КАТЕГОРИИ:
АстрономияБиологияГеографияДругие языкиДругоеИнформатикаИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРиторикаСоциологияСпортСтроительствоТехнологияФизикаФилософияФинансыХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника
Шкала електромагнітних випромінювань
| Частота, Гц | Довжина хвилі, м | Назва діапазону | Основні джерела збудження |
| 10-3 – 103 | 3 · 1011 – 3 · 105 | Низькочастотні (наддовгі) хвилі | Генератори спеціальних конструкцій; промислові частоти 50–60 Гц; генератори звукових частот до 20 кГц |
| 103 – 1012 | 3 · 105 – 3 · 10-4 | Радіохвилі | Генератори радіочастот до 300 МГц; генератори надвисоких частот |
| 1012 – 4 · 1014 | 3 · 10-4 – 8 · 10-7 | Інфрачервоне випромінювання | |
| 4 · 1014 – 8 · 1014 | 8 · 10-7 – 4 · 10-7 | Видиме випромінювання (з довжинами хвиль 800 – 400 нм) | Випромінювання молекул та атомів під час теплових та електричних впливах |
| 8 · 1014 – 3 · 1017 | 4 · 10-7 – 10-9 | Ультрафіолетове випромінювання, м’яке рентгенівське випромінювання | Випромінювання атомів під час опромінення речовини електронами з енергіями до 15 кеВ |
| 3 · 1017 – 3 · 1020 | 10-9 – 10-12 | Рентгенівське випромінювання, гамма-випромінювання | Атомні процеси, що збуджуються електронами з енергіями від 20 кеВ до декількох сотень МеВ |
| 3 · 1020 – 1023 | 10-12 – 3 · 10-15 | Гамма-випромінювання | Ядерні процеси, радіоак-тивні розпади |
| Примітка: Між сусідніми діапазонами немає чіткої межі |
Радіохвилі поділяють на довгі (понад 10 км), середні (сотні метрів), короткі (десятки метрів). Усіх їх переважно використовують у радіозв'язку. Ультракороткі радіохвилі поділяють на метрові, дециметрові та міліметрові. Перші використовують у телебаченні, другі і треті - у радіолокації. Діапазон радіохвиль частково перекривається з інфрачервоними променями, які широко застосовують у техніці. У цьому діапазоні працюють лазери, фокусування променів яких дозволяє краще обробляти матеріали.
Ультрафіолетові промені використовують для знезаражування приміщень у лікарнях, стимуляції хімічних реакцій, утворення потрібних генних мутацій та ін. Поверхня Землі захищена від шкідливих складових ультрафіолетових променів Сонця озоновим шаром (О3). Його збереження - це одна з важливих екологічних проблем.
Рентгенівське проміння отримують під час гальмування електронів, які прискорюються напругою в десятки кіловольтів. На відміну від світлового проміння видимого спектра й ультрафіолетового проміння, воно має значно меншу довжину хвиль. Причому довжина хвилі рентгенівського проміння є тим меншою, чим більша енергія електронів, які бомбардують перешкоду.
У встановленні природи цього випромінювання визначальними були дослідження українського вченого Івана Пулюя (1845 - 1918 рр.) на електронних вакуумних трубках власної конструкції, проведені задовго до відкриття В. Рентгена. Однак, В. Рентген першим запатентував відкриття Х-променів і тому їх називають рентгенівськими.
Запитання для перевірки знань
1. Що таке рентгенівське випромінювання?
2. Яка природа рентгенівського випромінювання?
3. Будова та принцип дії рентгенівської трубки
4. Використання рентгенівського випромінювання.
5. Основні діапазони електромагнітних хвиль.
Дата добавления: 2014-12-03; просмотров: 243; Мы поможем в написании вашей работы!; Нарушение авторских прав |