Студопедия

КАТЕГОРИИ:

АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатикаИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторикаСоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансыХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника



Мережі|сіті| на основі сервера 2 страница




Читайте также:
  1. D. Қолқа доғасынан 1 страница
  2. D. Қолқа доғасынан 2 страница
  3. D. Қолқа доғасынан 3 страница
  4. D. Қолқа доғасынан 4 страница
  5. D. Қолқа доғасынан 5 страница
  6. D. Қолқа доғасынан 6 страница
  7. D. Қолқа доғасынан 7 страница
  8. D. Қолқа доғасынан 8 страница
  9. D. Қолқа доғасынан 9 страница
  10. Hand-outs 1 страница


Мал. 7.3. Зоряно-кільцева топологія мережі Token-Ring

Концентратор (MAU) при цьому дозволяє централізувати завдання конфігурації, відключення несправних абонентів, контроль роботи мережі і так далі (рис. 7.4). Ніякої обробки інформації він не проводить.


Мал. 7.4. З'єднання абонентів мережі Token-Ring в кільце за допомогою концентратора (MAU)

Для кожного абонента у складі концентратора застосовується спеціальний блок підключення до магістралі (TCU – Trunk Coupling Unit), який забезпечує автоматичне включення абонента в кільце, якщо він підключений до концентратора і справний. Якщо абонент відключається від концентратора або ж він несправний, то блок TCU автоматично відновлює цілісність кільця без участі даного абонента. Спрацьовує TCU по сигналу постійного струму (так званий "фантомний" струм), який приходить від абонента, що бажає включитися в кільце. Абонент може також відключитися від кільця і провести процедуру самотестирования (крайній правий абонент на рис. 7.4). "Фантомний" струм ніяк не впливає на інформаційний сигнал, оскільки сигнал в кільці не має постійної складової.

Конструктивно концентратором є автономний блок з десятьма роз'ємами на передній панелі (рис. 7.5).


Мал. 7.5. Концентратор Token-Ring (8228 MAU)

Вісім центральних роз'ємів (1...8) призначено для підключення абонентів (комп'ютерів) за допомогою адаптерних (Adapter| cable|) або радіальних кабелів. Два крайні роз'єми: вхідні RI| (Ring| In|) і вихідний RO| (Ring| Out|) служать для підключення до інших концентраторів за допомогою спеціальних магістральних кабелів (Path| cable|). Пропонуються настінний і настільний варіанти концентратора.

Існують як пасивні, так і активні концентратори MAU. Активний концентратор відновлює сигнал, що приходить від абонента (тобто працює, як концентратор Ethernet). Пасивний концентратор не виконує відновлення сигналу, тільки перекоммутирует лінії зв'язку.

Концентратор в мережі може бути єдиним, як на (рис.7.4), в цьому випадку в кільце замикаються тільки абоненти, підключені до нього. Зовні така топологія виглядає, як зірка. Якщо ж потрібно підключити до мережі більше восьми абонентів, то декілька концентраторів з'єднуються магістральними кабелями і утворюють зоряно-кільцеву топологію.



Як вже наголошувалося, кільцева топологія дуже чутлива до обривів кабелю кільця. Для підвищення живучості мережі, в Token-Ring передбачений режим так званого згортання кільця, що дозволяє обійти місце обриву.

У нормальному режимі концентратори сполучені в кільце двома паралельними кабелями, але передача інформації проводиться при цьому тільки по одному з них (рис. 7.6).


Мал. 7.6. Об'єднання концентраторів MAU в нормальному режимі

В разі одиночного пошкодження (обриву) кабелю мережа здійснює передачу по обох кабелях, обходячи тим самим пошкоджену ділянку. При цьому навіть зберігається порядок обходу абонентів, підключених до концентраторів (рис. 7.7). Правда, збільшується сумарна довжина кільця.

