відрізняється тим, що він являє собою не монологічне висловлювання, а полілогічне. Розрізняють три види семінарів: а) вивчення нового матеріалу; б) повторення та узагальнення і в) змішаної тематики, на яких розглядаються нові матеріали з узагальненням раніше вивченого

Підготовка до семінару проводиться 1,5 – 2 тижні. Важливо підібрати питання проблемного характеру, тоді семінар відбувається жвавіше і цікавіше. Вчитель орієнтує учнів на роботу над першоджерелами, повідомляючи список необхідної літератури та інтернет-джерел.

Організація роботи учнів на семінарі має дещо іншу форму, ніж на уроці. Для проведення семінару бажано учнів ділити на групи по 10-12 осіб, розмістити їх в класі у вигляді букви «П». Вчитель має знаходитись в центрі, щоб всі учні бачили його і одне одного. Це найкомфортніша побудова розташування учнів у класі, яка всіх налаштовує на участь в обговоренні, не дозволяючи заховатися за спини своїх колег та уникнути погляду вчителя. Велику роль під час проведення семінару відіграє наочність: географічні карти, таблиці, схеми, картини, комп'ютерна техніка, прилади.

Важливою особливістю семінару вважається спілкування. Воно відбувається у формі дискусії, на якій учень не тільки здобуває нові знання, але й вчиться аргументувати свою позицію, вдосконалює географічну і виробляє життєві компетентності.

Заліки — це форма підсумкової перевірки географічних знань і вмінь з великої теми або цілого розділу. Основні питання вчитель рекомендує сильним учням.

Крім лекцій, семінарів є і інші форми роботи з учнями у профільній школі. Це конференції, ділові ігри, організація круглих столів, лекцій, які читають самі учні, доповіді тощо.

Вимоги до вчителя географії, який працює у профільних класах, окрім високого фахового рівня, включають вміння проектувати індивідуальні освітні траєкторії учнів; формувати компетенції, необхідні для продовження освіти у відповідній сфері майбутньої професійної діяльності; мати здібність і готовність вносити в освітній процес інтерактивні, діяльнісні компоненти, включати проектно-дослідницькі, комунікативні, креативні підходи до навчальної діяльності.

До ключових компетенцій, необхідних саме вчителю профільних класів, Л. К. Артемова відносить наступні: 1) уміння створювати дидактичні матеріали для різнопрофільного навчання; 2) володіння методами, що забезпечують варіативність освітнього простору; 3) здатність поєднувати методологію, технологію і методику викладання навчального предмета (фундаментальність); 4) готовність ставити і обговорювати проблеми, що вимагають виходу в різні сфери життєдіяльності (інтегрування); 5) бажання розвивати пізнавальні здібності учнів різної профільної спрямованості в контексті формування творчих підходів; 6) здатність розвивати мислення в учнів профільних класів; 7) володіння технологіями, що сприяють розвитку певних типів пізнання дійсності в учнів профільних класів; 8) володіння прийомами, що попереджають перевантаження учнів; 9) освоєння методів, що забезпечують формування освітньо-професійних напрямів старшокласників; 10) оволодіння проектно-дослідницькими і комунікативними уміннями і навичками».

Запитання і завдання для самоконтролю

1. Які типи навчальних предметів вивчають на третьому ступені загальної середньої освіти ?

2. Яка мета вивчення географії на профільному рівні ?

3.Охарактеризуйте зміст курсів за вибором для окремих напрямів профільного навчання.

4. В чому полягає методична специфіка профільного навчання географії ?

6. Якби Ви були директором школи, який профіль навчання і які елективні географічні курси ви б запропонували старшокласникам, враховуючи специфіку рідного краю? Відповідь обгрунтуйте.