Тема 14. Соціальний аналіз

Всебічний підхід до оцінки проекту передбачає визначення впливу проекту на людей, що беруть у ньому участь, користуються його результатами, одержують відповідні вигоди, на виробників та інших учасників проекту.

Метою соціального аналізу є визначення прийнятності реалізації проекту з погляду користувачів, населення регіону, де здійснюється проект, розробка стратегії реалізації проекту, що дає змогу здобути підтримку населення, досягти цілей проекту та поліпшити характеристики його соціального середовища.

Позитивна оцінка соціального аспекту проекту означає, що проект може мати сприятливе зовнішнє середовище для своєї організації. Підготовка соціальних аспектів проекту потребує розробки заходів стимулювання позитивних змін у соціальному середовищі проекту, узгодженості проекту з інтересами груп населення, які так чи інакше відчуватимуть вплив проекту. Такі групи людей, чиї інтереси лежать у зоні діяльності проекту, дістали назву населення проекту. До них відносять:

- особи, що проживають у регіоні, яка буде перебувати у сфері впливу проекту, і залучаються до роботи на будівництві або експлуатації об'єкта, а також члени їх родин;

- робоча сила, яку залучають для проектних робіт з інших місць;

- люди, в способі життя яких відбуваються зміни внаслідок реалізації проекту;

- споживачі продукції проекту.

Соціально прийнятною вважається така стратегія проекту, що не суперечить інтересам зазначених груп населення і сприяє додатковому якісному задоволенню соціально-культурних потреб населення регіону і країни (залежно від масштабу проекту).

Основними завданнями соціального аналізу є:

- визначення найважливіших потреб населення проекту;

- проведення експертизи соціальних аспектів проекту, які дають змогу порівняти існуючі та проектовані соціальні показники, визначити суб'єктивні реакції груп населення проекту на здійснення проекту та його результати;

- оцінка можливостей задоволення соціальних потреб у разі здійснення проекту (підвищення доходів населення, зміна рівня та структури споживання матеріальних благ, побутових та культурних послуг тощо).

- здійснення соціального проектування задля досягнення позитивних змін середовища, в якому реалізовуватиметься проект;

- розробка стратегії забезпечення підтримки проекту на всіх стадіях підготовки, реалізації та експлуатації з боку населення проекту.

Зміст робіт по проведенню соціального аналізу на різних стадіях реалізації проекту наведено у табл..

До основних соціальних результатів проекту, які необхідно відобразити в економічній оцінці ефективності проекту, належать:

· зміна кількості робочих місць у регіоні;

· поліпшення житлових та культурно-побутових умов працівників;

· зміна структури виробничого персоналу;

· зміна надійності постачання споживачів;

· зміна рівня здоров'я населення;

· економія вільного часу.

Таблиця

Зміст робіт по проведенню соціального аналізу на стадіях реалізації проекту

Проведення соціального аналізу ускладнюється неможливістю кількісної характеристики багатьох соціальних змін і результатів, що супроводжують проект. До того ж оцінка наслідків проекту різними соціальними групами може бути діаметрально протилежною, оскільки проект стосується суб'єктивних інтересів. Через те, що в суспільстві доволі часто складно досягти паритету інтересів, перед аналітиками постає питання, чиїм інтересам, якій соціальній групі віддати перевагу.

Проблема суб'єктивності оцінок знаходить свій вияв і в збиранні, опрацюванні та аналізі інформації, яка лежить в основі прийняття проектних рішень. Тому пропозиції з оцінки соціальних аспектів проектування значною мірою залежать від соціальної і культурної орієнтації розробників проекту — адже саме їм необхідно визначити переваги і вади результату реалізації проекту, обрати критерії порівняння, виробити процедуру розробки рішень, визнати необхідність колегіальності їх прийняття.

Соціальний аналіз не обмежується оцінкою можливості реалізації проекту в певному соціальному середовищі, адаптації до нього. Межі аналізу набагато ширші (рис. ), оскільки аналітики проекту мають з’ясувати, чи зможе проект сприяти соціальному розвитку суспільства.

Рис. Елементи соціального аналізу проекту.

