ТПВ – непридатні для подальшого використання харчові продукти та предмети побуту, що викидаються людиною.

Морфологічний склад ТПВ - це вміст окремих складових частин відходів, які визначають у процентах до їх загальної маси До складу ТПВ входять наступні компоненти: папір, картон 20—30%, харчові відходи 28—45%, дерево 1,5—4%, метал чорний 1,5—4,5%, метал кольоровий 0,2—0,3%, текстиль 4—7%, кісти 0,5—2%, стекло 3—8 %, шкіра, гума, взуття 1—4%, камені, фаянс 1—3%, пластмаса 1,5-5%, інше.

Процентні співвідношення морфологічного складу ТПВ досить умовні, тому що на співвідношення складових впливають ступінь благоустрою житлового фонду, сезони року, кліматичні й інші умови. У складі ТПВ постійно збільшується вміст паперу, пластмас, фольги, різного роду банок, поліетиленових плівок і інших упакувань. Особливо великі сезонні коливання харчових відходів — з 28% весною до 45% і більш влітку і восени.(Ємності для збереження харчових відходів необхідно мити 2% розчином кальцинованої соди або розчином хлорного вапна, що містить 2% активного хлору, а потім полоскати чистою водою.)

Фракційний склад - це вміст частин різного розміру в процентах до загальної маси твердих відходів. Основна частина відходів має розмір менше 150 мм (до 80% маси сирих відходів). Вміст відходів з розміром частин більше 250 мм - до 7%, а з розміром 150-250 мм становить від 10-14% загальної маси. Факційний і морфологічний склад ТПВ взаємозалежний: чим більше в ТПВ містить харчових відходів, що мають в основному розміри менш 50 мм, тим більше в їхньому складі дрібних фракцій

Важливим показником є щільність. Щільність компонентів ТПВ досить різна, для різних міст сереньорічне значення – 0,19 – 0,23 т/м³. Спостерігається коливання щільності ТПВ залежно від сезону: вона менша в весняно-літній період (0,18-0,22 т/м³) і більша в осінньо-зимовий період (0,19-0,23 т/м^З). В районах міста, де переважає індивідуальна забудова, щільність ТПВ ще більша (0,3 – 0,5 т/м^З).

Питома теплоємність ТПВ і компосту, С_тпв, дж/кг*гр залежить в осноаному від вологості і визначається:

С_тпв=21,9W+2000

W-вологість ТПВ і компосту, %

Вологість ТПВ залежить від співвідношення складу в них основних компонентів - паперу і харчових відходів і їх вологості. Також залежить від географічної, кліматичної характеристики міста Вологість ТПВ знаходиться в межах 30% (взимку) і досягає максимуму восени - 58% для міст центральної і східної частини України. У західних містах W більша у 1,2, у південних – менша у 1,05.

ТПВ мають властивість – злежування, тобто при тривалій нерухомості ущільнюються без зовнішнього впливу. Може мати корозійні властивості.

Поряд із забрудненням атмосфери, джерел питного водоспоживання, незадовільне поводження з ТПВ і промисловими відходами негативно відображається на здоров’ї

Хімічний склад. Усереднені дані хімічного складу ТБО по кліматичних зонах приведені в табл. 1. Україна відноситься до середньої кліматичної зони, за винятком Південного берега Криму, що відноситься до південного. Як видно з результатів, приведених у цій таблиці, по змісту таких елементів, як азот, фосфор, калій і кальцій, ТПВ можуть бути віднесені до речовин, з яких можна одержувати цінні речовини.

Таблиця 6.1 Хімічний состан ТБО в різних кліматичних зонах, % від сухої маси

Компресійні властивості. Для зменшення загального обсягу ТПВ під час перевезення і складуванні на полігонах важливо знати їхні компресійні властивості, тобто вплив тиску на ступінь ущільнення.