В разі множинних пошкоджень кабелю мережа розпадається на декілька часток (сегментів), не зв'язаних між собою, але що зберігають повну працездатність (рис. 7.8). Максимальна частка мережі залишається при цьому зв'язаною, як і раніше. Звичайно, це вже не рятує мережу в цілому, але дозволяє при правильному розподілі абонентів по концентраторах зберігати значну частку функцій пошкодженої мережі.



Декілька концентраторів може конструктивно об'єднуватися в групу, кластер (cluster|), усередині|всередині| якого абоненти також сполучені|з'єднані| в кільце. Застосування|вживання| кластерів дозволяє збільшувати кількість абонентів, підключених до одного центру, наприклад, до 16 (якщо в кластер входить два концентратори).


Мал. 7.7. Згортання кільця при пошкодженні кабелю


Мал. 7.8. Розпад кільця при множинних пошкодженнях кабелю

Як середа передачі в мережі IBM Token-Ring спочатку застосовувалася витаючи пара, як неекранована (UTP), так і екранована (STP), але потім з'явилися варіанти апаратури для коаксіального кабелю, а також для оптоволоконного кабелю в стандарті FDDI.

Основні технічні характеристики класичного варіанту мережі Token-Ring:

  • максимальна кількість концентраторів типа|типу| IBM| 8228 MAU| – 12;
  • максимальна кількість абонентів в мережі|сіті| – 96;
  • максимальна довжина кабелю між абонентом і концентратором – 45 метрів;
  • максимальна довжина кабелю між концентраторами – 45 метрів;
  • максимальна довжина кабелю, що сполучає|з'єднує| всі концентратори – 120 метрів;
  • швидкість передачі даних – 4 Мбіт/с і 16 Мбіт/с.

Всі приведені характеристики відносяться до випадку використання неекранованої витої пари. Якщо застосовується інша середа передачі, характеристики мережі можуть відрізнятися. Наприклад, при використанні екранованої витої пари (STP) кількість абонентів може бути збільшене до 260 (замість 96), довжина кабелю – до 100 метрів (замість 45), кількість концентраторів – до 33, а повна довжина кільця, що сполучає концентратори – до 200 метрів. Оптоволоконний кабель дозволяє збільшувати довжину кабелю до двох кілометрів.



Для передачі інформації в Token-Ring застосовується біфазний код (точніше, його варіант з обов'язковим переходом в центрі бітового інтервалу). Як і в будь-якій зіркоподібній топології, ніяких додаткових мерів за електричним погодженням і зовнішнім заземленням не потрібні. Узгодження виконується апаратурою мережевих адаптерів і концентраторів.

Для приєднання кабелів в Token-Ring використовуються роз'єми RJ-45 (для неекранованої витої пари), а також MIC і DB9P. Дроти в кабелі сполучають однойменні контакти роз'ємів (тобто використовуються так звані "прямі" кабелі).

Мережа Token-Ring в класичному варіанті поступається мережами Ethernet як за допустимим розміром, так і по максимальній кількості абонентів. Що стосується швидкості передачі, то в даний час є версії Token-Ring на швидкість 100 Мбіт/с (High Speed Token-Ring, HSTR) і на 1000 Мбіт/с (Gigabit Token-Ring). Компанії, підтримуючі Token-Ring (серед яких IBM, Olicom, Madge), не мають наміру відмовлятися від своєї мережі, розглядуючи її як гідного конкурента Ethernet.

В порівнянні з апаратурою Ethernet апаратура Token-Ring помітно дорожче, оскільки використовується складніший метод управління обміном, тому мережа Token-Ring не набула настільки широкого поширення.

Проте на відміну від Ethernet мережа Token-Ring значно краще тримає високий рівень навантаження (більше 30—40%) і забезпечує гарантований час доступу. Це необхідно, наприклад, в мережах виробничого призначення, в яких затримка реакції на зовнішню подію може привести до серйозних аварій.

