Мета та задачі проектного аналізу

Тема 1. ОСНОВНІ ПОЛОЖЕННЯ ПРОЕКТНОГО АНАЛІЗУ

1.1. Мета та задачі проектного аналізу

1.2. Методологія проектного аналізу

1.3. Принципи проектного аналізу

Мета та задачі проектного аналізу

Розвиток сучасної економічної теорії й практики нерозривно пов’язаний з необхідністю аналізу та обґрунтування тих чи інших управлінських рішень, зокрема проектних. Виділення проектного аналізу в окремий напрям прикладної науки було зумовлено насамперед необхідністю системного підходу до підготовки та оцінки проектів.

Сутність проектного аналізу визначається тим, що будь-які підприємства для свого розвитку та підтримання конкурентних позицій на ринку повинно здійснювати капітальні вкладення у розвиток, тобто впроваджувати інвестиційні проекти або проекти створення, розширення, реконструкції та технічного переоснащення основних засобів. Процес аналізу доходності таких проектів називають проектним аналізом. Це складний та довготривалий процес, який став концепцією, яка є основою інвестиційних проектів в країнах з ринковою економікою.

Проектний аналіз – це методологія, яка застосовується для визначення, порівняння та обґрунтування альтернативних управлінських рішень і проектів, що дозволяє здійснювати вибір і приймати вивірені рішення в умовах обмеженості ресурсів.

Аналіз проектів є складовою процесу управління інвестиціями. Він дає інформаційну базу (у вигляді проекту як спеціально оформленого інвестиційного плану чи результатів проведеної експертизи проекту) для ухвалення рішення щодо включення проекту в інвестиційний портфель підприємства, початку його інвестування, постійного моніторингу реалізації.

Аналіз інвестиційних проектів – це комплекс методичних та практичних прийомів розробки, обґрунтування й оцінки доцільності реалізації проекту. Лише незначна частка інвестицій виявляється невдалою. Тобто не дає очікуваного результату з незалежних від інвестора причин. Більшість проектів, що виявилися збитковими, могла бути не допущена до реалізації за умови якісного попереднього аналізу з урахуванням зовнішніх умов і внутрішніх якостей проекту.

Тут проектний аналіз може виступати як інструмент планування та розвитку діяльності, а також як певна філософія бізнесу. При цьому проект виступає ключовим елементом цієї діяльності, його об’єктом.

Об'єкт проектного аналізу - інвестиційні проекти розширення, реконструкції, нового будівництва, технічного переозброєння промислових виробництв, або їх іще називають реальні інвестиції.

Предметом проектного аналізу є вивчення концепцій, методології, підходів і критеріїв визначення, порівняння, обґрунтування альтернативних рішень та проектів за умов обмеженості наявних ресурсів.

Задача проектного аналізу - встановити "цінність" проекту, що визначається різницею між його вигодами і витратами.

Основними складовими проектного аналізу є: концепція проекту, життєвий цикл проекту, його фази та стадії; принципи, на яких базується проектний аналіз (інструментарій); процедури оцінки та прийняття рішень та аспекти проектного аналізу.

Поява проектного аналізу пов'язана з розвитком економічної теорії суспільного сектора в середині 19 ст. Тоді була вперше зроблена спроба розрахувати виграш від реалізації проектів, оцінити корисність суспільних робіт. Широкого практичного застосування ці наукові підходи було реалізовано в 1936 році в США, коли законодавчо прийнятий акт про контроль за повенями вимагав, щоб вигоди, які генеруються проектом (незалежно від конкретного споживача) перевищували понесені витрати на реалізації цього проекту. Однак існували значні різночитання у методах та принципах виміру різних вигід. В середині минулого століття була першою системною спробою поєднання теорії економічного добробуту з практичними завданнями аналізу при оцінці інвестиційних проектів.

За останні два десятиріччя місце та роль суспільних проектів в економічному розвитку зазнали значних змін як для промислово розвинутих країн, так і для країн, що тільки розвиваються. Міжнародне кредитування, економічна підтримка національних проектів вимагали створення та використання системи фінансового й економічного оцінювання, стимулювали інтерес вчених і практиків до проектного аналізу. В результаті цих зусиль з'явилася методологія «проектний аналіз», котра тісно споріднена з методологією «вигоди — витрати». Разом з цим проектний аналіз, як і будь-яка методологія, має свої слабкі та сильні сторони.

Останнім часом у західній і вітчизняній практиці оцінки інвестиційних проектів техніко-економічне обґрунтування та проектний аналіз стають дедалі ширшими і містять питання визначення ринку, налагодження виробництва, відображення шляхів фінансування проекту тощо.

Техніко-економічне обґрунтування і проектний аналіз, набуваючи характерних рис бізнес-плану, називаються бізнес-планом інвестиційного проекту. Звичайно, така сукупність обчислень не може бути ідентифікована з усіма плановими розрахунками фірми в цілому, оскільки це несумісні за своїм змістом. Бізнес-план фірми складається передусім з метою управління фірмою, а бізнес-план інвестиційного проекту значною мірою призначений для позичальників комерційних банків і для державних кредитних установ (за типом фонду структурної перебудови економіки країни) з метою доведення правомірності отримання кредитів. Враховуючи цю різницю, бізнес-план інвестиційного проекту, формується як найкомпактніший документ, що дає змогу порівнювати багато проектів між собою.