Предмет, методи та завдання дисципліни.

• У буквальному перекладі економетрія означає "вимірювання економіки".

• За класичним визначенням економетрія— це наука, що вивчає кількісні закономірності та взаємозв'язки економічних об’єктів і процесів за допомогою математико-статистичних методів та моделей.

• Економетрія - прикладна економіко-математична дисципліна, яка вивчає динаміку реальних мікро- та макроекономічних явищ і процесів в економічних просторах і економічних системах за умов «пливу стохастичних соціально-економічних факторів із застосуванням спеціальних математичних моделей і методів, які дають можливість здійснити відтворювані модельні досліди для квантифікованого (кількісного та якісного) аналізу і прогнозування результатів розвитку економічних систем, процесів і явищ, що в них відбуваються, з метою подальшого управління ними. Економетрія є базовою основою для визначення класів альтернативних рішень у системах підтримки прийняття управлінських рішень на рівнях мікро- та макроекономіки.

Об’єктом дослідження є економічні системи та простори різного рівня складності та орієнтації: економіка галузей, регіонів, — і світу в цілому, процеси, які в них відбуваються.

• Предметом економетрії - є спектр проблем методів побудови та використання економетричних моделей, аналізу взаємозв'язків поміж економічними процесами на мікро- і макроекономічному рівні та управління ними, що виникають при розробці науково обґрунтованої стратегії прогнозування, перспективного програмно-цільового планування і оперативного управління економікою на різних рівнях її ієрархії та організації.

Метою дослідження є аналіз (у квантифікованому аспекті) реальних економічних систем та процесів, що в ній відбуваються, побудова і дослідження відповідних економетричних моделей, їх використання в конкретних економічних системах і просторах при системній організації управління ними.

• Завдання економетрії можна поділити на базові, які пов'язані з головними функціями економічної системи, і нові завдання, які виникають у зв'язку з необхідністю прийняття ефективних, науково обгрунтованих управлінських рішень з урахуванням економічних, соціальних і політичних аспектів в умовах її трансформації.

• Базовим завданням економетрії на рівні макроекономіки є дослідження реальних процесів та явищ (з оцінкою параметрів і перевіркою на значущість відповідної їм економетричної моделі): у виробництві, розподілі, перерозподілі та кінцевому використанні валового внутрішнього продукту, у якому беруть участь усі галузі фінансово-кредитної сфери — державний бюджет, податкова політика, страхування, кредит, ощадна справа; виявлення на цій основі пропорцій і закономірностей у розподільчих фінансово-кредитних відношеннях у народному господарстві; формування податкової політики тощо. Від діяльності всіх перелічених галузей, їх системної узгодженості залежить ефективність розподільчих відношень, збалансованість доходів і витрат у народному господарстві, забезпечення прогресії відтворення грошових ресурсів, фінансової захищеності державного, колективного і особистого майна від можливих інфляційних та інших лих. На мікрорівні завдання, які постають перед економетрією, включають питання, що пов'язані з науково обґрунтованим прийняттям управлінських рішень на підприємствах різного рівня складності і власності.

• Одним з важливих завдань економетрії є також виявлення і прогнозування статистичних закономірностей, що притаманні: грошовому обігу; розподілу і використанню ВВП; складу і динаміці доходів і витрат державного бюджету; фінансовим ресурсам; інвестиціям та їх цільовому використанню тощо.

• Крім того, економетрія повинна (за допомогою відповідних моделей, адаптації до реального середовища їх функціонування) виконувати: контрольні функції, реалізація результатів яких дасть змогу забезпечити відновлюваність економічних процесів за умов, наприклад, залучення необхідних грошових засобів і фондів (такі завдання включають контроль за виконанням держбюджету, касових і кредитних планів банківськими установами, за акумуляцією тимчасово вільних грошових коштів підприємств, установ, населення та ін.): дати характеристику виконання планів кредитними і фінансовими установами будь-яких форм власності; оцінити невикористані фінансові, кредитні та інші ресурси; встановити причини і наслідки існуючого економічного становища тощо.