У мережі Token-Ring використовується класичний маркерний метод доступу, тобто по кільцю постійно циркулює маркер, до якого абоненти можуть приєднувати свої пакети даних (див. мал. 4.15). Звідси слідує така важлива гідність даної мережі, як відсутність конфліктів, але є і недоліки, зокрема необхідність контролю цілісності маркера і залежність функціонування мережі від кожного абонента (в разі несправності абонент обов'язково має бути виключений з кільця).

Граничний час передачі пакету в Token-Ring 10 мс. При максимальній кількості абонентів 260 повний цикл роботи кільця складе 260 x 10 мс = 2,6 с. За цей час все 260 абонентів зможуть передати свої пакети (якщо, звичайно, ним є чого передавати). За цей же час вільний маркер обов'язково дійде до кожного абонента. Цей же інтервал є верхньою межею часу доступу Token-Ring.

Кожен абонент мережі|сіті| (його мережевий|мережний| адаптер) повинен виконувати наступні|слідуючі| функції:

  • виявлення помилок передачі;
  • контроль конфігурації мережі|сіті| (відновлення мережі|сіті| при виході з|із| буд|ладів| того абонента, який передує йому в кільці);
  • контроль багаточисельних|численних| тимчасових співвідношень, прийнятих в мережі|сіті|.

Велика кількість функцій, звичайно, ускладнює і здорожує апаратуру мережевого|мережного| адаптера.

Для контролю цілісності маркера в мережі|сіті| використовується один з абонентів (так званий активний монітор). При цьому його апаратура нічим не відрізняється від останніх, але|та| його програмні|програмові| засоби|кошти| стежать за тимчасовими співвідношеннями в мережі|сіті| і формують у разі потреби новий маркер.

Активний монітор виконує наступні|слідуючі| функції:

  • запускає в кільце маркер на початку роботи і при його зникненні;
  • регулярно (раз в 7 з|із|) повідомляє про свою присутність спеціальним пакетом, що управляє (AMP| – Active| Monitor| Present|);
  • видаляє|віддаляє| з|із| кільця пакет, який не був видалений|віддалений| абонентом, що послав|надіслав| його;
  • стежить за допустимим часом передачі пакету.

Активний монітор вибирається при ініціалізації мережі|сіті|, їм може бути будь-який комп'ютер мережі|сіті|, але|та|, як правило, стає перший включений в мережу|сіть| абонент. Абонент, що став активним монітором, включає в мережу|сіть| свій буфер (сзувний| регістр|реєстр|), який гарантує, що маркер уміщатиметься в кільці навіть при мінімальній довжині кільця. Розмір цього буфера – 24 бита для швидкості 4 Мбіт/с і 32 бита для швидкості 16 Мбіт/с.

Кожен абонент постійно стежить за тим, як активний монітор виконує свої обов'язки. Якщо активний монітор з якоїсь причини виходить з|із| буд|ладів|, то включається спеціальний механізм, за допомогою якого всі інші абоненти (запасні, резервні монітори) ухвалюють рішення про призначення нового активного монітора. Для цього абонент, що виявив аварію активного монітора, передає по кільцю пакет (пакет запиту маркера), що управляє, зі|із| своєю MAC-адресом|. Кожен наступний|такий| абонент порівнює MAC-адрес| з|із| пакету з|із| власним. Якщо його власна адреса менша, він передає пакет далі без змін. Якщо ж більше, то він встановлює в пакеті свою MAC-адрес|. Активним монітором стане той абонент, біля|в| якого значення MAC-адреса| більше, ніж біля|в| останніх (він повинен тричі отримати|одержувати| назад пакет зі|із| своєю MAC-адресом|). Ознакою виходу з|із| буд|ладів| активного монітора є|з'являється| невиконання ним одній з перерахованих функцій.

