Історія створення. Структура Пенсійного фонду.

Створення ефективної пенсійної системи дуже гостре й актуальне питання для будь-якого суспільства. Для України існуюча система пенсійного забезпечення була і залишається одним з найсерйозніших чинників напруженості в суспільстві. її необхідно реформувати, причому так, щоб забезпечити людям похилого віку гідне життя.

Саме поняття про пенсію виникло ще в Древньому Римі та в Древній Греції, де інститут держави був тоді найрозвинутішим. Свій правовий статус близький до сучасного розуміння пенсія знайшла в законодавстві Франції в 1790 році. Тут вперше сформульовані принципи пенсійного забезпечення, які не втратили своєї актуальності і сьогодні:

1. на державі лежить обов'язок виплачувати пенсію, нація зобов'язана сплачувати жертви, принесені громадянами заради суспільного блага;

2. усякий, хто служив батьківщині, захищав, просвіщав чи прославляв її, вправі жадати від нації вдячності і претендувати на винагороду, яка відповідає характеру і тривалості наданих ним послуг.

Взагалі вперше у світі проект Закону про обов'язкове пенсійне страхування за віком був внесений Томасом Пейном в 1772 р. в англійському парламенті, але прийнятий цей проект закону не був. Перші прийняті Закони про пенсійне забезпечення були в Німеччині, і заснували вперше в історії систему компенсацій втрати заробітної плати внаслідок зносу робочої сили в зв'язку із досягненням пенсійного віку. Перші пенсійні фонди в Росії були впроваджені у 1888 році, а у 1894 році імператором було затверджено "Положення про пенсійні каси службовців і робітників у приватних кредитних установах", в якому були викладені основні принципи пенсійного забезпечення в імперії.

В Україні з 1 січня 2004 року набрали чинності два закони, які забезпечують здійснення пенсійної реформи: Закон України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" та Закон України "Про недержавне пенсійне забезпечення". Разом ці закони охоплюють регулювання пенсійного забезпечення на трьох рівнях.

Основними завданнями Пенсійного фонду України є:

1. Забезпечення фінансування витрат на виплату пенсій відповідно до законів країни.

2. Збирання і акумуляція внесків, призначених для пенсійного забезпечення і виплати допомоги.

3. Розширене відтворення коштів Пенсійного фонду України на основі принципів самофінансування.

4. Участь у фінансуванні програм соціальної підтримки пенсіонерів, інвалідів та інших категорій населення та у страхуванні здоров'я пенсіонерів через страхові компанії.

5. Організація міжнародного співробітництва у сфері пенсійного забезпечення.

6. Контроль за своєчасним надходженням страхових внесків до цього фонду.

7. Контроль за правильним витрачанням коштів фонду.

8. Участь у підготовці пропозицій до державних програм соціального розвитку.

9. Участь у підготовці нормативних актів, спрямованих на удосконалення системи

Бюджет Пенсійного фонду затверджується Кабінетом Міністрів України. Тимчасово вільні засоби за відсутності заборгованості з виплати пенсій можуть бути використані фондом виключно на придбання державних цінних паперів. Кошти Пенсійного фонду зараховуються на єдиний рахунок Пенсійного фонду і зберігаються на окремих рахунках територіальних органів Пенсійного фонду в уповноваженому банку.

Величина ресурсів пенсійного забезпечення визначається такими причинами:

1. Демографічними:

- середня тривалість життя і її динаміка;

- кількість осіб пенсійного віку;

- чисельність працездатного населення.

2. Економічними:

- економічний стан країни в цілому;

- співвідношення рівнів заробітної плати і пенсій;

- надбавки за стаж, умови роботи тощо;

- наявність і частка осіб, що мають право на пільги при визначенні рівня пенсійного забезпечення.