Студопедия

КАТЕГОРИИ:

АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатикаИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторикаСоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансыХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника



Геологічна ефективність пошукового буріння




Читайте также:
  1. Вибір нафтогазоперспективних об’єктів до першочергового пошукового буріння за допомогою експертних систем
  2. ВЛАДА, ВПЛИВ, ЛІДЕРСТВО. ФОРМИ ВЛАДИ І ВПЛИВУ. ЛІДЕРСТВО: СТИЛЬ І ЕФЕКТИВНІСТЬ. СТИЛІ КЕРІВНИЦТВА. ПСИХОДІАГНОСТИКА.
  3. Геологічна основа для закладання свердловин
  4. Геологічні спостереження за бурінням свердловин
  5. Ефективність виробництва – це комплексне відображення кінцевих результатів використання робочої сили (працівників) і засобів виробництва за певний проміжок часу.
  6. Ефективність діяльності підприємства
  7. Ефективність кругообігу капіталу
  8. Ефективність – це якісна (відносна) узагальнююча характеристика результату діяльності, яка визначається відношенням ефекту до витрат на досягнення результату.
  9. Методика пошукового буріння

Геологiчна ефективнiсть пошукового бурiння звичайно визначається двома найбiльш вiдомими в практицi робiт кiлькiсними показниками достовiрностi геологiчного прогнозу – коефiцiєнтом успiшностi пошуків i коефiцiєнтом успішності свердловин.

Коефiцiєнт успiшності пошуків (промислових вiдкрить) Кусп вiдображається відношенням кiлькості продуктивних пасток
(Nпр.п.) до загальної кількості введених в пошуки структур (Nстр) в районi:

Кусп.= Nпр.п. / Nстр (12.3)

Цей показник дає в цiлому уявлення про правильнiсть вибору направлень пошукiв у даному регіоні. Аналiз статистичних даних показує, що сучасна величина цього коефiцiєнта в країнi становить не бiльше 30–33 %. Iншими словами, майже 70 % пошукованих площ виводяться iз пошукiв з негативними результатами.

Коефіцієнт успішності свердловин Кус.св. являє собою вiдношення кількості продуктивних свердловин (nпр.св.) до загальної їх кiлькостi, що пробурені на площi (nсв.):

Кус.св..=nпр.св. / nсв. (12.4)

Цей коефiцiєнт оцiнює рацiональнiсть вибраної системи розташування пошукових i розвiдувальних свердловин та їх оптимальнi кiлькостi в межах пастки певного генетичного типу. В останнi роки вiн має тенденцiю зросту, але не перевищує в середньому по країнi 20 %.

Пiдвищення геологiчної результативностi i якостi пошукової стадiї можна забезпечити такими шляхами:

– значне посилення наукової обґрунтованостi напрямкiв пошукiв скупчень вуглеводнів у регiонах i особливо вибору окремих районiв i об’єктiв для введення їх в пошукове бурiння. Це особливо актуально при здiйсненнi пошукiв в сучасних складних геологiчних умовах i збiльшеннi середнiх глибин пошукових свердловин. Вирiшення цього завдання дозволить одним i тим же обсягом пошукового бурiння вiдкривати значно бiльше нових родовищ нафти i газу;

– збiльшення обсягів пошукового бурiння;

– рацiональне використання метражу як за рахунок проводки одиночних свердловин на значнiй кiлькостi об’єктiв, так i шляхом одночасного бурiння 2–3 свердловин на однiй площi. Останнє найбiльш доцiльно для районiв iз установленою промисловою нафтогазоносністю i доброю якiстю пiдготовки пасток;

– всебiчне пiдвищення якостi пiдготовки пасток;

– вибiр оптимальної кiлькостi пошукових свердловин i рацiональне розмiщення їх на об’єктi;



– розробка типізацiї пошукових об’єктiв i наукових основ оптимізацiї пошукiв скупчень вуглеводнів, що дозволяло би для кожної типової геологiчної ситуацiї мати набiр стандартних варiантiв систем бурiння (число пошукових свердловин, черговiсть їхнього бурiння, вiдстань мiж ними тощо);

– обов’язкове проведення пiсля вiдкриття родовища деталiзацiйної сейсморозвiдки в комплексi iз свердловинними геофiзичними методами, що дасть можливiсть створити об’ємну модель покладу для бiльш ефективного проведення наступних розвiдувальних робiт;

– цiлеспрямованi пошуки скупчень вуглеводнів в лiтолого-стратиграфiчних пастках у верхнiх частинах розрiзу осадового чохла (до глибини 3000 м), що до цих пiр є, по сутi, невикористаним резервом приросту нових ресурсiв нафти i газу. Значна геологiчна ефективнiсть цього напряму доказана у багатьох зарубiжних країнах;

– широке промислове впровадження прямих геофiзичних i геохiмiчних методiв пошукiв нафти i газу.