Маркером мережі Token-Ring є пакет, що управляє, містить всього три байти (рис. 7.9): байт початкового роздільника (SD – Start Delimiter), байт управління доступом (AC – Access Control) і байт кінцевого роздільника (ED – End Delimiter). Все ці три байти входять також до складу інформаційного пакету, правда, функції їх в маркері і в пакеті декілька розрізняються.

Початковий і кінцевий|скінченний| роздільники є не просто послідовністю нулів|нуль-індикаторів| і одиниць, а містять|утримують| сигнали спеціального вигляду|виду|. Це було зроблено для того, щоб роздільники не можна було сплутати|спутати| ні з|із| якими іншими байтами пакетів.


Мал. 7.9. Формат маркера мережі Token-Ring

Початковий роздільник SD містить чотири нестандартні бітові інтервали (рис. 7.10). Два з них, J, що позначаються, є низьким рівнем сигналу протягом всього бітового інтервалу. Два інших бита, що позначаються До, є високим рівнем сигналу протягом всього бітового інтервалу. Зрозуміло, що такі збої в синхронізації легко виявляються приймачем. Биті J і K ніколи не можуть зустрічатися серед бітів корисної інформації.


Мал. 7.10. Формати початкового (SD) і кінцевого (ED) роздільників

Кінцевий|скінченний| роздільник ED| також містить|утримує| в собі чотири біта спеціального вигляду|виду| (два бита J і два бита K), а також два одиничних|поодиноких| бита. Але|та|, крім того, в нього входять і два інформаційних бита, які мають сенс тільки|лише| у складі інформаційного пакету:

  • Битий I (Intermediate|) є ознакою проміжного пакету (1 відповідає першому в ланцюжку або проміжному пакету, 0 – останньому в ланцюжку або єдиному пакету).
  • Битий E (Error|) є|з'являється| ознакою виявленої помилки (0 відповідає відсутності помилок, 1 – їх наявності).

Байт управління доступом (AC – Access Control) роздільний на чотири поля (рис. 7.11): поле пріоритету (три бита), біт маркера, біт монітора і поле резервування (три бита).


Мал. 7.11. Формат байта управління доступом

Біти (поле) пріоритету дозволяють абонентові привласнювати пріоритет своїм пакетам або маркеру (пріоритет може бути від 0 до 7, причому 7 відповідає найвищому пріоритету, а 0 – нижчому). Абонент може приєднати до маркера свій пакет тільки|лише| тоді, коли його власний пріоритет (пріоритет його пакетів) такий же або вище за пріоритет маркера.

Біт маркера визначає, чи приєднаний до маркера пакет чи ні|або ні| (одиниця відповідає маркеру без пакету, нуль|нуль-індикатор| – маркеру з|із| пакетом). Біт монітора, встановлений|установлений| в одиницю, говорить про те, що даний маркер переданий активним монітором.

Біти (поле) резервування дозволяють абонентові зарезервувати своє право на подальше|дальше| захоплення|захват| мережі|сіті|, тобто|цебто| зайняти|позичати| чергу на обслуговування. Якщо пріоритет абонента (пріоритет його пакетів) вищий, ніж поточне значення поля резервування, то він може записати туди свій пріоритет замість колишнього. Після|потім| обходу по кільцю в полі резервування буде записаний найвищий пріоритет зі|із| всіх абонентів. Вміст поля резервування аналогічно вмісту поля пріоритету, але|та| говорить про майбутній пріоритет.

В результаті|внаслідок| використання полів пріоритету і резервування забезпечується можливість|спроможність| доступу до мережі|сіті| тільки|лише| абонентам, що мають пакети для передачі з|із| найвищим пріоритетом. Менш пріоритетні пакети обслуговуватимуться тільки|лише| після вичерпання пріоритетніших пакетів.

Формат інформаційного пакету (кадру) Token-Ring представлений на рис. 7.12. Окрім початкового і кінцевого роздільників, а також байта управління доступом в цей пакет входять також байт управління пакетом, мережеві адреси приймача і передавача, дані, контрольна сума і байт стану пакету.


