Студопедия

КАТЕГОРИИ:

АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатикаИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторикаСоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансыХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника



Система внесення добрив.




Читайте также:
  1. ERP система
  2. GPSS World – общецелевая система имитационного моделирования
  3. I.2.3) Система римского права.
  4. II. Организм как целостная система. Возрастная периодизация развития. Общие закономерности роста и развития организма. Физическое развитие……………………………………………………………………………….с. 2
  5. II.5.1) Понятие и система магистратур.
  6. IV. УМСТВЕННЫЙ ТРУД КАК СИСТЕМА
  7. Quot;Про внесення змін до Закону України "Про судоустрій і статус суддів" та процесуальних законів щодо додаткових заходів
  8. Quot;Про внесення змін до Закону України "Про судоустрій і статус суддів" та процесуальних законів щодо додаткових заходів
  9. Quot;Про внесення змін до Закону України "Про судоустрій і статус суддів" та процесуальних законів щодо додаткових заходів
  10. SCADA-система

При внесенні мінерального добрива слід використовувати добрива, що не містять азот (суперфосфат, калійна сіль і т.д.). Мінеральні добрива вносять за 1-2 дні до оранки в дозах, вказаних на упаковці добрив (Чернояров Ю.Н., Фролова Ю.І., 1998).

Приблизні дози основного добрива грунтів при закладці газонів в таблиці № 2.

Грунт Мінеральні добрива, кг д. р. на 1 га.
N P2O5 K2O
Підзолистий супісчаний і легкосуглинистий 180 - 250 і 150 - 200 90 – 120 і 60 – 90 120 – 150 і 100 – 120
Підзолистий середньо - і важкосуглинистий 80 – 120 і 60 - 90 60 – 90 і 50 - 80 80 – 100 і 60 - 90

В умовах Москви та Підмосков'я, як показав досвід роботи кафедри луківництва та ідділу озеленення, можна застосовувати наступну систему добрив при закладці газонів. Перед обробкою грунту (оранка, перекопування) вносять 2 / 3 норми вапна (400 г / м.кв.). Якщо газон закладають у другій половині літа або восени, а за відсутності повного добрива (нітрофоски, аммофоски, діаммофоски) - і навесні, під основний обробіток грунту вносять 2 / 3 фосфорно-калійних добрив (приблизно по 60-80 кг / га P2O5 і K2O ). Частину фосфоро - калійних добрив і повну дозу азоту (100-120 кг / га) вносять після першого вирівнювання поверхні перед остаточним плануванням грунту або після посіву насіння трав перед їх заробленням граблями (Тюльдюков В.А., Кобозев І.В. та ін., 2002).

При внесенні мінерального добрива навесні використовують комплексне добриво, що містить азот, фосфор, калій або їх трикомпонентну суміш (Чернояров Ю.Н., Фролова Ю.І., 1998).

Краще використовувати комплексні добрива, що містять азот, фосфор і калій. Цих добрив потрібно 20 - 30г/м.кв. Свіжий гній використовувати не можна, тому що разом з ним можна внести таку кількість насіння бур'янів, що створення газону доведеться відкласти на кілька місяців (Князєва Т. П., 2003).

Найкращі і стійкі газони на піщаних грунтах формувалися при нанесенні на піщаний грунт середньосуглинистого родючого грунту із вмістом гумусу 2, 0 - 2.5% при внесенні 600 кг / га діаммофоски. При неможливості застосувати такий грунт слід обмежитися внесенням на піщаний грунт 500 м.куб. / га важкого суглинку і діаммофоски 600 кг / га з дворазовим до і післяпосівним мульчуванням (1,0-1,5 см) торфоперегнійним компостом (Суховій В.В. , Бусурманкулов А.Б., Мамаджанов Т.О., Кобозев І.В., 2005).



Якщо насіння трав висівають у другій половині літа, дозу азотних добрив зменшують 1,5-2 рази, а восени в 2,5-3 рази. В іншому випадку надлишок азоту в грунті призведе до вимерзання незміцнілих рослин. При посіві восени доза азотних добрив не повинна перевищувати 30 кг / га д.р. (діючої речовини).

При посіві насіння навесні або в першій половині літа, то з мінеральних добрив найкраще взяти нітроамофоску або яке-небудь інше комплексне добриво. При цьому необхідно внести 60 г / м.кв. добрив: 2 / 3 дози (40 г / м.кв.) перед перекопуванням або розпушуванням роторним культиватором і 1 / 3 (20 г / м.кв.) - перед заробленням насіння.

За дослідженнями кафедри луківництва МСХА при закладці газонів слід вносити повну дозу добрив, яка залежить від терміну, зменшуючись від весни до осені. При посіві восени доза азотних добрив не повинна перевищувати 30 кг / га. При весняній і літній закладці газонів 2 / 3 азотних добрив (або повних) вносять у грунт, а 1 / 3 поверхово. При такому застосуванні добрив коренева система розташовується в орному горизонті глибше і рівномірніше, що сприяє зимостійкості трав. До такого ж ефекту призводить і весняне внесення повної дози, тому що азот до осені поступово вичерпується, причом*у швидше, ніж фосфор або калій. Однак не можна допускати передозування добрив, особливо азотних. Найбільш декоративні газони формуються при невеликому дефіциті елементів мінерального живлення, насамперед азоту. Надмірне азотне живлення надає траві темний колір, травостій швидко відростає. Часте скошування, та ще без прибирання скошеної маси, викликає більш швидке виродження газону, що виражається в появі голих місць і купин. Цей процес стримується вапнуванням, внесенням фосфору і калію, а також поліпшенням аерації грунту. При використанні кислих азотних добрив в травостої може збільшитися поширення пирію повзучого, а на важких і перезволожених грунтах - луговика дернистого (щучки) (Тюльдюков В.А., Кобозев І.В. та ін., 2002).



Для запобігання ерозійних процесів на укосах і схилах необхідно прискорити формування дернового покриття за рахунок поліпшення водного, поживного і температурного режимів грунту. Виявлено, що використання в якості довгостроково діючого азотного добрива і карбамідоформальдегідного пінопласту (КФ-пінопласту), що мульчірує субстрат, заробляється в грунт, різко знижує небезпеку її ерозії, прискорює появу сходів і покращує їх розвиток. Особливо гарні результати можна отримати при попередньому змочуванні крихти КФ-пінопласту розчином калійно-фосфорних добрив і мікроелементів (Zn, B, Cu, Co). КФ-пінопласт вносять як в якості основного добрива, так і в якості субстрату, з допомогою якого мульчують, змішаного з перегноєм (1:1). В такому випадку травостій формується на 5-6 днів раніше, а його густота становить 8,2-8,6 тис. пагонів на 1м.кв., тобто в 2,5 рази більше, ніж при звичайній технології (Кобозев І.В., Бурдалян Є.І., Слукін А.А., 2004).


Дата добавления: 2014-12-03; просмотров: 17; Нарушение авторских прав







lektsii.com - Лекции.Ком - 2014-2021 год. (0.01 сек.) Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав
Главная страница Случайная страница Контакты