Вагомою складовою соціального аналізу проекту є проектування соціального середовища. Для такого прогнозу необхідно ретельно вивчити загальнодержавну і регіональну політику, визначити, чи буде вона пасивною, тобто такою, що тільки реєструє негативні тенденції, чи стане активно впливати на їх подолання, усуваючи причини, що породжують ці тенденції. Надзвичайно важливим компонентом соціального аналізу проекту є характеристика і прогноз тенденції розвитку систем цінностей населення, традицій та змін його потреб. До них можна віднести:

- забезпечення ефективної зайнятості. Першочерговість реалізації має належати проектам, які створюють додаткові робочі місця і зумовлюють мультиплікаційний ефект у вигляді збільшення грошових доходів населення, розши­рення масштабів ринку споживчих товарів і послуг (продовольства, промтоварів, житла, медикаментів) і засобів виробництва для їх виготовлення.

- формування нової структури та якості робочої сили. Для забезпечення ефективної зайнятості сьогодні замало зберегти іс­нуючі і створити нові робочі місця; необхідно, щоб працівники відповідали вимогам сучасного бізнесу. Ось чому у проектах мають важливе значення підготовка персоналу, навчання його сучасним економічним знанням та підприємницькому мистецтву.

- визначення фактичних соціальних показників, їх тенденцій, прогнозування змін структури зайнятості.

Однією з умов досягнення успіху проекту є завоювання прихильності, підтримки активного населення та організацій з експлуатації та обслуговування проекту.

Це стосується всіх стадій проектного циклу. Участь мешканців регіону у проекті може мати різні форми: консультації по відбору і плануванню інвестицій; надання робочої сили, матеріалів або фінансових вкладень; моніторинг за реалізацією проекту. Залучення бенефіціарів (одержувачів вигід від проекту) до підготовки і реалізації проекту дозволяє його керівництву підвищити ймовірність одержання вигід, послабити або усунути опір, домогтися підтримки проекту та підвищити його стабільність. Без активної участі населення проект не досягає запланованих цілей, відбувається значна витрата всіх видів ресурсів. Скромні результати знеохочують населення, воно втрачає інтерес і довіру до зусиль державних чи інших організацій. Якщо населення не залучено до проекту, він стає просто будівництвом, і природною реакцією на нього є відторгнення, а часом і протидія його реалізації.

Міра участі населення залежить від цілей проекту. Розробники та аналітики повинні максимально використати місцеві ресурси — як людські, так і природні. Вважається, що перепідготовка місцевого населення більш ефективна, ніж запрошення робочої сили з інших регіонів. При підготовці проекту необхідно залучати громадськість, яка може висувати свої вимоги до умов експлуатації ресурсів, а також брати участь у виборі місця для будівництва, уточненні маршруту проходження дороги чи трубопроводу тощо.

При проектуванні соціального середовища проекту необхідно визначити систему показників, яка відображає розвиток регіону проекту. Починаючи з 1995 року в Україні – першій країні Центральної і Східної Європи та СНД, що розпочала роботу у цьому напрямку, готуються звіти про національний людський розвиток. Фундаментом цих порівнянь є розрахунки Індексу людського розвитку за методикою, запропонованою фахівцями Програми розвитку Організації Об'єднаних Націй за даними про стан здоров'я, рівень освіти і добробут населення.

З метою максимальної адаптації глобальних ідей вимірювання людського розвитку до конкретних умов України розроблено національну методику побудови регіональних індексів людського розвитку, що дозволяє визначити рейтинг кожної області як за загальним рівнем людського розвитку, так і за окремими його складовими. Наявна інформаційна база дозволяє істотно розширити коло індикаторів на відміну від міжнародної методології, яка вимушено орієнтується на досить обмежену інформацію по значній частині країн світу. Всі показники соціально-економічного розвитку регіонів України згруповані за 9 основними аспектами людського розвитку:

- демографічний розвиток;

- розвиток ринку праці;

- матеріальний добробут населення;

- умови проживання населення;

- рівень освіти населення;

- стан та охорона здоров'я;

- соціальне середовище;

- екологічна ситуація;

- фінансування людського розвитку.

Методика побудови регіональних індексів людського розвитку України має інтегральний характер (пов'язує різні сфери та рівні соціального розвитку), внутрішню структурованість характеру показників, що дозволяє узгодити ступінь розвитку економічних і соціальних результатів, фіксувати планові й фактичні результати суспільного розвитку, оцінювати не тільки кількісні зміни, а й якісний стан суспільства.