Кислотність грунту. Внесення вапна.

Основна частина газонних рослин успішно може рости при слабокислій реакції грунтового середовища (рН 6,0-6,5, з максимальними коливаннями в межах 5,5-7,5), при гарній забезпеченості вологою, елементами мінерального живлення. На цьому грунтується внесення фізіологічно кислих добрив під газонні трави (наприклад, сульфат амонію), які стимулюють ріст і розвиток газонних трав і одночасно інгібують (гальмують) зростання бур'янів, особливо дводольних. Такі газонні трави, як тонконіг лучний, костриця лучна, райграс пасовищний, найкраще ростуть на слабокислих, нейтральних і слаболужних грунтах. На кислих грунтах добре себе почуває костриця овеча (Тюльдюков В.А., Кобозев І.В. та ін., 2002).

Основні дереноутворюючі трави досягають оптимального розвитку при близькій до нейтральної реакції грунту. Для того, щоб уникнути негативних результатів, перед посівом потрібно зробити аналіз грунту, тому що висока кислотність служить важливою перешкодою для нормального росту трав. Кислі грунти необхідно вапнувати (Воробйов Б.Л., Воробйов Г.Б., 2000).

Найбільш сприятливі умови для розвитку більшості цінних дереноутворюючих злакових трав створюються при pH 6,0-7,0, коли трави засвоюють максимальну кількість фосфору, магнію і кальцію. Вапнування грунту істотно впливає на фізичні властивості грунту, поліпшуючи її структуру, водні і повітряні властивості. Дози внесення вапна (кг/100 м. кв.) залежно від pH витяжки та гранулометричного складу представлені в таблиці № 1

Ці дані застосовуються при підготовці грунтів під газони в Нечорноземної зоні для дерново-підзолистих грунтів з вмістом гумусу не більше 2-3%. Оптимальний час внесення вапна, доломітового борошна - пізня -/осінь і рання весна. Важливо, щоб добре подрібнене вапно або гіпс були рівномірно розподілені по ділянці без пропусків. Вапнування кислих грунтів необхідно поєднувати з внесенням органічних і мінеральних добрив (Тюльдюков В.А., Кобозев І.В. та ін., 2002).

На кислих грунтах (pH нижче 5,5) разом з основним добривом під перекопування вносять вапно, а на солончаках - гіпс. Вапнування треба проводити дуже обережно, враховуючи, що на слабокислих грунтах добре розвиваються найцінніші види газонних трав (мітлиця і костриця) і разом з тим пригнічуються або сильно затримується в розвитку багато видів бур'янів і моху. Спочатку вносити вапно потрібно малими дозами (в межах 30% від норми) 18-20 г / м.кв. І тільки потім, залежно від розвитку травостою, можна вирішити питання про необхідність подальшого вапнування (Завадська Л.В., 2003).