Мал. 7.12. Формат пакету (кадру) мережі Token-Ring (довжина полів дана в байтах)

Призначення полів пакету (кадру).

  • Початковий роздільник (SD|) є|з'являється| ознакою початку пакету, формат – такий же, як і в маркері.
  • Байт управління доступом (AC|) має той же формат, що і в маркері.
  • Байт управління пакетом (FC| – Frame| Control|) визначає тип пакету (кадру).
  • Шестибайтові MAC-адреса| відправника і одержувача|отримувача| пакету мають стандартний формат, описаний в лекції 3.
  • Поле даних (Data|) включає передавані дані (у інформаційному пакеті) або інформацію для управління обміном (у пакеті, що управляє).
  • Поле контрольної суми (FCS| – Frame| Check| Sequence|) є 32-розрядною циклічною контрольною сумою пакету (CRC|).
  • Кінцевий роздільник (ED), як і в маркері, указує на кінець пакету. Крім того, він визначає, чи є даний пакет проміжним або завершальним в послідовності передаваних пакетів, а також містить ознаку помилковості пакету (див. рис. 7.10).
  • Байт стану|достатку| пакету (FS| – Frame| Status|) говорить про те, що відбувалося|походило| з|із| даним пакетом: чи був він побачений приймачем (тобто|цебто|, чи існує приймач із|із| заданою адресою) і скопійований в пам'ять приймача. По ньому відправник пакету дізнається|взнає|, чи дійшов пакет за призначенням і без помилок або його треба передавати наново|заново|.

Слід зазначити, що більший допустимий розмір передаваних даних в одному пакеті в порівнянні з мережею Ethernet може стати вирішальним чинником для збільшення продуктивності мережі. Теоретично для швидкостей передачі 16 Мбіт/с і 100 Мбіт/с довжина поля даних може досягати навіть 18 Кбайт, що принципово при передачі великих об'ємів даних. Але навіть при швидкості 4 Мбіт/с завдяки маркерному методу доступу мережа Token-Ring часто забезпечує велику фактичну швидкість передачі, чим мережа Ethernet (10 Мбіт/с). Особливо помітно перевага Token-Ring при великих навантаженнях (понад 30—40%), оскільки в цьому випадку метод CSMA/CD вимагає багато часу на вирішення повторних конфліктів.

Абонент, що бажає передавати пакет, чекає приходу|прибутку| вільного маркера і захоплює|захвачує| його. Захоплений маркер перетворюється на обрамлення|облямівку| інформаційного пакету. Потім абонент передає інформаційний пакет в кільце і чекає його повернення. Після|потім| цього він звільняє|визволяє| маркер і знову посилає його в мережу|сіть|.

Окрім маркера і звичайного пакету в мережі Token-Ring може передаватися спеціальний пакет, що управляє, службовець для переривання передачі (Abort). Він може бути посланий у будь-який момент і в будь-якому місці потоку даних. Пакет цей складається з двох однобайтових полів – початкового (SD) і кінцевого (ED) роздільників описаного формату.

Цікаво, що в швидшій версії Token-Ring (16 Мбіт/с і вище) застосовується так званий метод раннього формування маркера (ETR – Early Token Release). Він дозволяє уникнути непродуктивного використання мережі у той час, поки пакет даних не повернеться по кільцю до свого відправника.

Метод ETR| зводиться до того, що відразу після|потім| передачі свого пакету, приєднаного до маркера, будь-який абонент видає в мережу|сіть| новий вільний маркер. Інші абоненти можуть зачинати|починати| передачу своїх пакетів відразу ж після|потім| закінчення пакету попереднього абонента, не чекаючи, поки|доки| він завершить обхід всього кільця мережі|сіті|. В результаті в мережі|сіті| може знаходитися|перебувати| декілька пакетів одночасно, але|та| завжди буде не більш за один вільний маркер. Цей конвеєр особливо ефективний в мережах|сітях| великої протяжності, що мають значну затримку розповсюдження|поширення|.

