Стек OSI

Потрібно чітко розрізняти модель OSI і стек OSI. В той час як модель OSI є концептуальною схемою взаємодії відкритих систем, стек OSI - це набір цілком конкретних специфікацій протоколів. На відміну від інших стеків протоколів цей стек повністю відповідає моделі OSI. Він включає специфікації протоколів для усіх семи рівнів взаємодії, визначених в цій моделі. На нижніх рівнях стек OSI підтримує Ethernet, Token Ring, FDDI, протоколи глобальних мереж, Х.25 та ISDN, тобто використовує розроблені поза стеком протоколи нижніх рівнів, як і усі інші стеки. Протоколи мережевого, транспортного і сеансового рівнів стека OSI специфіковані та реалізовані різними виробниками, але поширені мало. Найпопулярнішими протоколами стека OSI є, наприклад такі прикладні протоколи:

- передачі файлів FTAM;

- емуляції термінала VTP;

- довідкової служби Х.500;

- електронної пошти Х.400.

Протоколи стека OSI відрізняє велика складність і неоднозначність специфікацій. Ці властивості були результатом загальної політики розробників стека, що прагнули врахувати у своїх протоколах всі випадки життя і усі існуючі технології, а також спадок великої кількості політичних компромісів.

Внаслідок складності протоколи OSI вимагають значних витрат обчислювальної потужності центрального процесора. А це накладає певні обмеження на їх застосування.

Стек OSI - це міжнародний, незалежний від виробників стандарт. Його підтримує уряд США у своїй програмі GOSIP (Government Open Systems Interconnectivity Protocol), відповідно до якої усі комп’ютерні мережі, які встановлюються в урядових установах США після 1990 року, повинні або безпосередньо підтримувати стек OSI, або забезпечувати засоби для переходу на цей стек у майбутньому.

Більшість організацій поки що лише планують перехід до стека OSI, і дуже небагато хто приступив до створення пілотних проектів. З тих, хто працює в цьому напрямі, можна назвати Військово-морське відомство США і мережу NFSNET. Одним з найбільших виробників, підтримуючих OSI, є компанія AT&Т, її мережа Stargroup повністю базується на цьому стеку.

Стек TCP/IP був розроблений з ініціативи Міністерства оборони США (Department of Defence, DoD) більше ніж 25 років тому для зв’язку експериментальної мережі ARPAnet з іншими мережами як набір загальних протоколів для різнорідного обчислювального середовища [1, 4, 16]. Великий внесок у розвиток стеку TCP/IP вніс університет Берклі, реалізовувавши протоколи стека в своєї версії ОС UNIX. Популярність цієї операційної системи привела до широкого застосування TCP, IP та інших протоколів стека. Сьогодні цей стек використовується для зв’язку комп’ютерів всесвітньої інформаційної мережі Internet, а також у величезному числі корпоративних мереж. Можна назвати три причини такої популярності протоколу TCP/IP [1, 4]:

1. У 1980-х роках набір протоколів ТСР/ІР знаходився у робочому стані на відміну від пакету ISO. Після очевидного вибору на користь ТСР/ІР прийняття архітектури OSI почали стримувати вартість і технічний ризик зміни парка обладнання.

2. Набір протоколів ТСР/ІР розроблявся як воєнно-наукова робота, що фінансувалася Міністерством оборони США. На той час час продукти, основані на архітектурі OSI вимоги міністерства не задовольняли і воно наказало застосовувати протоколи ТСР/ІР.

3. На основі набору протоколів ТСР/ІР була створена Інтернет. І її стрімке зростання призвело до повної перемоги ТСР/ІР над OSI.

Стек TCP/IP на нижньому рівні підтримує усі популярні стандарти фізичного і канального рівнів: для ЛКМ це Ethernet, Token Ring, FDDI, для ГКМ - протоколи роботи на аналогових комутованих і виділених лініях SLIP, РРР, протоколи територіальних мереж Х.25 та ISDN.

Основними протоколами стеку є IP та TCP. До протоколів прикладного рівня відносяться такі популярні протоколи, як FTP, telnet, SMTP, WWW тощо.