При пошаровому ущільненні на полігонах при питомому тиску, рівному 0,1 МПа, обсяг пухкого ТПВ, вивантаженого з мусоровоза, зменшується в 3—4 рази. При підвищенні питомого тиску до 0,3—0,5 МПа відбувається поломка різного роду упакувань, пресування папера і плівок, починається видавлювання вологи. Обсяг ТПВ в залежності від складу і вологості може бути зменшений як мінімум і 5 разів від первісного, отриманого при зборі. При підвищенні питомого тиску до 10—20 МПа віджимається 80—90% усієї вологи, що утримується в ТПВ при зборі. Спресовані в такий спосіб ТПВ на якийсь час стабілізуються, тому що вмісту вологи в ТПВ недостатньо для активної життєдіяльності мікроорганізмів, а доступ кисню через високу щільність ускладнений. При подальшому підвищенні питомого тиску до 60 МПа відбувається майже повне віджимання вологи, але обсяг практично вже не змінюється. Мікробіологічне життя в такому матеріалі сповільнюються.

Санітарно-бактеріологічні властивості. ТПВ містить велику кількість вологих органічних речовин, що, розкладаючи, виділяють гнильні запахи іфільтрат. При висиханні продукти неповного розкладання утворять насичений забрудниками і мікроорганізмами (від 300 до 15 млрл на 1 гсухої речовини) пил. У результаті відбувається інтенсивне забруднення повітря, ґрунтів, поверхневих і ґрунтових вод. Рознощиками патогенних мікроорганізмів є мухи, пацюки, птахи, бездомні собаки і кішки.

У середовищі ТПВ поряд із сапрофітними розвиваються патогенні бактерії — носії різних захворювань. Крім патогенних мікроорганізмів, ТПВ містять яйця гельмінтів (глистів). При складуванні ТПВ частина патогенних мікроорганізмів гине вже через кілька днів, тоді як інші їхні види можуть існувати в таких умовах протягом декількох років. Яйця гельмінтів зберігають життєстійкість протягом багатьох літ. З пилом або фільтратом вони виносяться за межі складування ТПВ і є джерелами забрудненнявод і ґрунтового покриву.

Мікроорганізми, що виявляються в ТПВ, є збудниками гепатиту, туберкульозу, дизентерії, аскаридозу, респіраторних, алергійних, шкірних і інших захворювань.

Для визначення обсягу утворення ТПВ у містах використовують норми накопичення. Норми накопичення — це кількість ТПВ, що утворяться на розрахункову одиницю (людина для житлового фонду; одне місце в готелі; і т.д.) за розрахунковий термін. Кількість ТПВ що щорічно утворюється на душу навелення коливається 200-700 кг (зростає)

Тверді побутові відходи у місті утворюються від:

· Житлових будинків різного ступеню благоустрою і групи міст

· Установ і підприємств суспільного призначення (їдалень, навчальних закладів, готелів, крамниць тощо)

· Сміття з вулиць.

Відповідно на кожну із цих складових є відповідні норми накопичення в залежності відгрупи міста (Згідно з ДБН 360 – 92 в Україні існує 5 груп поселень (міст). До 1 групи поселень (крупніші) відносяться міста з чисельністю понад 1 млн. жит., до 2 групи (крупні) - > 500 до 1000, до 3 групи (великі) – > 250 до 500, до 4 групи (середні) – а)>100 до 250 та б) 50 – 100, до5 групи (малі) – а) 20 – 50; б) 10 – 20; в) до 10 тис. жит.) та ступеня благоустрою житлових будинків (Житлові будинки в місті можуть бути різного ступеню благоустрою: впорядковані (будинки з газом, центральним опаленням, водопроводом, каналізацією, сміттєпроводом або без нього), зі середнім благоустроєм (з водопроводом, місцевим або центральним опаленням, з каналізацією або без неї) та будинки без благоустрою ( з місцевим опаленням на твердому паливі, без каналізації – приватний сектор).