При підключенні абонента до концентратора він виконує процедуру автономного самотестирования і тестування кабелю (у кільце він поки не включається, оскільки немає сигналу "фантомного" струму). Абонент посилає саму собі лаву пакетів і перевіряє правильність їх проходження (його вхід безпосередньо сполучений з його ж виходом блоком TCU, як показано на рис. 7.4). Після цього абонент включає себе в кільце, посилаючи "фантомний" струм. У момент включення, передаваний по кільцю пакет може бути зіпсований. Далі абонент настроює синхронізацію і перевіряє наявність в мережі активного монітора. Якщо активного монітора немає, абонент зачинає змагання за право стати їм. Потім абонент перевіряє унікальність власної адреси в кільці і збирає інформацію про інших абонентів. Після чого він стає повноправним учасником обміну по мережі.

В процесі обміну кожен абонент стежить за справністю попереднього абонента (по кільцю). Якщо він підозрює|підозріває| відмову попереднього абонента, він запускає процедуру автоматичного відновлення кільця. Спеціальний пакет (бакен), що управляє, говорить попередньому абонентові про необхідність провести самотестування| і, можливо, відключитися від кільця.

У мережі Token-Ring передбачено також використання мостів і комутаторів. Вони застосовуються для розділення великого кільця на декілька кільцевих сегментів, що мають можливість обміну пакетами між собою. Це дозволяє понизити навантаження на кожен сегмент і збільшити частку часу, що надається кожному абонентові.

В результаті можна сформувати розподілене кільце, тобто об'єднання декількох кільцевих сегментів одним великим магістральним кільцем (рис. 7.13) або ж зоряно-кільцеву структуру з центральним комутатором, до якого підключені кільцеві сегменти (рис. 7.14).


Мал. 7.13. Об'єднання сегментів магістральним кільцем за допомогою мостів


Мал. 7.14. Об'єднання сегментів центральним комутатором

Мережа|сіть| Arcnet|

Мережа Arcnet (або ARCnet від англійського Attached Resource Computer Net, комп'ютерна мережа сполучених ресурсів) – це одна із старих мереж. Вона була розроблена компанією Datapoint Corporation ще в 1977 році. Міжнародні стандарти на цю мережу відсутні, хоча саме вона вважається за родоначальницю методу маркерного доступу. Не дивлячись на відсутність стандартів, мережа Arcnet до недавнього часу (у 1980 – 1990 г.г.) користувалася популярністю, навіть серйозно конкурувала з Ethernet. Велику кількість компаній (наприклад, Datapoint, Standard Microsystems, Xircom і ін.) проводили апаратуру для мережі цього типа. Але зараз виробництво апаратури Arcnet практично припинене.

Серед основних достоїнств мережі Arcnet в порівнянні з Ethernet можна назвати обмежену величину часу доступу, високу надійність зв'язку, простоту діагностики, а також порівняно низьку вартість адаптерів. До найбільш істотних недоліків мережі відносяться низька швидкість передачі інформації (2,5 Мбіт/с), система адресації і формат пакету.

Для передачі інформації в мережі Arcnet використовується досить рідкий код, в якому логічній одиниці відповідає два імпульси протягом бітового інтервалу, а логічному нулю – один імпульс. Очевидно, що це код, що самосинхронизирующийся, який вимагає ще більшої пропускної спроможності кабелю, ніж навіть манчестерський.

Як середа передачі в мережі використовується коаксіальний кабель з хвилевим опором 93 Ом, наприклад, мазкі RG-62A/U. Варіанти з витою парою (екранованою і неекранованою) не набули широкого поширення. Були запропоновані і варіанти на оптоволоконному кабелі, але і вони також не врятували Arcnet.