Питання для самоперевірки

1. Сформулюйте мету проведення пошукових робіт.

2. Перелічіть основні задачі, які вирішуються на пошуковому етапі.



3. Що є підставою для постановки пошукового буріння?

4. Коли завершується пошуковий етап при позитивних і негативних результатах?

5. Які причини приводять до негативних результатів пошукового буріння, в тому числі до невирішення або часткового вирішення поставлених завдань.

6. Які показники характеризують геологічну ефективність пошукового буріння?

7. Дайте визначення понять “коефіцієнт успішності” і “коефіцієнт удачі” пошукового буріння і що вони оцінюють?

8. Окресліть шляхи підвищення геологічної результативності і якості пошукового етапу.

9. Як визначається верхня і нижня межа прогнозованого покладу?

10. Що характеризує коефіцієнт заповнення пастки і які його різновиди використовуються на практиці?

11. Дайте визначення поняття “методика пошукового буріння”.

12. Які фактори визначають методику пошукового буріння?

13. Опишіть конкретні геологічні умови, які впливають на вибір методики пошукового буріння.

14. Наведіть класифікацію і характеристику нафтогазопошукових об’єктів за складністю їхньої геологічної будови.

15. Які ділянки пастки вважаються “пріоритетними точками” для вибору місця закладання пошукових і розвідувальних свердловин?

16. Перелічіть основні принципи методики пошукового буріння.

17. Охарактеризуйте системи пошуків покладів нафти і газу.

18. Що розуміють під системою закладання свердловин і які виділяють їх різновиди?

19. Суть, переваги, недоліки і умови поодинокого закладання свердловин.

20. Суть, переваги, недоліки і умови групового закладання свердловин.

21. В яких випадках доцільно проводити пошукове буріння поверхами?

22. В яких геологічних умовах практикується закладання однієї незалежної пошукової свердловини?



23. В яких геологічних умовах доцільно закладати дві незалежні пошукові свердловини?

24. В яких геологічних умовах практикується закладання трьох незалежних пошукових свердловин?

25. Як впливає достовірність підготовки нафтогазоперспективних об’єктів на методику пошукового буріння?

26. Охарактеризуйте методику закладання пошукових свердловин на різних антикліналях простої будови.

27. Охарактеризуйте методику закладання пошукових свердловин на антикліналях із зміщенням склепінь.

28. Охарактеризуйте методику закладання пошукових свердловин на антикліналях, ускладнених тектонічними порушеннями незначної амплітуди.

29. Охарактеризуйте методику закладання пошукових свердловин на антикліналях, ускладнених тектонічними порушеннями значної амплітуди.

30. Охарактеризуйте методику закладання пошукових свердловин на антикліналях, розбитих на блоки.

31. Охарактеризуйте методику закладання пошукових свердловин на:

– пастках диз’юнктивного типу;

– літологічно екранованих пастках;

– стратиграфічно екранованих пастках;

– літологічно обмежених пастках;

– рифових масивах;

– солянокупольних структурах.

Розділ 13. Розвідувальний етап

 

Розвiдканафтового і газового родовища – це науково-виробничий процес геолого-промислового обстеження відкритих при пошуках скупчень нафти і газу.

У процесі розвідки створюється геолого-промислова модель родовища і одержують необхідну інформацію для підрахунку розвіданих запасів нафти і газу та проектування розробки покладів. Для реалізації цього під час розвідувальних робіт проводиться:

– визначення кількості, типів, форми, положення в просторi і стратиграфічної приуроченості покладів нафти і газу;

– геометризація виявлених покладів, тобто проведення спостережень, вимірів, обчислень і графічних побудов, в результаті яких одержують графічні моделі покладів, що відображають форму, властивості і процеси, що в них протікають, з точністю, необхідною для вирішення практичних завдань розвідки та розробки;

– дослідження природних режимів покладів;

– встановлення фізико-хімічних характеристик флюїдів і продуктивних горизонтів;

– деталізація геологічної будови родовища;

– геолого-економічна оцінка розвіданих запасів.

Згідно з чинними нормативними документами метою розвiдувальних робiт є встановлення і підрахунок розвіданих запасів ВВ у кількості, необхідній для промислової розробки, визначення всіх параметрів для складання проекту розробки, а також дорозвідка недостатньо вивчених ділянок (блоків) родовищ, що знаходяться в розробці. У вiдповiдностi iз вирiшуваними завданнями розвiдувальний етап подiляється на дві стадiї:

1) оцiнка та пiдготовка родовищ (покладiв) до розробки;

2) дорозвідка родовищ.

 


Дата добавления: 2014-11-13; просмотров: 36; Нарушение авторских прав







lektsii.com - Лекции.Ком - 2014-2021 год. (0.015 сек.) Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав
Главная страница Случайная страница Контакты