Сьогодні стек TCP/IP є одним з найпоширеніших стеків транспортних протоколів обчислювальних мереж. Оскільки він спочатку створювався для ГКМ Internet - в ньому є багато особливостей, які дають йому перевагу перед іншими протоколами, коли мова заходить про побудову КМ, що включають глобальні зв’язки. Зокрема, дуже корисною властивістю, що робить можливим застосування цього протоколу у великих мережах, є його здатність фрагментувати пакети.

Іншою особливістю технології TCP/IP є гнучка система адресації, що дозволяє простіше (порівняно з іншими протоколами аналогічного призначення) включати в інтермережу мережі інших технологій. Ця властивість також сприяє застосуванню стека TCP/IP для побудови великих гетерогенных мереж.

У стеку TCP/IP дуже економно використовуються можливості широкомовних розсилок. Ця властивість дуже потрібна при роботі на повільних ЛЗ, характерних для територіальних мереж.

Однак, реалізація протоколів стеку TCP/IP висуває високі вимоги до ресурсів і складність адміністрування IP-мереж. Гнучка система адресації і відмова від широкомовних розсилок приводять до наявності в IP-мережі різних централізованих служб типу DNS, DHCP тощо. Кожна з цих служб спрямована на полегшення адміністрування мережі, конфігурування обладнання і вимагає пильної уваги з боку адміністраторів.

Стек IPX/SPX - є оригінальним стеком протоколів фірми Novell, розробленим для мережевої ОС NetWare на початку 80-х років. Протоколи мережевого і сеансового рівнів Internetwork Packet Exchange (IPX) та Sequenced Packet Exchange (SPX) є прямою адаптацією протоколів XNS фірми Xerox. Популярність стека IPX/SPX безпосередньо пов’язана з ОС Novell NetWare, яка є досить популярною [1, 4].

Багато особливостей стека IPX/SPX зумовлені орієнтацією ранніх версій ОС NetWare (до версії 4.0) на роботу в ЛКМ невеликих розмірів, що складаються з персональних комп’ютерів, які мають невеликі ресурси. Для таких комп’ютерів компанії Novell потрібні були протоколи, на реалізацію яких була б потрібна мінімальна кількість оперативної пам’яті і які б швидко працювали на процесорах невеликої обчислювальної потужності. В результаті протоколи стеку IPX/SPX донедавна добре працювали в ЛКМ і не дуже у великих корпоративних мережах, оскільки вони дуже перевантажували повільні глобальні ЛЗ широкомовними пакетами, які інтенсивно використовуються кількома протоколами цього стека (наприклад, для встановлення зв’язку між клієнтами і серверами). Ця обставина, а також той факт, що стек IPX/SPX є власністю фірми Novell і на його реалізацію треба отримувати ліцензію, довгий час обмежували застосування його тільки мережами NetWare. Однак з моменту випуску версії NetWare 4.0 Novell внесла і продовжує вносити у свої протоколи серйозні зміни, спрямовані на їх адаптацію для роботи у корпоративних мережах. Сьогодні стек IPX/ SPX реалізовано не лише в NetWare, а й у кількох інших популярних мережевих ОС, наприклад SCO UNIX, Sun Solaris, Microsoft Windows NT тощо [1 - 4].

Стек NetBIOS/SMB широко використовується в продуктах компаній IBM і Microsoft. На фізичному і канальному рівнях цього стека використовуються усі найпоширеніші протоколи Ethernet, Token Ring, FDDI і інші. На верхніх рівнях працюють протоколи NetBEUI і SMB [1, 4, 12].