Як топологію мережа Arcnet використовує класичну шину (ARCNET-BUS), а також пасивну зірку (ARCNET-STAR). У зірці застосовуються концентратори (хабы). Можливе об'єднання за допомогою концентраторів шинних і зоряних сегментів в деревовидну топологію (як і в Ethernet). Головне обмеження – в топології не повинно бути замкнутих шляхів (петель). Ще одне обмеження: кількість сегментів, сполучених послідовним ланцюжком за допомогою концентраторів, не повинна перевищувати три.

Концентратори бувають двох видів:

  • Активні концентратори (відновлюють форму сигналів, що приходять, і підсилюють|посилюють| їх). Кількість портів – від 4 до 64. Активні концентратори можуть з'єднуватися між собою (каскадувати).
  • Пасивні концентратори (просто змішують сигнали, що приходять, без посилення). Кількість портів – 4. Пасивні концентратори не можуть з'єднуватися між собою. Вони можуть зв'язувати тільки|лише| активні концентратори і/або мережеві|мережні| адаптери.

Шинні сегменти можуть підключатися тільки|лише| до активних концентраторів.

Мережеві|мережні| адаптери також бувають двох видів:

  • Високоімпедансні (Bus|), призначені для використання в шинних сегментах:
  • Нізкоімпедансні (Star|), призначені для використання в пасивній зірці.

Нізкоїмпедансниє адаптери відрізняються від високоімпедансних| тим, що вони містять|утримують| в своєму складі |93-трьох| терминаторів |, що погоджують|узгоджують|. При їх застосуванні|вживанні| зовнішнє узгодження не потрібне. У шинних сегментах низькоімпедансні| адаптери можуть використовуватися як крайові для узгодження шини. Високоїмпедансниє адаптери вимагають застосування|вживання| зовнішніх 93-трьох| терминаторів|. Деякі мережеві|мережні| адаптери мають можливість|спроможність| перемикання з|із| високоімпедансного| полягання|достатку| в низькоиімпедансне|, вони можуть працювати і в шині, і в зірці.

Таким чином, топологія мережі Arcnet має наступний вигляд (рис. 7.15).


Мал. 7.15. Топологія мережі Arcnet типа шина (B – адаптери для роботи в шині, S – адаптери для роботи в зірці)

Основні технічні характеристики мережі Arcnet наступні.

  • Середа передачі – коаксіальний кабель, витаючи пара.
  • Максимальна довжина мережі|сіті| – 6 кілометрів.
  • Максимальна довжина кабелю від абонента до пасивного концентратора – 30 метрів.
  • Максимальна довжина кабелю від абонента до активного концентратора – 600 метрів.
  • Максимальна довжина кабелю між активним і пасивним концентраторами – 30 метрів.
  • Максимальна довжина кабелю між активними концентраторами – 600 метрів.
  • Максимальна кількість абонентів в мережі|сіті| – 255.
  • Максимальна кількість абонентів на шинному сегменті – 8.
  • Мінімальна відстань між абонентами в шині – 1 метр.
  • Максимальна довжина шинного сегменту – 300 метрів.
  • Швидкість передачі даних – 2,5 Мбіт/с.

При створенні|створінні| складних топологій| необхідно стежити за тим, щоб|аби| затримка розповсюдження|поширення| сигналів в мережі|сіті| між абонентами не перевищувала 30 мкс. Максимальне загасання|затухання| сигналу в кабелі на частоті 5 Мгц не повинне перевищувати 11 дБ|.

У мережі Arcnet використовується маркерний метод доступу (метод передачі має рацію), але він декілька відрізняється від аналогічного в мережі Token-Ring. Щонайближче цей метод до того, який передбачений в стандарті IEEE 802.4. Послідовність дій абонентів при даному методі:

1. Абонент, що бажає передавати, чекає приходу|прибутку| маркера.

2. Отримавши|одержувати| маркер, він посилає запит на передачу абонентові-приймачу інформації (питає|запитує|, чи готовий приймач прийняти його пакет).

3. Приймач, отримавши|одержувати| запит, посилає відповідь (підтверджує свою готовність).

4. Отримавши|одержувати| підтвердження готовності, абонент-передавач посилає свій пакет.

5. Отримавши|одержувати| пакет, приймач посилає підтвердження прийому пакету.

6. Передавач, отримавши|одержувати| підтвердження прийому пакету, закінчує свій сеанс зв'язку. Після|потім| цього маркер передається наступному|такому| абонентові по порядку убування мережевих|мережних| адрес.

Таким чином, в даному випадку пакет передається тільки|лише| тоді, коли є упевненість в готовності приймача прийняти його. Це істотно|суттєвий| збільшує надійність передачі.

Так само, як і в разі Token-Ring, конфлікти в Arcnet повністю виключені. Як і будь-яка маркерна мережа, Arcnet добре тримає навантаження і гарантує величину часу доступу до мережі (на відміну від Ethernet). Повний час обходу маркером всіх абонентів складає 840 мс. Відповідно, цей же інтервал визначає верхня межа часу доступу до мережі.

Маркер формується спеціальним абонентом – контроллером мережі|сіті|. Їм є|з'являється| абонент з|із| мінімальною (нульовим) адресою.

Якщо абонент не отримує|одержує| вільний маркер протягом 840 мс|, то він посилає в мережу|сіть| довгу бітову послідовність (для гарантованого знищення зіпсованого старого маркера). Після|потім| цього проводиться|виробляє| процедура контролю мережі|сіті| і призначення (при необхідності) нового контроллера.

Розмір пакету мережі Arcnet складає 0,5 Кбайта. Окрім поля даних в нього входять також 8-бітові адреси приймача і передавача і 16-бітова циклічна контрольна сума (CRC). Такий невеликий розмір пакету виявляється не дуже зручним при високій інтенсивності обміну по мережі.

Адаптери мережі Arcnet відрізняються від адаптерів інших мереж тим, що в них необхідно за допомогою перемикачів або перемичок встановити власну мережеву адресу (всього їх може бути 255, оскільки останній, 256-ою адреса застосовується в мережі для режиму широкого віщання). Контроль унікальності кожної адреси мережі повністю покладається на користувачів мережі. Підключення нових абонентів стає при цьому досить складним, оскільки необхідно задавати ту адресу, яка ще не використовувалася. Вибір 8-бітового формату адреси обмежує допустима кількість абонентів в мережі – 255, що може бути недостатньо для крупних компаній.

В результаті все це привело до практично повної відмови від мережі Arcnet. Існували варіанти мережі Arcnet, розраховані на швидкість передачі 20 Мбіт/с, але вони не отримали широкого розповсюдження.

 

8. Лекція: Швидкісні і безпровідні мережі|сіті|

 

 

Мережа|сіть| FDDI|

Мережа FDDI (від англійського Fiber Distributed Data Interface, оптоволоконний розподілений інтерфейс даних) – це одна з новітніх розробок стандартів локальних мереж. Стандарт FDDI був запропонований Американським національним інститутом стандартів ANSI (специфікація ANSI X3T9.5). Потім був прийнятий стандарт ISO 9314, відповідний специфікаціям ANSI. Рівень стандартизації мережі достатньо високий.

На відміну від інших стандартних локальних мереж, стандарт FDDI спочатку орієнтувався на високу швидкість передачі (100 Мбіт/с) і на застосування найбільш перспективного оптоволоконного кабелю. Тому в даному випадку розробники не були обмежені рамками старих стандартів, що орієнтувалися на низькі швидкості і електричний кабель.


Дата добавления: 2014-12-03; просмотров: 24; Нарушение авторских прав







lektsii.com - Лекции.Ком - 2014-2021 год. (0.028 сек.) Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав
Главная страница Случайная страница Контакты