Протокол NetBIOS (Network Basic Input/Output System) з’явився у 1984 році як мережеве розширення стандартних функцій базової системи введення/виведення (BIOS) IBM PC для мережевої програми PC Network фірми IBM. Потім він був замінений протоколом розширеного призначеного для користувача інтерфейсу NetBEUI (NetBIOS Extended User Interface). Протокол NetBEUI розроблявся як ефективний протокол, що споживає небагато ресурсів і призначений для мереж, що нараховують не більше ніж 200 робочих станцій. Він містить багато корисних мережевих функцій, які можна віднести до мережевого, транспортного і сеансового рівнів моделі OSI, однак з його допомогою неможлива маршрутизація пакетів. Це обмежує застосування протоколу NetBEUI ЛКМ, не розділеними на підмережі, і унеможливлює його використання у складених мережах. Деякі обмеження NetBEUI знімаються реалізацією цього протоколу NBF (NetBEUI Frame), яка входить до складу ОС Windows NT [1 - 4, 8, 12].

Протокол SMB (Server Message Block) виконує функції сеансового, представницького і прикладного рівнів. На його основі реалізується файлова служба, а також служби друку і передачі сполучень між додатками.

Стеки протоколів SNA фірми IBM, DECnet корпорації Digital Equipment та AppleTalk/AFP фірми Apple застосовуються як правило в ОС і мережевому обладнанні цих фірм.

На рис. 3.4 наведена відповідність деяких протоколів рівням моделі OSI. Часто ця відповідність досить умовна, оскільки модель OSI це тільки керівництво до дії, причому досить загальне, а конкретні протоколи розроблялись для розв’язання специфічних задач, причому багато які з них з’явились до розробки моделі OSI. В більшості випадків розробники стеків віддавали перевагу швидкості роботи мережі у збиток модульності - жоден стек, крім стека OSI, не розбитий на сім рівнів. Частіше за все у стеку явно виділяються 3-4 рівні [1]:

- рівень мережевих адаптерів (в якому реалізовуються протоколи фізичного і канального рівнів);

- мережевий рівень;

- транспортний рівень;

- рівень служб, (містить функції сеансового, представницького та прикладного рівнів).

Рисунок 3.4 - Відповідність деяких стеків протоколів моделі OSI

3.6 Контрольні питання

1. Поясніть, чому при розв’язанні задачі організації взаємодії між мережевими пристроями використовують прийом декомпозиції? В чому суть такого прийому?

2. Поясніть основну ідею багаторівневого підходу, що покладено в основу прийому декомпозиції.

3. Наведіть визначення понять „протокол”, „інтерфейс” та „стек протоколів”.

4. Поясніть призначення моделі взаємодії відкритих систем ISO/OSI.

5. Поясніть значення термінів „інкапсуляція” та „декапсуляція”.

6. Поясніть значення термінів „повідомлення”, ”протокольний блок даних”, „сегмент”, „дейтаграмма”, „пакет” та „кадр”.

7. Наведіть два основні типи протоколів, що зустрічаються у моделі ISO/OSI. В чому принципова різниця між протоколами цих груп?

8. Перерахуйте рівні моделі ISO/OSI та вкажіть їх основні функції. Наведіть приклади протоколів цих рівнів.

9. Які два види протоколі визначаються на мережевому рівні? Наведіть основні функції та приклади таких протоколів.

10. Наведіть мережевозалежні рівні моделі ISO/OSI. Поясніть в чому полягає така залежність?

11. Наведіть мережевонезалежні рівні моделі ISO/OSI. Поясніть в чому полягає така незалежність? Наведіть приклад відкритої системи.

12. Поясніть, що розуміють під поняттям „відкрита система”. Поясніть, що нам дає дотриманням принципів відкритості.

13. Наведіть відомі Вам стандартні стеки комунікаційних протоколів.

14. Охарактеризуйте стек протоколів OSI.

15. Охарактеризуйте стек протоколів TCP/IP. Поясніть основні причини популярності та широкого застосування стек протоколів TCP/IP.

16. Наведіть рівні стеку TCP/IP, їх призначення та функції. Наведіть приклади протоколів кожного такого рівня.

17. Наведіть стислу характеристику стеку протоколів IPX/SPX.

18. Охарактеризуйте стек протоколів NetBIOS/SMB.

19. Наведіть призначення Протоколу NetBIOS.

20. Наведіть відповідність рівнів стеку TCP/IP рівням моделі OSI.